ТЕМА 6. Політичні режими: історія і сучасність.

1. Дайте визначення політичного режиму. Які існують типи політичних режимів? Чим вони розрізняються між собою?

2. Демократія: сутність, її види та форми, гарантії.

3. Визначте спільні риси й відмінності у функціонуванні тоталітарного та авторитарного політичних режимів.

4. Чи є неминучим встановлення авторитарного режиму у процесі модернізації тоталітарного суспільства?

5. Чим відрізняється сучасна демократія від античної?

6. Тоталітаризм як історичний і політичний феномен. Ознаки тоталітарного політичного режиму.

7. Які існують причини виникнення тоталітаризму?

8. Позитивні та негативні характеристики демократії.

9. Політичні режими в Україні протягом ХХ століття.

10. Умови та напрямки трансформації недемократичних політичних режимів в демократичні.

11. Особливості сучасного політичного режиму в Україні. Труднощі посткомуністичної трансформації.

 

ТЕМА 7. Політичні партії, громадські організації і групи тиску як суб’єкти політики.

1. Партія як політичний інститут, визначення та еволюція політичних партій.

2. Основні ознаки та функції політичних партій.

3. Критерії класифікації політичних партій. Типи політичних партій.

4. Місце політичних партій у політичній системі суспільства. Наведіть приклади з життя сучасної України.

5. Сутність і типи партійних систем. Основні фактори їх формування.

6. Чим відрізняються політичні партії від громадських організацій?

7. Політичні партії правої та правоцентристської орієнтації в Україні. Сучасний стан.

8. Політичні партії центристської спрямованості в Україні. Сучасний стан.

9. Політичні партії лівої орієнтації в Україні. Сучасний стан.

10. Поняття та типи груп тиску. Наведіть приклади.

11. Функції і методи груп тиску. Особиста думка.

12. Політична практика лобізму. Дайте оцінку (особиста думка).

13. Партійні системи: сутність, зміст, типологія.

14. Особливості формування партійної системи в сучасній Україні.

 

ТЕМА 8. Політичне лідерство

1. Політичне лідерство та його обґрунтування в політології.

2. Теорії політичного лідерства.

3. Сутність і типологія політичних лідерів. Особиста думка.

4. Принципи висування політичних лідерів в демократичному суспільстві.

5. Якими рисами, на ваш погляд, повинен бути наділений сучасний політичний лідер?

6. Критерії оцінки популярності та ефективності діяльності політичних лідерів в сучасній Україні (особиста думка).

7. Сутність політичного лідерства та його функції.

8. Які фактори найбільше впливають на характер політичного лідерства?

9. Чи поділяєте Ви точку зору, відповідно якій часи великих політичних лідерів пройшли? Обґрунтуйте своє бачення.

10. Характеристика харизматичного лідера та його роль в політиці.

ТЕМА 9. Політичні еліти та політична опозиція.

 

1. Основні теорії політичних еліт в сучасній політології.

2. Політичні еліти: поняття та характерні риси.

3. Основні функції політичних еліт в суспільстві.

4. Типолоьгія сучасних політичних еліт.

5. Основні системи формування політичних еліт. Наведіть приклади.

6. Сучасна політична еліта України.

7. Політична опозиція та її основні характеристики.

8. Типологія політичної опозиції.

9. Функції політичної опозиції в суспільстві.

10. Конструктивна опозиція та її роль в різних країнах.

11. Особливості політичної опозиції в сучасній Україні.

 

ТЕМА 10. Політична культура.

1. Структура політичної культури. Наведіть приклади.

2. Типи політичних культур (за Г. Алмондом та С. Вербою).

3. Політичні субкультури. Молодіжна субкультура. Особливості субкультури в Україні.

4. Значення політичної культури для розвитку демократичного суспільства. Особиста думка.

5. Які національні політичні традиції впливають на політичну культуру в Україні?

6. Політична соціалізація особи: сутність, фактори, механізми.

7. Політична культура в сучасній Україні: традиції та інновації. Наведіть приклади.

8. Функції політичної культури. Як вони виявляються в сучасній Україні

9. Політичні міфи та стереотипи.

10. Зробіть порівняльний аналіз західної і східної політичної культури.

 

ТЕМА 11. Політична модернізація.

 

1. Наукове розуміння політичної модернізації.

2. Сутність модернізаційних процесів в політиці.

3. Якісні особливості європейської історичної модернізації.

4. Основні етапи розвитку теорії модернізації.

