Прибуток підприємства, його види

Кінцевим позитивним результатом господарської діяльнос­ті будь-якого підприємства є прибуток. Прибуток визначається як перевищення доходів підприємства над його витратами. Основними функціями прибутку є такі [46, 47]:

- слугує мірилом, що дає змогу оцінити результати гос­подарської діяльності підприємства;

- є джерелом винагороди засновникам (власникам) під­приємства. За показником прибутку визначається част­ка доходів засновників (власників) підприємства та розміри очікуваних дивідендів (для акціонерних това­риств);

- в умовах ринкових відносин прибуток є основним дже­релом фінансування розвитку підприємства та вдосконалення його матеріально-технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування;

- прибуток виступає критерієм доцільності під час схва­лення господарських рішень на підприємстві. Оскільки більшість рішень підприємства пов'язана з витрачанням ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових), вони мають розглядатись з урахуванням величини прибутку, який підприємство отримає у результаті їхньої реалізації;

- прибуток є основним фінансовим важелем при форму­ванні надходжень до бюджету країни. Регулюючи роз­міри прибутку, що залишаються у розпорядженні під­приємств, держава стимулює ділову активність суб'єктів господарювання.

З метою аналізу та забезпечення ефективного управління формуванням прибутку розрізняють такі види прибутку під­приємства [42, 47, 58, 59, 72, 78]:

1. Маргінальний прибуток (П_м) - це різниця між чистим доходом підприємства та змінними витратами, пов'язаними з виробництвом реалізованої продукції (виконаних робіт, нада­них послуг). Він є джерелом покриття всіх постійних витрат підприємства. Обчислюється так:

П_м = ЧД - С_зм, (8.3)

де ЧД— чистий дохід підприємства, грн.;

С_зм - сума змінних витрат підприємства, пов'язаних з вироб­ництвом реалізованої продукції, грн.

2. Валовий прибуток (П_в), що обчислюється як різниця між чистим доходом підприємства та виробничою собівартіс­тю реалізованої ним продукції, яка, крім змінних витрат, включає ще й накладні виробничі витрати (амортизацію вироб­ничого обладнання, опалення приміщення виробничого цеху тощо):

П_в = ЧД - С _п.в, (8.4)

де С _п.в - виробнича собівартість реалізованої продукції, грн.

3. Операційний прибуток, або прибуток від операційної діяльності підприємства (П_о.д) являє собою різницю між валовим прибутком та постійними витратами підприємства, пов'язаними з його операційною діяльністю у звітному пері­оді. Він визначається як алгебраїчна сума валового прибутку, іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат:

П_о.д = П_в + Д_ін.о — В_адм - В_зб - В_ін.о, (8.5)

Д_ін.о - інший операційний дохід, грн.;

В_адм - адміністративні витрати, грн.;

В_зб - витрати на збут, грн.;

В_ін.о - інші операційні витрати, грн.

4. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування (П_зв.оп) - визначається як алгебраїчна сума загального прибутку від операційної діяльності (який підприємство отримало від реалізації продукції, робіт, послуг) та доходів і втрат від іншої діяльності:

П_зв.оп = П_о.д + Д_у.к + Д_ін.ф + Д_ін – В_у.к - В_ін.ф – В_ін, (8.6)

де Д_у.к - доходи підприємства від участі в капіталі, грн.;

Д_ін.ф - інші фінансові доходи, грн.;

Д_ін - інші доходи підприємства, грн.;

В_у.к - втрати від участі в капіталі, грн.;

В_ін.ф - інші фінансові втрати, грн.;

В_ін - інші витрати підприємства, грн.

5. Прибуток від звичайної діяльності підприємства (П_зв.д) визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку. Ве­личину податку на прибуток визначають, виходячи з суми прибутку від звичайної діяльності до оподаткування та діючої ставки податку на прибуток:

П_зв.д = П_зв.оп - П_зв.оп * %_{податку} = П_зв.оп * (1 - %_{податку}) (8.7)

де %_{податку} - ставка податку на прибуток (виражена у вигляді десяткового дробу).

6. Чистий прибуток підприємства (П_ч) визначається як алгебраїчна сума прибутку від звичайної діяльності, доходу, витрат та податку з прибутку від надзвичайної діяльності:

П_ч = П_зв.д + Д_н.д - В_н.д - (Д_н.д – В_н.д) * %_{податку} (8.8)

де Д_н.д - доходи від надзвичайної діяльності підприємства, грн.;

В_н.д - витрати, пов'язані з надзвичайною діяльністю підпри­ємства, грн.

Важливе місце у фінансовій політиці підприємства посідає розподіл та використання прибутку як основного джерела фі­нансування його інвестиційних потреб і задоволення економіч­них інтересів власників. Основними принципами розподілу прибутку є такі [79]:

- прибуток, отриманий підприємством у результаті його господарської діяльності розподіляється між державою та підприємством як господарюючим суб'єктом; частка прибутку, що надходить до держави, визначається встановленими законодавством ставками податку;

- визначення напрямів використання прибутку, що зали­шається у розпорядженні підприємства, знаходиться у його компетенції.

