Лекція 17. Політичні концепції антикапіталістичної та соціал-утопічної спрямованості.

 

Історичні, економічні, соціально-політичні та ідейні передумови формування антикапіталістичних, соціалістичних і комуністичних ідей ХІХ ст., їх спрямованість і різноманітність.

Антикапіталістична спрямованість концепцій ідеологів дрібних та середніх виробників. Економічний романтизм Сисмонді. Анархічні погляди Прудона.

Критично-утопічний соціалізм.

Сен-Сімон і його соціально-політичне вчення. Закономірності історичного прогресу. Критика індивідуалізму, боротьба проти лібералізму і політичних інститутів існуючого суспільства. Вчення про побудову нової промислової системи. Місце в ній приватної власності. Праця як основний суспільний обов’язок. Ідеї планового господарства і наукового керівництва виробництвом. Роль державної влади. «Нове християнство». Сен-симонізм і його представники: С.Базар, Б.Анфатен.

Соціально-політична утопія Ш.Фур’є. Критика існуючого суспільного ладу. Концепція історичного розвитку. Розробка основ «гармонійного ладу». Вчення про пристрасті і їх роль в суспільно-політичному житті. Уявлення Фур’є про способи досягнення «соцієтарного» ладу, про завдання і організацію державної влади. Питання про виховання молодого покоління. Протиріччя в соціально-політичній системі Ш. Фур’є.

Політична концепція Р.Оуена. Критика існуючого суспільно-політичного ладу в Англії. Обгрунтування необхідності соціально-політичної перебудови суспільства. Принципи кооперації і «трудові гроші». Організація праці, суспільного споживання, виховання. Шляхи досягнення справедливого суспільного ладу. Вплив оуенізму на робітничий рух Англії. Оуенізм і чартизм.

Робітничий комунізм.

Вільгельм Вейтлінг. Критика існуючого суспільно-політичного ладу. Проект «Великого сімейного союзу». Проблеми організації праці і споживання. Роль революційного насильства. Вплив на німецький робітничий рух.

Утопічний революційний комунізм.

Луї Огюст Бланкі. Критика приватної власності. Уявлення про справедливий лад, шляхи його встановлення та характерні риси. Характер політичної влади: революційна диктатура.

Теодор Дезамі. Засудження і заперечення приватної власності. Народне повстання як засіб здійснення соціально-політичних перетворень. Трактування поняття «пропорційної» рівності. Основні риси «ладу спільності», і розуміння завдань революційної влади.

Етьєн Кабе. Критика існуючого та шляхи встановлення нового суспільно-політичного ладу. Його основні риси. Суспільна організація виробництва і розподілу. Сутність нового політичного ладу, засоби здійснення соціальних перетворень.

 

Семінар 17. Соціально-політичні утопії ХІХ століття.

1.Політичний технократизм і сцієнтизм Клод-Анрі де Сен-Симона.

2.Соціально- політичний прагматизм Франсуа-Марі-Шарля Фур’є.

3.Практичний комунізм Р.Оуена.

4.Революційно-комуністичні утопії 30-50-их років ХІХ ст.

 

Завдання для самостійної роботи (6 год.)

1. Розкрийте зміст понять „соціалізм”, „комунізм”.

2. Обґрунтуйте або спростуйте твердження про те, що Сен-Сімон і Фур’є не передбачали ліквідацію приватної власності.

3. Прокоментуйте таке судження Сен-Сімона та Фур’є:

„Промисловець – це людина, яка працює для виробництва або доставки різним членам суспільства одного або декількох матеріальних засобів, які задовольняють їх потреби або фізичні схильності; відповідно, землероб, який сіє зерно або розводить домашню птицю і тварин, є промисловцем; каретник, коваль, слюсар, столяр – промисловці; фабрикант взуття, капелюхів, полотна, сукна, кашемірової тканини – також промисловці; коваль, візник, матрос торгового судна – промисловці. Всі промисловці разом трудяться для виробництва або для доставки всім членам суспільства всіх матеріальних засобів, які задовольняють їх потреби або фізичні схильності; вони складають три крупних класи, які називаються землеробами, фабрикантами і торгівцями”. /Сен-Сімон/

”Помітив добре цю властивість, характерну для соцієтарного механізму, - задовольнити всі класи, всі партії; саме за цими переконаннями успіх в даному випадку буде здаватись таким легким, і не великий дослід, проведений на семистах людях, зразу вирішить загальне перетворення, тому що тут побачать здійсненними всі благоденства, про які філософія тільки мріє; справжню свободу, єдність дій, царювання правди та справедливості, що стали шляхами до багатства; при устрої ж цивілізації, де правда та справедливість не ведуть до багатства, неможливо, щоб їм віддавали перевагу, - тому видно як шахрайство та несправедливість панує у всьому законодавстві устрою цивілізації і збільшується в міру успіхів виробництва та наук”. /Фур’є/

4. Розкрийте зміст принципів Т.Дезамі, які він поклав в основу великої суспільної організації:

1) „Щастя… – вільний, нормальний і всебічний розвиток нашої істоти, повне задоволення всіх наших потреб, словом, - існування, найбільш відповідне нашій природі”.

