Тема. Вступ до курсу «дитяча література»

Тема. Вступ до курсу «Дитяча література»

Мета: поглибити знання студентів про специфіку художньої літератури, визначити своєрідність дитячої літератури, специфіку понять «дитяча література» і «дитяче читання», визначити педагогічні функції дитячої літератури, дати поняття про розвиток дитячої літератури, її жанрове розмаїття та художнє оформлення книг для дітей; розвивати навички конспектування, аналізу художніх творів, роботу з питань теорії літератури, зв'язне мовлення, сприяти формуванню наукового світогляду; виховувати інтерес до дитячої літератури, розширювати кругозір студентів, використовуючи мистецтво слова, формувати їх світосприйняття

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Розминка

Які художні твори ви пам’ятаєте з дитинства? Обґрунтуйте

ІІ. Обґрунтування навчання

Оголошення теми, мети, завдань, плану лекції.

 

1. Дитяча література - складова і невід'ємна частина художньої

літератури, її своєрідність.

2. Поняття «дитяча література» і «дитяче читання».

3. Педагогічна функція дитячої літератури.

4. Зародження і розвиток національної літератури для дітей

та юнацтва. Традиції української дитячої літератури.

5. Жанрове розмаїття літературних творів для дітей.

6. Художнє оформлення книг для дітей.

7. Видатні діячі культури про роль книги у вихованні дітей.

 

ІІІ. Евокація

Бесіда

- Що таке література?

Скласти кластер до слова «література»

ІV. Усвідомлення змісту

 

Дитяча література - складова і невід'ємна частина художньої літератури, її своєрідність.

 

Поняття «література» має два значення. Насамперед це один із видів мистецтва, у якому носієм образності є слово. Літературою називають також будь-які витвори людської думки, що втілені в писемному слові і мають суспільне значення.

Слово «література» латинського походження і означає «літера». Щоб з усієї маси літературної продукції виділити твори, що мали мистецьку вартість, почали вживати термін «художня література» (естетично вартісна література). Саме поняття «художня література» з'явилось у XX столітті. У попередні часи для позначення творів, що мали мистецьку вартість, а не були простим засобом спілкування чи передачі думок, часто користувалися поняттям «поезія», хоча вони й не мали віршової форми. З поширенням художньої прози літературні твори (як поетичні, так і прозаїчні) називають «красною» або й артистичною літературою.

Сьогодні словесні твори, що мають мистецьку вартість, переважно називають художньою літературою (цей термін має також значення оцінки рівня майстерності, довершеності).

Інколи художню літературу називають власне літературою. Поняттям «література» користуються частіше для означення прози, оскільки в окремих випадках віднесення того чи іншого прозаїчного твору до художнього буває проблематичним (наприклад, сюди належать окремі жанри документальної літератури, епістолярна література і т. п.).

Дослідники використовують також і термін белетристика (фр. belles lettres), що означає красне письменство (у широкому розумінні — твори художньої літератури загалом; у вузькому — художня проза).

Художня література, крім поділу на поезію і прозу, ділиться на так звані роди, до яких належать три основні — епос, лірика, драма, — та суміжні родо-жанрові утворення (ліро-епос, епічна драма, мемуари, художня біографія тощо).

Доступність змісту, простота та динамічність розвитку сюжету, яскравість та емоційна насиченість образів, конкретність характерів, багатство і виразність мови.

Отже, література для дітей — це певна сукупність літературних творів, створених (адаптованих) для дітей з цілком певною метою: звертатися до дитячої уяви, емоцій та почуттів, впливати на дитячі пізнавальні здібності, розвивати смаки та вподобання, розважати дитину.

Колом дитячого читання прийнято називати всю літературу, яку читають діти

Дитяча література – це література творена дітьми

«Дитяча література — усна і писемна словесність, творена дітьми. До неї належать безпосередньо пов'язані з грою різні жанри фольклору (лічилки,' дражнилки, ігрові пісні тощо), які викликали інтерес науковців як XIX, так і XX ст. — В. Милорадовича, П. Іванова, П. Чубинського, І. Гурина, Г. Колісниченка, Г. Дем'яна, В. Федишинця та ін. Д. л. має синкретичний характер, специфічну художню форму з тяжінням до ритмізованого мовлення, словотворчості, розкутого фантазування. Поняття «Д. л.» охоплює також перші спроби пера юних початківців (поезія, проза тощо), опубліковані в періодиці для дітей («Соняшник», «Барвінок», «Однокласник» та ін.) чи в колективних збірниках на зразок «Первоцвіту», спорадично друкованого видавництвом «Веселка» (Київ), виданнях на кшталт упорядкованого Надією Кир'ян «Ластовенятка» (1995). Аналогічні твори з'являються також у видавництвах «А-ба-ба-га-ла-ма-га», «Ранок» тощо. Важливу роль у розкритті можливостей дитячої творчості, зокрема літературних здібностей, відіграють літературні студії «Соняшник» (Гнідинська середня школа на Київщині), «Джерельце» (Львівська обласна бібліотека для дітей), літературні гуртки (Смілянська середня школа № 11 на Черкащині, Болехівська середня школа на Івано-Франківщині тощо), кабінет по роботі з молодими авторами при НСПУ. Деякі автори в дитячому віці видали свої перші збірки поезій: Марійка Луговик («Білий бегемотик»), Оксана Самара («Посмішка Сфінкса») та ін. Д. л. відрізняється від літератури для дітей, створюваної дорослими письменниками для молодшого читача.

