Визначення потреби в оборотних коштах

Визначення потреби в оборотних коштах здійснюється через їхнє нормування (розрахунок нормативів). У разі заниження розміру оборотних коштів можливі перебої в по­стачанні й виробничому процесі, зменшення обсягу виробництва та при­бутку, виникнення прострочених платежів і заборгованості, інші нега­тивні явища в господарській діяльності підприємств. Надлишок оборотних коштів призводить до нагромадження надмір­них запасів сировини, матеріалів; послаблення режиму економії; ство­рення умов для використання оборотних коштів не за призначенням.

Норматив оборотних засобів - це їхній мінімальний пла­новий розмір у вартісному вираженні, необхідний для забезпе­чення нормальної роботи підприємства.

Для забезпечення безперервного процесу виробництва і реалізації продукції на підприємстві створюються виробничі запаси. У складі виробничих запасів найбільшу питому вагу мають сировина, матеріали й покупні напівфабрикати.

Норматив оборотних засобів у виробничих запасах () обчислюється за формулою:

(3.1)

де М_д - середньодобові планові витрати певного виду матеріаль­них ресурсів (у натуральних вимірниках);

Ц- ціна одиниці матеріальних ресурсів, грн.;

Д₃- норма запасу матеріальних ресурсів, дні.

Середньодобові планові витрати матеріальних ресурсів (М_д) визначаються так:

(3.2)

де М_річ - річні витрати матеріалів у попередньому періоді (у натуральних вимірниках);

Д_к - кількість календарних днів у плановому році;

k_q - коефіцієнт, що враховує зміни умов виробництва. Він обчислюється як індекс динаміки обсягів виробництва продукції:

(3.3)

де Q_пл та Q_баз - обсяги випуску продукції у плановому та базо­вому році відповідно (у натуральних вимірниках).

Норма запасів матеріальних ресурсів (Дз) - це мінімально необхідна кількість днів, на яку треба передбачити запас мате­ріалів для забезпечення нормального функціонування підпри­ємства.

Норма запасу певного виду матеріальних ресурсів (Д₃) включає транспортний (Д_тр), підготовчий (Д_підг), технологіч­ний (Д_техн), поточний (Д_пот) та страховий запаси (Д_стр), обчис­лені у днях:

Д₃ = Д_тр + Д_підг + Д_техн + Д_пот + Д_стр (3.4)

Транспортний запас створюється на період між моментом переказування коштів підприємства постачальнику за матеріаль­ні ресурси та часом їх отримання на підприємстві.

Підготовчий запас створюється на період, необхідний для комплектації, лабораторного аналізу, приймання, підготовки матеріалів до виробничого споживання (вимірювання щільнос­ті, сортування тощо). Його обчислюють з урахуванням специ­фіки конкретного підприємства та технологічних особливостей обробки сировини.

Технологічний запас створюється у випадках, коли матері­альні ресурси, що надходять на підприємство, не відповідають вимогам технологічного процесу і до видачі у виробництво потребують попередньої обробки (наприклад, сушіння, роз­крою тощо). Його розмір, так само, як і розмір підготовчого запасу, визначається конкретними умовами технологічного процесу виготовлення продукції на підприємстві.

Поточний запас забезпечує роботу підприємства у період між двома черговими поставками матеріальних ресурсів на підприємство. Поточний запас певного виду матеріальних ре­сурсів у натуральних вимірниках (З_пот) можна обчислити за формулою

З_пот=Д_пот * М_д, (3.5)

де Д_пот - період між двома черговими поставками матеріаль­них ресурсів на підприємство, дні;

М_д — середньодобові планові витрати матеріалів на підпри­ємстві (у натуральних вимірниках).

Страховий запас складається на випадок порушення по­стачальником запланованого режиму поставок матеріальних ресурсів на підприємство. Як правило, він приймається в роз­мірі, що не перевищує половини поточного запасу. Величина страхового запасу (З_стр) в натуральних вимірниках обчислю­ється за формулою:

З_стр = 0,5 * З_пот (3.6)

Таким чином, величина необхідного запасу матеріальних ресурсів певного виду (З_мр) в натуральних вимірниках стано­витиме:

З_мр =М_д * (Д_тр +Д_підг + Д_техн+Д_пот +Д_стр) (3.7)

Однією з умов забезпечення безперебійної та ритмічної ро­боти підприємства є наявність певної кількості напівфабрика­тів на кожному робочому місці та в процесі їх переміщення на випадок аварій, інших не передбачуваних обставин.

У масовому виробництві на величину незавершеного вироб­ництва впливають такі фактори: кількість робочих місць; кіль­кість виробів, що одночасно знаходяться на одному робочому місці; спосіб передачі деталей (комплектуючих) з однієї дільниці на іншу; план виробництва та собівартість одиниці про­дукції [54].

Норматив оборотних засобів у незавершеному виробництві () обчислюється за формулою:

(3.8)

де Q_д - середньоденний випуск товарної продукції за її собівартістю, грн.;

Д_вц - тривалість виробничого циклу, дні;

К_нв - коефіцієнт наростання витрат у незавершеному виробництві.

Середньоденний випуск товарної продукції (Q_д) за її собі­вартістю обчислюється так:

(3.9)

де Q - випуск продукції за собівартістю протягом певного пе­ріоду, грн.;

Д_к - кількість календарних днів у цьому періоді, дні.

Коефіцієнт наростання витрат являє собою відношення середньої собівартості виробів, що знаходяться у незаверше­ному виробництві, до собівартості готових виробів [39, 68].

При рівномірному наростанні витрат величину коефіцієнта можна обчислити за формулами:

(3.10)

або

(3.11)

де С_м - вартість матеріальних витрат у собівартості виробу, грн.;

С- собівартість виготовлення виробу, грн.;

С_поч - одноразові витрати на початку виробничого циклу виготовлення продукції, грн.