Подолання архаїчної ідеології в трилогії Есхіла «Орестея»

Питання для обговорення

1. Походження грецької трагедії та її структура. Значення театру в грецькому суспільстві.

2. Міф про Атридів як основа сюжету трилогії Есхіла «Орестея». Сюжетотворче значення мотиву кровної помсти.

3. Значення і характер реалізації архаїчних ритуальних моделей в фабулі твору (заклання, принесення жертви, молитва, отримання пророцтва та ін.).

4. Співвідношення аспектів родової моралі та ціннісних категорій нового світогляду (поняття особистої провини та відповідальності).

Практичні завдання:

1. Знайдіть в тексті трилогії «Орестея» обґрунтування архаїчного закону кровної помсти.

2. Проаналізуйте партії хору в трилогії «Орестея». Зробіть висновок щодо його функції в реалізації авторського задуму.

3. Дослідіть, яку роль в трилогії «Орестея» відіграє світоглядна категорія Долі. Підтвердіть свої висновки прикладами.

4. На прикладі трилогії Есхіла поясніть твердження І.Ф. Аннєнського [1] про те, що «антична трагедія розроблювалася обов`язково в умовних формах: думка могла бути виражена лише приховано, за допомогою натяку; вимоги стилю, в широкому сенсі цього слова, були дуже суворі – і тому грецька п`єса не дозволяла індивідуальності поета виражатися надто яскраво».

5. Орієнтуючись на положення роботи В.М. Ярхо [2], поясніть, що означає поняття «фронтонної композиції» стосовно трилогії Есхіла.

6. Підтвердіть думку дослідника В.М. Ярхо [2] про те, що одним з провідних лейтмотивів трилогії «Орестея» є мотив батька і батьківства.

7. Познайомтеся з основними положеннями роботи Ф. Ніцше [10]. В чому сутність концепції апполонівського та діонісійського початків. Яким чином синтез цих двох тенденцій духу давніх греків зумовив виникнення трагедії?

? Творчі завдання:

1. Напишіть есе на тему «Засоби створення атмосфери психологічного напруження в трилогії Есхіла «Орестея».

2. Прочитайте фрагмент епісодія ІV ч. «Агамемнон». Вкажіть риси «вічного образу» Касандри. Охарактеризуйте ритуальну модель, що визначає своєрідність художньої образності наведеного уривку.

 

<…> Кассандра Так знай: ты смерть увидишь Агамемнона.

Предводитель хора Язык свой обуздай, молчи, несчастная!

Кассандра Не отвратишь того, о чем сказала я.

Предводитель хора Да, коль свершится. Но пускай не сбудется.

Кассандра Ты молишься, а там убить готовятся.

Предводитель хора Да кто ж пойдет на это злодеяние?

Кассандра Видать, и впрямь не понял ты пророчества.

Предводитель хора Да, я не понял, кто убьет и как убьет.

Кассандра Я слишком ясно говорю, по-гречески.

Предводитель хора И Пифия — по-гречески. Да как понять?

Кассандра

Ой, ой, какой огонь! Вот подступает вновь.

О, Аполлон Ликийский! Горе, горе мне!

От львицы от двуногой, той, что с волком спит,

Покуда на охоте благородный лев,

Погибну я. И для меня найдет она

Глоток в смертельной чаше — плату горькую.

Она на мужа точит меч и молится:

Пусть жизнь отдаст за то, что в дом привел меня.

К чему, к чему же я ношу, не на смех ли,

Венок и жезл — вещуньи знаки жалкие?

Нет, растопчу их, прежде чем сама умру.

В прах, побрякушки! Я за вами следом — в прах!

Сам Аполлон с меня убор провидицы

Срывает, увидав, каким посмешищем

Стал мой наряд, пока враги и недруги

Согласным хором надо мною тешились.

Меня бранили, называли нищенкой,

Кликушею голодной — все я вынесла.

И вот сегодня наконец пророчицу

Сюда на муку смертную привел пророк:

Передо мною не отцовский жертвенник,

А плаха. На нее прольется кровь моя.

Но уж за гибель нашу боги взыщут мзду!

Еще придет он, тот, кто отомстит нас:

Сын мать убьет и за отца расплатится.

Скиталец, из страны родимой изнанный,

Он явится, кровавый замыкая круг!

Так боги поклялись. Взывает к мстителю

Поверженный отец, и сын услышит зов.

О чем я плачу? Ах, о чем я слезы лью?

Ведь я же худший день родного города

Уже пережила. Сегодня вижу я,

Как губят боги погубивших город мой.

Довольно, решено. Теперь на смерть иду.

О, двери дома, о, врата Аидовы!

