Зовнішні прояви корпоративної культури

Найлегше побачити видимі атрибути корпоративної культури, які мають назву зовнішніх проявів. Нагадаємо, що до них належать фірмова символіка, свята, ділова етика, історії, міфи, валеологія, які склались в установі.

Фірмовий стиль – система стилістичних прийомів, яка забезпечує формування єдиного образу фірми на всіх напрямах її діяльності. Це те, що робить компанію унікальною, своєрідною і впізнаваною.

Фірмовий стиль забезпечує організацію такими перевагами:

1) сприяє підвищенню корпоративного духу, єдності співробітників,

виробляє почуття причетності до загальної справи, «виховує» фірмовий патріотизм»;

2) позитивно впливає на естетичний рівень, зовнішній вигляд товарів і приміщень фірми;

3) допомагає споживачеві орієнтуватись у потоці інформації, швидко і безпомилково знаходити потрібну фірму; підвищує ефективність реклами;

4) вказує споживачеві, що фірма бере на себе відповідальність за вироблений товар або послугу, тобто є гарантією його якості.

До основних складових фірмового стилю традиційно

відносять:

• марку (бренд);

• корпоративний прапор;

• фірмовий колір;

• фірмовий комплект шрифтів;

• фірмові особливості дизайну продукції (у т. ч. презентаційної продукції);

• фірмові сигнатури і піктограми;

• документи і посвідчення (перепустки, візитні картки, бейджики тощо);

•елементи діловодства (фірмові бланки, конверти, календарі,папки- реєстратори, записники тощо);

• зовнішнє оформлення будівель;

• інтер'єри та їх елементи (настінні календарі, панно, стенди і т. ін.);

• фірмовий одяг або фірмові елементи одягу (наприклад, краватка).

Правильна розробка фірмового стилю є складним творчим і організаційним

процесом.

Найважливішим елементом фірмової символіки є бренд (марка) установи.

Марка (бренд) – це ім'я, знак, символ, малюнок або їх поєднання, призначені

для ідентифікації установи, її товарів або послуг і диференціації їх від товарів,

послуг, ділового іміджу конкурентів. Марка, як правило, складається з таких частин, як марочна назва та марочний знак.

Марочна назва – частина марки, яку можна вимовити, тобто назва.

Марочний знак (емблема, логотип) – частина марки, яку можна впізнати, але

не можна вимовити. Наприклад: символ, специфічне шрифтове оформлення,

зображення.

Товарний знак – марка або її частина, забезпечені правовим захистом (авторським правом), який захищає лише права продавця на використання марочних назв чи марочних знаків (емблем).

Авторське право – виключне право на відтворення, публікацію, продаж змісту і форми літературного, музичного і художнього твору.

Створення бренду є основним завданням під час розроблення фірмової символіки.

Форма, колір і шрифт є основою для вираження філософії організації. Фірмова символіка відтворює дух корпорації, створює настрій, передає атмосферу, яка панує в організації. Як правило, у маленькому логотипі зашифрована мудрістькомпанії, відтворений секрет її успіху. Кожен окремий елемент несе своє змістовне навантаження. Ці елементи утворюють систему, яка і являє собою корпоративну ідеологію. Розпізнати стиль елементів фірмової символіки можна й за характером будівлі, оформленням інтер'єру всередині організації.

Корпоративні свята і відпочинок також є зовнішніми проявами корпоративної культури підприємства. Основна мета проведення корпоративних свят, організації корпоративного відпочинку – створення та підтримка єдиного інформаційного простору.

Проведення корпоративннх заходів забезпечують:

• взаєморозуміння співробітників;

• уникнення організаційних конфліктів;

• спрощення прийняття управлінських рішень.

 

65. Технології формування позитивного іміджу

Одним із важливих аспектів загального сприйняття й оцінки організації є враження, яке вона справляє, або її імідж (образ). Незалежно від бажань як самої організації, так і фахівців зв'язків із громадськістю імідж – об'єктивний фактор, який відіграє істотну роль в оцінці будь-якого соціального явища чи процесу. Поняття «імідж» походить від латинського imago, що пов'язане з латинським словом imitari, тобто «імітувати». Відповідно до тлумачного словника Вебстера, імідж – це штучна імітація або подання зовнішньої форми будь-якого об'єкта, особливо особи. Імідж – мислене уявлення про людину, товар чи інститут, яке цілеспрямовано формується в масовій свідомості за допомогою пабліситі, реклами або пропаганди. Слід зазначити, що серед різного ґатунку авторів, зокрема в Україні, які останнім часом активно «накинулися» на проблеми науки і мистецтва паблик рілейшнз, продовжує мусуватися думка, що саме створення іміджу (іміджмейкерство) і є головним завданням, навіть основою основ цієї системи.