«Література для дітей — художні, науково-популярні та публіцистичні твори, написані письменниками для дітей різного віку. Органічним її складником вважається фольклор, якому властиві висока художня й етнопедагогічна культура, багатство жанрів і форм (колискові пісні, забавлянки, скоромовки, загадки, легенди, ігрові сюжети, пісні, думи тощо). дитяча література — невіддільна від загального літературного процесу: вона формується на ґрунті загальної художньої літератури, тобто літератури для дорослих, на основі законів педагогіки й психології і здійснює єдність принципів мистецтва і педагогіки...

 

Найпопулярніші світові твори для дітей

Алан Александр Мілн "Вінні-Пух та його друзі".

Астрід Анна Емілія Ліндгрен "Пеппі Довгапанчоха", "Малюк і Карлсон, що живе на даху", "Роня - дочка розбійника". "Пригоди Калле Блумквіста". "Брати Лев'яче Серце", "Расмус-волоцюга".

Джон Роналд Толкін "Гобіт, або Мандрівка за Імлисті Гори", "Володар Перснів".

Клайв Стейплз Льюїс "Хроніки Нарнії".

Джоан Кетлін Ролінг "Гаррі Поттер і філософський камінь", "Гаррі Поттер і таємна кімната", "Гаррі Поттер і в'язень Азба-кану", "Гаррі Поттер і келих вогню", "Гаррі Поттер і Орден Фенікса", "Гаррі Поттер і напівкровний Принц", "Гаррі Поттер і смертельні реліквії".

Джеймс Крюс "Тім Талер, або Проданий сміх".

 

Видатні люди про книги.

Учітеся, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. Тарас Шевченко.

Хто полюбить книгу, той далеко піде у своєму розвитку. Книга рятує душу від Здерев’яніння.

Тарас Шевченко.

Книги – морська глибина: Хто в них пірне аж до дна, Той хоч і труду мав досить, Дивні перли виносить. Іван Франко.

Книжки – це величезне багатство. Володимир Сосюра.

Люди перестають мислити, коли перестають читати. Д.Дідро.

Життя без книг – це хата без вікна, Д.Павличко.

Серед книг, як і серед людей, можна потрапити в гарну і погану компанію. К.Гельвецій.

Читаючи в перший раз гарну книгу, ми переживаємо ті ж почуття, як і знайомство з новим другом. Знову прочитати вже прочитану книгу, значить знову побачити старого друга. Вольтер.

Сучасна людина знаходиться перед Гімалаями бібліотек в особі золотошукача, якій треба відшукати крупинки золота в масі піску. С.Вавилов.

Кращі з книг – ті, які дають більш за все поживи для роздумів, і при цьому на різні теми. А.Франс.

Книга – це духовний заповіт одного покоління іншому, порада вмираючого старця юнакові, який починає жити. О.Герцен.

Твір, який читають має теперішнє; твір, який перечитують, - має майбутнє. О.Дюма-син.

Яке величезне багатство може бути в маленькій дібраній бібліотеці. Компанія наймудріших і найдостойніших людей, вибрана зі всіх цивілізованих країн світу на протязі тисяч років. Р.Емерсон.

Секрет всесвітнього вічного успіху книги в її правдивості. О.Бальзак

Істинно вчені бувають не ті, що читають багато, але ті, що читають корисне. Арістіпп.

Якщо прочитаєш що-небудь, то із прочитаного запам’ятай собі головну думку. Так поступаю і я: з того, що я прочитав, я обов’язково що-небудь відзначу. Сенека.

Друкувати книжки – це значить друкувати гроші. Народна мудрість.

Читання – ось найкраще навчання. О.Пушкін.

Книги – води ріки, що наповнюють кожного. Давньоруська мудрість.

"Книги - діти розуму" (Джонатан Свіфт),

"Книжки - кораблі думки, що мандрують хвилями часу" (Френсіс Бекон),

"Завдання книг - полегшити, прискорити пізнання життя, а не замінити його" (Я.Корчак),

"Без пристрасті до книжки людині недоступні культура сучасного світу, інтелектуальне і емоційне вдосконалення" (В.Сухомлинський).

