Лекція 3. Політична думка в Стародавній Греції.

Особливості формування античного суспільства, його соціальна структура і суспільно-політичні відносини. Політичне життя грецьких полісів. Розуміння політичної організації, політичної влади. Проблеми свободи, демократії та рівності.

Піфагор і піфагорійці. Філософські основи соціально-політичних ідей. Уявлення про природу людини. Поняття «рівність», «справедливість», «належна міра». Завдання громадянського виховання. Способи гармонізації суспільно-політичних відносин. Піфагорійські проекти ідеального суспільно-політичного усторою.

Демокріт. Походження і розвиток суспільства. Поняття «природа», «правда», «золота середина». Моральні, політичні основи суспільства, шляхи їх удосконалення.

Політичні вчення софістів. Софісти про природні і людські закони.

Політична концепція Сократа як перехід політичної думки з до теоретичного на теоретичний рівень. Сократівський ідеал управління державою.

Платон. Філософські основи вчення про суспільство. Розподіл праці як основа побудови суспільства і держави. Принципи поділу на стани, їх ієрархія. Власність і володіння. ставлення до приватної власності. Уявлення про рівність і справедливість. Рівність у споживанні.

Принципи побудови ідеальної держави. Форми правління, їх еволюція. Демократія і рівність. Організація політичної влади. Політика як знання і мистецтво Політичний ідеал. Місце і роль Платона в європейській суспільно-політичній думці.

Аристотель. Філософські основи суспільно-політичного вчення. Система знань про політику. Мораль і політика. Природа людини і свобода. Форми власності. Проблеми рівності і справедливості. Види справедливості. Походження і мета держави. Причини, які визначають форми держави. Ставлення до демократії. Ідеальна форма правління. Політика як відношення вільних і рівних людей. Вчення Аристотеля і традиції соціально-політичної думки.

 

Семінар 3. Політичні вчення в стародавній Греції

1. Логіко–понятійне обґрунтування політики мислителями античності.

2. Вчення Платона про „ідеальний політичний устрій”.

3. Сутність і зміст політичного вчення Аристотеля.

 

Завдання для самостійної роботи (3 год.)

1. Доповніть перелік тез:

а)

Політичні ідеї Платона (428-347 рр. до н. е.)

Політичне вчення виклав головним чином в діалогах "Держава", "Закони" та ін.:

• Розробив концепцію полісу, чотирьох стадій його розвитку;

• Обґрунтував концепцію ідеальної держави (провідна думка - ідея справедливості: кожен робить своє діло згідно з власними задатками; суспільство функціонує на засадах солідарності та колективізму; найкраща форма держави - аристократія);

• Запропонував модель державного устрою, у якій регламентація життя громадян набирає загального, тотального характеру. Основа такого ладу - детальні й суворі закони, законослухняність громадян

…………………

 

б)

Політичне вчення Аристотеля (384-322 рр. до н. е.)

Політичне вчення виклав головним чином у творах "Політика", "Афінська політія" та ін.:

• Визначив людину як "політичну істоту", чия су­тність проявляється насамперед у державному житті;

• Вперше розмежував владу на законодавчу, адміністративно-управлінську та судову;

• Визначив правильні і неправильні форми дер­жавного правління;

• Найкращим державним ладом вважав змішану форму влади, коли править середня верства населення;

• Політику тісно пов’язував з моральністю (доброчесностями) та етикою, які вважав вступом до політики;

• ………………………………………

 

2. Зробіть письмово порівняльну характеристику політичних вчень Платона та Аристотеля.

3. Деякі політологи вважають, що політичне вчення Платона є теоретичним джерелом тоталітаризму. Випишіть, які, на ваш погляд, ідеї Платона можуть слугувати підставою для таких тверджень.

4. Аристотель розрізняв два види справедливості: справедливість зрівняльну і справедливість розподільчу. Чим відрізняються ці два види справедливості? За яким принципом, за Аристотелем, повинно здійснюватися розподіл благ в суспільстві?

1. Поясніть, чому античні мислителі Платон та Аристотель засуджували демократію як форму державного правління? Як ви розумієте твердження Платона, що саме свобода знищує демократію, а „демократія п’яніє свободою”

Рекомендована література

Арістотель Політика. Пер. з давньогр. та передм. О. Кислюка. К.: Основи. 2003. – 239 с.

Аристотель. Политика. Афинская полития. – М.: Мысль, 1997. – 458 с.

Аристотель, Платон. Политика.- М.: Зксмо, 2003. - 864 с.

Аристотель. Политика. Соч. В 4-х т., 1975-1984. - Т-4.

Аристотель. Политика. Афинская полития. – М.: Мысль, 1997. – 458 с.

Аристотель. Сочинения.- М.: Мьтсль.- Т. І. - 1975.- 550 с, Т. II. - 1978.- 688 с, Т. Ш.-1981.- 613 с, Т. IV. - 1983. - 830 с.

Зейдлер Гж.Л. Політична думка стародавнього світу. - Львів,1959.

Демокрит в его фрагментах и свидетельствах древности.- М.,1935.

Кирилюк Ф. Стародавня політологія: Навч. посібник. – К., Знання, 2000. – 192 с. – Бібліографія: 188 - 189 с.

Класики політичної думки (від Платона до Макса Вебера).- К.: Тандем, 2002.-581 с.

Кондзьолка В.В. Нариси історії античної філософії. - Львів, 1993.

Аврелий Марк. Наедине с собой. - Симф.: Реноме, 1998. - 381 с.

Марк Тулій Цицерон. Про державу. Про закони. Про природу богів. -К., 1998. – 536 с.

Материалисты древней Греции. Собрание текстов Гераклита, Демокрита и Эпикура. - М.,1955.

Нерсесянц В.С. Политические учения Древней Греции. – М., 1979

Платон. Апология Сократа. - М.: Мьісль, 1999.- 863 с.

Платон. Государство. Соч. В 3-х т. - М.,1968-1972. - Т.3. - Ч.1.

Платон. Держава. - К.: Діалоги, 1999.- 394 с.

Платон. Держава. – К.: Основи. 2005. – 355 с.

Платон. Диалоги.-М: Мьісль, 1986.-605 с.

Платон. Законы.- М.: Мьісль, 1999. - 832 с.

Платон. Собрание сочинений. - М.: Мысль. - Т. І. - 1990. - 860 с, Т. II.-1993.- 528 с, Т. ПІ. - 1994. - 656 с, Т. ТУ. - 1994. - 831 с.

Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. - І. Античность. - Спб., 1994.