Утвердження антропоцентризму

В Комедіях Арістофана «Хмари», «жаби»

Питання для обговорення

1. Походження комедії та її структура. Комічне як естетична та філософська категорія.

2. Фабули комедій Арістофана «Хмари», «Жаби». Умовно-фантастичні та реалістичні елементи сюжету.

3. Характер пародіювання філософських та педагогічних ідей часу в комедії «Хмари». Специфіка комедійної композиції.

4. Специфіка арістофанівського гумору. Фарс і травестія як прийоми створення комічного ефекту. Поняття фалічного гумору. Бурлескно-фарсове зображення міфологічних персонажів в комедії «Жаби».

Практичні завдання:

1. Визначте зв`язок давньогрецької комедії з найдавнішими ритуальними формами культових свят. Якою є роль хорових фалічних пісень в розвитку жанру.

2. Прочитайте есе А. Боннара [5], присвячене Арістофану. Підтвердіть прикладами з творів Арістофана думку про те, що «його комедія є сатиричною й ліричною одночасно».

3. Підтвердіть судження Б.Б. Шалагінова [1] про те, що «арістофанівський комізм спирається на протиріччя між новою, антропологічною, плюралістичною мораллю, яку він не терпить, відкидає, і мораллю патріархально-полісною».

4. || Визначте своєрідність парабаси (повчальне звернення до публіки) в комедіях Арістофана. Доведіть, що її зміст відбиває пережитки родового життя, коли поліс сприймався як один рід.

5. Визначте функції хору в комедії Арістофана «Хмари». Підтвердіть або спростуйте думку дослідника В.В. Головні про те, що «роль хора в цій комедії містить протиріччя. … Є певна невідповідність між тим, що очікує глядач почути від Хмар, і тим, що він чує потім в пароді. Глядач очікує, що перед ним з`являться псевдобоги, які виступатимуть зі словом неправди. Між тим вступна пісня хору вражає своєю силою і красою. Вона може дати уявлення про серйозні ліричні партії, що зустрічаються в комедіях Арістофана» [5].

? Творчі завдання:

1. Напишіть есе на тему «Тіло в комедійному дійстві Арістофана».

2. Прочитайте уривок з комедії Арістофана «Хмари». Зробіть висновок про природу арістофанівського комізму. Поясніть сутність «фалічного гумору».

 

<…> УченьА що сказав би ти про інший винахідСократів?СтрепсіадПро який? Прошу, скажи мені.УченьРаз Херефонт, сфеттієць, запитав його,Якої думки він про комариний спів:Комар гуде гортанню чи гузницею?СтрепсіадІ що ж сказав про співи комарині він?УченьВін пояснив, що комарине черевоВузеньке, й через це повітря з силоюКрізь нього тисне до проходу заднього.Вузьким пройшовши ходом до розширення,Воно із гузна гучно виривається.СтрепсіадТо комарине гузно - це сурма якась?Потрійно ви щасливі, гузн дослідники!І позову позбутись - це як плюнути,Якщо й в кишках ви комариних знаєтесь.УченьА раз глибока думка через ящіркуЗагинула.СтрепсіадТа як це? Розкажи мені.УченьВночі досліджував він обіг місяця,Й, коли дивився вгору, рот роззявивши,Його з покрівлі ящірка обгидила.СтрепсіадЦе ж сміх! Обгидила Сократа ящірка!УченьА вчора ми не мали чим вечеряти.СтрепсіадОвва! Які ж він роздобув харчі для вас?УченьВ палестрі стіл посипав злегка попелом,Зігнув рожен, до того взяв ще важеляТа й потягнув з палестри м'ясо жертовне.СтрепсіадЧого ж ми ще того Фалеса хвалимо?То відчиняй же швидше школу думанняЙ мерщій, мерщій Сократа покажи мені.Я вчитись прагну. Відчиняй мені, мерщій!Двері відчиняються, видно Сократових учнів.Геракле славний! Що це за страховище?УченьДивуєшся? За кого ж ти вважаєш їх?СтрепсіадТа за лаконців, в Пілосі захоплених.Чого ж вони очима в землю втупились?УченьШукають під землею.СтрепсіадМабуть, хочетьсяЦибулі? Та даремно не турбуйтеся.Я знаю місце, де велика й гарна є.А ті над чим так низько там нагнулися?УченьГлиб темряви під Тартаром досліджують.СтрепсіадА цей чого сидницю в небо виставив?УченьЦе так він сам вивчає астрономію. <…> Переклад Б. Тена