5. Основні стадії процесу політичної модернізації.

6. Типологія політичної модернізації.

7. Вестернізація: плюси і мінуси в сучасному суспільстві.

8. Основні критерії успішності політичної модернізації.

9. Особливості політичної модернізації в Україні.

10. Співвідношення об’єктивних та суб’єктивних чинників процесу політичної модернізції.

 

 

 

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

Види самостійної роботи	Планові терміни виконання	Форми контролю та звітності	Максимальна кількість балів
Денна та вечірня форма навчання
І. Обов’язкові
20.1. Підготовка до семінарських занять	Протягом семестру	Оцінка системності та активності роботи на семінарських заняттях
За виконання модульних завдань
20.2. Модульне завдання № 1	За графіком проведення занять	Оцінка правильності виконання модульних робіт
20.3. Модульне завдання № 2	За графіком проведення занять	Оцінка правильності виконання модульних робіт
Разом балів за обов’язкові види СРС
ІІ. Вибіркові (Примітка: студент може вибрати не більше двох видів самостійної роботи)
2.1. Написання реферату (есе) за заданою тематикою	Протягом семестру	Доповідь за матеріалами реферату (есе) та її обговорення під час аудиторних занять та годин ІКР із застосуванням кооперативних методів
2.2. Пошук, підбір та огляд науково-літературних джерел з політології за заданою тематикою	Протягом семестру	Презентація та обговорення підібраних джерел під час аудиторних занять та годин ІКР із застосуванням кооперативних методів
2.3. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій	Протягом семестру	Обговорення результатів проведеної роботи під час аудиторних занять та годин ІКР
2.4. Участь у наукових конференціях, круглих столах, семінарах, симпозіумах тощо	За графіком проведення	Обговорення результатів проведеної роботи під час аудиторних занять та годин ІКР
Разом балів за вибіркові види СРС
Всього балів за СРС
Заочна форма навчання
І. Обов’язкові
1.1. Підготовка до семінарських занять	За графіком проведення занять	Активна участь у семінарських заняттях
1.2. Підготовка до модульної контрольної роботи	За графіком проведення занять	Модульна контрольна робота
1.3. Написання реферату (есе) за заданою тематикою	Відповідно до навчального плану	Перевірка реферату (есе)
Разом балів за обов’язкові види СРС
ІІ. Вибіркові (Примітка: студент може вибрати не більше двох видів самостійної роботи)
2.1. Пошук, підбір та огляд науково-літературних джерел з політології за заданою тематикою	Відповідно до навчального плану	Перевірка правильності виконання завдань
2.2. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій	Відповідно до навчального плану	Перевірка правильності виконання завдань
2.3. Підготовка «політичного портрету» відомого державного або міжнародного діяча	Відповідно до навчального плану	Перевірка правильності виконання завдань
Разом балів за вибіркові види СРС
Всього балів за СРС

 

Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань студентів

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною системою з наступним переведенням у традиційну 4-бальну систему. При цьому максимальна кількість балів, яку студент може набрати за результатами поточної успішності та підсумкового контролю складає відповідно 50 і 50 балів. Результат поточної успішності зараховується при загальному (підсумковому) оцінюванні знань студентів.

Порядок проведення семінарських занять для студентів денної і вечірньої форми навчання.

Системність та активність роботи студентапротягом семестру оцінюється за максимальною оцінкою 30 балів із 50, якими оцінюється вся робота, винесена на поточний контроль.

Шкала оцінювання відповідей на семінарських заняттях становить 0-5 балів за кожне семінарське заняття (0 балів – повторне вивчення теми, 1-2 бали – оцінка «незадовільно», 3 бали – оцінка «задовільно», 4 бали – оцінка «добре», 5 балів – оцінка «відмінно»).

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент протягом семестру на семінарах (30 балів), розраховується на підставі реальної кількості занять, відведених згідно з навчальним планом на даний вид роботи (6 семінарів). При цьому враховуються:

для оцінки «задовільно» та «добре» – активність та рівень знань при обговоренні передбачених програмою питань, винесених на семінар;

для оцінки «відмінно» – успішність при виконанні різного роду практичних завдань, що пропонуються для виконання, а також компетенції, які повинні сформуватися у студентів під час даного виду занять (обговорення проблемного питання, кейсу, ситуаційної вправи, презентації тощо).

Порядок проведення модульних завдань для студентів денної і вечірньої форми навчання.