Безумовно, працюючи над тим, щоб налагодити плідні і взаємовигідні відносини між організацією та різноманітними групами громадськості, піармени справді намагаються подати її соціальному оточенню у привабливому, зокрема й спрощеному, вигляді. У своїй практичній діяльності вони виходять із того, що сприйняття, імідж багато в чому визначаються тим, що той чи інший соціальний інститут, організація або навіть і окрема особа робить і говорить. Тобто імідж можна спрямовано формувати, уточнювати або переробляти з допомогою модифікації діяльності, вчинків і заяв соціального суб'єкта.

Однак це зовсім не дає підстав однозначно стверджувати, створення іміджу – надзавдання системи паблик рілейшнз. Більшість професійних фахівців цієї сфери взагалі з радістю відмовився б від використання поняття «імідж», оскільки він часто штучноформується, викривлено сприймається та застосовується громадськістю. Якщо бути відвертими, фахівці сфери паблик рілейшнз проти того, щоб їх називали іміджмейкерами. Як зазначав неодноразово згадуваний нами основоположник науки паблик рілейшнз Едуард Бернайз, слово «імідж» немов засвідчує, що фахівці сфери паблик рілейшнз мають справу з тінями та ілюзіями. У дійсності ж їх цікавлять установки та дії, зміна яких підпорядкована вирішенню соціальних питань Здатність науки і мистецтва зв'язків із громадськістю бути на рівні вимог, щовисуваються до менеджменту, значною мірою залежить від успіху виконання PR-фахівцями своєї головної функції: формувати, захищати та зміцнювати найбільш цінний капітал організації, особи, країни – репутацію. (Див. табл. 1.)

Але це не означає, що піармени не розуміють природи іміджу і чинників, що впливають на його формування. Вони добре усвідомлюють і силу впливу іміджу організації на сприйняття її громадськістю.

Таблиця 1. Різниця між поняттями «імідж» і «репутація»

 

^ Напрям порівняння	Імідж	Репутація
Ступінь об'єктивності	Більш суб'єктивне поняття	Більш об'єктивне поняття
Створення	Штучно створений, не завжди відповідає думці громадськості – те, що компанія говорить про себе	Заслужена, завойована думка громадськості – те, якою компанія є, що вона робить
Зв'язок з організацією	Легенда, образ без реального підтвердження	Безпосередньо пов'язана з організацією, заслуговується
Період створення	Короткостроковий / довгостроковий	Довгостроковий
Інструменти створення	Зовнішня атрибутика, іміджева реклама, промоушн	Участь у професійних заходах, членство у професійних організаціях, оцінки експертів

 

 

66. Імідж ділової людини та техніки його створення

 

