Повна вартість проведення стовбура становитиме

 

К_ст = 660·3852,56 = 2542689,60 грн.

 

Приклад 2. Визначити вартість проведення 1 м дворейкового дільничного штреку по пласту вугілля при таких даних: робочий переріз штреку у світлі кріплення F = 13,7 м², кріплення – п’ятиланкові металеві арки. Коефіцієнт міцності порід за Протод’яконовим ƒ = 4-6. Приплив води у вибій незначний. Пласт потужністю 1,0 м небезпечний за викидами вугілля і газу. Глибина, на яку проводять штрек – 770 м; середня довжина транспортування гірської маси l = 2,0 км. Ширина колії 900 мм, рейки типу Р-24.

Рішення. З табл. 1.1 знаходимо формулу для визначення вартості проведення 1 м штреку:

 

k _штр = [(С₁ + С₂ · F – C₃ · η · F) · ƒ_п + k_р · n] ρ, грн/м

 

За табл. 1.2, 1.4, 1.5 і 1.7 знаходимо С₁ = 64,8 грн/м; С₂ = 28,8 грн/м; С₃ = 4,5 грн/м; k_о.в. =1; k_в =1,06; k_р =28,8 грн/м.

За формулами (1.2) і (1.3) визначаємо

 

k_н = 0,99 + 0,12 · 0,77 = 1,0824;

 

k_l = 0,99 + 0,12 · 2,0 = 1,23.

 

Тоді відповідно до формули (1.1)

 

ƒ_п = 1,0824 · 1 · 1,06 · 1,23 = 1,41.

 

Оскільки штрек проводиться за рахунок експлуатації, то згідно з табл. 1.6 ρ = 1,17.

Значення коефіцієнта η приблизно буде дорівнювати 0,32.

При визначенні вартості проведення гірничих виробок треба приймати перерізи у світлі кріплення до осідання порід. У даному випадку при ƒ = 4-6, п’ятиланковому кріпленні й очікуваній піддатливості, що дорівнює 50% потужності пласта, тобто 0,5 м, площу поперечного перерізу виробок слід приймати згідно з [1], F =15,2 м².

Підставивши знайдені значення величин у формулу, одержимо

 

k_штр = [(64,8 + 28,8 ·15,2 – 4,5·0,32·15,2)·1,4 + 28,8·2]·1,17 = 854,73 грн/м.

 

Приклад 3. Визначити вартість проведення 1 м печі для таких умов: потужність пласта m = 1,1 м, кут падіння α = 5⁰. Ширина печі у світлі кріплення 4 м, кріплення – дерев'яне. Вибій сухий, пласт невикидонебезпечний. Глибина робіт H = 550 м, довжина транспортування вугілля l = 3,3 км. Піч проводять нарізним комбайном КН-87 у період будівництва шахти.

Рішення. З табл. 1.1 знаходимо формулу

 

k_п = (C₁ + C₂ · F – C₃ · η · F)ƒ_п ρ, грн/м.

 

Оскільки піч проводиться комбайном, то значення коефіцієнтів C₁, C₂ і С₃ знаходимо з табл. 1.3. С₁ = 81,0 грн/м; С₂ = 3,17 грн/м³ і С₃ = 0. За аналогією з прикладами 1 і 2 знаходимо k_о.в = 1; k_в = 1,06

 

k_н = 0,99 + 0,12·0,55 = 1,056;

k_l = 0,99 + 0,12·3,3 = 1,386.

Тоді

ƒ_п = 1·1,06·1,056·1,386 = 1,55,

ρ = 2,55; F = 4 · 1 = 4 м².

 

Підставивши отримані значення величин у формулу, знайдемо

 

k_п = (81 + 3,17 · 4 – 0) · 1,55 · 2,55 = 370,27 грн/м.

