Історія зарубіжної літератури

Я.П. Кравченко

 

 

Історія зарубіжної літератури

(антична)

 

 

Методичні рекомендації

Для студентів І курсу факультету іноземної філології

 

 

Затверджено

вченою радою ЗНУ

(протокол № 5 від 23.12.2008)

 

Запоріжжя

 

УДК 82`01 (076)

ББК Ш 5(0)3 я 73

К 772

 

Кравченко Я.П. Історія зарубіжної літератури (антична): Методичні рекомендації для студентів І курсу факультету іноземної філології. – Запоріжжя: ЗНУ, 2009. – 47 с.

 

 

Видання призначене для організації практичної частини курсу «Історія зарубіжної літератури (антична)». Студентам-першокурсникам пропонуються плани семінарських занять з комплексом додаткових практичних та творчих завдань різного ступеня складності, спрямованих на формування вмінь та навичок літературознавчого та загального філологічного аналізу художніх творів. Запропоновані завдання для самостійної роботи та методичні рекомендації до їх виконання, тестові та індивідуальні завдання, питання для підсумкового контролю сприятимуть ефективності засвоєння навчального курсу.

Для студентів І курсу факультету іноземної філології, напряму підготовки «6.020303 – філологія».

 

 

Рецензент доц. Василина К.М.

 

Відповідальний за випуск доц. Вапіров С.Ю.

 

ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………………………………...4

Розподіл балів за видами роботи та формами контролю…………………………....5

Підручники, навчальні посібники, словники ………………………………………..7

Рекомендації до організації процесу підготовки до семінарських занять

на першому курсі………………………………………………………………………8

Семінар № 1

Світоглядні та естетичні категорії античної культури. ……………………….10

Семінар № 2

Міфологія як форма мислення та художній феномен …………………………..12

Семінар № 3

«Іліада» Гомера – героїчний епос Давньої Греції ……………………………….13

Семінар № 4

Класична лірика Еллади …………………………………………………………...17

Семінар № 5

Подолання архаїчної ідеології в трилогії Есхіла «Орестея» …………………..20

Семінар № 6

Утвердження антропоцентризму в комедіях Арістофана

«Хмари», «Жаби» ……………………………………………………………………23

Семінар № 7

Лірика Давнього Риму ……………………………………………………………..25

Семінар № 8

Римський епос. Поема Вергілія «Енеїда» ……………………………………….29

Тести для самоперевірки…………………………………………………………….30

Тематика самостійної роботи і методичні рекомендації до її виконання………..38

Питання для модульного контролю………………………………………………...40

Варіанти індивідуальних науково-дослідних завдань …………………………….41

Перелік питань до екзамену……………………………............................................45

 

ВСТУП

Курс «Історії зарубіжної літератури (антична)» має на меті розпочати формування у студентів-першокурсників навичків аналітичного підходу до художнього тексту, сприяти розвитку естетичного смаку та загальної філологічної ерудиції. У межах цього курсу студенти, що навчаються на факультеті іноземної філології, мають можливість ознайомитися з найвищими досягненнями літератури античної доби, що, безумовно, сприятиме розвитку професійної майстерності майбутніх філологів та матиме позитивний вплив на їх подальшу професійну діяльність. Практичні заняття з даного курсу – важливий етап у засвоєнні особливостей розвитку світового літературного процесу в його історико-теоретичному висвітленні. Практична частина курсу покликана стимулювати творчу активність студентів, надати їм можливість, користуючись теоретичним матеріалом, навчитися аналізувати художні твори самостійно, встановлювати своєрідність їх естетичної природи. Кожне заняття присвячене розгляду одного естетичного феномену і має на меті осягнення його художньої специфіки. Передбачається, що семінарські заняття сприятимуть конкретизації уявлень студентів про особливості літературного процесу античності. Пропонується звернення до жанрів, які репрезентують палітру естетичних феноменів античності в цілому – епічних, ліричних та драматичних.

Мета курсу – сформувати у студентів чітке уявлення про основні соціокультурні та естетичні особливості історико-літературного процесу Давньої Греції та Риму.

Завдання курсу:

– забезпечити засвоєння студентами естетичних особливостей літератури античної доби у процесі аналітичної роботи над текстами художніх творів;

– розвивати вміння студентів аналізувати не лише художній текст, але й наукові концепції;

– забезпечити володіння методичними прийомами аналізу твору, а також методологічними моделями філологічного дослідження;

У результаті вивчення курсу студент повинен знати:

– новітні тенденції у дослідженні літератури зазначеного періоду;

– соціокультурні фактори, які впливали на формування літератури;

– основні етапи життя та творчості найвидатніших представників давнього письменства;

– художні особливості творів, що вивчаються, їх місце та значення у світовому літературному процесі.