Імідж, як і сама особистість людини, вельми багатогранний, оскільки в різних ділових ситуаціях людина постає перед оточуючими в досить несхожих іпостасях. Однак при всьому своєму відмінності ці іпостасі - лише різні точки зору на одну й ту ж особу. У кожній конкретній ситуації і для різних груп людей діловий імідж повинен бути їм адекватний і складатися з якомога більшої кількості конкретних форм його вираження. Оточуючим вас людям не байдуже, як ви виглядаєте, якою мірою знаєте і дотримуєтеся правила й умовності ділового етикету, володієте мистецтвомусного та писемного мовлення, з яких етичних принципів виходите у своїй діяльності, як використовуєте кошти і прийоми поведінкової техніки і тактики, в якій мірою проявляєте турботу про власне здоров'я.
Таким чином, якщо говорити більш узагальнено, то діловий імідж полягає в єдності всіх зазначених вище форм вираження. Саме їх гармонійне поєднання і сталість прояви роблять стабільним довіру і повагу до діловій людині з боку його колег, партнерів і клієнтів, створюють у них впевненість у його компетентності, діловитості, моральної та фізичної надійності. Тому розглянемо ці форми ділового іміджу більш докладно, і в першу чергу ті з них, які дозволяють скласти оточуючим перше враження про вас.
Дуже часто люди на кожну конкретну діяльність проектують масу стереотипів, поширених серед широкої публіки. Особливо це стосується одягу, оскільки наше становище і спосіб життя ніде так відверто не проявляються, як у манері підносити себе через одяг. Від того, як ви себе одягнете, буде значною мірою залежатиме ставлення до вас з боку оточуючих Вас людей.
Одяг є як би зовнішньою формою вираження ділового іміджу, вона пов'язана з характером і способом життя людини. Тому дуже важливо переконатися, що одяг відповідає ситуації, інакше ваш імідж зблякне, і ніхто не стане сприймати вас серйозно. Стиль одягу завжди повинен відповідати конкретної ділової ситуації. Найпростіший спосіб зміни вашого іміджу - зняти піджак. Якщо ви прийшли на збори, а там все розслаблені і сидять в одних сорочках, не «чіпляйтеся» за свій піджак. Зніміть його, і ви тут же станете частиною колективу. Точно так само, якщо вам потрібно виглядати більш офіційно, надягніть піджак. Це особливо корисно знати жінкам, які на відміну від чоловіків не завжди знаходяться на роботі в незмінному піджаку. Але якщо вони тримають його під рукою, то можуть миттєво прийняти офіційний вигляд. Манери поведінки як форма вираження ділового іміджу відчутно впливають на його створення. Однак ними потрібно користуватися вміло, оскільки, якщо ваша поведінка по відношенню до різних людей однаково, це не завжди піде вам на користь. Гарні манери починаються з розуміння потреб інших і прагнення надати їм посильну допомогу. Ви завжди повинні адаптувати свій особистий стиль поведінки до різних груп людей і окремих особистостей, щоб забезпечити їх розташування. Якщо потрібно пом'якшити вашу поведінку, підіть на це. Краще пристосуватися, ніж втратити клієнта або потерпіти невдачу в спробі домогтися політичного успіху. Проста ввічливість демонструє ваше розуміння, що оточуючі вас люди теж ранимі і заслуговують поваги. Ваш імідж може серйозно постраждати, якщо люди розпізнають у вас людину в цілому грубого та ввічливого тільки в певних ситуаціях. Більшість з них бажає бачити перед собою не тільки фахівця, а перш за все приємного і люб'язного людини. Позитивний образ в очах оточуючих людей багато в чому залежить від дотримання Вами правил і умовностей ділового етикету. Завдяки наявності цієї форми вираження ділового іміджу Ви придбаєте відтінок особистої чарівності. Дотримання правил етикету не є надто обтяженої обов'язком. Практикою ділового спілкування доведено, що ніяка інша здатність, якою може володіти ділова людина, не дає йому такого авторитету і можливості швидко зробити кар'єру, як вміння добре говорити і грамотно писати. Людина, що володіє цими якостями, завжди більш авторитетний, ніж той, хто ними не володіє. У діловому світі прийнято осмислювати свою поведінку і заздалегідь прораховувати його успіх, виходячи з відповідної реакції на вироблені дії. Ось чому дуже важливо розвивати в собі комунікативну привабливість, засновану на законах поведінкової стратегії, дотримання яких є однією з найважливіших форм вираження особистого ділового іміджу. Така стратегія передбачає дотримання норм ділової етики, дотримання правил службової субординації та вимог культури ділових взаємин, а також облік етичних та соціально-психологічних ситуаційних особливостей. Інший комунікативної формою вираження ділового іміджу є поведінкова техніка, що виражається в умінні використовувати прийоми і способи поведінки, які забезпечують найбільший успіх. До них відноситься вміння створювати сприятливий психологічний клімат ділової бесіди або комерційних переговорів, аргументувати свої висловлювання, спростовувати доводи опонентів і вміло його вислуховувати, захищатися від некоректних співрозмовників та партнерів, ставити питання і відповідати на них, використовувати прийоми психологічної розрядки і т.п. Однак використання цих прийомів і способів поведінкової техніки може не дати очікуваного успіху, якщо не вибирати з них найбільш підходяще для даної ділової ситуації, тобто якщо не опанувати мистецтвом поведінкової тактики, яка, так само як поведінкові стратегія і техніка, є важливою комунікативної формою вираження ділового іміджу.
Подібно до того, як привабливий зовнішній вигляд, хороші манери, вміння добре говорити і правильно вести себе в різних ділових ситуаціях відповідають уявленням про образ успішної людини, так і правильно обладнаний і добре оформлений інтер'єр робочого офісу сприяє підвищенню ділової статусу його господаря, будучи як би його своєрідною візитною карткою. Інтер'єр і обладнання офісу говорять багато про що: про достаток фірми, її надійності і грунтовності, солідності політичної партії. Тому при побудові ділового іміджу треба прагнути до того, щоб місце, де ви приймаєте людей, справляло на них якомога краще враження, щоб атмосфера цього місця сприяла підвищенню вашого ділового статусу, а не знижувала його.