 

У всіх розглянутих вище прикладах приймалася нормативна швидкість проведення виробок, для яких розраховані вартісні параметри і якими необхідно користуватися при економіко-математичному моделюванні. Фактично ж вартість виробки залежить від швидкості її проведення. Чим вище швидкість, тим менше величина накладних і загальних шахтних витрат у вартості 1 м виробки. Особливо це характерно для виробок, що фінансуються за рахунок капітальних витрат у ранні періоди будівництва, коли величина загальних шахтних і накладних витрат у собівартості проведення максимальна.

Вплив швидкості проведення на вартість проведення 1 м виробки враховується поправковим коефіцієнтом k_v, що визначається за формулою

(1.4)

Значення коефіцієнтів a і b для різних періодів функціонування шахти наведені в табл. 1.8.

Таблиця 1.8

Період функціонування шахти	Значення коефіцієнтів	Межі зміни швидкості проведення, м/с
a	b
I II III IV	0,58 0,62 0,66 0,80	10,5	25 < v < 135   25 < v < 135

 

Вартість 1 м виробки з урахуванням впливу швидкості проведення буде визначатися за формулою

 

k = k_норм · k_v, (1.5)

 

де k_норм – вартість 1 м виробки при нормативній швидкості проведення, визначається за вищенаведеними формулами із табл. 1.1.

 

 

Спорудження пристовбурних дворів

 

Вартість спорудження пристовбурного двору визначається за формулою:

,грн (1.6)

 

де d_{пр.д .} – середня вартість проведення 1 м³ виробок пристовбурного двору; d_{пр.д .} = 106,20 грн;

V_пр.д. – обсяг виробок пристовбурного двору, (м³), що включає об’єм протяжних виробок і камер: чекання, медпункту, диспетчера, гірничорятувального пункту, збереження запчастин, центральної підземної підстанції і складу вибухових речовин iз хiдниками і вузлами сполучень. Інші камери – завантажувального пристрою, штовхальника і перекидача розвантажувальної ями, електровозного гаража, зарядної станції, центрального водовідливу і водозбірника – враховуються вартісними параметрами з підйому, підземного транспорту, водовідливу й інших робiт і витрат. Об’єм виробок пристовбурного двору визначається залежно від добової виробничої потужності шахти А_ш за формулами:

- при акумуляторних електровозах

 

V_пр.д = 13500 + 1,5· А_ш, м³; (1.7)

4.1.4. Змістовий модуль №1 «4. Розрахунок вартісних показників при проектуванні систем гірничого підприємства».

Практичне заняття №4

Кількість годин – 2

 

Мета практичної роботи: надбання студентом навичків з розрахунку вартості підтримання й перекріплення гірничих виробок.

Форма проведення практичних занять: теоритичний огляд питань тематики, розрахункові вправи.

Завдання для практичної роботи. Розрахувати вартість підтримання й перекріплення гірничих виробок.

Методичні рекомендації до виконання практичної роботи.

 

1.1. Визначення витрат на підтримання виробок на весь термін їх існування

Усі гірничі виробки за своїм типом, умовами підтримання і методами визначення витрат на весь термін існування можна систематизувати в декількох характерних групах:

1.1.1. За типом виробок: горизонтальні, похилі, вертикальні і камери.

1.2.1.2. За підтримуваною довжиною

Виробки, довжина яких протягом усього терміну існування залишається постійною; вартість змінюється безперервно; змінюється рівними частинами.

1.1.3. За умовами підтримання

Виробки, що підтримуються протягом усього терміну існування в масиві; у виробленому просторі, які не піддаються впливу очисних робіт; у різних умовах (у масиві і виробленому просторі), які піддаються впливу очисних робіт.

1.1.4. Стосовно розроблюваного пласта

Виробки пластові, що проведені на розроблюваному пласті; польові.

2.1.5. Стосовно сусідніх розроблюваних пластів

Під впливом надробки або підробки; чи зазнають цього впливу.

2.1.6. За паспортним перерізом

Виробки, що проведені мінімально необхідним (за швидкістю повітряного струменя і зазорам між транспортними засобами) перерізом. Для таких виробок будь-яке порушення паспортного перерізу викликає необхідність ремонту; виробки, що проведені заздалегідь збільшеним перерізом стосовно вимог ПБ. У визначених випадках такі виробки протягом усього терміну існування не вимагають ремонту. До тепер вартісні параметри з підтримання таких виробок не розроблені.