Вміти:

– орієнтуватися в історико-літературних та теоретичних проблемах курсу;

– аналізувати літературні феномени у їх співвіднесенні з культурно-історичними подіями доби та естетичними настановами авторів;

– визначати типологічні зв`язки та національну специфіку літератури у конкретний історичний період.

Перехід від навчального до наукового підходу на практичних заняттях потребує: чіткої постановки мети та завдань здійснюваної студентами роботи; знайомства з науковими дослідженнями (статтями, монографіями, дисертаціями та їх авторефератами), вміння аналізувати наукові розробки; більш глибокого та послідовного оволодіння літературознавчими категоріями; розширення кругозору та вміння зіставляти різні тексти (володіння основами порівняльно-історичного, а також типологічного методів літературознавства); здатності розглядати конкретний літературний твір у контексті культури окремої доби; вміння робити самостійні наукові висновки і здатності захистити свою позицію під час професійної дискусії.

Передбачається, що засвоєння запропонованих тем дозволить сформувати у студентів здатність на достатньо високому рівні аналізувати художні твори, встановлювати необхідні взаємозв`язки, проводити типологічні зіставлення (у тому числі й поза межами даного літературного періоду), а також в межах власної художньої картини світу конкретизувати образ світового літературного процесу.

 

 

Заняття 1.

Література

Основна:

1. Лосев А.Ф. Двенадцать тезисов об античной культуре // Студенческий меридиан. – 1983. – № 9. – С. 13-14; № 10. – С. 14-16.

2. Чистякова Н.А. Исторические типы античной художественной культуры // Античность как тип культуры. – М.: Наука, 1988. – С. 105-111.

3. Нахов И.М. Понятие мировой литературы и античность. Двенадцать развернутых тезисов // Античность как тип культуры. – М.: Наука, 1988. – С. 271-283.

4. Тахо-Годи А.А. Судьба как эстетическая категория // Античная культура и современная наука. – М.: Наука, 1985. – С. 325-332.

5. Ковалів Ю.І. Античність // Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т. 1. / Автор-укладач Ю.І. Ковалів. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – С. 76-77.

6. Рихло П. Антична література // Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – С. 27-31.

7. Шкаруба Л. М. Особенности античной литературы и культуры // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2003. – № 1. – С. 13-16.

8. Шкаруба Л. М. Антична художня культура // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2000. – № 6. – С. 43-46.

9. Ніколенко О.М. Загальна характеристика давньогрецької та давньоримської літератури // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2002. –№ 9.–С.34-44.

10. Колпинський Ю. Д. Людина в культурі Давньої Греції // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2000. – № 9. – С. 12.

11. Султанов Ю.І. Античність і християнство як основні джерела європейської культури і літератури // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2000. – № 4. – С. 50-54.

12. Султанов Ю.І. Животворні джерела античної літератури // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2002. – № 2. – С. 41-45.

13. Боннар А. Греческий народ в греческой стране //www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/

Додаткова:

1. Білецький О.І. Античні літератури // www.ae-lib.org.ua/texts/biletsky_antique_literatures

2. Гаспаров М.Л. Занимательная Греция: Рассказы о древнегреческой культуре. – М.: Новое литературное обозрение, 2006. – 432 с.

3. Борев Ю.Б. Античная литература // Борев Ю.Б. Эстетика. Теория литературы: Энциклопедический словарь терминов. – М.: ООО «Изд-во Астрель», 2003. – С. 32-37.

4. Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима. – М.: Высшая школа, 1990. – 351 с.

5. Куцевол О.М. Антична література // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2001. – № 9. – С. 39-43.

Заняття 2.

Література

Тексти і словники:

1. Кун Н.А. Легенды и мифы Древней Греции. – М.: ЗАО «Фирма СТД», 2003. – 558 с.

2. Грейвс Р. Мифы Древней Греции. – М.: Прогресс, 1992. – 624 с.

3. Міфи Давньої Греції. Переказ К. Головацької. – К.: Веселка, 1986. – 215 с.

4. Легенды и мифы Древнего Рима и Древней Греции. – Кишинев, 1994. – 574 с.

5. Мифы народов мира. Энциклопедия: В 2-х т. – М.: Советская энциклопедия, 1980-1982.

6. Легенды и сказания Древней Греции и Древнего Рима / Сост. А.А. Нейхардт. – М.: Правда, 1990. – 574с.

7. Словник античної міфології. – К.: Наукова думка, 1985. – 236 с.

8. Словарь мифов / Пер. с англ. Ю. Бондарева. – М.: ФИАР-ПРЕСС, 2001. – 432 с.

9. Антична література. Греція. Рим. Хрестоматія / Упорядники: Михед Т.В., Якубіна Ю.В. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 952 с.

Основна:

1. Аверинцев С.С. Мифы // Литературный энциклопедический словарь / Под ред. В.М.Кожевникова и др. – М.: Советская энциклопедия, 1987. – С. 222-225.

