Накриття стерильного інструментально-матеріального столу.

Приступаючи до накриття столу, медсестра миє руки, обробляє їх антисептиком, надягає стерильний халат, маску, рукавички, тобто готується, як до операції.

Стіл покривають стерильними простирадлами в 4 шари. Нижнє простирадло розстеляють так, щоб воно звисало на 20см нижче панелі столу.

Інструменти розкладають на столі в тій послідовності, котра прийнята в цьому хірургічному відділенні.

Завершується розгортання стерильного інструментально-матеріального столу покриванням його великим стерильним простирадлом, складеним удвоє, яке повинно повністю закривати все, що лежить на столі. Це верхнє простирадло ззаду і з боків щільно закріплюють затискачами (цапками) для білизни з нижнім простирадлом. На бирці зазначається дата та час накриття столу (стіл накривається на 6 годин). Під час роботи, беручись за цапки, піднімають передню половину простирадла і кладуть на дальню частину столу. Всі простирадла повинні бути міцними, без дефектів.

Закінчивши покриття стерильного столу, медсестра «розмивається», тобто знімає стерильні рукавички та халат.

 

Прийом та здача чергування.

Прийом та передача зміни проводиться для того, щоб зміна, яка заступає на чергування мала інформацію про стан обладнання та апаратури, за які несе відповідальність, про наявність медикаментів.

Послідовність дій.

- Заступивши на чергування, прийняти інформацію за добу, що минула.

- Перевірити наявність та робочий стан всієї апаратури. Вона вважається перевіреною, якщо пройшла тестування в присутності персоналу, який здає зміну, і персоналу, який приймає.

- Перевірити наявність медикаментів для надання екстреної медичної допомоги.

- Перевірити правильність оформлення документації попередньою зміною.

- Уважно перевірити виконання та дотримування правил санітарно-епідемічного режиму на підстанції.

- На оперативній нараді в присутності зав. підстанції, старшого фельдшера, лікарів, фельдшерів та молодших медичних сестер обговорюються події та робота попередньої доби та розглядається план роботи на поточний робочий день.

 

РОЗДІЛ V Стандарти та технології фельдшерського догляду

Транспортування та перекладання хворих

Способи транспортування хворих.

Із місця випадку пацієнта, який може самостійно ходити, члени бригади ШД супроводжують, підтримуючи під руку. Для транспортування тяжко хворих використовують ноші, каталки-ноші або крісла-каталки.

Транспортування хворих за допомогою нош, каталок–нош, крісел – каталок:

- Ноші застеліть ковдрою, потім простирадлом, покладіть хворого і накрийте його.

- На ношах хворого несіть удвох або вчотирьох.

- На рівній дорозі ноші з хворим несіть повільно, не в ногу, головним кінцем уперед.

- Ідучи сходами в гору, хворого несіть на ношах головою вперед, при тому особи, які йдуть попереду, тримають ручки нош з опущеними руками, а особи які йдуть позаду, дещо піднімають ноші.

- Під час опускання хворого сходами вниз несіть його ногами вперед і трохи підніміть нижній кінець нош.

Зручніше транспортувати хворого на каталці –ношах, яку можна закотити в кабіну ліфта, і якщо необхідно, підняти або опустити хворого на потрібний поверх.

При транспортуванні в кріслі-каталці вперед, допоможіть хворому сісти в крісло, поставте крісло-каталку у вихідне положення і транспортуйте його. Переміщення тяжко хворих на каталку- ноші з ліжка:

- Щоб уникнути зайвих рухів і якомога менше турбувати хворого, попередньо подумайте, як розмістити каталку- ноші відносно ліжка.

- Використайте один з чотирьох способів:

- Перший спосіб: каталку - ноші розташуйте перпендикулярно до ліжка так, щоб її головний кінець підходив до нижнього кінця ліжка.

Другий спосіб: каталку- ноші нижнім кінцем розмістіть паралельно до ліжка так, щоб її головний кінець був біля головного кінця ліжка.

Третій спосіб: каталку- ноші розмістіть паралельно до ліжка так, щоб її головний кінець був біля головного кінця ліжка. Тоді хворого підтягніть до краю носилок разом із простиралом, злегка підніміть і перекладіть на каталку - ноші.

Четвертий спосіб: якщо хворий у свідомому стані, то можливо, він може самостійно поступово пересунутися з ліжка на каталку –ноші.

- Каталку-ноші розташуйте паралельно до ліжка так, щоб її головний кінець знаходився біля нижнього кінця ліжка. Станьте вдвох або втрьох між носилками та ліжком, обличчям до хворого, одночасно підніміть його і, повернувшись на 180% перекладіть носилки.

- Під час перекладання одна людина підтримує голову та груди, друга поперек і сідниці, третя – стегна та гомілки.

- Перекладати хворого з каталки - нош на ліжко слід також одним із цих способів.

 

РОЗДІЛ VІ Інфекційний контроль.

Дезінфекція – цезнищення на виробах та у виробах медичного призначення вегетативних форм патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів.

Стерилізація – ц е знищення на виробах медичного призначення всіх видів мікроорганізмів на всіх етапах розвитку – і вегетативних, і спорових.

Асептика – це комплекс заходів, що спрямовані на попередження попадання мікроорганізмів в рану, яка передбачає: все, що торкається рани (руки медичного персоналу, інструменти, перев’язувальний матеріал, операційна білизна тощо) має бути стерильним. Антисептика – це комплекс заходів, що спрямовані на боротьбу з мікроорганізмами, що потрапили в хірургічну рану.

Антисептики – хімічні речовини мікробостатичної та мікробоцидної дії, що використовуються для профілактичної і терапевтичної антисептики інтактних та пошкоджених шкірних і слизових покривів, порожнин, ран.

Антисептик для рук – засіб на основі спирту з додаванням або без додавання інших сполук, призначений для деконтамінації шкіри рук з метою переривання ланцюгу передачі інфекції.

Внутрішньолікарняна інфекція (ВЛІ) – будь-яка клінічно виражена хвороба інфекційної природи, яка уражає пацієнта внаслідок перебування в стаціонарі або відвідування лікувальної установи, а також інфекції, які виникають у персоналу закладу охорони здоров’я в результаті їх професійної діяльності.

Гігієнічна антисептика рук – це обробка рук шляхом втирання антисептика в шкіру рук для ліквідації транзиторних мікроорганізмів.

Інвазивні втручання – використання апаратів і пристроїв, що долають природні бар'єри організму, з якими збудник може проникнути безпосередньо в кров'яне русло, органи і системи організму хворого.

Звичайне миття рук – процедура миття водою із звичайним (без протимікробної дії) милом.

Подразнюючий контактний дерматит (КД) – неприємні відчуття та зміни стану шкіри, які можуть проявлятися в сухості шкіри, появі свербежу або печії, почервонінні, лущенні епідермісу та утворенні тріщин.

Резидентні мікроорганізми – мікроорганізми, що постійно живуть та розмножуються на шкірі.

Спороутворюючі бактерії – це бактерії, які мають здатність утворювати особливі структури, що вкриті щільною оболонкою, їх умовно називають спорами, вони високо резистентні до дії багатьох фізико-хімічних факторів.

Транзиторні мікроорганізми – мікроорганізми, які тимчасово потрапляють на поверхню шкіри людини при контакті з різними живими та неживими об’єктами.

Хірургічна антисептика рук – це процедура втирання антимікробного засобу (антисептика) в шкіру рук (без застосування води) для ліквідації транзиторних мікроорганізмів та максимально можливого зниження кількості резидентних мікроорганізмів.

 

 

Інструкція по організації дезінфекційного та стерилізаційного режимів

В КМСШМД

Весь медичний інструментарій відразу після використання знезаражується.

Для дезінфекції використовуються деззасоби, які пройшли державну реєстрацію в установленому порядку в Україні, регламенти на які затверджені Головним державним санітарним лікарем України або його заступником.

Дезінфекцію проводять в закритих ємностях при повному зануренні інструментів в розчин дезінфектантів.

Після дезінфекції інструменти багаторазового використання піддають передстерилізаційній очистці і стерилізації.

В тих випадках, коли для дезінфекції використовуються засоби, в регламентах яких дозволено суміщення процесів дезінфекції і передстерилізаційної очистки (напр.: „Дезефект”, „Бланідас Актив”, „Вернедор”), після закінчення дезінфекції кожний виріб за допомогою щітки миють в розчині протягом 0,5 хвилин і ополіскують проточною, а потім дистильованою водою.

В решті випадків передстерилізаційну очистку проводять засобами, призначеними для цього (напр.: „Біомий”, миючий розчин з 0,5% перекису водню і 0,5% синтетичного миючого засобу типу „Лотос”).

Всі розчини і компоненти для їх приготування повинні мати етикетки з указаною назвою, на ємностях з робочим розчином багаторазового використання вказують дату приготування.

Перевірка якості передстерилізаційної очистки інструментів проводиться шляхом постановки проб на наявність залишків крові і повноту відмивання виробів від лужних компонентів синтетичних миючих засобів.

Контролю підлягають 1% від кожного найменування виробів, оброблених за добу, але не менше 3-5 одиниць.

Якість відмивання інструментів від залишків крові оцінюють за допомогою азопірамової проби.

Розчин азопіраму може зберігатися в щільно закритому флаконі в темноті при 4^оС (в холодильнику) 2 місяці; в темноті при кімнатній температурі (18-23^оС) не більше 1 місяця.

Безпосередньо перед постановкою проб готовлять робочий розчин, змішуючи рівні об’ємні кількості азопіраму і 3% перекису водню.

Робочий розчин азопіраму повинен бути використаний протягом 1-2 годин.

При постановці азопірамової проби в присутності слідів крові негайно, але не пізніше, чим через 1 хвилину з’являється спочатку фіолетове, яке швидко протягом декількох секунд переходить в рожево-бузкове, або буровате забарвлення.

Азопірам, крім слідів крові, виявляє наявність на виробах залишкових кількостей окислювачів (хлорміських деззасобів, прального порошку з відбілювачем і інших), а також іржі і кислот.

При наявності на виробах, що контролюють, іржі і хлорміських окислювачів спостерігається буровате забарвлення реактиву.

Фенолфталеїнова проба проводиться на повноту відмивання від лужних компонентів синтетичних миючих засобів.

Спиртовий розчин фенолфталеїну може зберігатися у флаконі з притертою кришкою в холодильнику протягом 1 місяця.

При постановці фенолфталеїнової проби про наявність на виробах залишкових кількостей лужних компонентів миючого розчину свідчить поява можуть визвати її пошкодження.

Стерилізації підлягають всі вироби, що торкаються до ураженої поверхні, контактують з кров’ю або ін’єкційними препаратами, і окремі види медичного інструментарію, які в процесі експлуатації торкаються до слизової оболонки і можуть визвати її пошкодження.

Терміни зберігання виробів, простерилізованих паровим методом в біксах, без фільтрів в упаковці і з бязі або з одношарового крафт-паперу дорівнює 3 доби; в біксах з фільтрами, в двошаровому крафт-папері – 20 діб.

Терміни зберігання виробів, простерилізованих повітряним методом в упаковці із двошарового крафт-паперу – 20 діб. Вироби, простерилізовані без упаковки, повинні бути використані безпосередньо після стерилізації.

В тих випадках, коли інструменти стерилізують в повітряних стерилізаторах без упаковки, стерилізацію проводять безпосередньо перед накриттям стерильного столу. Стерильний стіл накривається на 6 годин (1 зміна).

Всі маніпуляції, пов’язані з підготовкою стерильного столу проводять в стерильних рукавичках, масці, халаті. Предмети із стерильного столу медсестра бере корнцангом або довгим пінцетом який разом з ємністю для його зберігання щоденно стерилізується. Під час роботи пінцет для стерильних виробів зберігають в дезрозчині, який замінюють щоденно.

Не використані протягом зміни матеріали і інструменти із стерильного столу направляють на повторну стерилізацію.

Інструменти, набори інструментів, тощо, простерилізоване в індивідуальній упаковці, можна зберігати в спеціально виділеній шафі. Стерильний стіл в цьому випадку не накривається.

Скляні ємності для зберігання вати на маніпуляційному столі стерилізують щоденно.

З метою подовження термінів реалізації стерильних ватних тампонів їх поміщають в крафт-папір (по 20-25 штук). В цьому випадку при відкриванні бікса з нього забирають необхідну кількість пакетів. Решта пакетів, що залишились в біксі, можуть бути реалізовані протягом 2-ої та 3-ої доби.

Ватні тампони дістають із ємності (пакета) стерильним пінцетом, що знаходиться в ємності з дезрозчином. Ємність і пінцет стерилізують щоденно.

Контроль роботи стерилізуючої апаратури фізичним (температура стерилізації, тиск, час стерилізаційно витриманий), хімічним (хімічні тест-індикатори) та бактеріологічним (біотести із спорових культур мікроорганізмів B.subtilis, B.stearothermophilus) методами, результати якого реєструються в журналі.

Для знезараження повітря і поверхонь використовують бактерицидні лампи. Щоденно випромінювачі протирають сухою марлевою серветкою, раз на тиждень – 70⁰ етиловим спиртом.

Бактерицидні лампи вмикають на 30 хвилин перед початком роботи і після закінчення зміни.

Прибирання приміщень підстанції необхідно проводити не менше 2 разів на день з використанням дезінфікуючих або миюче-дезінфікуючих розчинів.

Прибиральний інвентар повинен бути окремий для пунктів поповнення медикаментами, оглядових кабінетів, коридорів, санвузлів, кабінетів персоналу, мати чітке маркування. Прибиральний інвентар пунктів поповнення медикаментами повинен зберігатись окремо від іншого прибирального інвентарю.

Генеральне прибирання в пунктах поповнення медикаментами проводиться 1 раз в 7 днів.