Молю лишь об одном: чтоб метко пал удар,

Чтоб сразу же, как хлынет кровь, без судорог,

Смогла навеки я закрыть глаза свои.

Предводитель хора

О женщина, в несчастье многомудрая,

Ты говорила долго. Но скажи, зачем,

Свою судьбу предвидя, агнцем жертвенным

Отважно ты и смело к алтарю идешь?

Кассандра Иного нет пути. Так что же медлить мне?

Предводитель хора Последние мгновенья ценят смертные.

Кассандра Мой день пришел. В увертках мало прибыли.

Предводитель хора Так знай же: ты отважна и в страдании.

Кассандра О мой отец! О, доблести детей твоих!

Предводитель хора Да, людям легче умирать со славою.

Кассандра Но слов таких не говорят счастливому.

Предводитель хора Что там такое? Почему ты пятишься?

Кассандра Ой, ой!

Предводитель хора Чего ты стонешь? Страх какой привиделся?

Кассандра Дохнули стены кровью человеческой.

Предводитель хора Да нет же. Это дух от жертв заколотых.

Кассандра Как из могилы, на меня повеяло.

Предводитель хора Я слышу запах ладана сирийского.

Кассандра

Я в дом пойду, рыдая о своей судьбе

И Агамемнона. Вот жизнь и кончилась.

Увы, друзья!

Как вспугнутая птица над кустарником,

Я заметалась. Вы об этом вспомните,

Когда за гибель женщины, за смерть мою,

Жена заплатит, а за гибель мужа — муж.

Такого дара гостья ваша требует.

Предводитель хора Мне жаль тебя, несчастная пророчица.

Кассандра

Еще лишь слово. Это по себе самой

Плач поминальный. Я молю последний свет

Всевидящего солнца, чтоб врагов моих,

Моих убийц, такая же постигла смерть,

Как и меня, рабыню беззащитную.

(Уходит во дворец)

<…> Переклад С. Апта

"Основні поняття: трагедія, міф, культ, оргія, ритуал, архаїчний закон, аполлонічне, діонісійське, парод, стасім, епісодій, корифей, протагоніст, трагічна колізія, трагічна іронія.

 

Література

Основна:

1. Анненский И.Ф. История античной драмы. – СПб.: Гиперион, 2003. – 416 с.

2. Ярхо В.Н. Античная драма. Технология мастерства. – М.: Высшая школа, 1990. – 142 с.

3. Апт С. Античная драма // Античная драма. – М.: Худ. лит., 1970. – С. 5-37. (серия «Библиотека всемирной литературы». Том 5).

4. Гусейнов Г.Ч. «Орестея» Эсхила: образное моделирование действительности. – М.: Наука, 1982. – 246 с.

5. Каллистов Д.П. Античный театр. – Л.: Искусство, 1970. – 176 с.

6. Головня В.В. История античного театра. – М.: Искусство, 1972. – 287 с.

7. Шкаруба Л.М. Древнегреческая трагедия: от Эсхила до Эврипида // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2004. – № 11. – С. 9-19.

8. Шалагінов Б. Б. Афінська трагедія // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2004. – № 11. – С. 2-8.

9. Ковбасенко Ю. Драма – улюблениця демосу. Походження трагедії. Особливості еллінського театру. Есхіл. Софокл // Тема. – 2001. – № 4. – С. 64-82.

10. Ніцше Ф. Народження трагедії з духу музики // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів: Літопис, 2001. – С. 55-73.

Додаткова:

1. Сахарный Н. Трагедии Эсхила // www.philology.ru/literature/saharny-71.htm

2. Боннар А. Трагедия, Эсхил, Рок и справедливость // Боннар А. Греческая цивилизация: В 3 т. – Т. 1. – М.: Искусство, 1991. – С. 135-178.

3. Ярхо В.Н. Древнегреческая литература. Трагедия: Сб. трудов. – М.: Лабиринт, 2000. –352с.

4. Радциг С.И. К вопросу о политической тенденции Эсхила в «Эвменидах» // Античное общество: Труды конф. по изучению проблем античности. – М.: Наука, 1967. – С. 312-318.

5. Бузукашвили И. «Отец трагедии» Эсхил // Человек без границ. – 2007. – № 2. – С. 22-26.

6. Гаспаров М.Л. Сюжетосложение греческой трагедии // Новое в современной класической филологии. – М.: Наука, 1979. – С. 126-166.

7. Гаспаров М.Л. Занимательная Греция: Рассказы о древнегреческой культуре. – М.: Новое литературное обозрение, 2006. – 432 с.

8. Берестовська Д. Великі Діонісії // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2001. – № 11. – С. 35-42.

 

Заняття 6.