2. Ковалів Ю.І. Міф // Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т. 2. / Автор-укладач Ю.І.Ковалів. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – С. 53-54.

3. Зварич І. Міф // Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – С. 332-335.

4. Шалагінов Б.Б. Давньогрецька міфологія // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2001. – № 3. – С. 47-51.

5. Элиаде М. Аспекты мифа. – М.: ACADEMIA, 1994. – 240 с.

6. Гулыга А.В. Миф как философская проблема // Античная культура и современная наука. – М.: Наука, 1985. – С. 271-276.

7. Тахо-Годи А.А. Греческая мифология. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2002. – 256 с.

8. Фрейденберг О.М. Миф и литература древности. – М.: Наука, 1978. – 314 с.

9. Мелетинский Е.М. Поэтика мифа. – М.: Наука, 1976. – 407 с.

10. Лосев А.Ф. Мифология греков и римлян. – М.: Мысль, 1996. – 975 с.

11. Голосовкер Я.Э. Логика мифа. – М.: Наука, 1987. – 218 с.

12. Зелинский Ф.Ф. Древнегреческая религия // www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Zel

Додаткова:

1. Боннар А. Люди и боги // Боннар А. Греческая цивилизация. Т. 1 – М.: Искусство, 1995. – С.127-145.

2. Античная мифология: энциклопедия. – М.: Изд-во Эксмо; СПб.: Мидгард, 2004. – 768с.

3. Парандовський Я. Міфологія: Вірування та легенди стародавніх греків і римлян. – К.: Молодь, 1977. – 327 с.

4. Панченко І.Г., Астахова А.А. Міфологічні мотиви у світовій літературі // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2000. – № 6. – С. 46-49.

5. Кулікова Л. Символізм флори у міфах давніх греків і римлян // Газ. Зарубіжна література. – 2003. – № 30. – С. 20-22.

6. Ковбасенко Ю. Міфологія як основа і джерело сюжетів, тем, образів античної літератури // Тема. – 2001. – № 4. – С. 8.

 

Заняття 3.

«ІЛІАДА» ГОМЕРА – ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

Питання для обговорення

1. Поняття й походження епосу. Поетична техніка епосу. Гекзаметр. Своєрідність епічної фабули та епічного героя. Поняття «епічної етики» (О.Ф. Лосєв [1]).

2. Сюжетна основа поеми Гомера «Іліада». Специфіка інтерпретації «троянського» міфологічного циклу.

3. Своєрідність композиції поеми. Сюжетотворче та ідеологічне значення «гніву Ахілла».

4. Принципи епічної характеристики героїв «Іліади». Індивідуалізація і метод зображення життєвих деталей. Люди та боги в поемі Гомера. Людина і доля.

5. Особливості епічного стилю. Об`єктивність, живописність, пластичність і монументальність епосу. Антипсихологізм Гомера.

Практичні завдання:

1. Ознайомтесь з роботою О.Ф. Лосєва [1]. Поясніть, що означає «універсалізм олімпійських богів» в поемі Гомера. Наведіть власні приклади олімпійського універсалізму.

2. Орієнтуючись на положення роботи О.Ф. Лосєва [1], поясніть, в чому полягає «пластичність» епосу. Наведіть власні приклади. Зверніть увагу на акцентування естетики слухових, зорових та дотикових вражень.

3. Орієнтуючись на положення роботи О.Ф. Лосєва [1], дайте визначення «антипсихологізму» Гомера. Охарактеризуйте своєрідність зовнішнього зображення внутрішніх переживань в епосі. Наведіть власні приклади.

4. Орієнтуючись на дослідження А.А. Тахо-Годі [3], виділіть ознаки міфологічного мислення в «Іліаді»? Які групи міфо-поетичних образів поеми Гомера встановлює автор статті?

5. Як в дослідженні А. Боннара [6] визначаються засоби створення характерів в поемі «Іліада»? Які типи поведінки героя-воїна розглядає вчений?

6. Сформулюйте сутність основних методологічних підходів до вивчення «Іліади», запропонованих в статті С.М. Пригодія [9]. Яка інтерпретація здається вам найбільш прийнятною?

? Творчі завдання:

1. Визначте функції стилістичних засобів в одній з пісень «Іліади» Гомера. Зверніть увагу на характер постійних епітетів, епічних формул, прийомів бурлеску, гіпербол, простих та розгорнутих порівнянь.

2. Проілюструйте такі прийоми гомерівського стилю: об`єктивність, ретардація, ретроспекція, пластичність, монументальність, гіперболізація, архаїзація.

3. Випишіть прикметники на позначення кольору в поемі «Іліада». Визначте особливості кольористики Гомера.

4. Порівняйте варіанти перекладів фрагменту гомерового тексту, що належать Б. Тену та М.І. Гнедичу. Зверніть увагу на характер передачі художніх засобів.