 

"Основні поняття: комедія, Діонісії, фалічні пісні, фарс, травестія, комос, корифей, пролог, парод, ода, антода, епісодій, парабаса, агон, епірема, антиепірема, ексод, антропоцентризм.

 

Література

Основна:

1. Шалагінов Б.Б. Афінська комедія // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2004. – № 11. – С. 20-23.

2. Шалагінов Б.Б. Стародавня афінська комедія // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2002. – № 9. – С. 62-64.

3. Ярхо В.Н. Аристофан и его комедии // Аристофан. Избранные комедии. – М.: Худ. лит., 1974. – С. 5-29.

4. Ярхо В.Н. У истоков западноевропейской комедии. – М.: Наука. 1979. – 175 с.

5. Боннар А. Смех Аристофана // Боннар А. Греческая цивилизация: В 3 т. – Т. 2. – М.: Искусство, 1992. – С. 237-268.

6. Гусейнов Г. Аристофан. – М.: Искусство, 1988. – 270 с.

7. Штейн А. Л. Веселое искусство комедии. – М.: Просвещение, 1990.

Додаткова:

1. Білецький О.І. Неповторний Арістофан // www.ae-lib.org.ua/texts/biletsky_aristophaner

2. Ярхо В., Полонская К. Античная комедия. – М.: Наука, 1979.

3. Соболевский С.И. Аристофан и его время. – М.: АН СССР, 1957. – 419 с.

4. Гаспаров М.Л. Занимательная Греция: Рассказы о древнегреческой культуре. – М.: Новое литературное обозрение, 2006. – 432 с.

5. Аристофан. Сборник статей. – М.: Изд-во МГУ, 1956. – 196 с.

6. Головня В.В. Аристофан. – М.: АН СССР, 1955. – 181 с.

7. Ярхо В.Н. Аристофан. – М.: Гослитиздат, 1954. – 133 с.

 

Заняття 7.

Лірика Давнього риму

Питання для обговорення

1. Лірика Давнього Риму та її жанри. Зв`язок з традиціями давньогрецької поезії.

2. Художні новаторства поетів-неотериків. Основні теми творчості Катулла.

3. Етичний ідеал творчості Горація. Жанрова своєрідність оди. Філософські аспекти буття в сатирах та посланнях Горація.

4. Трансформація жанру елегії в творчості Овідія. Іронія як домінанта художнього світобачення («Любовні елегії»). Переоцінка моральних категорій доби Августа в поемі «Наука кохання».

Практичні завдання:

1. Доведіть, що любовним елегіям Катулла притаманна сюжетність. Які деталі оповіді дозволяють встановити картину стосунків ліричного героя та Лесбії?

2. Опрацюйте статтю М.Л. Гаспарова [3]. Поясніть, якими світоглядними та суспільно-історичними причинами пояснюється виникнення поетики Катулла. Як, на думку дослідника, слід підходити до інтерпретації своєрідного «емоційного розгулу» лірики Катулла?

3. Здійсніть інтерпретацію одного твору Горація. Визначте жанровий різновид, основні мотиви, специфіку відображення світогляду автора.

4. Опрацюйте статтю А. Содомори [7]. Поясніть, як ви розумієте «естетику напівтіні» Овідія. Наведіть власні приклади її вияву.

5. На прикладах прочитаних вами елегій Овідія підтвердіть думку дослідника О.Дримби [9]: «Неважко бути поетом і складати любовні вірші, коли ти закоханий. Та Овідій не кохав жодної жінки; він любив жінку взагалі. Точніше – він любив любов! Овідій по-іншому дивився на мистецтво. Коли митець створює щось, думав поет, його розум не має бути затьмарений пристрастю, він має слідкувати за розвитком своєї ідеї і розвитком пристрасті, ретельно розроблювати форму віршів, будувати поему врівноважено й гармонійно».

