Модель «витрати – обсяг – прибуток» (CVP-аналіз)

 

У практичній діяльності керівника будь-якого підприємства доводиться приймати безліч різноманітних управлінських рішень. Кожне ухвалене рішення, що стосується ціни, витрат підприємства, обсягу і структури реалізації продукції, зрештою позначається на фінансовому результаті підприємства. Простим і точним способом визначення взаємозв'язку і взаємозалежності між цими категоріями є встановлення точки беззбитковості – визначення моменту, з якого доходи підприємства повністю покривають його витрати.

Могутнім інструментом у визначенні точки беззбитковості є методика аналізу взаємозв'язку “витрати – обсяг – прибуток” (Cost – Volume – Profit; CVP-аналіз). Цей вид аналізу – один з найбільш ефективних засобів планування і прогнозування діяльності підприємства. Основною умовою CVP-аналізу є ділення витрат на постійні і змінні.

Ключовими елементами CVP-аналізу виступають маржинальний дохід, поріг рентабельності (точка беззбиткової) виробничий леверідж і маржинальний запас міцності.

Маржинальним доходом на виробничих підприємствах вважається різниця між виручкою підприємства від продажу продукції, робіт, послуг і сумою її виробничої собівартості.

Поріг рентабельності (точка беззбитковості) – показник, що характеризує об'єм реалізації продукції, при якому виручка підприємства від продажу продукції рівна всім його сукупним витратам, тобто це той об'єм продажів, при якому підприємство не має ні прибули, ні збитку.

Виробничий леверідж – це механізм управління прибутком підприємства залежно від зміни об'єму реалізації продукції.

Маржинальний запас міцності – це процентне відхилення фактичної виручки від продажу продукції від порогової виручки (порогу рентабельності).

Визначення маржинального доходу. Для розрахунку обсягу виручки, що покриває постійні і змінні витрати, підприємства в практичній діяльності використовують такі показники, як величина і коефіцієнт маржинального доходу.

Величина маржинального доходу показує внесок підприємства в покриття постійних витрат і отримання прибули. Розраховується двома способами:

1) як різниця між виручкою від реалізації і всіма змінними витратами;

2) як сума постійних витрат і прибутку підприємства.

Коефіцієнтом маржинального доходу називається частка величини маржинального доходу у виручці від продажу або (для окремого товару) частка середньої величини маржинального доходу в ціні товару.

Взаємозв'язок між витратами, об'ємом і результатами може бути виражена наступною формулою:

,

де N – обсяг продукції в натуральних показниках;

Р – сума прибутку;

Цед – ціна одиниці продукції;

Sпост – сума постійних витрат;

S - сума змінних витрат на одиницю продукції;

Мед - сума маржинального доходу на одиницю продукції.

Звідси:

1) обсяг беззбиткової реалізації продукції складе: ;

2) сума очікуваного прибутку: Р = N(Цед - S ) - Sпост;

3) сума постійних витрат: Sпост = N(Цед - S ) – Р;

4) планована ціна продажів: Цед = S + ;

5) сума змінних витрат на одиницю продукції: S = Цед - ;

6) сума маржинального доходу на одиницю продукції: М = .

Використання CVP-аналізу в практиці роботи комерційних організацій допомагає оперативно визначити розмір прибутку при різних обсягах випуску, відшукати найбільш вигідне співвідношення між змінними і постійними витратами, ціною і об'ємом виробництва продукції. При цьому очевидно, що добиватися збільшення прибутку можна, збільшуючи величину маржинального доходу як загального, так і з розрахунку на одиницю продукції.

Визначення точки беззбитковості. Для обчислення точки беззбитковості використовують три методи: графічний, рівнянь і маржинального доходу.

При графічному методі знаходження точки беззбиткової зводиться до побудови комплексного графіка «витрати – обсяг – прибуток». Точка беззбиткової на графіці – це точка перетину прямих, побудованих по значенню сукупних витрат і виручки. Виручка, відповідна точці беззбиткової, називається пороговою виручкою.

Для визначення точки беззбиткової в світовій практиці також використовують метод рівнянь, заснований на численні прибутку підприємства по формулі:

Виручка – Змінні витрати – Постійні витрати = Прибуток.

Метод рівнянь можна використовувати також при аналізі впливу структурних змін в асортименті продукції.

Визначення маржинального запасу міцності (МЗП). Цей показник визначається таким чином:

МЗП =

Чим вище маржинальный запас міцності, тим краще для підприємства.

Визначення виробничого леверіджа. Це механізм управління прибутком підприємства, заснований на оптимізації співвідношення постійних і змінних витрат. З його допомогою можна прогнозувати зміну прибутку підприємства залежно від зміни об'єму продажів, а також визначити точку беззбиткової діяльності.

Чим нижче питома вага постійних витрат в загальній сумі витрат підприємства, тим більшою мірою змінюється величина прибутку по відношенню до темпів зміни виручки підприємства.

Виробничий леверідж визначається за допомогою однієї з формул

або

де ЕВЛ - ефект виробничого леверіджа;

МД – маржинальный дохід;

ЗПОСТ - постійні витрати;

П – прибуток.

Знайдене таким чином значення ефекту виробничого леверіджа надалі служить для прогнозування зміни прибули залежно від зміни виручки підприємства. Для цього використовують наступну формулу:

ЕВЛ = ,

де і - відповідно зміна прибули і виручки %.

Наприклад, ефект виробничого леверіджа, рівний 2,78, означає, що при зниженні виручки підприємства на 1% прибуток скоротиться на 2,78%.

Величина виробничого леверіджа може змінюватися під впливом: ціни і об'єму продажів; змінних і постійних витрат; комбінації будь-яких перерахованих чинників. При цьому операційний леверідж більше у підприємств, які мають вищу питому вагу постійних витрат. Як результат і більший коефіцієнт маржинального доходу.

Слід зазначити, що для вітчизняних підприємства CVP-аналіз ще не є офіційно рекомендованим, у зв'язку з чим він поки використовується в основному для прогнозних розрахунків значень ціни, прибутку, виручки від продажів.

 

Контрольні питання

1. Охарактеризуйте інструментарій оперативного контролінгу.

2. Яка мета аналітичного бюджетування на підприємстві?

3. Як ви розумієте термін „підконтрольні показники”?

4. Які основні принципи формування підконтрольних показників діяльності підприємства (структурних підрозділів)?

5. З якою метою формуються підконтрольні показники?

6. Яка мета і значення аналізу результатів за відхиленнями?

7. Дайте характеристику видів відхилень, що застосовуються в оперативному контролінгу.

8. Які показники застосовуються для оцінки ефективності управління підприємством?

9. Які показники застосовуються для оцінки успіху і продуктивності діяльності підприємства?

10. Назвіть основні методи оперативного контролінгу.

11. Охарактеризуйте метод АВС-аналізу.

12. Визначте особливості використання аналізу беззбитковості (маржинального аналізу) в системі оперативного контролінгу.

13. Розкрийте значення методики аналізу взаємозв'язку “витрати – обсяг – прибуток” для визначення точки беззбитковості діяльності підприємства.

14. Назвіть основні етапи аналізу взаємозв'язку “витрати – обсяг – прибуток”.

15. Розкрийте сутність графічного методу визначення точки беззбитковості діяльності підприємства.

16. Поясніть порядок розрахунку виробничого леверіджа та значення цього показника в методиці оперативного контролінгу.

 

Тестові завдання до теми 5

З наведених нижче відповідей виберіть правильну:

1. Маржинальний прибуток— це:

а) виручка (дохід) від продажу продукції;

б) різниця між виручкою і змінними витратами;

в) різниця між виручкою і постійними витратами;

г) різниця між виручкою і загальними (сукупними) витратами;

д) сума заробітної плати та операційного прибутку.

 

2. Коефіцієнт маржинального прибутку обчислюється як відношення останнього до:

а) операційного прибутку;

б) загальних (сукупних) витрат;

в) змінних витрат;

г) виручки від продажу продукції (доходу);

д) постійних витрат.

 

3. У точці беззбитковості маржинальний прибуток дорівнює:

а) виручці від продажу продукції (доходу);

б) операційному прибутку;

в) постійним витратам;

г) нулю;

д) змінним витратам.

 

4. За зміни обсягу виробництва і продажу операційний прибу­ток змінюється:

а) на величину маржинального прибутку;

б) пропорційно зміні обсягу продажу;

в) на величину змінних витрат;

г) на величину відносного зменшення постійних витрат;

д) на величину зміни загальних витрат.

5. У поточному періоді підприємство виробляє і продає про­дукції на 400000 грн. за змінних витрат у сумі 240000 грн. У наступному періоді передбачається збільшити обсяг виробництва і продажу продукції на 100 000 грн. Завдяки цьому приріст при­бутку в гривнях становитиме:

а) 100 000;

б) 50 000;

в) 20 000;

г) 30 000;

д) 40 000.

 

6. Операційний леверідж (операційна залежність) визначається відношенням:

а) постійних витрат до обсягу продажу (доходу);

б) змінних витрат до постійних;

в) маржинального прибутку до операційного прибутку;

г) маржинального прибутку до обсягу продажу;

д) операційного прибутку до маржинального прибутку.

 

7. У разі збільшення частки постійних витрат у загальній їх
сумі операційний леверідж:

а) не змінюється;

б) зростає;

в) зменшується;

г) зростає у разі збільшення частки готівкових постійних витрат;

д) зменшується у разі збільшення частки готівкових постійних
витрат.

 

8. Підприємство виробляє і продає продукції на 200000 грн.,
його загальні витрати становлять 150000 грн., у тому числі по­стійні — 50 000 грн. Коефіцієнт безпеки операційної діяльності
становить:

а) 1,0;

б) 0,25;

в) 0,75;

г) 0,5;

д) 0,3.

 

9. Для стимулювання продажу продукції підприємство переводить оплату агентів зі збуту з почасової (окладної) системи
на комісійну (у відсотках до обсягу продажу). Внаслідок цього
точка беззбитковості:

а) зросте;

б) не зміниться;

в) знизиться;

г) не можна точно сказати;

д) може змінитися залежно від низки інших факторів.

10. У поточному році підприємство одержало 600000 грн. операційного прибутку. В наступному році передбачається збі­льшити обсяг виробництва і продажу продукції на 25 %. За операційного леверіджу 2,0 прибуток в плановому році становитиме (грн..):

а) 900 000;

б) 750 000;

в) 1 200 000;

г) 720 000;

д) 800 000.