Порядок розподілу та використання чистого прибутку, тоб­то прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків та обов'язкових платежів, фіксується у статуті підприємства [46, 79].

 

Зміст та завдання управління прибутком підприємства

Прибуток є однією з найважливіших економічних категорій, якій приділяється значна увага в рамках фінансового менеджменту. Значимість прибутку зумовлена тим, що:

§ прибуток виступає однією з головних цілей підприємницької діяльності;

§ прибуток є критерієм ефективності діяльності підприємства;

§ прибуток є основним внутрішнім джерелом фінансових ресурсів підприємства, що забезпечує його розвиток;

§ прибуток є головним джерелом зростання ринкової вартості підприємства;

§ прибуток є основним захисним механізмом, що захищає підприємство від загрози банкрутства.

Прибуток являє собою виражений в грошовій формі чистий дохід підприємця на вкладений капітал, що характеризує його винагороду за ризик здійснення підприємницької діяльності, являє собою різницю між сукупним доходом та сукупними витратами в процесі здійснення цієї діяльності.

Висока роль прибутку у розвитку підприємства та забезпеченні інтересів його власників та персоналу визначають необхідність ефективного та безперервного управління ним.

Управління прибутком являє собою процес розробки та прийняття управлінських рішень за усіма основними аспектами його формування, розподілу та використання на підприємстві.

З погляду управління прибуток прийнято класифікувати за такими ознаками (див. табл.3.1):

Таблиця 3.1

Ознаки класифікації прибутку підприємства	Види прибутку за відповідними ознаками класифікації
1. За джерелами	- прибуток від основної діяльності (реалізації продукції, робіт, послуг)
формування, що	- прибуток від іншої операційної діяльності (реалізація оборотних активів,
використовуються в обліку	іноземної валюти, доходи від операційної оренди, одержані пені, штрафи та ін.)
	- прибуток від фінансових операцій (доходи від інвестицій в асоційовані
	і дочірні підприємства, доходи від спільної діяльності, дивіденди одержані,
	відсотки по облігаціях та ін. цінних паперах тощо)
2. За видами діяльності	- прибуток від операційної діяльності – прибуток від реалізації, який
	визначається як різниця чистого доходу від реалізації продукції (робіт, послуг)
	та операційних витрат (виробничі, збутові, адміністративні, інші)
	- прибуток від інвестиційної діяльності – прибуток підприємства, який
	визначається як різниця між доходами від реалізації фінансових інвестицій,
	необоротних активів, майнових комплексів тощо та відповідними витратами,
	понесеними на отримання цих доходів
	- прибуток від фінансової діяльності – прибуток, який отримано від діяльності,
	яка призвела до зміни розміру власного та позикового капіталу
3. За складом елементів, що	- маржинальний – характеризує суму чистого доходу від операційної
формують прибуток	діяльності за вирахуванням змінних витрат
	- загальний – загальна сума прибутку підприємства, включає фінансові
	результати від усіх видів діяльності
	- чистий – прибуток, що залишається у повному розпорядженні підприємства
	після сплати податків, надзвичайних збитків і підлягає перерозподілу за
	напрямами використання
4. За характером використання	- розподілений прибуток – сума чистого прибутку, яка розподілена в звітному
	періоді за напрямами, передбаченими установчими документами (поповнення
	статутного капіталу, резервного капіталу, виплата власникам тощо)
	- капіталізований прибуток – сума чистого прибутку, яка не була розподілена в
	звітному періоді; спрямовується на фінансування активів підприємства
5. За періодом формування	- базовий – прибуток, який приймається за базовий для оцінки динаміки
	абсолютної величини прибутку, проведення порівняльного аналізу
	- плановий – сума прибутку, яку підприємство планує (очікує) отримати в
	звітному періоді
	- фактичний – сума прибутку, отриманого в звітному періоді з урахуванням
	всіх видів доходів і витрат, понесених на їх отримання
6. За регулярністю	- звичайний – прибуток підприємства, який формується підприємством
формування	регулярно
	- надзвичайний – прибуток, який отримано внаслідок подій, які не є
	характерними для діяльності підприємства (стихійне лихо, пожежі тощо)

 

Управління прибутком розподіляється на дві важливі підсистеми: управління формуванням прибутку та управління розподілом прибутку.

Основними завданнями управління прибутком є:

- виявлення резервів збільшення прибутку за рахунок виробничої діяльності, інвестиційних та фінансових операцій;

- виявлення резервів нарощування прибутку за рахунок оптимізації постійних та змінних витрат, обґрунтування облікової політики підприємства, цінової та податкової політики;

- оцінювання прибутковості виробничої та комерційної діяльності;

- визначення підприємницького ризику;

- зміцнення конкурентних позицій підприємства за рахунок підвищення ефективності розподілу і використання прибутку.

Процес управління формуванням прибутку полягає в аналізі прибутку підприємства в передплановому періоді та плануванні обсягів та оптимального складу формування прибутку у плановому періоді.

Основними типовими елементами аналізу прибутку підприємства в передплановий період виступають:

1) аналіз загальної суми прибутку та показників рентабельності в динаміці;

2) визначення складу загальної суми прибутку за основними його видами;

3) аналіз основних напрямів використання прибутку з метою оцінки достатності прибутку звітного періоду у фінансовому забезпеченні розвитку підприємства та ін.