? Творчі завдання:

1.Наведіть приклади вияву ознак сатурнальних святкувань у віршах Катулла.

2.Порівняйте елегії Катулла і Овідія на одну тему. Чим відрізняється поетична манера Овідія?

Катулл

На смерть горобчика Лесбії

Плач, Венеро! Плачте, купідони!Плачте, люди витончені й чемні:Вмер горобчик милої моєї,Вмер горобчик, що вона любилаI як свого ока доглядала.Був він ніжний і ласкаву паніЗнав, як доня малолітня матір:На її колінах завжди бавивсьI, стрибаючи навколо неї,Щебетанням вірним озивався.А тепер і він пішов до краю,Звідкіля ніхто ще не вертався...Хай навіки ти не діждеш долі,Попідземна темряво несита,Ти нам радість нашу відібрала...Горе й нам, горобчику сердешний,Через тебе дорогі очиціВід плачу, від сліз почервоніли.

Переклад М. Зерова

Овідій

На смерть попугая Коринны

Днесь попугай-говорун, с Востока, из Индии родом,

Умер … идите толпой, птицы его хоронить.

В грудь, благочестья полны, пернатые, крыльями бейте,

Щечки царапайте в кровь твердым кривым коготком!

Перья взъерошьте свои; как волосы, в горе их рвите;

Сами пойте взамен траурной длинной трубы.

<…> Все вы, которым дано по струям воздушным носиться,

Плачьте! – и первая ты, горлинка: друг он тебе.

Рядом вы прожили жизнь, в неизменном взаимном согласье,

Ваша осталась по гроб долгая верность крепка.

Чем молодой был фокидец Пилад для аргосца Ореста,

Тем же была, попугай, горлинка в жизни твоей.

Что твоя верность, увы? Что редкая перьев окраска,

Голос, который умел всяческий звук перенять?

То, что, едва подарен, ты моей госпоже полюбился?

Слава пернатых, и ты все-таки мертвый лежишь…

Перьями крыльев затмить ты хрупкие мог изумруды,

Клюва пунцового цвет желтый шафран оттенял.

Не было птицы нигде, чтобы голосу так подражала.

Как ты, слова говоря, славно картавить умел!

Завистью сгублен ты был – ты ссор затевать не пытался.

Был от природы болтлив, мир безмятежный любил…

Вот перепелки – не то; постоянно друг с другом дерутся. –

И потому, может быть, долог бывает их век.

Сыт ты бывал пустяком. Порой из любви к разговорам,

Хоть изобилен был корм, не успевал поклевать.

Был тебе пищей орех или мак, погружающий в дрему,

Жажду привык утолять ты ключевою водой. <…>

Переклад С. Шервинського

 

3.Випишіть з поезій Горація афоризми та прокоментуйте їх.

4.Ознайомтесь з текстом оди Горація «До Мельпомени» в перекладі українською та російською мовами. Наскільки відрізняються запропоновані варіанти перекладу? Вкажіть традиційні жанрові ознаки оди в тексті.

До Мельпомени

Звів я пам'ятник свій. Довше, ніж мідь дзвінка.

Вищий од пірамід царських, простоїть він.

Дощ його не роз'їсть, не сколихне взимі.

Впавши в лють. Аквілон: низка років стрімких –

Часу біг коловий – в прах не зітре його.

Смерті весь не скорюсь: не западе в імлу

Частка краща моя. Поміж потомками

Буду в славі цвісти, поки з Весталкою

Йтиме понтифік-жрець до Капітолію.

Там, де Авфід бурлить, де рільникам колись

Давн за владаря був серед полів сухих. –

Будуть знати, що я – славний з убогого –

Вперше скласти зумів по-італійському

Еолійські пісні. Горда по праву будь.

Мельпомено, й звінчай, мило всміхаючись.

Лавром сонячних Дельф нині й моє чоло.

