Нозологічна одиниця: Гострий апендицит.

Код МКХ 10: К.35

Ознаки та критерії діагностики захворювання: Гострий апендицит – запалення черв’якоподібного відростку. По характеру запальних змін розрізняють просту (катаральну), флегмонозну, гангренозну та перфоративну форму. Ряд симптомів залежить від анатомічного розміщення черв’якоподібного відростку.

Умови, в яких повинна надаватись медична допомога: положення пацієнта при неускладнених формах – довільне, при ускладнених – горизонтальне.

Діагностична програма: Збір скарг та анамнезу, клінічний огляд, вимірювання АТ, t⁰ тіла.

Обов’язкові дані анамнезу: Скарги на момент огляду. Дата та час виникнення болю, тривалість болю, характер, локалізація, прийняті до ШД препарати. Для жінок дітородного віку – гінекологічний анамнез.

Обов’язкові дані клінічного огляду: Положення, колір шкіри,характеристика пульсу, фізичні відправлення. Місцева симптоматика. Симптоми Боткіна-Блюмберга Ровзінга, Сітковського, Бартольє-Міхельсона, Раздольського та ін. Напруга м'язів передньої черевної стінки у здухвинній ділянці. Місцева гіперестезія.

Особливості у дітей: симптом Краснобаєва позитивний.

Особливості у хворих похилого віку: біль носить менш виражений характер, часто буває розлитий. Скудність клінічних даних.

Лікувальна програма: Протипоказано введення анальгетиків. Оперативне лікування в умовах хірургічного стаціонару.

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування: Своєчасна госпіталізація.

Критерії якості лікування: – своєчасна госпіталізація до виникнення ускладнень, досягнення транспортабельності при ускладненому апендициті.

Можливості побічної дії і ускладнення: ризик ускладнень збільшується при несвоєчасній госпіталізації.

Подальший нагляд:

Показання для госпіталізації. Всі пацієнти з діагнозом гострий апендицит незалежно від його форми, віку хворого та часу від початку захворювання.

Особливості госпіталізації: пішки в хірургічне відділення при ускладненнях – на ношах.

 

****************************************

 

Нозологічна одиниця Гострий живіт.

Код МКХ 10: R.10

Ознаки та критерії діагностики захворювання: гострий біль в животі – важливий симптом при запаленні парієтальної черевини внаслідок гострих запальних чи деструктивних захворювань внутрішніх органів; обструкції порожнистого органу живота; порушенні перфузій внутрішніх органів: емболія, тромбоз, стеноз чи стискання артерій черевної порожнини; травми живота. Гостру абдомінальну біль за походженням визначають як: хірургічну, гінекологічну, урологічну, нехірургічну.

Умови, в яких повинна надаватись медична допомога. Положення пацієнта горизонтальне

Діагностична програма: збір скарг та анамнезу, клінічний огляд, вимірювання АТ на обох руках, ЕКГ у 12 стандартних відведеннях.

Обов’язкові дані анамнезу. Скарги на момент огляду. Дата та час захворювання, з чим пов’язано початок болю, наявність нудоти, блювоти, підвищення температури, наявність нападів болю і перенесені оперативні втручання; у жінок репродуктивного віку: гінекологічний анамнез; дізурія, гематурія. Слід пам’ятати, що прийом атибіотиків, знеболюючих препаратів та глюкокортикостероїдів може маскувати гострі запальні захворювання внутрішніх органів.

Обов’язкові дані клінічного огляду. Оцінка свідомості, прохідності дихальних шляхів, положення, колір шкіри, стан язика, досліджування пульсу, вимірювання АТ; огляд живота – післяопераційні рубці, здуття, асцит, перкусія, пальпація, аускультація кишкових шумів, виявлення специфічних симптомів гострих хірургічних захворювань – Мерфі, Ровзінга, Щоткіна-Блютберга, Кера тощо; пальцеве ректальне обстеження; ЕКГ.

Лікувальна програма. Виявлення пацієнтів з гострими хірургічними захворюваннями та їх обов’язкова екстрена госпіталізація; виявлення пацієнтів з нехірургічними причинами гострого болю в животі і визначення показань до їх екстреної госпіталізації; забезпечення венозного доступу, моніторинг показників гемодинаміки, при ознаках гіповолемії, гіпотонії: кристалоїди; при встановленій причині колікоподібного болю допустимо введення міотропних спазмолітиків: дротаверин 40-80мг (розчин 2%- 2-4мл); при нудоті та блювоті – метоклопрамід 10 мг (розчин 5% - 2мл). Призначення наркотичних та інших анальгетиків протипоказано.