2) „Свобода… завжди буде служити найбільшій користі кожного окремого індивіда та республіки. Чим більш вільною буде людина, тим більш квітучою буде держава і, навпаки, чим більш вільною буде держава, тим щасливішою буде людина…”.

3) „Рівність… є гармонією, ідеальною рівновагою, що керує всіма речами…”.

4) Братерство – це піднесене почуття, що спонукає людей жити, як членів однієї сім’ї, поєднувати в єдиному інтересі всі їхні різноманітні бажання, всі властиві їм індивідуальні здібності”.

5) „Єдність… представляє гармонічне об’єднання всіх частин соціального організму… нерозривне ототожнення всіх інтересів і всіх бажань…”.

6) „Спільність – це найприродніший, найпростіший і найдосконаліший вид асоціації… вона дає задоволення всім потребам…”.

 

Рекомендована література

 

Бланки О. Избранные произведения. - М., 1952.

Волгин В.П. Очерки истории социалистических идей первая половина ХІХ в. – М., 1976.

Дезами Т. Кодекс общности. - М., 1956.

Изложение учения Сен-Симона. - М., 1947.- Лекции 1-8.

Кабе Е. Путешествие в Икарию. - М., 1958.

Кирилюк Ф.М., Ковш А.Г. Западно-европейские социально-политические учения ХІХ в. – К., 1991.

Кирилюк Ф.М. Політологія Нової доби. – К., Видавничий центр „Академія”, 2003, с. 141-174.

Кучеренко Г.С. Сенсимонизм в общественной мысли ХІХ в. – М., 1975.

Оуэн Р. Избранные сочинения. - Т.1-2. - М.-Л., 1950.

Плеханов Г.В. Утопический социализм ХІХ в. Избр. филос. произв.: В 5 т. – М., 1957. Т.3.

Сен-Симон. Избранные произведения. - Т.1-2. - М.-Л.,1948.

Фурье Ш. Избранные сочинения. В 4-х т. - Т.3.С. 21-112.

 

Контрольні запитання до змістового модуля 3.

1. Які соціально-економічні, політичні процеси покликали до життя Просвітництво як новий суспільно-політичний феномен.

2. Які просвітницькі ідеї спонукали людей до роздумів над своїм політичним, соціально-економічним буттям, політичної боротьби за свої права?

3. В яких країнах найповніше розвинулася просвітницька ідеологія? Чим це було спричинено? Який вплив справила вона на подальший розвиток цих країн?

4. Обґрунтуйте, чому в Італії Просвітництво не набуло такого розвитку, як у Франції?

5. Проаналізуйте основні напрями, течії, що сформувалися й розвинулися в лоні Просвітництва.

6. Чи виконало Просвітництво, на вашу думку, своє суспільно-історичне призначення?

7. Програма перебудови державного устрою за Вольтером.

8. Історико-індивідуалізуючий та ціннісно-функціональний аспекти теорії Монтеск’є.

9. Поняття „дух законів” Ш.Монтеск’є.

10. Монтеск’є про політичний лад і „дух торгівлі”.

11. Принципи розподілу влад і критерії правової держави.

12. Принцип експоненціального росту „суспільства суспільств” (європейської цивілізації Нового Часу).

13. Вчення Монтеск’є про федеративну державу держав.

14. Руссо про „природний стан”.

15. Руссо про свободу „асоційованого суб’єкта” (народу) і свободу особи.

16. Трактування Руссо людини як громадянина і як підданого.

17. Вчення Руссо про невідчужену всезагальну свободу і народний суверенітет. Народ як суверен, воля народу – невідчужена законодавча воля.

18. Проблема самовиразу народної волі у Руссо.

19. Руссо про співвідношення засобів виразу народної волі (постійного референдуму) та елітарного виразника волі народу.

20. „Суспільний договір” Руссо як продукт історичного розвитку.

21.. Руссо про два рівні свободи та політичної свідомості.

22. Вчення Руссо про влади та форми правління. Як вплинула Велика французька революція на розвиток політичної думки у світі?

23. Політичні ідеї утопічної революційно-демократичної спрямованості. Чи була Велика Французька Революція закономірністю суспільного розвитку?

24. Бабувізм – один із суспільно-політичних рухів Франції XVIII ст.

25. Критика бабувістами соціальної нерівності.

26. Охарактеризуйте особливості північноамериканського Просвітництва і його вплив на світову політичну думку.

27. У чому полягають особливості поглядів Т. Пейна на виникнення держави, громадянські права людини, суспільний прогрес?