Переклад А. Содомори

* * *

Воздвиг я памятник вечнее меди прочной

И зданий царственных превыше пирамид,

Его ни едкий дождь, ни Аквилон полночный,

Ни ряд бесчисленных годов не истребит.

Нет, я не весь умру, и жизни лучшей долей

Избегну похорон, и славный мой венец

Все будет зеленеть, доколе в Капитолий,

С безмолвной девою верховный входит жрец.

И скажут, что рожден, где Ауфид говорливый

Стремительно бежит. Где средь безводных стран

С престола Давн судил народ трудолюбивый,

Что из ничтожества был славой я избран

За то, что первый я на голос эолийский

Свел песнь Италии. О, Мельпомена, свей

Заслуге гордой в честь сама венец дельфийский

И лавром увенчай руно моих кудрей.

Переклад А. Фета

"Основні поняття: неотерики, елегія, епілій, ода, сатира, послання, сюжетність, ліричний герой, поетика.

 

Література

Тексти

1. Античная литература. Рим: Антология. / Сост. Н.А. Федоров, В.И. Мирошенкова. – М.: Высшая школа, 1999. – 720 с.

2. Античная лирика. – М.: Худ. лит., 1968. – 623 с.

3. Антична література. Греція. Рим. Хрестоматія / Упорядники: Михед Т.В., Якубіна Ю.В. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 952 с.

4. Із давньоримської літератури. Квінт Горацій Флакк. Публій Овідій Назон. Публій Вергілій Марон // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 1998. – № 10. – С. 28-34.

5. Хрестоматійні матеріали. Катулл. Горацій // Тема. – 1998. – № 1. – С. 51-60.

6. Дератани Н.Ф., Тимофеева Н.А. Хрестоматия по античной литературе. Т.ІІ.: Римская литература. – М.: Просвещение, 1965. – 652 с.

Основна:

1. Шталь И.В. Поэзия Гая Валерия Катулла: Типология художественного мышления и образ человека. – М.: Наука, 1977. – 263 с.

2. Гаспаров М.Л. Поэт и поэзия в римской литературе // Культура Древнего Рима. – М.: Наука, 1985. – Т 1. – С. 300-335.

3. Гаспаров М.Л. Катулл, или Изобретатель чувства // Гаспаров М.Л. Об античной поэзии. – СПб.: Азбука, 2000. – С. 66-110.

4. Гаспаров М.Л. Гораций, или золото середины // Гаспаров М.Л. Об античной поэзии. – СПб.: Азбука, 2000. – С. 148-191.

5. Гаспаров М.Л. Овидий в изгнании // Гаспаров М.Л. Об античной поэзии. – СПб.: Азбука, 2000. – С. 191-246.

6. Лосев А.Ф. История античной эстетики: Ранний эллинизм. – М.: Наука, 1979. – С. 407-433.

7. Содомора А. Дві барви часу у Публія Овідія Назона // www.ae-lib.org.ua/texts/sodomora

8. Морева-Вулих Н.В. Римский классицизм: творчество Вергилия, лирика Горация. – СПб.: Академический проект, 2000. – 272 с.

9. Дримба О. Овидий. – Бухарест: Меридиане, 1967. – 292 с.

Додаткова:

1. Ковбасенко Ю. Давньоримська лірика. Горацій // Тема. – 2001. – № 4. – С. 107-111.

2. Горацієві афоризми // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2004. –№ 8. – С. 48.

3. Содомора А.О. Горацій і його поетична творчість // Квінт Горацій Флакк. Твори. – К.: Дніпро, 1982. – С. 5-23.

4. Ніколенко О. Важкий вінець Аріона. Трагедія поета в «Сумних елегіях» Овідія та її інтерпретація у світовій літературі // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2000. – № 8. – С. 20-26.

5. Шкаруба Л.М. Овидий и варварский мир: встреча двух культур // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2004. –№ 4. – С. 56-60.

6. Ковбасенко Ю. Давньоримська лірика. Овідій // Тема. – 2001. – № 4. – С. 112-115.

7. Лубківський Р., Содомора А. Римська поезія // Жовтень. – 1987. – № 10. – С. 11.

 

Заняття 8.