 

Пісня перша. Моровиця. Гнів   Гнів оспівай, богине, Ахілла, сина Пелея, Пагубний гнів, що лиха багато ахеям накоїв: Душі славетних героїв навіки послав до Аїду Темного, їх же самих він хижим лишив на поталу Псам і птахам. Так Зевсова воля над ними чинилась Ще відтоді, як у зваді лихій розійшлись ворогами Син Атреїв, володар мужів, і Ахілл богосвітлий.   Хто ж із безсмертних богів призвів їх до лютої сварки? Син то Зевса й Лето. Владарем тим розгніваний тяжко, Пошесть лиху він на військо наслав, і гинули люди Через те, що жерця його, Хріса, зневажив зухвало Син Атреїв. Той до ахейських човнів бистрохідних Доньку прийшов визволять, незліченний підносячи викуп. Жезл золотий у руках, на чолі ж мав вінок Аполлона Далекострільного, й всіх почав він благати ахеїв, А щонайбільше – Атрея синів, начальників війська:   «О Атрея сини й в наголінниках мідних ахеї! Хай вам боги, що живуть на Олімпі, дадуть зруйнувати Місто Пріама й щасливо додому усім повернутись. Любу ж дочку відпустіть мені, викуп багатий прийнявши, Далекострільному синові Зевса на честь – Аполлону».   Криком загальним дали на те свою згоду ахеї, – Зважить на просьбу жерця і викуп од нього прийняти. Тільки Атрід Агамемнон душею цього не вподобав, – Згорда прогнав він жерця і лайкою тяжко зневажив:   «Діду, щоб більш я тебе між глибоких човнів цих не бачив! Тож не барися тут нині і вдруге сюди не вертайся – Не допоможуть ні жезл золотий, ні вінок божественний. Доньки не дам я тобі, – аж поки й постаріє зовсім, В Аргосі, в нашій оселі, від отчого краю далеко, Ходячи кросен довкола і ділячи ложе зі мною. Йди ж відсіля і не гнівай мене, щоб цілим вернутись!»   Так він сказав, і старець злякався й, послухавши слова, Мовчки побрів по піску уздовж велешумного моря. А, відійшовши далеко, почав владаря Аполлона, Сина Лето пишнокосої, старець в молитві благати:   «Вчуй мене, о срібнолукий, що Хрісу і Кіллу священну Обороняєш, обходячи, та й над Тенедом пануєш. Якщо, Смінтею, на втіху тобі колись храм я поставив Чи для священної жертви гладкії спалював стегна Кіз і биків, то тепер мені сповни єдине благання: Хай за сльози мої відомстять твої стріли данаям!»   Так він молився, і вчув його Феб-Аполлон срібнолукий: Із верховин олімпійських зійшов, розгніваний серцем, Маючи лук за плечима й тугий сагайдак, геть закритий. Стріли у гнівного бога за спиною враз задзвеніли, Щойно він рушив, а йшов од темної ночі хмурніший. Сівши оподаль швидких кораблів, тятиву натягнув він – Дзенькіт страшний від срібного лука луною розлігся. Спершу-бо мулів почав та бистрих собак улучати, Потім уже й на людей він кидати став гіркосмольні Стріли. Скрізь похоронні вогні безустанно палали. <…> Переклад Б. Тена