 

Діловий одяг для чоловіків

Ніхто не буде заперечувати, що стиль одягу чоловіка впливає * Н на його успіх у

ділових колах, а правильно вибраний костюм <-/ сприяє створенню його іміджу. Розвиток

ділового стилю в чоловічому одязі подібний, швидше, до спокійної річки, ніж до

примхливого потоку. Ділові кола не надто страждають від випадкових впливів, і тому костюм

бізнесмена досить консервативний. Чоловік повинен бути:

• солідним і впевненим у собі;

• діловим і привабливим;

• порядним, що викликає довіру;

• не без претензій на вишуканість та елегантність.

Як відзначає визнаний спеціаліст у діловому одязі Дж. Т. Маллой, мистецтво поєднання

елементів костюма завжди повинно враховувати колір, лінію, фактуру і стиль. Невдале

комбінування кольорів може зробити зовнішність людини невиразною чи зухвало

крикливою.

Лінія. Це не загальний силует одягу, а швидше за все загальний напрямок ліній на

піджаку, сорочці, краватці. На костюмі це або вертикальні смуги, або клітинка.

Рекомендуються краватки без малюнка, з абстрактним малюнком або із чітко направленими

смугами — горизонтальними, вертикальними, діагональними). Різноманітний напрямок ліній

може мати і малюнок сорочки.

Основні рекомендації: лінії елементів одягу не повинні різко перетинатися одна з

одною, але й не повинні зливатися.

Стиль. Перше, що потрібно тут врахувати, — це відповідність стилів різних елементів

одягу. Дуже дисгармонійно, наприклад, буде виглядати консервативний костюм у поєднанні

зі спортивною сорочкою в клітинку. Також безглуздим буде поєднання костюма з широкими

лацканами та вузької краватки.

Єдності стилю легше всього досягти, вибираючи однотонні елементи гардероба. Багато

чоловіків вважають, що такі комбінації нудні та непривабливі. Це не так. Якщо чоловік

одягнутий, наприклад, у темно-синій костюм, білу сорочку з темно-червоною краваткою, то в

нього гарний смак. Тому одноколірний костюм повинен бути основним елементом одягу

ділового чоловіка. Такий костюм добре поєднується з однотонною гамою і малюнками інших

елементів одягу, що полегшує вибір правильної комбінації "костюм — сорочка — краватка".

Костюм може бути темно-синім, сірим, коричневим.

З однотонним костюмом поєднується будь-який малюнок сорочки. Якщо ж сюди додати

і однотонну краватку, тоді будемо мати прекрасне тріо "однотонність — малюнок —

однотонність". Слід пам´ятати, що ніколи не поєднуються однакові малюнки, їх завжди

потрібно розділяти однотонним елементом. Наприклад, чудовий вигляд мають однотонний

сірий костюм, світла сорочка з темно-червоними смугами, однотонна сіра краватка, яка

повторює колір костюма. У наведених прикладах краватка повністю повторює колір одного з

елементів, а поєднання костюма і сорочки досить привабливе. В інших випадках, якщо

комбінація костюма і сорочки бліда, то її можна оживити контрастною краваткою.

Наприклад, сірий костюм, блакитна сорочка та темно-червона краватка.

Отже, для однотонного костюма ми маємо три основні варіанти:

• однотонна сорочка — однотонна краватка;

• сорочка з малюнком — однотонна краватка;

• однотонна сорочка — краватка з малюнком.

З костюмом у смужку не слід надягати сорочку в клітинку, тому що клітинки дисонують

зі смугами костюма; вони не поєднуються з його діловим серйозним стилем. Тут більш

доречні однотонна блакитна чи біла сорочка, а смуги на костюмі та поєднання їх кольору із

сорочкою освіжать загальний вигляд.

Смугастий костюм і смугаста сорочка — також "граюча" комбінація, якщо смуги одного

з її елементів не надто строкаті та не виділяються. До смугастого костюма з однотонною

сорочкою більше пасують краватки в горошок, з ромбиками, трикутниками тощо.

Для костюма в клітинку сорочка повинна бути тільки однотонною, краватка без чіткої

направленості малюнка або одноколірною. Наприклад, синій костюм нудних барв освіжить

яскраво-блакитна сорочка, особливо, якщо вона буде в тон клітинкам костюма. Гарного

ефекту можна досягти світло-сірою чи блакитною краваткою.

Цікаво, що поєднання коричневих і синіх кольорів надає зовнішньому вигляду

авторитетності та солідності. Можливий такий варіант: коричневий чи синій костюм у

клітинку, блакитна сорочка і краватка з абстрактними малюнками синіх і коричневих тонів.

Для костюма бурих чи золотистих кольорів у поєднанні з нейтральною білою сорочкою

підійде краватка, що підкреслює буру чи золотисту складову костюма.

У ділових ситуаціях не слід надавати перевагу одягу яскравих забарвлень, оскільки

такий костюм привертає до себе увагу і потребує особливо вибагливого смаку і певного

досвіду.

Від поєднання сорочки з краваткою змінюється загальний вигляд будь-якого костюма. У

літньому варіанті найкраще світлий костюм-трійка, світла однотонна сорочка, темна

краватка. Ефект — надзвичайна свіжість зовнішнього вигляду в поєднанні з діловитістю.

Непоганий і спортивний варіант: такий же костюм без жилетки і яскрава краватка-метелик.

Краватка — це головний показник смаку і статусу чоловіка, тому при її виборі

необхідно:

• покладатися лише на свій смак;

• обирати таку довжину краватки, щоб у зав´язаному вигляді вона досягала до

пряжки поясу;

• ширина краватки повинна відповідати ширині лацканів піджака;

• надавати перевагу шовку, вовні та бавовні. Дуже гарний вигляд має синтетична

тканина "під шовк" чи її суміш із шовком. Гладенький шовк трохи блищить, а

плетений не має блиску. Шовкові краватки пасують до різних тканин і до різних

ситуацій. Вовняна в´язана краватка більше пасує до спортивного одягу. Краватка із

вовняної тканини — до теплої спортивної куртки. Краватка із тонкої вовни хоч і схожа

на шовкову, але не блищить і це надає їй менш манірного вигляду. Краватки з

бавовняної тканини повинні бути легкими і за кольором, і за вагою. їх носять влітку.

Краватки з льону також гарні, але вони втрачають вигляд; віскозні швидко втрачають

форму.

Вважається, що зовнішній вигляд для чоловіка не має такого значення, як для жінки. А

проте молоді дівчата, так десь років до двадцяти, часто оцінюють чоловіка, беручи до уваги

передусім його зовнішність. Та й пізніше будь-якій жінці приємно подивитися на гарного

чоловіка.

Чи може чоловік якось поліпшити свій зовнішній вигляд?

Звичайно, не було ще такого випадку, щоб чоловіки вживали пудру, тіні, помаду. Але

свою зовнішність вони можуть помітно змінити, зробивши собі іншу зачіску або

відпустивши бороду. І перше і друге на загальний зовнішній вигляд може вплинути як

позитивно, так і негативно. Нерідко сперечаються, яке волосся повинен носити чоловік —

довге чи коротке? Це його справа. Набагато важливіше, як він за ним доглядає. З коротким

волоссям чоловікові значно менше клопоту, тож його він і має носити, якщо не хоче

приділяти зачісці багато уваги. В іншому разі й довге волосся може бути таке ж гарне, як і

коротке. Щоправда, чоловіки частіше, ніж жінки, скаржаться на випадання волосся. Тут

необхідно звернутися до лікаря, а в лікуванні проявити терпіння й витримку. Рідке волосся

або лисина — явище дуже поширене в наш час, однак більшість чоловіків від такого дефекту

своєї зовнішності анітрохи не страждають.

До регулярних косметичних турбот чоловіка належить гоління.

При деяких вадах зовнішності, таких, як бородавки, шрами, відстовбурчення вуха тощо,

так само, як і жінкам, допомагають лікарі — дерматологи й хірурги — або шляхом

амбулаторного лікування, або ж в інституті косметології.

Вимоги правильного режиму дня, необхідної тривалості сну, Руху, раціонального

харчування у чоловіків також належать до піклування про власне "я", а отже, і про загальний

добрий вигляд.

Хоч чоловіки й не страждають на ожиріння такою мірою, як жінки, проте повинні вміти

протистояти йому.

Добрий зовнішній вигляд чоловіка передбачає й належне вбрання. Нині воно не відіграє

такої ролі, як колись. Чоловічий одяг на кожен день став значно простішим, отже, й

зручнішим, його приємніше носити і зберігати. І хоча чоловіки своєму вбранню не надають

такого значення, як жінки, все ж їхній одяг так само мас відповідати смакам і умовам, бути

чистим і охайним.