Незважаючи на таку велику різноманітність умов підтримання виробок, методи визначення витрат за весь термін існування принципово відрізняються тільки з урахуванням впливу очисних робіт. Відповідно до цього для визначення витрат на підтримку виробок за весь термін існування рекомендуються нижченаведені формули.

2.1.7. Для усіх виробок, що підтримуються в однакових умовах і на які не впливають очисні роботи

У масиві вугілля або порід у виробленому просторі при постійній довжині протягом усього терміну підтримання

R = r_l ∙ l ∙ t; (2.1)

при безперервно змінюванiй довжині протягом усього терміну підтримання (і під час проведення)

 

(2.2)

2.1.8. Для пластових штреків і бортових хідників, підтримуваних за довжиною у різних умовах і підданих впливу очисних робіт

1. При суцільній системі розробки і прямому порядку відпрацювання поверхів або ярусів за час безперервного ведення очисних робіт:

 

(2.3)

(якщо штрек не випереджає лаву, то l₁ = 0; r₁ = 0; l_вип = 0; r₂ = 0).

2. При стовповій системі розробки і зворотному порядку відпрацювання поверхів чи ярусів за час безперервного ведення очисних робіт:

(2.4)

3. При стовповій системі розробки і зворотному порядку поверхів або ярусів за час безперервного ведення очисних робіт. За вибоєм лави штрек підтримується з метою повторного використання:

(2.5)

2.1.9. Для основних (корінних) штреків, на які не впливають очисні роботи, довжина яких протягом терміну існування змінюється рівними частинами. Штреки розташовані у масиві виробленого простору (зоні сталого гірського тиску)

1. При парнiй кiлькостi панелей у шахтному полі і центральному розташуванні стовбурів

(2.6)

2. При непарнiй кiлькостi панелей у шахтному полі і центральному розташуванні стовбурів

(2.7)

3. При непарнiй кiлькостi панелей у шахтному полі і розташуванні стовбурів на границі двох панелей

(2.8)

4. При непарнiй кiлькостi панелей у шахтному полі і розташуванні стовбурів по центру однієї з панелей у крилі поля

(2.9)

5. При будь-якій кiлькостi панелей і однобічному шахтному полі (флангове розташування стовбурів)

(2.10)

6. При відпрацьовуванні запасів лавами за підняттям (падінням) пласта і двобiчному одночасному або послідовному розвороті робіт у крилах шахтного поля

(2.11)

якщо шахтне поле відпрацьовується в однобічному порядку, то:

n_діл.кр = 0.

2.1.10. Для похилiв, бремсбергів і хiдникiв, довжина яких протягом терміну існування змінюється рівними частинами

 

1. Бремсбергів, на які не впливають очисні роботи і підтримуваних у масиві вугілля або порід у виробленому просторі

(2.12)

 

2. Похилів та хiдникiв, на які не впливають очисні роботи і підтримуються у масиві вугілля або порід у виробленому просторі

 

(2.13)

3. Бремсбергових хiдникiв, на які впливають очисні роботи розроблюваного пласта при спадному порядку відпрацьовування поверхів (ярусів):

- при суцільній системі розробки

(2.14)

- при стовповій системі розробки

(2.15)

4. Похилів та хiдникiв, на які впливають очисні роботи розроблюваного пласта при спадному порядку відпрацьовування поверхів (ярусів):

- при суцільній системі розробки

(2.16)

 

- при стовповій системі розробки

(2.17)

5. Похилів та хiдникiв, на які впливають очисні роботи розроблюваного пласта при висхідному порядку відпрацювання поверхів (ярусів):

- при суцільній системі розробки

(2.18)

- при стовповій системі розробки

(2.19)

 

2.1.11. Для основних (корінних) штреків і похилих виробок, проведених услід за лавою і на які не впливають очисні роботи