Песнь первая. Язва. Гнев   Гнев, богиня, воспой Ахиллеса, Пелеева сына, Грозный, который ахеянам тысячи бедствий соделал: Многие души могучие славных героев низринул В мрачный Аид и самих распростер их в корысть плотоядным Птицам окрестным и псам (совершалася Зевсова воля), — С оного дня, как, воздвигшие спор, воспылали враждою Пастырь народов Атрид и герой Ахиллес благородный. Кто ж от богов бессмертных подвиг их к враждебному спору?   Сын громовержца и Леты — Феб, царем прогневленный, Язву на воинство злую навел; погибали народы В казнь, что Атрид обесчестил жреца непорочного Хриса. Старец, он приходил к кораблям быстролетным ахейским Пленную дочь искупить и, принесши бесчисленный выкуп И держа в руках, на жезле золотом, Аполлонов Красный венец, умолял убедительно всех он ахеян, Паче ж Атридов могучих, строителей рати ахейской: «Чада Атрея и пышнопоножные мужи ахейцы! О! да помогут вам боги, имущие домы в Олимпе, Град Приамов разрушить и счастливо в дом возвратиться; Вы ж свободите мне милую дочь и выкуп примите, Чествуя Зевсова сына, далеко разящего Феба».   Все изъявили согласие криком всеобщим ахейцы Честь жрецу оказать и принять блистательный выкуп; Только царя Агамемнона было то не любо сердцу; Гордо жреца отослал и прирек ему грозное слово: «Старец, чтоб я никогда тебя не видал пред судами! Здесь и теперь ты не медли и впредь не дерзай показаться! Или тебя не избавит ни скиптр, ни венец Аполлона. Деве свободы не дам я; она обветшает в неволе, В Аргосе, в нашем дому, от тебя, от отчизны далече — Ткальный стан обходя или ложе со мной разделяя. Прочь удались и меня ты не гневай, да здрав возвратишься!»   Рек он; и старец трепещет и, слову царя покоряся, Идет, безмолвный, по брегу немолчношумящей пучины. ^35 Там, от судов удалившейся, старец взмолился печальный Фебу царю, лепокудрыя Леты могущему сыну: «Бог сребролукий, внемли мне: о ты, что, хранящий, обходишь Хрису, священную Киллу и мощно царишь в Тенедосе, Сминфей! если когда я храм твой священный украсил, Если когда пред тобой возжигал я тучные бедра Коз и тельцов,— услышь и исполни одно мне желанье: Слезы мои отомсти аргивянам стрелами твоими!»   Так вопиял он, моляся; и внял Аполлон сребролукий: Быстро с Олимпа вершин устремился пышущий гневом, Лук за плечами неся и колчан, отовсюду закрытый; Громко крылатые стрелы, биясь за плечами, звучали В шествии гневного бога: он шествовал, ночи подобный. Сев наконец пред судами, пернатую быструю мечет; Звон поразительный издал серебряный лук стреловержца. В самом начале на месков напал он и псов празднобродных; После постиг и народ, смертоносными прыща стрелами; Частые трупов костры непрестанно пылали по стану. <…> Переклад М.І. Гнедича

"Основні поняття: епос, епічний герой, епічний стиль, епічна етика, гекзаметр, антипсихологізм, пластичність, ретардація, ретроспекція, монументалізм.

 

Література

Основна:

1. Лосев А.Ф. Гомер. – М.: ГИХЛ, 1960. – 351 с.

2. Сахарный Н. Гомеровский эпос. Ч. 1 «Илиада». – М.: Худ. лит., 1976. – 357 с.

3. Тахо-Годи А.А. Мифологическое происхождение языка «Илиады» Гомера // Античность и современность. – М.: Наука, 1972. – С. 196-215.

4. Шталь И.В. Гомеровский эпос. Опыт текстологического анализа «Илиады». – М.: Наука, 1975. – 245 с.

5. Шталь И.В. Синкретизм эпического мышления и принципы эпической характеристики предметов и явлений (На материале «Илиады» Гомера) // Античность и современность. – М.: Наука, 1972. – С. 215-222.

6. Боннар А. «Илиада» и гуманизм Гомера // Боннар А. Греческая цивилизация. Т. 1 – М.: Искусство, 1995. – С. 26-50.

7. Флоренсов Н. Троянская война и поэмы Гомера. – М.: Наука, 1991. – 143 с.

8. Герцик О. Гомерова «Іліада» – енциклопедія життя стародавніх греків // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 1998. – № 6. – С. 29-31.

9. Пригодій С. Поліметодологічні підходи до прочитання «Іліади» Гомера // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 1999. – № 7. – С. 35-38.

10. Катеренчук Н. Безсмертні герої поеми Гомера «Іліада» // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2000. – № 9. – С. 6-11.

11. Вихрист Н. Втілення в образах Ахілла та Гектора античного ідеалу воїна-героя // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2004. – № 9. – С. 34-37.

Додаткова:

1. Шалагінов Б.Б. Гомерівський епос // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2002. – №4. – С. 38-43.

2. Онищенко Є. Щит Ахілла як символ уявлень стародавніх греків про світ та моральні закони в ньому // Зарубіжна література. – 2004. – № 5. – С. 5-6.

3. Ковбасенко Ю. «Іліада»: міфологічна основа // Тема. – 2001. – № 4. – С. 14-15.

4. Ковбасенко Ю. «Іліада»: художні особливості // Тема. – 2001. – № 4. – С. 22-32.

5. Вейль С. «Илиада», или Поэма о Силе // Новый мир. – № 6. – 1990. – С. 250-260.

6. Тахо-Годи А.А. Структура поэтических тропов в «Илиаде» Гомера // Вопросы античной литературы и классической филологии. – М.: Наука, 1966. – С. 45-59.

7. Гордезиани Р.В. Илиада и Одиссея – памятники письменности // Античность как тип культуры. – М.: Наука, 1988. – С. 146-166.

8. Содомора А. Жива античність // Газ. Зарубіжна література. – 2002. – № 22. – С. 3-10.

9. Гаспаров М.Л. Занимательная Греция: Рассказы о древнегреческой культуре. – М.: Новое литературное обозрение, 2006. – 432 с.

 

Заняття 4.