Передбачається виконання 2-х модульних завдань. Оцінка модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 0-10 балів із 50, якими оцінюється вся робота студентів, винесена на поточний контроль (0-5 балів за кожний модуль).

Перше модульне завдання містить питання, що відносяться до тем 1-5, друге – до тем 6-10.

Порядок і час складання модульних завдань визначаються кафедрою, включаються до робочої програми і доводяться до студентів на початку семестру.

Виконання індивідуальних (обов’язкових і вибіркових) завдань студентами денної і вечірньої форми навчання.

 

Написання реферату (есе) за заданою тематикою передбачає висвітлення актуальної політологічної проблеми з формулюванням відповідних практичних висновків.

Пошук, підбір та огляд науково-літературних джерел з політології за заданою тематикою передбачає формування вмінь та навичок адекватного орієнтування в інформаційному просторі, селекції необхідної інформації та вміння її застосовувати в реальному житті.

Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій має на меті формування в структурі аналітичної діяльності студента навичок щодо критичного осмислення інформації, її оцінювання відповідно до певних аксіологічних систем та подальшого використання в дидактичному процесі.

Участь у наукових конференціях, круглих столах, семінарах, симпозіумах є додатковим чинником активізації пізнавальної активності студента, формування в його дидактичній культурі науково-аналітичної складової.

Виконання індивідуальних (обов’язкових і вибіркових) завдань студентами заочної форми навчання в цілому відповідає підходам, розробленим для денної і вечірньої форм (за винятком балів).

Додатковим завданням є підготовка «політичного портрету» відомого державного або міжнародного діяча. Завдання передбачає формування вмінь та навичок, спрямованих на конкретизацію особистісного (суб’єктивного) фактору політики, визначення механізмів впливу індивідуальних рис політичних лідерів на функціонування політичних систем, у які вони залучені.

Контроль знань у формі іспиту здійснюється на основі виконання студентом екзаменаційних завдань. Іспит з дисципліни «Політологія проводиться виключно в межах екзаменаційної сесії в процесі підсумкового оцінювання знань студентів з дисциплін навчального плану. Підсумкове оцінювання знань студентів за межами сесії не допускається.

Іспит проводиться за завданнями, визначеними у відповідальності з програмою дисципліни, яка доводиться до студентів на початку навчального семестру.

Екзаменаційний білет містить 5 рівноцінних питань і складається таким чином, щоб він охоплював всю програму курсу. Кожне завдання екзаменаційного білету оцінюється окремо за шкалою 0-10 балів залежно від рівня знань.

Шкала оцінювання екзаменаційних завдань:

Оцінка за 100-бальною шкалою[1]	РІВЕНЬ ЗНАНЬ
	відмінний
	добрий
	задовільний
	незадовільний

 

Для оцінювання відповідей студентів використовуються наступні критерії:

- відмінному рівню (10 балів) відповідає теоретично правильна і вичерпна відповідь на поставлене питання, у якій студент показав всебічне системне знання програмного матеріалу; засвоєння основної та додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, вивчення яких передбачене програмою дисципліни; уміння використовувати знання для аналізу соціального життя суспільства та аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, закономірностей, випадковостей, суспільних явищ і процесів.

- доброму рівню (8 балів) відповідає на поставлене питання, добре володіння понятійним апаратом, методами і методиками, розумінням зв’язків між соціальними явищами, процесами та відносинами.

- задовільному рівню (6 балів) відповідає у цілому правильна відповідь на поставлене питання, в якій студент показав достатній рівень знань з основного програмного матеріалу дисципліни “Соціологія”, але не зміг переконливо аргументувати свою відповідь, помилився у використанні понятійного апарату, показав недостатні знання рекомендованої літератури.

- незадовільному рівню (0 балів) відповідає неправильна або неповна відповідь на запитання, у якій студент продемонстрував значні прогалини у знаннях з основного програмного матеріалу; ухилився від аргументувань; показав незадовільні знання понятійного апарату і спеціальної літератури чи взагалі нічого не відповів.

Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно).

В разі, коли відповіді студента оцінені менше ніж в 30 балів (до 60%), він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту, а набрані за іспит бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці.

 

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни «Політологія» складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що на іспиті студент набрав не менше 30 балів). Якщо ж на іспиті студент набрав менше 30 балів, то загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.

Підсумковий контроль знань студентів з дисципліни здійснюється на основі результатів поточного та підсумкового контролю (іспиту).

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою з подальшим переведенням в традиційну 4-бальну та шкалу за системою ECTS в такому порядку: