Техніка постановки зонда через рот.

Заокруглений кінець зонда кладуть на корінь язика і просять хворого зробити ковтальний рух, при цьому швидко просувають зонд в стравохід. Далі хворий повинен зробити декілька глибоких вдихів, після чого продовжують вводити зонд, при цьому хворий робить ковтальні рухи і глибоко дихає через ніс. Зонд не можна здавлювати зубами.

Довжина стравоходу від верхніх різців до кардіальної частини шлунка в середньому рівна 40см, проте вона значно варіює залежно від росту і конституції хворого. Перед проведенням зондування необхідно виміряти відстань від верхніх різців до пупка, додавши до отриманої цифри 6-7 см. Отримана довжина дорівнює відстані від входу в ротову порожнину до воротаря шлунка. Тобто до тієї його зони, до якої доцільно провести зонд.

Якщо у хворого сильно виражений блювотний рефлекс, то перед введенням зонда йому необхідно оросити зів і глотку розчином лідокаїну. При попаданні зонда в гортань хворий починає кашляти, задихатися, втрачає голос. У цих випадках зонд слід негайно витягти і процедуру почати спочатку.

Техніка постановки назогастрального зонда.

Тонкий шлунковий зонд вводять через нижній носовий хід. При попаданні зонда в трахею з’являється сильний кашель. Тому зонд потрібно підтягнути, не видаляючи його з носового ходу. Змінити положення голови і повторити маніпуляцію. Процедуру введення зонда полегшує згинання голови уперед.

Впевнитися в правильному місцезнаходженні зонда можна шляхом введення шприцом 20 мл повітря,вислуховуючи при цьому фонендоскопом епігастральну зону. Зонд слід надійно зафіксувати лейкопластирем або марлевою мотузкою.

Можливі ускладнення:

Дискомфорт у носі і глотці. При тривалому перебуванні зонда слід закапувати в ніс по 2 краплі 2% розчину лідокаїну кожні 3-4 години.

Кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу. Першу допомогу при виникненні даного ускладнення надають із використанням гемостатичних засобів. При інтенсивній кровотечі вводиться зонд Блекмора-Сингстекена.

Носова кровотеча

Попадання зонда в трахею (у пацієнта в свідомості почнеться кашель, у пацієнта в непритомному стані – з’явиться ціаноз і задишка).

Перфорація стравоходу.

 

Катетеризація сечового міхура у жінок

 

Оснащення. Стерильні: ниркоподібний лоток, катетер уретральний, пінцети 2 шт., марлеві серветки, ватні кульки, гліцерин у флаконі, розчин фурациліну 1:5000, гумові рукавички, сечоприймач одноразовий; інші: судно, клейонка, пелюшка.

- Психологічно підготуйте жінку.

- Здійсніть гігієнічну обробку рук, надягніть гумові рукавички.

- Покладіть жінку на спину із зігнутими в колінах і розведеними ногами.

- Підстеліть під таз клейонку і пелюшку, підставте судно.

- Здійсніть туалет зовнішніх статевих органів.

- За допомогою двох стерильних серветок розведіть статеві губи, визначте місце знаходження зовнішнього отвору сечівника.

- Пінцетом захватіть стерильну ватну кульку, змочену розчином фурациліну або іншим не подразнювальним антисептичним розчином і продезінфікуйте зовнішній отвір сечівника.

- Змініть гумові рукавички на стерильні гумові рукавички.

- Змастіть стерильний катетер стерильним гліцерином від проксимального кінця до 5 см.

- Стерильним пінцетом візьміть стерильний катетер, на відстані 4-5 см від сліпого кінця. Дистальний кінець катетера зафіксуйте між 4 і 5 пальцями правої руки.

- 1 і 2 пальцями лівої руки розведіть великі та малі статеві губи.

- Введіть обережно без зусиль, катетер у сечівник на 5-7 см, зовнішній кінець катетера опустіть у сечоприймач. Поява сечі свідчить про те, що катетер знаходиться у сечовому міхурі.

- Після зупинки самостійного виділення сечі з катетера злегка натисніть над лобком, видаліть із сечового міхура залишки сечі і витягніть поступово катетер з тим, щоб залишками сечі промити сечівник.

- Продезінфікуйте використане оснащення.

- Вимийте і висушіть руки.

- Зробіть позначку про виконану процедуру.

 

Катетеризація сечового міхура у чоловіків.

 

Оснащення. Таке саме, як і при катетеризації сечового міхура у жінок.

- Проведіть психологічну підготовку пацієнта.

- Допоможіть пацієнтові лягти на спину, розведіть його ноги.

- Підстеліть клейонку і пелюшку, поставте між ногами сечоприймач.

- Здійсніть гігієнічне миття рук, надягніть чисті гумові рукавички.

- Статевий член обгорніть нижче головки серветкою і утримуйте лівою рукою.

- Продезінфікуйте головку статевого члена, починаючи від зовнішнього отвору сечівника, стерильною серветкою, змоченою розчином фурациліну 1:5000.

- Змажте стерильний катетер стерильним гліцерином на відстані 10-12 см.

- Змініть використані гумові рукавички на стерильні гумові рукавички.

- Правою рукою пінцетом візьміть катетер на відстані 5 см від сліпого кінця, зовнішній кінець зафіксуйте між 4 і 5 пальцями так, щоб утворилася дуга.

- 1 і 2 пальцями лівої руки здавіть головку статевого члена, щоб розкрити зовнішній отвір сечівника, і поступово, перехвачуючи катетер, проводьте його по каналу глибше, а статевий член лівою рукою підтягуйте вверх. Якщо при введенні катетера виникла перешкода, заспокойте пацієнта, порекомендуйте йому розслабитися і глибоко подихати, а потім продовжити уведення катетера. Як тільки катетер увійде в сечовий міхур, з’явиться сеча.

- Після виділення сечі злегка натисніть над лобком.

- Витягніть катетер і одночасно залишками сечі промийте сечівник.

- Продезінфікуйте використане оснащення.

- Вимийте і висушіть руки.

- Зробіть позначку про виконану процедуру.

Запам’ятайте! Металевий катетер чоловікові може ввести лише лікар-уролог або лікар, підготовлений до виконання цієї процедури. Катетеризацію сечового міхура треба виконувати лише за призначенням лікаря, оскільки в деяких випадках гострої затримки сечовипускання така процедура протипоказана. Якщо при проведенні катетеризації відчувається перешкода, не намагайтеся її подолати силою, тому що такі дії можуть призвести до пошкодження слизової оболонки сечовивідного каналу. Недотримання правил асептики спричинює інфікування сечових шляхів і сечового міхура.

 

Постановка банок.

 

- Поставте біля хворого лоток з усім, що потрібне для того, щоб поставити банки.

- Звільніть потрібну ділянку тіла від одягу.

- Змастіть тонким шаром вазеліну цю ділянку шкіри.

- Намотану на металевому стрижні вату змочіть 90% етиловим спиртом або ефіром, злегка відтисніть о шийку флакону, закрийте флакон корком.

- Запаліть факел, швидким рухом на мить внесіть полум’я в банку на відстані 10-15 см від шкіри, після чого банку швидко прикладіть до тіла. Унаслідок створеного вакууму банка щільно фіксується на тіло.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: Полум’я має нагріти повітря в банці, не перегріваючи її країв, щоб не стався опік шкіри.

- Поставте потрібну кількість банок на відстані 2-3 см. одна від одної.

- Перевірте, щоб банки добре трималися на шкірі, прикрийте хворого рушником або пелюшкою, а зверху ковдрою.

- Через 8-10 хв. зніміть банки. Для цього однією рукою банку нахиліть на бік, а пальцями другої руки з протилежного боку надавіть на шкіру біля краю банки. При цьому утворюється щілина в яку проникає повітря, в результаті чого банка відстає від тіла.

- Ватним тампоном зі шкіри зітріть залишки вазеліну.

- Місця крововиливів обробіть 90% етиловим спиртом.

- Хворого накрийте ковдрою і запропонуйте полежати 30-40 хв.

 

Постановка гірчичників.

 

- Гірчичники змочіть теплою водою безпосередньо перед використанням і прикладіть до потрібної ділянки тіла, краще через полотно, тим боком, який вкритий гірчицею.

- Тепло закутайте хворого. Дія придатних гірчичників проявляється через декілька хвилин пекучим болем.

- Тривалість процедури –10-20 хв.

- Після закінчення процедури зніміть гірчичники. Якщо гірчичники прикладали безпосередньо на оголену шкіру, то знявши їх, промийте ці ділянки тампоном, ледь змоченим водою, витріть насухо та тепло закутайте хворого.