Класична лірика Еллади

Питання для обговорення

1. Походження давньогрецької лірики: соціально-історичні та світоглядні передумови виникнення ліричних жанрів.
2. Архілох як засновник античної лірики. Жанрові характеристики ямбів. Автобіографізм ліричного «Я», етичний кодекс поета.
3. Жанрові ознаки монодичної меліки. Провідні теми поезії Алкея. Поняття алкеєвої строфи.
4. Сапфо як реальна та міфологізована особистість. Естетичні характеристики поезії Сапфо. Поняття сапфічної строфи.
5. Концепція кохання в поезії Анакреонта. Поняття анакреонтики.
6. Жанрові ознаки хорової меліки. Особливості змісту і композиції од Піндара.

Практичні завдання:

1. Спираючись на положення статті О. Фрейденберг [2], визначте своєрідність вияву авторського «я» в давньогрецькій ліриці. Чи можна погодитися з дослідницею в тому, що «ліричний автор продовжує функції божества»?

2. Сформулюйте основні положення статті В.М. Ярхо [3]. Як дослідник вирішує проблему співвідношення автора та його ліричного «я» в давньогрецькій поезії?

3. Як в есе А. Боннара [7] інтерпретується природа любовної пристрасті в ліриці Сапфо?

4. Поясніть значення терміну анакреонтика. Підтвердіть прикладами з поезії Анакреонта твердження про те, що його поезія є символом грайливого, шляхетного й витонченого еротизму.

5. Орієнтуючись на статтю М.Л. Гаспарова [5], виділіть основні жанрові різновиди хорової лірики. Якою є роль чотирьох поколінь давньогрецьких поетів, представників хорової меліки.

6. Прокоментуйте висловлювання А. Боннара про поезію Піндара: «Щоб його зрозуміти треба, виходячи з обраного ним ремесла, взяти кілька од і подивитися|поглянути,глянути|, як він в «ліричному безладі», що насправді є парадоксальним, але струнким порядком – змішує міфічні теми епосу, що трактуються ним по-своєму, з темами, навіяними ліричним самовираженням, в яких він говорить про себе і свою поезію. Зрозуміти його – означає|значить| наблизитися до його дивної манери виражатися, дуже заплутаної і одночасно прямої, до властивого йому стилю, незвичайно і разом з тим природно метафоричного [8]. Поясніть, що має на увазі дослідник, говорячи про «ліричний безлад» та «дивну манеру» висловлення Піндара. Наведіть приклади з ліричних творів поета.

? Творчі завдання:

1. Здійсніть інтерпретацію одного ліричного твору Архілоха. Визначте жанровий різновид, основні мотиви, специфіку відображення світогляду автора, засоби художньої виразності.

2. Сформулюйте естетичне кредо Алкея. Підтвердіть цитатами.

3. Ознайомтеся з міфами про життя Сапфо. Співставте їх зміст зі зразками її лірики.

4. Напишіть есе-роздум на тему: «Особистість Сапфо у ХХІ ст.: досвід кінематографічного осмислення». За мотивами художнього фільму «Сафо» (Україна-США, 2008. Режисер Р. Кромбі).

5. Прочитайте поезію П. Верлена «Сапфо». Якому факту біографії поетеси присвячена поезія? Яким є бачення легендарної Сапфо у творі П. Верлена? Поясніть всі міфологічні імена і назви, які зустрічаються у вірші.

Сафо

С тугими персями, с запавшими глазами

Вдоль хладных берегов волчицей Сафо бродит.

Ей распирает грудь желаний томных пламя,

 

И о Фаоне мысль до бешенства доводит:

Все слезы презрел он! Забывши об обряде,

Она густых, как ночь, волос терзает пряди.

 

О, если б вырваться из тягостного плена

В те времена, когда свои любви напевам

Ей нравилось вверять, чтобы в стихах нетленно

Их память сберегла в усладу спящим девам!

 

И вот, окликнута из моря Мойры зевом,

Она бросается в него белей, чем пена,

Меж тем как в небесах, пылая правым гневом,

Отмстительницею Подруг встает Селена.

 

6. Порівняйте наведені варіанти перекладу ліричних творів Сапфо. Зробіть висновок стосовно майстерності передачі перекладачами психологічних відтінків почуття ліричної героїні.