Діловий одяг для жінок

Як сказав Ж. де Лабрюйєр, "Немає невродливих жінок, є жінки, які не знають, як

зробити себе вродливими". У жінок є більший вибір стилів та смаків у діловому одязі.

Дослідження показують, що не тільки чоловіки, а й жінки немов навмисне одягаються так,

щоб зазнати фіаско. Жінки в одязі припускають три головні помилки:

• дозволяють індустрії мод цілком визначити вибір свого одягу;

• схильні перебільшувати значення своєї власної привабливості;

• дозволяють своєму соціальному статусу впливати на манеру одягатися.

Дехто неправильно вважає, що жінці, щоб досягти службового успіху, потрібно

наслідувати в одязі чоловіків. Звичайно, нічого поганого немає, коли жінка одягнута в

брючний костюм із синтетики, але дослідження показують, що такий костюм не сприятиме

діловому успіху. Інша справа — гарний костюм і спідниця з натуральних тканин. Він

підкреслює авторитет жінки, її високий життєвий рівень. Спідниця повинна бути темного

кольору на щільному поясі.

Для ділової жінки менш придатна сукня, але якщо вона її надягає, то кращим кольором

для сукні вважається темно-синій, коричневий, сірий, світло-сірий. Менше підходять

зелений, яскраво-жовтий, ніжно-голубий, світло-рожевий. Названі кольори визначені для

однотонної тканини без малюнка. Такій тканині надається перевага.

Дехто вважає, що одяг створює жінку. Звичайно, це не зовсім так. І чоловіку, і жінці для

ділового успіху необхідні також розум, освіта, честолюбство, стимул. У жіночому одязі

більше, ніж у чоловічому, відображається індивідуальний стиль і особистий характер. У

відомій казці "Попелюшка" успіх мала не сукня, а дівчина в сукні. І яку сукню не одягала б

Анна Кареніна у

Л.Толстого, було видно жінку, а не сукню. Хоча й буває так, що на окремій людині лише

одяг, а самої людини немає.

Зачіска, макіяж, біжутерія повинні гармонійно доповнювати діловий костюм. Зачіска

має бути строгою, але разом з тим елегантною. Прикрас повинно бути якомога менше, але в

той же час не можна від них відмовлятися зовсім. Носити краще дорогі прикраси. Косметика

повинна бути помітною лише з близької відстані. Парфуми слід використовувати в такій

кількості, щоб їх запах лише трохи відчувався. І, звичайно, це мають бути дорогі парфуми

відомих фірм.

На нашу думку, в систематичному додержанні гігієни всього тіла, догляді за шкірою

відповідно до її характеру і вашого віку, за волоссям відповідно до його якості, правильному

харчуванні, нормальному сні. Загальний догляд за зовнішністю включає також догляд за

руками й нігтями. Багато є видів домашньої роботи, при виконанні яких жінкам для захисту

рук треба користуватися рукавицями і вживати різні креми.

Руки будуть ще красивішими, якщо додати до цього манікюр та вдало підібраний лак.

Жінки повинні також знати, як запобігти передчасним зморшкам, "другому" підборіддю

тощо. Про все це можна довідатися зі спеціальної літератури.

Гарний зовнішній вигляд передбачає гармонійні пропорції й рівну поставу тіла, його

гнучкість, красиву ходу. Виробити все це допомагають зарядка, гімнастика і спорт (від них

також залежить і тривалість молодості, духовної та фізичної свіжості).

Для вдосконалення пропорцій тіла або для їхнього збереження існують спеціальні

комплекси вправ, як, наприклад, вправи для зміцнення грудей, для тонкої талії, вузьких

стегон. Багатьом жінкам варто ознайомитися з вправами проти втоми ніг і проти

плоскостопості, адже на своїй роботі вони переважно стоять або ходять.

Духи, парфуми... До численних косметичних засобів, які використовують жінки,

належать також засоби невидимі, але відчутні — пахощі. Широко вживаються різні

дезодоранти, одеколони, духи. У зв´язку з цим у нас два застереження: по-перше, найдорожчі духи ніколи не замінять ретельного догляду за своїм тілом, а по-друге, чим менше ми їх

вживаємо, тим краще (тобто не слід зловживати парфумами, у міру ними користуватися,

особливо з різким запахом, бо інакше, після такого нашого "вдосконалення" від нас

тікатимуть).

