Лекція 10. Політичні концепції епохи ранньо-буржуазної революції в Нідерландах.

Економічний і політичний розвиток країн Західної Європи в ХVІІ ст. Релігійний фактор в суспільно-політичних рухах ХVП ст. Детермінанти революції вНідерландах XVІІ ст. та її вплив на соціально-політичну думку.

Філософські основи політичної думки. Відображення політичної думки в філософських концепціях ХVП ст.

Гуго Гроцій. Походження держави. «Природне» і «людське» право. Структура і форми політичної влади. Проблеми війни і миру. Політичневчення Бенедікто Спінози.

 

Семінар 10. Політичні вчення в Голландії в ХVІІ столітті .

1. Вчення Гуго Гроція про державу і право.

2. Політичне вчення Спінози.

 

Завдання для самостійної роботи (3 год.)

1. Проаналізуйте основні (3-5) течії політичної думки XVII ст., визначте в них спільне та особливе, позначте їх на спеціальній таблиці.

2. Випишіть специфічні політичні категорії обґрунтовані в працях Б.Спінози і Г.Гроція, дайте їм визначення і спробуйте співставити їх зміст з такими ж категоріями в минулих політичних концепціях.

3. Прокоментуйте таке положення із рекомендованої вам праці Г.Гроція: «У справах державних, поза сумнівами, особливо необхідним є, як це вже було сказано, порядок владарювання і підкорення; цей порядок, одначе, несумісний із свободою приватних осіб чинити опір владі.»

 

Рекомендована література

Гроций Г. О праве войны и мира: Три книги в которых объясняются естественное право и право народов, а также принципы публичного права / А. И. Сакетти (пер. с латинского). – М.: Ладомир. 1994. – 868 с.

Гроций Гуго. О праве войны и мира. - М., 1956.З хрестоматійного викладу.

Гуго Гроцій. Про право війни та миру / Кирилюк Ф. Історія політології. – К.: Товариство „Знання” України, 2002. - 534 c.

 

Лекція 11. Політичні концепції епохи ранньо-буржуазної революції в Англії.

Соціально-політичні та економічні передумови Англійської революції XVІІ ст. та її вплив на соціально-політичну думку.

Томас Гоббс. Природа людини, рівність фізичних і розумових здібностей і можливостей. Протиріччя природи людини. «Природній» стан суспільства, «війна всіх проти всіх». «Природні» закони суспільства, роль примусу в їх реалізації. «Суспільний договір». Походження і завдання державної влади. Громадянське суспільство. Права особи. Право на повстання.

Джон Локк. Уявлення про природній стан суспільства і необхідність держави. Збереження власності і невід’ємних прав людини, як головна мета держави. Мета і засоби. Держава і особа. Межі політичної влади. Наближення до ідеї «правової держави». Розподіл влади і «структура правління». Суверенітет народу і його право на збройне повстання. Соціально-політичні ідеї Дж. Локка і традиції лібералізму.

Семінар 11. Політичні вчення в Англії в ХVІІ столітті

1 Політичне вчення Гоббса.

2. Вчення Джона Локка про державу і право.

Завдання для самостійної роботи (3 год.)

1. Випишіть специфічні політологічні категорії, які обґрунтовані в працях Т.Гоббса, дайте їм визначення і спробуйте співставити їх зміст такими ж категоріями в минулих політичних концепціях.

2. Зробіть структурно-логічну модель обґрунтування Дж. Локком політичного ідеалу.

3. Прокоментуйте такі положення із рекомендованих вам праць:„Перша підвалина природного права полягає в тому, щоб кожен захищав своє життя і оберігав члени свого тіла як він тільки зможе...Природа надала кожному право на все. Це означає, що в чисто природному стані або до того, як люди пов’язали один одного якими-небудь договорами, кожному було дозволено робити все, що йому завгодно і проти кого завгодно, а також володіти і користуватися всім, чим він хотів і міг набути, однаково як і отримати з цього плоди” /Т.Гоббс/.

4. Проаналізуйте основні (3-5) течії політичної думки XVII ст., визначте в них спільне та особливе, позначте їх на спеціальній таблиці.

 

Рекомендована література

 

Гоббс Т. Бегемот.—К.: Абрис, 1996.- 336 с.

Гоббс Т. Левіафан або Суть, будова і повноваження держави церковної і цивільної / Р. Димарець та ін. (пер. англ.): Т. Польська (наук. ред.). – К.: Дух і Літера. 2000. - 600 с.

Гоббс Томас. Избранные произведения. В 2-х т. - М., 1964.

Гоббс Т. Сочинения. - М.: Мысль.- Т. І.- 1989.- 622 с, Т. II.—1991.— 736 с.

Давыдов Ю.Н. Укрощение Левиафана или социальные потенции обычного согласия // Полис, 1994, с. 143-146.

Заиченко Г. А. Джон Локк. - М.: Мысль, 1973 - 207 с.

Локк Д. Два трактати про врядування.- К.: Основи, 2001.- 264 с.

Локк Д. Сочинения. - М.: Мысль. - Т. І.- 1985. - 622 с, Т. II. - 1985.-560 с, Т. Ш.-1988.-608С.

Мееровский Б.В. Томас Гоббс. - М.: Мысль, 1975.-208 с.

 

Контрольні запитання до змістового модуля 2.

1. Християнство та Римська Імперія.

2. Політична есхатологія та месіанство раннього християнства.

3. Розуміння свободи та рівності в догматах раннього християнства.

4. Проблеми відношення до праці, власності та влади у ранньому християнстві.

5. Ідеї духовної і майнової спільності у ранньому християнстві.

6. Сутність теократичного ідеалу в іудаїзмі, ранньому християнстві.

7. Римське суспільство і християнська община. Фактори поширення християнства.

8. Переосмислення історії та досвіду античної культури в ідеях „двох градів” А.Августина.

9. А.Августин про необхідність влади та визначення її сутності.

10. У чому виявилася суперечливість політичних поглядів Аврелія Августина?

11. Трансформація догмату свободи волі в принцип політичної свободи.

12.Основні особливості середньовічної культури.

13. Теологія Священної держави та теократична ідея.

14. Вчення Ф.Аквінського про державу та форми правління.

14. Арістотелізм Аквіната у визначенні мети суспільства і його класифікація форм правління.

16. Від теократичної ідеї до теорії розділу духовної і світської влади та народного суверенітету.

17. Проблеми походження держави і законів у політичній концепції М. Падуанського.

18. М. Падуанський про проблеми церкви та кліру.

19. Витоки єретичного руху і його сутність.

20. Ставлення Римської церкви до єретичних рухів.

21.М. Падуанський про народний суверенітет, заснованого на земному законі.

22.Основні поняття і категорії політичної думки середньовічного Сходу.

23. Основні особливості середньовічної культури середньовічного Сходу.

24. Сунізм, шиїзм і хариджизм як основні розгалуження ісламу.

25. Політична філософія Ібн-Хальдуна.

26. Стратифікація населення в добродійному місті-державі Аль-Фарабі.

27. Основні поняття та категорії політичної думки середньовічного Сходу.

28. Первісне накопичення капіталу: його сутність і соціальні проблеми.

29. Політичні ідеї епохи Відродження.

30. Духовні тенденції епохи Відродження.

31. Сутність нового світомислення.

32. Гуманізм: утвердження та виховання нової людини.

33. Обмеженість релігійно-феодальної ідеології Середньовіччя.

34. Криза католицької церкви на межі XV-XVII століть.

35. Свобода совісті – вихідна форма ранньобуржуазних свобод.

36. Зародження думок про єдність природничого та гуманітарного знання та його соціально-політичні наслідки.

37. В чому полягає сутність концепції “державного суверенітету” Жана Бодена.

38. Виділення Мак’явеллі політики як особливої сфери діяльності і предмету спеціального аналізу.

39. Мак’явеллі про систему відносин „государ – знать – народ”.

40. Мак’явеллістична антропологія: добродій і політика.

41. Мак’явеллі про значимість свободної волі і політичну відповідальність.

42. Мак’явеллі про військо та армію.

43. Фактор часу в політиці та історичний перспективізм Мак’явеллі.

44. Мак’явеллі про політику як мистецтво і науку.

45. Етатизм Мак’явеллі та проблематика співвідношення різних форм правління і їх взаємодія.

46. Мораль та політика, проблема функціонального співвідношення цілей і засобів у політиці.

47. Критика Ж.Боденом ідеальної держави Платона.

48. Концепція державного суверенітету Ж.Бодена.

49. Які особливості державного устрою на Утопії та в Місті Сонця?

50. Чим пояснювали принцип рівного розподілу благ у своїх утопіях Т. Мор та Т.Кампанелла?

51. Томас Мор про „справедливість” та „рівність”.

52. Проблеми усуспільнення власності, принципи організації праці і розподілу матеріальних благ у вченні Т.Мора.

53. Морові форми управління і принципи організації влади.

54. Політичний портрет „Міста Сонця”.

55. Політична філософія Т.Кампанелли.

56. Т.Кампанелла про свободу індивіда та потреби держави.

57. Релігійні основи соціально-політичних поглядів М.Лютера.

58. Соціальні програми народних низів епохи Селянської війни в Німеччині.

59. Релігія та принципи устрою суспільства за Ж.Кальвіном.

60. Сутнісні характеристики нідерландської революції XVII ст

61. Особливості договірної теорії походження держави Б. Спінози.

62. Б. Спінози про співвідношення суспільства та держави.

63. Чому Гуго Гроцій вважається засновником міжнародного права в сучасній політичній науці.Проблема держави та права у Г.Гроція.

64. Г. Гроцій про походження держави, „природне” і „людське право”.

65. Г.Гроцій про війну та мир.

66. Г.Гроцій про суверенітет та його носіїв.

67. Порівняльна характеристика політичних ідей Б.Спінози і Г.Гроція.

68. Сутнісні характеристики англійської революції XVII ст.

69. Особливості договірної теорії походження держави Т.Гоббса

70. Т.Гоббс про співвідношення суспільства та держави.

71. Конструювання Т.Гоббсом теорії абсолютної монархії.

72. Т.Гоббс про обмеження владного свавілля природним законом (принципом свободи) і благом підданих як вищої мети державця

73. Проблема засадницьких норм громадянського порядку та права у Т.Гоббса.

74. Т.Гоббс про співвідношення права та моралі в суспільному житті.

75. 9. Ліберально-філософська теорія Дж. Локка.

76. Локківська концепція людини та дедукція понять влади та права;

77. Дж.Локк про політичну державу та громадянське суспільство.

78. Локк про об’єктивну необхідність функціонального розподілу влади та встановлення її правових меж.

79. Локківська концепція „природного стану”.

80. Дж.Локк про „суспільний договір”.

81. Розуміння Дж.Локком громадянського співтовариства та політичної держави.

82. Локківська „інституціоналізація” громадянської свободи і проблема джерела права.

83. Функціонально-цільовий аналіз Дж.Локком політичних інституцій.

84. Перехід Дж.Локка від голого політичного „перспективізму” до розуміння реальної спрямованості історичного процесу.

85. Конкретизація Дж.Локком поняття громадянської свободи.