Планування прибутку підприємства проводиться лише в рамках його звичайної діяльності в розрізі визначення сум прибутку від операційної діяльності, фінансових операцій та іншої звичайної діяльності.

Особлива увага фінансовими менеджерами надається плануванню прибутку від основної діяльності, оскільки останній є найвагомішим результуючим показником ефективності ведення обраного власниками підприємства бізнесу.

В процесі планування формування прибутку підприємства використовуються різні методи. До складу основних методів планування формування прибутку підприємства належать: метод прямого поасортиментного розрахунку, аналітичний метод планування прибутку та система аналізу «взаємозв’язок витрат, обсягу реалізації і прибутку».

Метод прямого поасортиментного розрахунку є методом планування прибутку, який застосовується на невеликих та середніх підприємствах за відносно невеликого асортименту продукції. За такого виду планування необхідні такі дані: 1) перелік та кількість продукції відповідного асортименту, що планується до виробництва та реалізації; 2) собівартість одиниці продукції; 3) ціна одиниці продукції.

Позитивними рисами даного методу планування прибутку є простота і достовірність. Однак він обмежує можливості виявлення внутрішніх факторів зростання прибутку в процесі планування, оскільки дає лише кінцевий результат – план прибутку, не вказуючи впливу окремих факторів на планову величину прибутку.

Аналітичний метод планування прибутку побудований на вивченні факторів, які визначають рівень прибутку та рентабельність у базовому періоді та факторів, які повинні мати місце в плановому періоді (зростання виробництва, зниження собівартості продукції, зміна ринкового рівня цін тощо).

Розрахунок прибутку за цим методом здійснюється окремо за порівнянною (що вироблялася в попередньому періоді) та непорівнянною продукцією в плановому періоді.

Розрахунок прибутку за порівнянною продукцією здійснюється в такій послідовності:

§ визначається очікуваний базовий прибуток і базова рентабельність продукції;

§ порівнянна продукція планового періоду визначається за собівартістю періоду, що передував плановому;

§ виходячи з рівня базової рентабельності продукції розраховується прибуток за порівнянною продукцією в плановому періоді;

§ розраховується вплив окремих чинників на зміну прибутку в періоді, що планується.

Розрахунок базового прибутку здійснюється на підставі звітних або очікуваних даних за попередній період. Базовий прибуток – це прибуток від випуску (реалізації) продукції в періоді, що передував плановому. За його розрахунку здійснюється коригування звітного, очікуваного прибутку з урахуванням чинників, що на нього вплинули тоді, але не діятимуть у періоді, що планується: зміна оптових цін, припинення випуску окремих видів продукції, зміна рентабельності видів продукції, зниження їх собівартості.

Прибуток від випуску (реалізації) непорівнянної продукції може бути розрахований методом прямого розрахунку, якщо є відповідні дані. За браком таких прибуток розраховується для всієї непорівнянної продукції з використанням показника середньої рентабельності продукції по підприємству.

В основі методу планування прибутку за системою аналізу „взаємозв’язок витрат, обсягу реалізації та прибутку” лежить поділ витрат на змінні та постійні, а також дослідження їх впливу на зміну прибутку підприємства.

Система аналізу «взаємозв’язок витрат, обсягу реалізації та прибутку» дає змогу фінансовим менеджерам:

- визначати обсяги реалізації продукції, що забезпечують беззбиткову діяльність підприємства;

- визначати необхідний обсяг реалізації продукції для отримання запланованої (цільової) суми валового, маржинального та чистого прибутків;

- визначати запас фінансової міцності підприємства;

- визначати можливі результати зростання обсягу валового прибутку, отриманого від реалізації продукції за оптимізації співвідношення постійних та змінних витрат на виробництво і реалізацію продукції.

Процес управління розподілом прибутку підприємства являє собою процес формування напрямків його майбутнього використання відповідно до цілей та завдань розвитку підприємства.

Основними завданнями політики розподілу прибутку на підприємстві є:

1) забезпечення отримання власниками необхідної норми прибутку на інвестований капітал;

2) забезпечення пріоритетних цілей стратегічного розвитку підприємства за рахунок капіталізованої частини прибутку;

3) забезпечення стимулювання трудової активності та додаткового соціального захисту персоналу;

4) забезпечення формування в необхідних розмірах резервного та інших фондів підприємства.

Фактори, що впливають на пропорції та ефективність розподілу прибутку, досить різноманітні; різна і ступінь інтенсивності їх прояву. Одна група цих факторів визначає передумови до зростання капіталізованої частини прибутку; інша група, навпаки, схиляє управлінські рішення на користь збільшення частки споживаної його частини.

За характером виникнення всі фактори, що впливають на розподіл прибутку, можна поділити на дві групи: 1) зовнішні (що генеруються зовнішніми умовами діяльності підприємства); та 2) внутрішні (що генеруються особливостями господарської діяльності даного підприємства). Склад цих факторів наведено в табл.3.2.

Таблиця 3.2