Одяг. Зовнішній вигляд жінки доповнюється відповідним одягом. Тут діє те саме

правило, що й при фарбуванні: що личить одній жінці — не обов´язково пасує іншій. Є

жінки, які красиві в будь-якому вбранні, проте більшість такого щастя не має. А тому кожна

жінка має пам´ятати, що для неї найбільше підходить: які барви, фасони, матеріали; суцільна

сукня чи з розрізом; блузка, заправлена в спідницю чи навипуск, смужечка поздовж чи

впоперек, малюнок великий чи дрібний, комірець круглий чи гострий тощо. Це свого роду

наука, яка при будь-якій моді скеровує свої зусилля на те, щоб підкреслити всі позитивні

якості жінки і приховати її незугарності.

 

Етикет ділового спілкування

Усім без винятку підприємцям приходиться вступати з партнерами по бізнесі – постачальниками сировини, що комплектують чи готових виробів, а також зі споживачами. Від того, наскільки добре вміє підприємець організувати і вести переговори, залежить успіх його справи, його репутація. Мистецтву ведення переговорів спеціально навчаються в усьому світі.

Правильно підготовлений до переговорів людин зможе домогтися своєї мети, не скривдивши при цьому партнера і залишивши про себе сприятливі враження. Підготовка до переговорів включає два основних напрямки роботи: рішення організаційних питань і пророблення основного процесу переговорів.

Гарна підготовка до переговорів припускає попередній розгляд максимально можливого числа варіантів рішення. Усі варіанти ранжуются в залежності від ступеня їхньої прийнятності.

Важливим елементом підготовки до основного процесу переговорів є організація ділового прийому. Діловий прийом проводиться на ранній стадії партнерства з іншою фірмою, після встановлення з нею контактів, що виявляють взаємну зацікавленість.

Готуючись до зустрічі з партнером необхідно намітити свою тактичну лінію. Для цього корисно засвоїти тактичні прийоми, які можна застосувати в ході переговорів, домагаючись своєї мети.

Прийом «відходу» чи «відхилення від боротьби» - застосовується, коли зачіпаються питання небажані для обговорення, чи щоб не давати партнеру точної точну інформацію, однозначний відповідь.

Прийом полягає в тім, що партнера просять відкласти розгляд того чи іншого питання, перенести його на інше засідання і т.п. При цьому прохання супроводжується переконливими аргументами.

Близькі за змістом до «відходу» інші тактичні прийоми – «затягування», «вижидання», «салямі» (за принципом нарізування ковбаси тонкими шматочками). Ці прийоми використовують, коли хочуть затягти процес переговорів, щоб прояснити ситуацію, одержати більше інформації від партнера і т.п.

«Пакетування» – до обговорення пропонується не одне питання, а трохи. При цьому зважуються задачі двоякого роду (привабливі і непривабливі чи пропозиції пропонується пакет поступок).

«Завищення вимоги» – він полягає в тому, щоб уключити до складу обговорюваних проблем пункти, що потім можна безболісно зняти, зробивши вид, що це є поступкою, і зажадати в замін аналогічних кроків з боку партнера.

«Розміщення помилкових акцентів власної позиції» - він полягає в тім, продемонструвати партнеру крайню зацікавленість у рішенні якогось питання, що у дійсності є другорядним. Іноді це робиться для того, щоб, знявши це питання з порядку денного, одержати необхідні рішення по іншому, більш важливому питанню.

«Висування вимог в останню хвилину» - наприкінці переговорів, коли залишається тільки підписати контракт, один з партнерів висуває нові вимоги. Якщо інша сторона дуже зацікавлена в контракті, вона прийме ці вимоги. [Венедиктова В.И., Ділова репутація: особистість, культура, етика, імідж ділової людини., М.,1996 р., с.136-138]

Усі ділові люди повинні опанувати технікою живого контакту. Ваша мова повинна бути красивої і правильний, намагайтеся, якнайменше використовувати слів “паразитів” – це розсіює увагу і відволікає від теми розмови. Отже, щоб ваша мова була красивої, використовуйте наступні рекомендації:

ü акцентуйте важливі слова і підкоряйте їм менш важливі;

ü змінюйте тон голосу – він повинний те підвищуватися, те знижуватися, як поверхня моря. Раптове чи підвищення зниження тону голосу виділяє чи слово фразу на загальному тлі;

ü змінюйте темп мови – це додає їй виразність;

ü робіть паузу до і після важливих думок.

До цього варто додати і важливість використання особливих інструментів – комунікаційних ефектів:

ü ефект візуального іміджу – як правило, спочатку людини сприймають по його зовнішньому вигляді, і це первісне враження накладає відбиток на подальші взаємини. Тому підприємець повинний узяти на озброєння естетику одягу, поставлений міміку, загострене почуття такту, щоб випромінювати чарівність, елегантну манеру спілкування, упевнений і доброзичливий погляд і т.п.;

ü ефект перших фраз – чи закріплює коректує первісне враження в людей. У перших фразах повинна бути зосереджена цікава інформація, з елементами оригінальності, що відразу залучає до себе увага;

ü ефект аргументації – мова повинна бути обґрунтованої, переконливої, логічної. Зухвалої соразмышление й осмислення інформації;

ü ефект інтонацій і пауз – особливість людського сприйняття полягає в тому, що інтонації і паузи сприяють 10-15 – процентному збільшенню інформації, викликаючи в співрозмовників асоціації і пропозиції;

ü ефект художньої виразності – це грамотна побудова пропозицій, правильні словоударения, використання риторичних прийомів – метафор, гіпербол і т.п. Як затверджував Вольтер, прекрасна думка утрачає свою ціну, якщо вона дурно виражена;

ü ефект релаксації (розслаблення) – тому, хто уміє вчасно пожартувати, уставити дотепне зауваження, повезе в переговорах більше, ніж не вміє це робити. Гумор створює природну паузу для відпочинку людей, зближає і набудовує на доброзичливий лад. [Венедиктова В.И., Ділова репутація: особистість, культура, етика, імідж ділової людини., М.,1996 р., с.143-146]

Варто враховувати також, що є ряд факторів негативно впливають на ведення справ:

ü дискомфорт фізичного середовища: непривабливість приміщення, незручність сидінь, несвіже повітря і т.п.;

ü заклопотаність співрозмовників якимись службовими чи особистими справами, розладнаність морально психологічного стану;

ü амбіції, заздрість, недоброзичливість;

ü неграмотність мови виступаючого, невиразність фраз і т.д.;

ü некомпетентність співрозмовника;

ü неприйняття іміджу співрозмовника.

Постарайтеся уникнути появи таких факторів, а при їхній наявності – згладити і нейтралізувати їх.

Діловий стиль спілкування орієнтований на позитивний (конструктивний) результат. Діловий стиль виключає придушення чужої позиції. Основне питання ділового стилю спілкування можна сформулювати так: позиції сторін визначаються відношенням до обговорюваної проблеми (спірному положенню) чи відношенням до опонента.

Хочете перемагати в суперечці – вмійте аргументувати.

«Читайте» свого співрозмовника по міміці і жестам.

Психотерапія в спілкуванні: не перемогти суперника, а домогтися його розташування.

Намагайтеся не висувати необґрунтованих пропозицій і аргументувати свої дії. Аргументацією називають дійсність, що зв'язана з доказом, обґрунтуванням, твердженням, чи спростуванням критикою.

У повсякденному житті кожна людина в процесі спілкування затверджує власне «я», свою оцінку тих чи інших явищ, своє відношення до них. Завдяки досвіду, знанням, здібностям у людей складаються різні по глибині і ступеню розробленості особисті принципи і правила, що дозволяють вважати щось доведеним, а щось сумнівним. Але це буває доти, поки в суперечці не зустрінеться опонент, що володіє теорією і практикою аргументації, усім її арсеналом, або коли власна аргументація не стане об'єктом критики, чи спростування просто серйозного розгляду.

Потрібно відзначити, що практика аргументації, звичайно, богаче і різноманітніше будь-якої теорії, однак теорія повинна провести елемент систематичності і прогностичності результатів.

Перемога в суперечці – річ дуже мінлива. Може бути, і не потрібно прагнути перемогти, зруйнувати позицію супротивника, зламати оборонні ряди його доводів. Ніхто не любить програвати. І, найчастіше, перемога – це найкоротший шлях нажити собі ворога. [Курбатов В.И., Мистецтво керувати спілкуванням., Ростову-на-Дону, 1997 р.]

У всякому разі, один із законів спілкування говорить: при інших рівних охотнее усього приймається точка зору людини, що особисто симпатичніше, приємніше, робить враження «свого».

Що для цього потрібно? Чимало, але, насамперед, вміти ідентифікувати співрозмовника по психотипу, підбудуватися під нього, використовувати його лексичні обороти, манери. Тоді він підсвідомо буде вважати, що має справу з людиною, що близька до нього по багатьом параметрам.

Зміст спілкування будь-якої людини полягає в тій реакції, що він викликає. А для того щоб одержати потрібну реакцію необхідно підготуватися до спілкування з партнером.

 

70. Візитні картки.

У діловому спілкуванні прийнято обмінюват<