«Барвношатна владарко, Афродіто…»   Дочко Зевса, підступів тайних повна, Я молю тебе, не смути мені ти Серця, богине. Але знов прилинь, як колись бувало: Здалеку мої ти благання чула, Батьківський чертог кидала й до мене, На колісниці Золотій летіла ти. Міцнокрила Горобина зграя, її несучи, Над землею темною, наче вихор, Мчала в ефірі. Так мені являлася ти, блаженна, З усміхом ясним на лиці безсмертнім: «Що тебе засмучує, тривожить, Чом мене кличеш? І чого бажаєш бентежним серцем, І кого схилити Пейто повинна У ярмо любовне тобі? Зневажив Хто тебе, Сапфо? Хто тікає – скрізь піде за тобою, Хто дарів не взяв – сам дари нестиме, Хто не любить нині, полюбить скоро, Хоч ти й не схочеш...» О, прилинь ізнов, од нової туги Серце урятуй, сповни, що бажаю, Поспіши мені, вірна помічнице, На допомогу. Переклад Г. Кочура   * * * До богів подібний мені здається Той, хто біля тебе, щасливий, сівши, Голосу твого ніжного бриніння Слухає й ловить Твій принадний усміх; від нього в мене Серце перестало б у грудях битись; Ледве я побачу тебе – і слова Мовить не можу. І язик німіє одразу, й прудко Пробігає пломінь тонкий по тілу, В вухах чути шум, дивлячись, нічого Очі не бачать. Блідну і тремчу, обливаюсь потом, Мов трава пожовкла, безсило никну; От іще не довго – й, здається, має Смерть надлетіти... Переклад Г. Кочура

Гимн Афродите   Радужно-престольная Афродита, Зевса дочь бессмертная, кознодейка! Сердца не круши мне тоской-кручиной! Сжалься, богиня! Ринься с высей горних, - как прежде было: Голос мой ты слышала издалече; Я звала – ко мне ты сошла, покинув Отчее небо! Стала на червонную колесницу; Словно вихрь, несла ее быстрым летом, Крепкокрылая, над землею теиной Стая голубок. Так примчалась ты, предстояла взорам, Улыбалась мне несказанным ликом… «Сапфо! – слышу. – Вот я! О чем ты молишь? Чем ты болеешь? Что тебя печалит и что безумит? Все скажи! Любовью ль томится сердце? Кто ж он, твой обидчик? Кого склоню я Милой под иго? Неотлучен станет беглец недавний; Кто не принял дара, придет с дарами; Кто не любит ныне, полюбит вскоре – И безответно…» О, явись опять по молитве тайной Вызволить из новой напасти сердце! Стань, вооружась, в ратоборстве нежном Мне на подмогу! Переклад Вяч. Іванова * * * Богу равным кажется мне по счастью Человек, который так близко-близко Пред тобой сидит, твой звучащий нежно Слушает голос И прелестный смех. У меня при этом Перестало бы сразу же сердце биться: Лишь тебя увижу, уж я не в силах Вымолвить слова. Но немеет тотчас язык, под кожей Быстро легкий жар пробегает, смотрят, Ничего не видя, глаза, в ушах же – Звон непрерывный. Потом жарким я обливаюсь, дрожью Члены все охвачены, зеленее Становлюсь травы, и вот-вот как будто С жизнью прощусь я. Переклад Вяч. Іванова

"Основні поняття: лірика, монодична меліка, хорова меліка, елегія, ямб, алкеєва строфа, сапфічна строфа, анакреонтика, автор, ліричний герой, ліричне «я», ритм, мотив, тема.

 

Література

Тексти

1. Античная литература. Греция: Антология / Сост. Н.А. Федоров, В.И. Мирошенкова. – Ч.1. – М.: Высшая школа, 1989. – 512 с.

2. Античная лирика. – М.: Худ. лит., 1968. – 623 с.

3. Антична література. Греція. Рим. Хрестоматія / Упорядники: Михед Т.В., Якубіна Ю.В. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 952 с.

4. Наша міні-хрестоматія. Із давньогрецької літератури. Тіртей. Архілох. Сапфо. Анакреонт // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 1998. – № 8. – С.28-30.

5. Хрестоматійні матеріали. Тіртей, Архілох, Сапфо, Анакреонт // Тема. – 1998. – № 1.

6. Дератани Н.Ф., Тимофеева Н.А. Хрестоматия по античной литературе. Т.І.: Греческая литература. – М.: Просвещение, 1965. – 680 с.

Основна:

1. Федоров Н.А. Греческая лирика. Лекция. – М.: Издательство МГУ, 1963. – 42 с.

2. Фрейденберг О. Происхождение греческой лирики // Вопросы литературы. – 1973. – №11. – С. 101-123.

3. Ярхо В.Н. Поэтическое «Я» в древнегреческой лирике // Вопросы литературы. – 1988. – № 4. – С. 130-154.

4. Чистякова Н.А. Эллинистическая поэзия. Литературная традиция и фольклор. – Л.: Издательство ЛГУ, 1988. – 173 с.

5. Гаспаров М.Л. Древнегреческая хоровая лирика // Гаспаров М.Л. Об античной поэзии: Поэты. Поэтика. Риторика. – СПб.: Азбука, 2000. – С. 9-38.

6. Боннар А. Архилох – поэт и гражданин // Боннар А. Греческая цивилизация: В 3-х. – Т. 1 – М.: Искусство, 1995. – С. 66-81.