"Одна мудра книга краща від найбільшого багатства" - перське народне прислів'я

"Людина, для якої книжка уже в дитинстві стала такою необхідною, як скрипка для музиканта, як пензель для художника, ніколи не відчує себе обділеною, збіднілою, спустошеною" В.Сухомлинський

"Дім, в якому немає книг, подібний до тіла, позбутого душі" Цицерон

"...Дивною і ненатуральною здається людина, яка існує без книги" Т.Г.Шевченко

"Бібліотеки - це скарбниці всіх багатств людського духу" Г.Лейбніц

"Читайте! Нехай у вашому житті не буде жодного дня, коли б ви не прочитали хоча б сторінки з нової книги " К.Паустовський

V. Рефлексія

Діти ХХІ століття надають перевагу іншим джерелам здобування інформації – широкому розповсюдженню аудіовізуальних засобів масової комунікації – телебаченню, радіо, комп’ютерній техніці. Тож як стверджує всезнаюча статистика, інтерес до читання падає. Причина, здається, лише одна: бути читачем важко. Формування навичок кваліфікованого читача – це складне, але дуже важливе завдання. Один із секретів або ключів до розв’язання цієї проблеми – це зацікавлення книгою. Далі – від зацікавленості, здивування до захоплення художнім твором. Треба лобіювати інтереси письменників на всіх рівнях, використовувати будь-яку нагоду для пропаганди дитячої книги.

“Рекламування” книги – найкращий засіб. Які ж аргументи здатні переконати дитину на користь читання книг?

Студентський міні-проект

Реклама книги

1. У кожному творі є “родзинка”, “ключ”, який відкриває серце читача.

2. Книга стимулює фантазію і вчить нас мислити образами.

3. Книги розширюють обрії нашого світосприйняття.

4. Із книг ми дізнаємося про інші країни, про життя в них.

5. Книги захоплюють і розвивають.

6. Книги ставлять перед нами запитання, над якими варто замислитись.

7. Книги змушують нас замислитись над поняттями “добра і зла”.

8. Книги допомагають нам знайти самих себе і зрозуміти інших.

9. Книга об’єднує покоління.

10. З допомогою книги ми можемо прожити 1000 життів, залишаючись самими собою.

11. Дитяча книга відкриває нам шлях у велику літературу.

12. Дитяча книжка збагачує культуру країни

VІ. Домашня робота

Вивчити матеріал лекції

Дати відповідь на проблемне питання методом «Прес»: Чи потрібно вивчати Дитячу літературу?

Я вважаю

Тому що

Наприклад

Отже

Повторити відомості про фольклор, заповнити дома 1-2 колонки таблиці, використовуючи стратегію «ЗХД»

«Знаємо – хочемо дізнатись – дізнались» -- метод, який дозволяє студентам згадати, що вже знають і сформувати питання пошуку для кращого розуміння теми.

Індивідуальні завдання:

Підготувати повідомлення на тему:

Жанри усної народної творчості, доступні дітям.

І.Франко - видатний дослідник фольклорного процесу в Україні.

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Вовк О.В. Основні завдання української дитячої літератури// www.chl.kiev.ua/userfiles/file/vipusk20/wolf.doc

 

2. Дитяча_література // http://uk.wikipedia.org/wiki/

 

3. Естетична природа художньої літератури// http://www.ukrlit.vn.ua/article/1226.html

 

4. Камишанова Н. Як зацікавити учня книгою // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2004. – №2. – С. 64.

 

5. Кіліченко Л.М. Українська дитяча література. – К.: Вища школа, 1988. –165с.

Тема. Вступ до курсу «Дитяча література»

Мета: поглибити знання студентів про специфіку художньої літератури, визначити своєрідність дитячої літератури, специфіку понять «дитяча література» і «дитяче читання», визначити педагогічні функції дитячої літератури, дати поняття про розвиток дитячої літератури, її жанрове розмаїття та художнє оформлення книг для дітей; розвивати навички конспектування, аналізу художніх творів, роботу з питань теорії літератури, зв'язне мовлення, сприяти формуванню наукового світогляду; виховувати інтерес до дитячої літератури, розширювати кругозір студентів, використовуючи мистецтво слова, формувати їх світосприйняття

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Розминка

Які художні твори ви пам’ятаєте з дитинства? Обґрунтуйте

ІІ. Обґрунтування навчання

Оголошення теми, мети, завдань, плану лекції.

 

1. Дитяча література - складова і невід'ємна частина художньої

літератури, її своєрідність.

2. Поняття «дитяча література» і «дитяче читання».

3. Педагогічна функція дитячої літератури.

4. Зародження і розвиток національної літератури для дітей

та юнацтва. Традиції української дитячої літератури.

5. Жанрове розмаїття літературних творів для дітей.

6. Художнє оформлення книг для дітей.

7. Видатні діячі культури про роль книги у вихованні дітей.

 

ІІІ. Евокація

Бесіда

- Що таке література?

Скласти кластер до слова «література»

ІV. Усвідомлення змісту