Характеристика кінцевого результату лікування. Зменшення інтенсивності болю та ознак інтоксикації.

Критерії якості лікування. Поліпшення самопочуття, стабілізація гемодинаміки, досягнення транспортабельності при ознаках шоку.

Подальший нагляд.

Показання для госпіталізації: пацієнти з гострим болем в животі підлягають екстреній госпіталізації в залежності від попереднього діагнозу.

Особливості госпіталізації. Транспортування на ношах, під контролем гемодинамічних показників, дихання та проведенням інфузійно-трансфузійної терапії.

 

****************************************

Легенева кровотеча.

Легенева кровотеча – виділення чистої пінистої або з мокротою крові через дихальні шляхи.

Причини:

· аневризма судин легень і бронхів;

· абсцес і гангрена легенів;

· пневмонія;

· туберкульоз;

· рак легень і ін. захворювання.

Невідкладна допомога:

1. Напівсидяче положення хворого з повернутою на бік головою.

2. Відновлення прохідності дихальних шляхів.

3. Інгаляція зволоженого кисню.

4. Внутрішньовенне введення 10% розчину кальцію хлориду 10 мл або 10 мл 10% розчину кальцію глюконату, 2-4 мл 12,5% розчину етамзілату, 100 мл 5% розчину амінокапронової кислоти.

5. Внутрішньом’язово вводять 4 мл вікасолу і 1 мл 0,1% розчину атропіну.

1. При значному зниженні АТ – інфузійна терапія (вливання колоїдних, кристалоїдних плазмозамінників, розчину глюкози).

 

Геморагічний шок.

Причиною геморагічного шоку є гостра крововтрата будь-якого генезу: травма, операція, пошкодження органів і тканин патологічним процесом.

Найбільш часто зустрічаються кровотечі із ШКТ (у 85% виразкової етіології) і акушерсько-гінекологічні кровотечі.

Орієнтовне визначення об’єму крововтрати в залежності від локалізації травми

Характер травми	Величина крововтрати (л)
Важка травма грудей	1,5-2,5
Важка травма живота	до 2,0
Рана розміром з долоню	0,5
Перелом тазу	3,0-5,0
Перелом стегна	1,0-2,5
Перелом плеча/гомілки	0,5-1,5
Перелом кісток передпліччя	0,2-0.5
Перелом хребта	0,5-1,5
Перелом ребра	0,2-0,5

В розвитку геморагічного шоку розрізняють компенсований, декомпенсований та незворотній шок.

При компенсованому геморагічному шоці свідомість збережена, хворий спокійний або злегка збуджений, шкіра бліда, холодна. Пульс частий, слабкого наповнення. Артеріальний тиск нормальний, ЦВД – близьке до нуля, температура, діурез знижений.

Декомпенсований геморагічний шок характеризується тими ж симтомами, що і компенсований геморагічний шок (блідість, тахікардія, олігурія) з приєднанням артеріальної гіпотензії. При огляді виявляють акроціаноз, холодні кінцівки, посилюється тахікардія і задишка.

Незворотній геморагічний шок клінічно проявляється неефективністю лікування, яке проводиться в повному об’ємі.

Невідкладна допомога:

1. При зовнішній кровотечі здійснюють тимчасову її зупинку шляхом накладання джгута, зажима на судину, придавлюванням (пальцями, кулаком, давляча пов’язка).

2.Інгаляція кисню, за показаннями – інтубація трахеї та ШВЛ.

3.Оцінюють стан хворого: АТ, ЧСС, частота дихання.

4. Забезпечити надійний доступ до судинного русла і вимірювання ЦВД (катетеризація центральної вени - підключичної, зовнішньої яремної, одної або обох стегнових вен).

5. Проводять забір крові для клінічного аналізу крові, визначення групи та Rh-фактора, коагулограми та ін.

6. Внутрішньовенна інфузія кристалоїдних розчинів, колоїдних розчинів, еритроцитарної маси.

6. Призначення седативних препаратів (натрію оксибутират, сібазон), антиагрегантів (трентал, пентоксифілін).

7. Для контролю почасового діурезу в сечовий міхур встановлюють катетер Фолея.

8. При кровотечі з розширених вен стравоходу в шлунок вводять і встановлюють зонд Блекмора- Сентаккена.