Такий випадок підтримання виробок характерний для попереднього виймання пласта і проведення виробок услід за лавою. Тут підтримання виробок характеризується впливом очисних робіт і розташуванням в зоні сталого гірського тиску. Такий характер підтримання має сенс тільки у період проведення виробок. Витрати на підтримку за час проведення виробок визначають за формулою

, (2.20)

де r_l = r₁ або r₄ і залежить від того, в яких умовах підтримується виробка – у масиві вугілля або порід у виробленому просторі;

R – вартість підтримання виробки за весь термін існування, грн;

l – довжина виробки, м;

t – час, протягом якого визначаються витрати на підтримання виробки, років;

r₁ – вартість підтримання 1 м виробки за рік у масиві вугілля або порід, обумовлена залежно від типу виробки за даними табл. 2.1, 2.2, 2.3 і формулою (2.23);

r₂ – вартість перекріплення 1 м штреку перед вибоєм лави в зоні тимчасового опірного тиску за увесь час перебування в цій зоні (за час l_вип / V_оч, обумовлена за даними табл. 2.1, 2.2 і формулою (2.24);

r₃ – вартість перекріплення 1 м штреку за вибоєм лави в зоні впливу очисних робіт за увесь час перебування в цій зоні (за час l_вип / V_оч, обумовлена за даними табл. 2.1, 2.2, 2.3 і формулами (2.25, 2.26);

r₄ – вартість підтримання 1 м виробки за рік у виробленому просторі (зоні сталого гірського тиску), обумовлена в залежності вiд типу виробки за даними табл. 2.1, 2.2, 2.3 і формулою (2.27);

l₁ – незнижуваний запас випередження штреку перед вибоєм лави за зоною тимчасового опірного тиску, м,

l₁ = l_вип – l_оп, (2.21)

 

де l_вип – довжина штреку перед вибоєм лави при суцільній системі розробки (випередження), м;

l_оп – довжина зони тимчасового опірного тиску перед вибоєм лави, м.

; (2.22)

 

де: m – потужність розроблюваного пласта м;

H – глибина розташування підтримуваноi виробки, м;

V_оч – швидкість посування очисних робіт, м/рік;

S_п – розмір панелі за простяганням, м. Якщо панелі різних розмірів, то варто брати середнє значення для всіх панелей;

n – кількість панелей у шахтному полі за простяганням, шт;

t_п – час, протягом якого відпрацьовується панель, років. Якщо панелі розробляються з різною інтенсивністю, варто брати середній час для всіх панелей.

n_кр – кількість панелей (число) у крилі шахтного поля (будь-якому крилі), шт;

l_діл – довжина ділянки, що одночасно ліквідується, (однієї лави за підняттям чи двох, залежно від того, як відпрацьовуються лави: поодиноко чи спарено), м;

n_діл – кількість ділянок за простяганням шахтного поля (стовпів при лавах, що поодиноко відпрацьовуються, або пара стовпів при спарених лавах), шт;

n_діл.кр – кількість ділянок (ціле число) у крилі шахтного поля за простяганням, шт;

t_діл – час, протягом якого відпрацьовується одна ділянка, років;

h_пов – похила висота поверху (ярусу), м;

n_пов – кількість поверхів (ярусів) у бремсберговій або похильній частині шахтного поля (що обслуговуються цим бремсбергом або похилом), шт.;

t_пов – час, протягом якого відпрацьовується поверх (ярус), років. Якщо інтенсивність відпрацьовування поверхів різна, то береться середній час на усіх поверхах;

V_п – швидкість ведення підготовчих робіт, м/рік.

2.2. Визначення вартості підтримання одиниці довжини гірничих виробок

Вартість підтримання одиниці довжини виробки залежить від великої кількості природних і технічних факторів, якій можна систематизувати за двома групами:

І. Некеровані (гірничо-геологічні)

Глибина розробки; потужність розроблюваного пласта; кут падіння пластів; стійкість прилеглих до виробки гірських порід.

ІІ. Керовані (гірничо-технічні)

Спосіб проведення виробок; площа перерізу виробки; вид кріплення; близькість очисних робіт; система розробки; спосіб охорони виробки; довжина очисного вибою; швидкість посування очисних робіт; спосіб керування гірським тиском в очисному просторі; надробка чи підробока.

Крім перерахованих факторів, можна вказати ще напівкеровані, до яких відносяться: призначення виробки (основна, допоміжна); відношення до елементів залягання вугілля і порід (виробка, пройдена за простяганням, падінням, вхрест простягання); відношення до розроблюваного пласта (виробка, пройдена по вугіллю, вугіллю і породі); відношення до прилеглогомасиву порід (виробка, пройдена в недоторканому масиві, у зоні розвантаження, у виробленому просторі по ущільнених обвалених породах, у завалі на місці раніше існуючої, відновлена).

До тепер вплив деяких факторів (напівкерованих, стійкості порід, близькості очисних робіт, способу керування гірським тиском в очисному просторі) мало вивчений. За деякими з них відома тільки якісна картина впливу, за іншими даними орієнтовні коефіцієнти. Усе це зумовлює певнi труднощі у конкретному визначенні вартості підтримання одиниці довжини виробки. Наприклад, у всіх дослідженнях приймається, що вартість підтримання одиниці довжини виробки за рік – величина постійна (для однієї і тiєй ж виробки в однакових за довжиною умовах підтримання) протягом усього терміну існування виробки. Таке припущення зручне, воно суттєво спрощує методику визначення витрат на підтримання виробки, однак наскільки воно справедливе, не доведено.

Таким чином, вартість підтримання одиниці довжини виробки за одиницю часу (і вартість підтримання усієї виробки), будучи дуже істотним видом витрат, що враховуються при оптимізації параметрів шахт, вимагає подальшого ретельного і детального вивчення й уточнення. Для укрупнених розрахунків і порівняння варіантів ведення гірничих робіт на вугільних шахтах Донбасу пропонуються наступні дані і залежності вартості підтримання одиниці довжини виробки за одиницю часу.

2.2.1. Для горизонтальних гірничих виробок і бортових хiдникiв при розробці пологих і похилих пластів

У табл. 2.1 наведено відомості про вартість підтримання 1 м³ виробки у світлі для різних умов підтримання. При цьому чисельне значення величин визначене для середніх умов підтримання, у ролі яких прийняті: потужність розроблюваного пласта – 1,0 м; прилеглі до виробки породи – середньої стійкості; глибина розробки – 600 м; довжина очисного вибою 200 м; спосіб охорони виробки – з одного боку, масив вугілля і порід, з іншого боку – бутова смуга; швидкість посування очисних робіт – 40 м/міс; кріплення виробки – триланкове металеве аркове піддатливе типу АП.

Таблиця 2.1

Вартість підтримання 1 м³ виробки у світлі

при розробці пологих і похилих пластів

Умови, в яких підтримується виробка	Одиниця вимірювання	Умовне позначення	Числове значення
У масиві чи вугілля або порід	грн_ м^3∙рік		0,99
У зоні тимчасового опорного тиску перед вибоєм лави	грн_ м^3		0,54
У зоні впливу очисних робіт за вибоєм лави при суцільній системі розробки	грн_ м^3		10,98
Те ж, при стовповій системі розробки залежно від довжини тупика за вибоєм лави, 0£lТ£2	грн_ м^3		(lТ підставляється в сотнях метрів)
У виробленому просторі в зоні сталого гірського тиску (поза зоною впливу очисних робіт)	грн_ м^3∙ рік		1,1

2.2.2. Для горизонтальних гірничих виробок при розробці крутих пластів

У табл.2.2 наведено вiдомостi про вартість підтримання виробок у світлі для різних умов підтримання. Чисельні значення величин визначені для середніх умов підтримання, у ролі яких прийняті: потужність розроблюваного пласта – 0,9 м; прилеглі до виробки породи – середньої стійкості; глибина розробки – 800 м; довжина очисного вибою 180-200 м; спосіб охорони виробки – з одного боку, масив вугілля і порід, з іншого боку – штучні цілики та костри; швидкість посування очисних робіт – 40 м/міс; кріплення виробок – триланкове металеве аркове піддатливе типу АП.

Таблиця 2.2

Вартість підтримання 1 м³ виробки у світлі

при розробці крутих пластів

Умови, в яких підтримується виробка	Одиниця виміру	Умовне позначення	Числове значення
У масиві вугілля або порід	грн_ м^3∙ рік		0,99
У зоні тимчасового опірного тиску перед вибоєм лави	грн_ м^3		0,63
У зоні впливу очисних робіт за вибоєм лави при суцільній системі розробки	грн_ м^3		13,23
Те ж, при стовповій системі розробки залежно від довжини тупика за вибоєм лави, 0£ lТ £2	грн_ м^3		- (lТ підставляється в сотнях метрів)
У виробленому просторі в зоні сталого гірського тиску (поза зоною впливу очисних робіт)	грн_ м^3∙ рік		1,98

2.2.3. Для похилих виробок (похилів, хідників, бремсбергів)

У табл. 2.3 наведено значення вартості підтримання 1 м³ похилих виробок при середніх умовах підтримання, у ролі яких прийняті: потужність розроблюваного пласта – 1,1 м; прилеглі до виробки породи – середньої стійкості; глибина розробки – 480 м; спосіб охорони виробки – з боку лав, цілики вугілля – 30 м; кріплення виробок – триланкове, металеве, аркове, піддатливе типу АП.

 

Таблиця 2.3

Вартість підтримання 1 м³ похилих виробок у світлі

при розробці пологих і похилих пластів

Умови, в яких підтримується виробка	Одиниця виміру	Умовне позначення	Числове значення
У масиві вугілля або порід	грн_ м^3∙ рік		0,99
У виробленому прос-торі в зоні сталого гір-ського тиску (поза зоною впливу очисних робіт)	грн_ м^3∙ рік		1,98
У зоні впливу очисних робіт при однокрилій роботі (виймання вугілля виконується тільки з одного боку) залежно від розміру цілика, lц £ 1,0	грн_ м^3		(lц підставляється в сотнях метрів)
Те ж, при двокрилій роботі (виймання вугілля виконується з двох бокiв) залежно від загального розміру ціликів із двох бокiв, 0,6£ lц £1,0	грн_ м^3		(lц підставляється в сотнях метрів)

 

Використовуючи дані табл. 2.1 – 2.3, можна легко визначити вартість підтримання чи перекріплення 1 м тієї або іншої виробки в залежності від умов, у яких підтримується виробка:

- у масиві вугілля або порід

, грн м/рік; (2.23)

- у зоні тимчасового опірного тиску перед вибоєм лави

, грн/м; (2.24)

- у зоні впливу очисних робіт за вибоєм лави в залежності від системи розробки

, грн/м; (2.25)

- у зоні впливу очисних робіт для похилих виробок у залежності від розміру цілика

, грн/м; (2.26)

- у зоні сталого гірського тиску у виробленому просторі поза зоною впливу очисних робіт

, грн/м рік; (2.27)

 

де r₁⁰ – вартість підтримання 1 м³ виробки на рік у масиві вугілля або порід (визначається з табл. 2.1-2.3 залежно від типу виробки і кута падіння пласта), грн. м³/рік;

r₂⁰ – вартість перекріплення 1 м³ виробки в зоні тимчасового опірного тиску (визначається за табл. 2.1 – 2.2 у залежності від типу виробки і кута падіння пласту), грн./м³;

r₃⁰ – вартість перекріплення 1 м³ виробки в зоні впливу очисних робіт (визначається за табл. 2.1 – 2.2 у залежності від системи розробки, розмірів цілика для похилих виробок і кута падіння пласту), грн./м³;

r₄⁰ – вартість підтримання 1 м³ виробки в зоні сталого гірського тиску (визначається за табл. 2.1 – 2.3 у залежності від типу виробки і кута падіння пласта), грн. м³/рік;

F – площа перерізу виробки у світлі, м²;

k_1н, k_2н, k_3н, k_4н – коефіцієнти, що враховують вплив глибини розробки (для похилих виробок середньої глибини розробки) на вартість підтримання виробки (визначаються з табл. 2.4 залежно від умов підтримання і кута падіння пластів).

 

Таблиця 2.4

Значення коефіцієнта впливу глибини розробки

для умов і виробок

 

Умови, в яких підтримується виробка	Умовне позначення	Пластів	Похилих виробок (похилів, бремсбергів, хідників)
пологих	крутих
У масиві вугілля або порід	k1н	0,0025 Н	0,002 Н	0,0025 Н
У зоні тимчасового опірного тиску	k2н	0,0057 Н - 1,28	0,0066 Н - 2,3	0,0057 Н - 1,28
У зоні впливу очисних робіт	k3н	1,0	1,0	1,0
У зоні сталого гірського тиску	k4н	0,0036 Н - 0,44	0,002 Н	0,0036 Н - 0,44

 

Н – глибина розробки (для похилих виробок – середня глибина розробки), м;

k_c – коефіцієнт, що враховує вплив стійкості прилеглих до виробки порід на вартість підтримання визначається з табл. 2.5.

Таблиця 2.5

Значення k_c залежно від категорії порід

 

Категорія порід і їх найменування	Коефіцієнт міцності за шкалою проф. М.М. Протод’яконова	Коефіцієнт впливу стійкості порід kc
Стійкі: піщаники міцні на кварцовому цементі, вапняки, міцні алевроліти	Більш 7	0,5
Середньої стійкості: аргіліти й алевроліти, піщаник глинистий, піщані і піщано-глинисті сланці, міцний глинистий сланець	4 - 7	1,0
Нестійкі: слабкі піщані сланці, глинисті й вуглисті сланці, антрацит і кам'яне вугілля	До 4	2,0

 

П р и м і т к а. Віднесення порід, що оточують виробки, до тієї чи іншої категорії робиться переважно у зоні 10-метрової товщини (5 м у покрівлю і 5 м у підошві виробки).

k_1до, k_2до, k_3до, k_4до – коефіцієнти, що враховують вплив виду кріплення на вартість підтримання виробки в різних зонах (визначаються з табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Значення коефіцієнта впливу виду кріплення виробок

Умови, в яких підтримується виробка	Умовне позначення	Кріплення
триланкове металеве аркове піддатливе	п'ятиланкове металеве аркове піддатливе	із залізобетонних стояків	дерев'яне
У масиві вугілля або порід поза зоною впливу очисних робіт	kk1до	1,0	0,6	0,8	3,8
У виробленому просторі поза зоною впливу очисних робіт (у зоні сталого гірського тиску)	kk2до	1,0	0,6	0,8	2,8
У зоні тимчасового опірного тиску (у зоні впливу очисних робіт)	kk3до	1,0	0,8	1,6	1,7
У зоні інтенсивних зсувів порід за вибоєм лави (у зоні впливу очисних робіт)	kk4до	1,0	0,8	1,6	1,7

 

k_m – коефіцієнт, що враховує вплив потужності розроблюваного пласта на вартість підтримання виробок, на якому вони пройдені. Для умов пологих і похилих пластів приймається чисельно рівним потужності пласта m, для умов крутих пластів – 1,1 m;

k_V – коефіцієнт, що враховує вплив швидкості посування очисних робіт, на вартість підтримання виробок, що пройдені на розроблюваному пласті

, (2.28)

V_оч – місячна швидкість просування очисних робіт, м/міс;

k₀ – коефіцієнт, що враховує вплив способу охорони виробок на вартість їх підтримання, визначається з табл. 2.7.

 

Таблиця 2.7

Значення k₀ залежно від способу охорони

Характеристика простору, що вміщує виробку (за способом охорони)	Спосіб охорони виробки	Коефіцієнт впливу способу охорони, k0
з одного боку	з другого боку	для штреків і бортових хідників	для похилів, бремсбергів і хідників
З одного боку – масив вугілля, з іншого – вироблений простір	Масив вугілля і порід	Бутова смуга	1,0	–
Бутова смуга	Бутова смуга	0,7	0,7
Масив вугілля і порід	Цiлик вугілля	1,2	1,0
Вироблений простір	Бутова смуга	Бутова смуга	1,15	1,45
Цiлик вугілля	Бутова смуга	1,25	–
Цiлик вугілля	Цiлик вугілля	3,5	1,0
Масив вугілля з двох боків	Виробка пройдена широким вибоєм з викладенням бутових смуг	0,5	0,5

k_lл – коефіцієнт, який враховує вплив довжини лави на вартість підтримання виробок, на які впливають очисні роботи (тільки для відкотних і вентиляційних штреків при суцільній або стовповій системі розробки. При визначенні r₃ для похилих виробок k_lл приймати рівним 1,0)

 

k_lл= 0,038 l + 0,62 (2.29)

 

2.3. Визначення вартості підтримання виробок з урахуванням впливу надробки або підробки

З погляду підтримання гірничих виробок розрізняють наступну надробку чи підробку виробок і попередні надробки або підробки масиву, в якому буде закладена виробка. Особливості впливу цих факторів вимагають різного підходу до їх урахування при визначенні вартості підтримання виробок.

2.3.1. Облік впливу наступного напрацювання або підробки виробки

Відповідно до сутності самого явища така надробка чи підробка може призвести до повного (і кількаразового) або часткового перекріплення виробки або тільки ділянки, де вплив має місце, або зовсім не позначатися на стані кріплення виробки. Ступінь впливу визначається параметрами закладення виробки стосовно надробленого або підробленого пласта.

У загальному випадку вартість підтримання виробки за період її існування з урахуванням впливу наступної надробки (підробки) може бути виражена формулою

 

R_{над (під)} =R + r_пер · k_над (k_під) · k_г.з · _.l · k_V, (2.30)

 

де R_{над(під)} – вартість підтримання виробки за весь період її існування без обліку впливу напрацювання (підробки), грн;

R – вартість підтримання виробки за весь період її існування без урахування впливу надробки (підробки), обумовлена формулами (2.1-2.20), грн;

r_пер – вартість повного перекріплення 1 м виробки, обумовлена даними табл. 2.8, грн/м;

Таблиця 2.8

Вартість перекріплення в залежності від категорії по бічних порід

 

Перекріплення	Стійкі	Середньої стійкості	Нестійкі
Дерев’яного кріплення на дерев’яне	120-160	160-200	200-240
Дерев’яного чи металевого на металеве	300-450*	450-600*	600-1000*

 

* Від вартості проведення з металевим кріпленням

k_над, k_під – коефіцієнти, що враховують вплив наступної надробки або підробки й обумовлені даними табл. 2.9, 2.10;

Таблиця 2.9

Виробки	Значення kпід
У зоні повної підробки над виробленим простором (с> h)	Над кромкою вугільного масиву підробленого пласта у зоні часткової підробки(с> h)
Пластові чи польові	; (10 £ h £ 60)

 

Таблиця 2.10

Виробки	Значення kнад
У зоні повної надробки під виробленим простором (с> h)	Над кромкою вугільного масиву підроблюваного пласта у зоні часткової підробки(с> h)	Під ціликами недостатніх розмірів (<60м), які залишені у виробленому просторі
Пластові (проведені у надроблюваному пласті)	;
Польові

k_г.з. – коефіцієнт впливу глибини закладення виробки

, (2.31)

Н – глибина закладення виробки, м;

l – довжина виробки (або ділянки), на яку буде впливати наступна надробка чи підробка, м;

k_V – визначається за формулою (2.28), куди замість V_оч підставляють середньомісячну швидкість посування надробленої (або підробленої) лави.

 

 

4.1.5. Змістовий модуль №1 «5. Розрахунок фрагментів економіко-математичної моделі конкретної шахти», кількість годин – 4

Практичне заняття №5

Кількість годин – 4