Проведення проб на чутливість до антибіотиків

 

Оснащення. Стерильні: шприци 1,2,5,10 мл з голками, ватні кульки, серветки, гумові рукавички, 70% етиловий спирт, антибіотик у флаконі, ізотонічний розчин натрію хлориду.

Розведення антибіотика для проведення діагностичних проб на індивідуальну чутливість організму до препарату

- Знезараженими руками візьміть флакон з антибіотиком, уважно прочитайте термін придатності препарату.

- Пилочкою зніміть середню частину ковпачка.

- Обробіть корок і обідок ковпачка стерильною ватною кулькою, зволоженою 70% етиловим спиртом.

- Наберіть у шприц відповідну кількість стерильного ізотонічного розчину натрію хлориду з розрахунку 1 мл на 100 000 ОД, або 0,1 г препарату. Наприклад, якщо у флаконі міститься 500 000 ОД антибіотика, або 0,5 г, то введіть 5 мл розчинника.

- Потім розведіть розчин антибіотика першого розведення ще в 10 разів. Для цього візьміть шприц 2 мл, наберіть у нього 0,2 мл розчину антибіотика першого розведення, додайте в шприц 1,8 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, і ви отримаєте друге розведення антибіотика (тобто 1 мл розчину містить 10 000 ОД, або 0,01 г препарату).

 

Запам’ятайте! При розведенні антибіотиків голку у флакон уводять так, щоб лише проколоти корок, оскільки при глибокому введенні голки у зв’язку із підвищенням тиску у флаконі за рахунок введеного розчинника через голку буде самовільно виходити розчин антибіотика, потрапляти на шкіру рук і в повітря, що з часом може спричинювати дерматит та інші алергійні прояви. Крім цього, не забезпечується точність дозування. Ні в якому разі не використовуйте як розчинник антибіотиків для проведення діагностичних проб на індивідуальну чутливість 0,25-0,5% розчин новокаїну, тому що новокаїн може призвести до розвитку алергійної реакції. Якщо ви використовуєте як розчинник антибіотика 0,25-0,5% розчин новокаїну (для внутрішньом’язового введення), то попередньо на іншій руці зробіть діагностичну пробу на індивідуальну чутливість організму до новокаїну. Воду для ін’єкцій як розчинник антибіотиків для проведення діагностичної проби на індивідуальну чутливість організму також не використовуйте, тому що утворений гіпотонічний розчин може дати неочікувану реакцію і тоді результат проби буде не вірогідним. Результат проб визначає лікар.

Проби поділяються на:

Ø Під’язикова (сублінгвальна) – виконується при призначенні антибіотика перорально;

Ø Кон’юнктивальна;

Ø нашкірна;

Ø скарифікаційна;

Ø внутрішньошкірна.

 

Найбільш чутливою є внутрішньошкірна проба.

 

Внутрішньошкірна проба

 

- Психологічно підготуйте пацієнта, зберіть алергологічний анамнез.

- Вимийте і висушіть руки. Надягніть стерильні рукавички.

- Підготуйте все необхідне для проби.

- Середню третину медіальної поверхні передпліччя обробіть двома стерильними ватними кульками, зволоженими 70% етиловим спиртом, висушіть сухою стерильною ватною кулькою.

- Обробіть гумові рукавички 70% етиловим спиртом.

- Внутрішньошкірно введіть 0,1 мл другого розведення антибіотика. При правильному введенні на місці ін’єкції виникає папула білуватого кольору, яка нагадує лимонну кірочку.

- Після введення розчину антибіотика вийміть голку, але ватку не прикладайте до голки під час її виймання.

- Порекомендуйте пацієнтові протягом 20 хв. не одягати одяг на місце ін’єкції.

- Продезінфікуйте використане оснащення. Вимийте і висушіть руки.

- Результат проби перевірте через 20 хв. За наявності гіперемії, свербежу, висипу реакція вважається позитивною. У такому випадку пацієнта обов’язково покажіть лікареві і зробіть позначку у відповідному документі.

 

Запам’ятайте! Деякі алергени при проведенні алергійної діагностичної проби можуть спричинювати тяжкі ускладнення (анафілактичний шок), тому перед проведенням діагностичної проби необхідно ретельно зібрати алергологічний анамнез. Простежте, щоб у разі позитивної проби лікар відмінив призначення препарату пацієнтові.

 

Внутрішньовенне введення ліків.

Оснащення: в/в катетери з голками; жгут; розчин для в/в вливання; набір для в/в вливання; лейкопластир; антисептик; серветки, ватні кульки, гумові рукавички, маска; інші: набір медикаментів для профілактики зараження СНІДом, фартух, захисні окуляри, прокладка під джгут, подушечка-валик, лоток для відпрацьованого оснащення, пилочка.

- Психологічно підготуйте пацієнта.

- Надягніть поліетиленовий фартух.

- Здійсніть гігієнічне миття рук, надягніть маску.

- Обробіть руки 70% етиловим спиртом.

- Надягніть гумові рукавички.

- Техніка виконання.

- В асептичних умовах заповніть шприц відповідним лікарським розчином.

- Запропонуйте пацієнтові сісти або лягти і покласти звільнену від одягу руку на подушечку-валик долонею вверх. Якщо ін’єкцію ви робите в ліжку, то підстеліть під руку пелюшку, щоб не забруднити білизну. Плече вище ліктьового згину обгорніть серветкою і накладіть венозний джгут (рука при цьому має набути ціанотичного відтінку і пульс на променевій артерії пальпуватись).

- Для посилення венозного застою запропонуйте пацієнтові декілька разів стиснути і розтиснути кулак. Також ви можете злегка погладжувати руку, ніби підкачуючи кров у напрямку від кисті до ліктьового згину. У разі задовільного наповнення вени чітко контуруються і пальпуються у вигляді еластичних тяжів.

- Кінчиком вказівного пальця правої руки пропальпуйте вени ліктьового згину й виберіть з них найоб’ємнішу та найменш рухому вену.

- Обробіть гумові рукавички 70% етиловим спиртом. Поверхню ліктьового згину знезаразьте двічі ватною кулькою, зволоженою 70% спиртом, знизу вверх за течією крові та лімфи, висушіть сухою стерильною кулькою.

- 1 пальцем лівої руки поряд із венозним стовбуром змістіть трохи вниз шкіру і зафіксуйте венозний стовбур (кулак пацієнта при цьому стиснутий).

- Правою рукою візьміть шприц із ліками так, щоб 2 палець фіксував муфту голки, а решта утримувала циліндр шприца. Зріз голки повинен бути зверху.

- Голку встановіть під гострим кутом до поверхні шкіри у напрямку течії крові, обережним рухом проколіть шкіру і передню стінку фіксованої вени. При цьому може з’явитися таке відчуття, ніби голка потрапила в порожнечу.

- Опустіть шприц і проведіть голку ще на 5-10 мм за ходом вени.

- Злегка відтягніть поршень шприца до себе. У разі правильного положення голки у вені в шприці з’явиться кров.

- Зніміть джгут лівою рукою і попросіть пацієнта розтиснути кулак.

- Ще раз відтягніть поршень циліндра на себе, щоб упевнитись, що під час знімання джгута голка не вийшла з вени. При цьому в шприц вільно поступає кров.

- Уведіть лікарський препарат повільно, щоб він змішався з кров’ю і не подразнював стінку вени, а також не спричинив небажаної реакції організму.

- Після введення лікарської речовини прикладіть до місця ін’єкції стерильну ватну кульку і швидким рухом виведіть голку з вени.

- Запропонуйте пацієнтові зігнути руку в ліктьовому суглобі і затиснути кульку на 3-5 хв. Якщо пацієнт непритомний, то зафіксуйте самі місце пункції або накладіть стерильну серветку й закріпіть її бинтом, обмотавши його навколо руки.

- Продезінфікуйте використане оснащення.

- Вимийте і висушіть руки.

- Зробіть позначку про виконану маніпуляцію.

 

Запам’ятайте! Перед пункцією вени треба переконатись, що в шприці немає повітря. При неадекватній реакції пацієнта на введення препарату треба негайно припинити ін’єкцію, але із вени не виходити, з’ясувати причину такої реакції, викликати лікаря, підключити заповнену ізотонічним розчином натрію хлориду систему одноразового використання.

 

 

Кровопускання.

Оснащення. Стерильні: маска, гумові рукавички, серветки, ватні кульки, шприц. Набір медикаментів для профілактики СНІДу, кровоспинний затискач, 70% етиловий спирт, ножиці, пінцет; інші: фартух. 6% розчин перекису водню, захисні окуляри, джгут, градуйований флакон, клейонка, лоток ниркоподібний.

- Психологічно підготуйте пацієнта.

- Одягніть поліетиленовий фартух.

- Здійсніть гігієнічне миття рук.

- Одягніть стерильну маску.

- Обробіть руки 70% етиловим спиртом і надягніть стерильні рукавички.

- Запропонуйте пацієнтові лягти на спину. Голову повернути в протилежний від ділянки кровопускання бік і надати руці максимального розгинання, для чого під ліктьовий суглоб підкладіть тверду клейончасту подушечку, під руку підстеліть пелюшку.

- Створіть штучний венозний стаз (накладіть гумовий джгут через прокладку), попросіть пацієнта кілька разів стиснути і розтиснути кулак. При цьому рука пацієнта повинна набути синюшного кольору, але пульс на променевій артерії має пальпуватись.

- Виберіть найоб’ємнішу і найменш рухливу вену.

- Двічі обробіть місце пункції знизу вверх стерильними ватними кульками, зволоженими 70% етиловим спиртом, висушіть сухою стерильною ватною кулькою.

- Обкладіть місце пункції стерильними серветками.

- Виконайте венопункцію.

- Отримавши необхідну кількість крові (300-500 мл), попросіть пацієнта розтиснути кулак і зніміть джгут.

- Прикладіть до місця венопункції стерильну ватну кульку і швидким рухом вийміть голку з вени.

- Попросіть пацієнта зігнути руку в ліктьовому суглобі на 3-5 хв.

- Покладіть використаний шприц в посудину із дезінфекційним розчином.

- Пацієнтові надайте положення лежачи в ліжку на 2 год. і попередьте, щоб він дотримувався ліжкового режиму протягом доби.

- Продезінфікуйте використане оснащення.

- Вимийте і висушіть руки.

-Зробіть позначку про виконання маніпуляції у відповідному медичному документі.