28. Які причини, на думку А. Гамільтона, породжують суспільний антагонізм, завдяки чому він вбачав можливим подолати його?

29. У чому виявлялась оригінальність поглядів А. Гамільтона на невід’ємні права людини?

30. Проаналізуйте головні засади суспільно-політичного вчення А. Гамільтона та їх вплив на тогочасну суспільно-політичну практику.

31. Соціально-економічні, суспільно-політичні чинники появи та розвитку німецької класичної філософії.

32. Основні засади побудови Кантом теорії громадянського суспільства.

33. Кантівське розуміння права та моралі.

34. Кантівська концепція правової справедливості.

35. Ліберальна суть кантівської теорії „суворого права” і „правової держави”.

36. Законопослушність як головна мірка правопорядку.

37. Кантівська концепція моральної автономії людини.

38. Вчення Канта про державу та розподіл влади.

39. Кант про суспільний та народний суверенітет як „регулятивні ідеї”.

40. Реформізм Канта. Категоричний імператив Канта – філософська основа вчення про державу та владу.

41. Кант про суспільство та особу, суверенітет народу і суверенітет влади.

42. Проблеми взаємодії моралі та політики, права та обов’язків громадянина.

43. Демократія як єдино „правовий державний устрій”.

44. Вчення Канта про вічний мир як вищої цілі політики

45. Церква та держава, критика фанатизму та теократичної ідеї.

46. Аналіз Гегелем громадської думки.

47. Гегель про протилежність між мораллю та політикою.

48. Обґрунтування Гегелем всесвітньо-історичного смислу національно-державного життя.

49. Гегель про приватну власність і свободу особи. Особливості гегелівського методу дослідження соціально-політичного життя.

50. Вчення Гегеля про державу:

а) необхідність держави та її соціальні функції;

б) державний устрій. Конституційна монархія та поняття „народ”;

в) суверенітет держави.

51. Обґрунтування Гегелем концепції громадянського суспільства:

а)історичні засади „сучасного” громадянського суспільства;

б) приватне та суспільне, свобода та обов’язки;

в) громадянська культура;

г) соціальна структура громадянського суспільства;

д) формальна рівність і майнове розшарування суспільства.

52. Гегелівський історизм і критика теорії суспільного договору.

53. Трактування Гегелем понять „розумне”, „дійсність”, „ідея”.

54. „Філософія права” як вчення про об’єктивовану свободу.

55. Гегель про виробництво та зростання потреб, зростання способів їх задоволення.

56. Соціально-економічні, політичні та духовні передумови Великої Французької Революції.

57. Велика Французька Революція – корінний перелом у соціально-політичному житті суспільства.

58. Чи була Велика Французька Революція закономірністю суспільного розвитку?

59. Чим обумовлена різноманітність політичних ідей і концепцій суспільного розвитку в епоху Великої Французької Революції?

60. Як вплинула Велика французька революція на розвиток політич­ної думки у світі?

61. Зародження консервативних течій в політичній думці XVIII.

62. Політичні ідеї представників французької консервативної думки Луї де Бональда та Франсуа-Огюста віконта де Шатобріана.

63. Чому Е. Берк не визнавав теорій природного права, суспільного договору,

народного суверенітету?

64. Чим пояснюється відмінність у ставленні Е. Берка до Французької революції та революції у США?

65. Консервативна думка в спадщині Жозефа-Марі де Местра.

66. Критика Сен-Сімоном раціоналістичної філософії ХVІІІ ст.

67. Сен-Сімон про основні тенденції соціального прогресу.

68. Вчення Сен-Сімона про „нову промислову систему” і її характерні риси.

69. Суть історико-філософської концепції Фур’є.

70. Фур’є про основні принципи організації ідеального суспільства.

71. Проблема формування нової людини в соціальному вченні Фур’є.

72. Проаналізуйте погляди Сен-Сімона на сутність історичного процесу та сучасне йому суспільство.

73. У чому полягала суть сен-сімонівського вчення про нову промислову систему?

74. Які аргументи використовував Ш.-Л. Фур’є у своїй критиці капіталізму? Охарактеризуйте їх.

75. Проаналізуйте концепцію розвитку суспільства Ш.-Л. Фур'є.

76. Наскільки, на ваш погляд, є раціональною запропонована Ш.-Л. Фур’є модель нового суспільство?

77. Вчення Оуена про нерозривний зв’язок навколишнього середовища та характеру людини.

78. Суть вчення Оуена про асоціацію майбутнього.

79. Чи поділяєте ви думку Р. Оуена, що найбільше зло капіталізму — приватна власність?

80. Чим близькі між собою і чим відрізняються моделі нового суспільства Ш.-Л. Фур’є та Р. Оуена?

81. Яким бачив нове суспільство Т. Дезамі?

82. Раціоналістичне обґрунтування та революційна спрямованість політичного ідеалу Дезамі.