7. Боннар А. Сафо с Лесбоса – десятая муза // Боннар А. Греческая цивилизация: В 3 т. – Т.1. – М.: Искусство, 1991. – С. 97-134.

8. Боннар А. Пиндар, владыка поэтов и поэт владык // Боннар А. Греческая цивилизация. – Т. 2. – М.: Искусство, 1992. – С. 237-268.

9. Шалагінов Б.Б. Лірика ранньої класики // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2002. – № 6. – С. 45-48.

Додаткова:

1. Ковбасенко Ю. Давньогрецька лірика. Декламаційна лірика. Ямби. Архілох // Тема. – 2001. – № 4. – С. 47-48.

2. Ковбасенко Ю. Монодична (сольна) вокальна лірика. Сапфо // Тема. – 2001. – № 4. – С.54-56.

3. Чередник Л. На хвилях натхненної строфи. Вивчення поезії Алкея // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2000. – № 8. – С. 31-34.

4. Троцик О. «Не люблю я нудьгувати…» Вивчення творчості Анакреонта і анакреонтичних мотивів // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2000. – № 8. – С. 27-30.

5. Кононенко С. Муза кохання й краси. Матеріали до вивчення творчості Сапфо // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2000. – № 3.–С.21-24.

6. Дабо-Ніколаєв Б.І. Давньогрецька лірика (Тіртей, Архілох, Сапфо, Анакреонт) // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 1999. – № 9. – С. 25-27.

 

Заняття 5.

Література

Основна:

1. Анненский И.Ф. История античной драмы. – СПб.: Гиперион, 2003. – 416 с.

2. Ярхо В.Н. Античная драма. Технология мастерства. – М.: Высшая школа, 1990. – 142 с.

3. Апт С. Античная драма // Античная драма. – М.: Худ. лит., 1970. – С. 5-37. (серия «Библиотека всемирной литературы». Том 5).

4. Гусейнов Г.Ч. «Орестея» Эсхила: образное моделирование действительности. – М.: Наука, 1982. – 246 с.

5. Каллистов Д.П. Античный театр. – Л.: Искусство, 1970. – 176 с.

6. Головня В.В. История античного театра. – М.: Искусство, 1972. – 287 с.

7. Шкаруба Л.М. Древнегреческая трагедия: от Эсхила до Эврипида // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2004. – № 11. – С. 9-19.

8. Шалагінов Б. Б. Афінська трагедія // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2004. – № 11. – С. 2-8.

9. Ковбасенко Ю. Драма – улюблениця демосу. Походження трагедії. Особливості еллінського театру. Есхіл. Софокл // Тема. – 2001. – № 4. – С. 64-82.

10. Ніцше Ф. Народження трагедії з духу музики // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів: Літопис, 2001. – С. 55-73.

Додаткова:

1. Сахарный Н. Трагедии Эсхила // www.philology.ru/literature/saharny-71.htm

2. Боннар А. Трагедия, Эсхил, Рок и справедливость // Боннар А. Греческая цивилизация: В 3 т. – Т. 1. – М.: Искусство, 1991. – С. 135-178.

3. Ярхо В.Н. Древнегреческая литература. Трагедия: Сб. трудов. – М.: Лабиринт, 2000. –352с.

4. Радциг С.И. К вопросу о политической тенденции Эсхила в «Эвменидах» // Античное общество: Труды конф. по изучению проблем античности. – М.: Наука, 1967. – С. 312-318.

5. Бузукашвили И. «Отец трагедии» Эсхил // Человек без границ. – 2007. – № 2. – С. 22-26.

6. Гаспаров М.Л. Сюжетосложение греческой трагедии // Новое в современной класической филологии. – М.: Наука, 1979. – С. 126-166.

7. Гаспаров М.Л. Занимательная Греция: Рассказы о древнегреческой культуре. – М.: Новое литературное обозрение, 2006. – 432 с.

8. Берестовська Д. Великі Діонісії // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2001. – № 11. – С. 35-42.

 

Заняття 6.

Література

Основна:

1. Шалагінов Б.Б. Афінська комедія // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2004. – № 11. – С. 20-23.

2. Шалагінов Б.Б. Стародавня афінська комедія // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2002. – № 9. – С. 62-64.

3. Ярхо В.Н. Аристофан и его комедии // Аристофан. Избранные комедии. – М.: Худ. лит., 1974. – С. 5-29.

4. Ярхо В.Н. У истоков западноевропейской комедии. – М.: Наука. 1979. – 175 с.

5. Боннар А. Смех Аристофана // Боннар А. Греческая цивилизация: В 3 т. – Т. 2. – М.: Искусство, 1992. – С. 237-268.

6. Гусейнов Г. Аристофан. – М.: Искусство, 1988. – 270 с.

7. Штейн А. Л. Веселое искусство комедии. – М.: Просвещение, 1990.

Додаткова: