Сутність контролінгу та передмови його виникнення

В умовах ринкової економіки найбільш життєздатним стає підприємство, на якому вдається організувати ефективне його функціонування.

У широкому розумінні управління – це сукупність дій, спрямованих на координацію різноманітних видів діяльності (виробнича, маркетингова, інноваційна, інвестиційна, збутова, фінансова тощо), які здійснює підприємство, для досягнення поставлених цілей.

Практика управління ґрунтується на теорії управління. В теперішній час відбувається розділення теорії управління підприємством на декілька напрямів: виробниче управління, організаційне управління, економічне управління, корпоративне управління.

Єдиним загальним критерієм ефективності різноманітної діяльності підприємства є його економічні результати у формі доходів, витрат і капіталовкладень. Співвідношення цих результатів визначає стан економіки підприємства. Таким чином, вирішальну роль в управлінні підприємством грає економічне управління. В теперішній час достатньо гостро стає питання про підвищення ефективності економічного управління функціонуванням підприємства.

Шляхи досягнення цього різноманітні: поліпшення організаційної структури підприємства і його підсистеми управління, розвиток і впровадження в технологію економічного управління сучасних інформаційних систем, розробка і забезпечення персоналу управління необхідним інструментарієм (типовими методами, моделями, документацією для управління), вдосконалення системи обліку і контролю економічної діяльності, поліпшення підготовки кадрів і ін.

В успішному рішенні задач по цих напрямах першорядне значення має розробка найбільш важливих питань теорії економічного управління підприємством, своєчасне впровадження її методів і принципів в практику управління підприємствами.

На сьогоднішній день однозначного трактування поняття «Економічне управління» немає. Тому далі ми ґрунтуватимемося на понятті, даному Й.Ворст і П.Ревентлоу в їх книзі «Економіка фірми»: «Під економічним управлінням розуміють поточне внутрішньофірмове планування (складання бюджету) і контроль за підсумками господарської діяльності (бюджетний контроль) Економічне управління будується на ряду економічно цілеспрямованих рішень, які у свою чергу спираються на аналіз і розрахунки».

Таким чином, мистецтво економічного управління полягає в умінні передбачати господарська і комерційна ситуації, прийняти заходи по оптимізації співвідношення «витрати – результат» і тим самим забезпечити досягнення поставленої мети і, перш за все, бажаному прибутку. Сучасним механізмом цього мистецтва є контролінг. Один з провідних фахівців в області контролінга Э.Майер визначає контролінг як «керівну концепцію ефективного управління фірмою і забезпечення її довгострокового існування».

Виникнення контролінга (як нової концепції управління) пов'язують з бурхливим промисловим ростом, особливо в США, в кінці ХІХ – початку ХХ століття, розвитком ринкової економіки (ускладнюється продукція і виробництво, ростуть розміри підприємств, виникають транснаціональні компанії, підвищується динамізм ринку, збільшуються обсяги управлінської інформації і т.п.).

Ускладнення орієнтації підприємства в ринковому середовищі привело не просто до зростання ролі управління, а до якісних змін у всій структурі й методах управління, що вимагає розробки методів виробничого обліку і точнішого фінансового контролю. Ці можливості були надані обчислювальною технікою, що бурхливо розвивалася.

У другій половині ХХ століття досить швидко відбувається процес інтеграції традиційних методів обліку, аналізу, нормування, планування і контролю в єдину систему отримання, обробки і узагальнення інформації і ухвалення на її основі управлінських рішень, систему, яка управляє підприємством, будучи зорієнтована на досягнення не тільки оперативної (поточних) мети у вигляді отримання прибутку того або іншого розміру, але і на глобальні стратегічні цілі: виживання, екологічний нейтралітет, збереження робочих місць і т.п., систему, в якій переважаючим стає не вузьке, конкретне мислення управлінців, а комплексне, системне рішення проблем, що виникають перед підприємством.

Ця система отримала назву «контролінг» (попереджуючий контроль на основі спостереження за змінами об'єкту).

Таким чином, виникнення контролінга обумовлене наступними причинами:

- нестійкістю умов і характеристик зовнішнього середовища;

- зростанням об'єму інформації і значущості інформаційного забезпечення поточних оперативних) і стратегічних (перспективних) рішень;

- ускладненням системи управління;

- підвищенням інтернаціоналізації ринкових відносин і підприємницької діяльності;

- потребою практики в комплексній методичній і інструментальній базах для підтримки основних функцій менеджменту;

- посиленням функції координації в процесі підготовки, ухвалення і реалізації підприємницької діяльності.

Контролінг – поняття досить складне. У останньому німецькому виданні «Лексикону економіки підприємства» він визначений як концепція інформації і управління. Якнайповніше система контролінга як система управління вперше була описана і застосована в США. Звідси семантичне значення терміну «контроллинг» (від англ. to control – управляти) і похідних або пов'язаних з ним понять, наприклад, контроллер – керівник служби контролінга або особа, що виконує ці функції.

Первинне поняття контролінгу об'єднувало сукупність завдань у сфері обліку і фінансів, а контроллер був головним бухгалтером. Потім воно отримало більш ширше тлумачення і стало включати питання фінансового контролю і кращого використання фінансових коштів і джерел. В даний час контролінг можна визначити як систему управління процесом досягнення кінцевої мети і результатів діяльності фірми, тобто в економічних відносинах, з деякою часткою умовності, як систему управління прибутком підприємства.

В перерішеній час контролінг є найважливішим засобом успішного функціонування підприємства, оскільки він:

- забезпечує необхідною для ухвалення управлінських рішень інформацією шляхом інтеграції процесів збору, обробки, підготовки, аналізу, інтерпретації інформації;

- надає інформацію для управління трудовими і фінансовими ресурсами;

- забезпечує ту, що виживає підприємства на рівнях стратегічного і тактичного управління;

- сприяє оптимізації залежності «виручка – витрати – прибуток».

Контролінг не можна плутати з контролем (контроль – перевірка, спостереження з метою перевірки. Контролер – особа, обов'язком якої є контроль, перевірка чого-небудь).

Контроль – важлива функція менеджменту. За своїм змістом контроль є управлінською діяльністю, завданнями якої служать кількісна і якісна оцінка і облік результатів роботи не тільки всієї організації, але і її окремих структурних одиниць. Головні інструменти цієї діяльності – спостереження, перевірка всіх сторін діяльності, облік і аналіз. В процесі управління контроль виступає як елемент зворотного зв'язку, оскільки за його даними коректуються раніше ухвалені рішення і плани.

Ефективно поставлений контроль покликаний бути стратегічно спрямованим, своєчасним і достатньо нескладним.

Діяльність будь-якої фірми, підприємства, організації завжди направлена на досягнення конкретної мети. Щоб не збитися з наміченого курсу, необхідний постійний контроль за тим як реалізуються розроблені програми. Рішенню цієї задачі сприяло використання схеми управління, представленої на рис. 1.1. Ця схема, що відображає систему управління процесом формування прибутку на основі контролю, сформувалася ще в кінці ХIХ ст. (Аніськін).

 

	Рішення по контролю

 

 

 

Рис. 1.1. Управління на основі порівняння з минулим

 

Ця проста система з'явилася свого часу важливим етапом в розвитку формалізованого аспекту управління. Було введено об'єктивне вимірювання ефективності роботи, даний інструмент для визначення характеру і місця наявних слабкостів, а також метод порівняння ефективності роботи різних підрозділів фірми. При цьому управлінські дії зв'язувалися з минулим фірми.

Традиційна система контролю послужила фірмам хорошу службу, коли зміна оточення була ще настільки поступовою, що допускало сповільнені реакції. Із зростанням динамічності ринкових відносин виникла необхідність в тому, щоб засновувати контроль на майбутніх подіях і діях. Тому управління на основі традиційного контролю стало гальмувати активне випереджаюче використання майбутніх можливостей.

У випереджаючому (або попереджальному) контролі акцент, який раніше фіксувався на відхиленнях від минулих еталонів, переміщається на вимірювання розриву між нинішніми результатами і цілями, які повинні бути досягнуті до кінця планового періоду. У реалізації акцент зміщується відповідно з виправлення допущених у минулому помилок на заходи по досягненню майбутньої мети. В основі контролінга виробництва – попереджуючий контроль, що дозволяє йому або провести коректування дій, або, якщо оцінка результатів показує, що раніше певна мета нереальна, змінити їх, тобто контролінг дозволяє створити гарантії виконання плану і підвищити ефективність управлінського процесу.

Таким чином, контролінг – це концепція, направлена на ліквідацію вузьких місць і орієнтована на майбутнє відповідно до поставлених цілей і завдань отримання певних результатів. Контролінг – це система перевірки того, наскільки успішне підприємство просувається до поставленої мети.

Існує достатньо багато визначень поняття контролінг (табл. 1.1).

 

Таблиця 1.1 Трактування змісту визначень контролінгу

Джерело	Сутність визначення
1.Майер Э. Контроллинг как система мышления и управления. – М.: Финансы и статистика, 1993. – С. 88.	… контроллинг представляет собой в широком смысле систему обеспечения выживаемости предприятия в двух аспектах: краткосроном – оптимизация прибыли, и в долгосрочном – сохранение и поддержание гармоничных отношений и взаиосвязей данного предприятия с окружающими его сферами: природой, социальной, хозяйственной
1. То же, с. 9.	Под контроллингом следует понимать руководящую концепцию эффективного управления фирмой и обеспечения ее долгосрочного существования
2. То же, с. 88.	Контроллинг представляет собой совокупность методов оператвного и стратегического управления: учета, планирования, анализа и контроля, объединяемых на качественно новом этапе развития рыночных отношений на Западе в единую систему, функционирование которой подчинено определенной цели.
3. Немецкое издание «Лексикон экономики предприятия».	…Концепция информации и управления.
4. Манн Р., Майер Э. Контроллинг для начинающих. М.: Финансы и статистика, 1992. – С. 8.	…Систему управления процессом достижения конечных целей и результатов деятельности фирмы… как систему управления прибылью предприятия.
5. То же, с. 21.	Контроллинг – это система регулирования затрат и результатов деятельности, помогающая в достижении целей предприятия, позволяющая избежать неожиданностей и своевременно включить красный свет, когда экономике предприятия угрожает опасность, требующая принятия мер по противодействию
6. Стратегия и тактика антикризисного управления фирмой / Общ ред. Градова А.П. – СПб: Специальная литература, 1996. – С. 217.	Контроллинг – новейшая концепция эффективного управления фирмой для обеспечения ее долгосрочного существования на рынке. Контроллинг представляет собой… систему обеспечения выживаемости предприятия на этапах стратегического и тактического управления.

Продовження табл. 1.1

8. Анташов В.А., Уварова Г.В. Экономический советник менеджера. – Минск: Финансы, учет, аудит, 1996. – С. 93.	Контроллинг рассматривается… как определенная концепция руководства предприятием, ориентированная на его долговременное и эффективное функционирование в постоянно меняющихся хозяйственных условиях.
9. Контроллинг как инструмент управления предприятием /Ообщ. ред. Данилочкиной Н.Г. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998. – С.6	Контроллинг – это функционально обособленное направление экономической работы на предприятии, связанное с реализацией финансово-экономической комментирующей функции в менеджменте для принятия оперативных и стратегических управленческих решений.

 

Узагальнюючи представлені в табл. 1.1 думки фахівців, можна дати наступне визначення суті контролінга: “ Контроллінг – управління майбутнім для забезпечення тривалого і ефективного функціонування підприємства і його структурних одиниць”.

На сучасному етапі розвитку економіки для забезпечення життєдіяльності підприємств необхідною умовою є здібність до перетворень. Тому зараз акцент в управлінні переміщається із завдань контрольного характеру на завдання аналізу, оцінки діяльності, розробки стратегії розвитку, моделювання господарської діяльності, маркетингу. Інструментарій контролінга і надає такі можливості.

Як вже наголошувалося, контролінг є системою забезпечення тієї, що виживає підприємства на етапах оперативного і стратегічного управління. Функціонування цієї системи забезпечується шляхом послідовної реалізації її концепції – концепції інформації і управління (рис. 1.2).

На рис. 1.2 представлена модель контролінга орієнтована на різні функції управління. При цьому процес орієнтації відбувається шляхом інтеграції традиційних методів обліку, аналізу, планування, контролю в єдину систему обробки інформації для ухвалення рішення.

 

 

 

Рис. 1.2. Модель контролінгу – концепція інформації та управління (за Сухарєвою Л.А., Петренко С.Н.)