Нецінові чинники сукупного попиту

Крім ціни на сукупний попит впливають й інші чинники, що не пов’язані зі зміною цін. Усі такі чинники називаються неціновими чинниками сукупного попиту. Вони є зовнішніми екзогенними змінними функції сукупного попиту. Тому на графіку вплив нецінових чинників на сукупний попит викликає переміщення його кривої у відповідний бік (рис. 4.2).

 

Рис. 4.2. Вплив нецінових чинників на сукупний попит

Як видно з рис. 4.2, збільшення сукупного попиту унаочнюється переміщенням його кривої вправо — з положення AD1 у положення AD2. Таке переміщення показує, що сукупний попит збільшується за незмінних цін., Зменшення сукупного попиту зображується переміщенням його кривої вліво — з положення AD1 у положення AD3. Це означає, що економічні суб’єкти готові купувати меншу кількість товарів і послуг за незмінних цін.

Нецінові чинники є неоднорідною сукупністю. Визначаючи їх, слід враховувати, що сукупний попит складається з таких чотирьох компонентів: споживчий попит (С), тобто попит домашніх господарств на споживчі товари і послуги; інвестиційний попит (І), тобто попит підприємств на приватні інвестиції; урядовий попит (G) і попит іноземців (NX). Тому нецінові чинники сукупного попиту слід поділити на відповідні чотири групи (табл. 4.1).

Як видно з табл. 4.1, на кожний компонент сукупного попиту впливають різні нецінові чинники. Їх детальний аналіз наведено в розділах підручника, присвячених споживанню домогосподарств і приватному інвестуванню (розд. 7, 8), фіскальній політиці (розд. 12) і зовнішньоторговельній діяльності країни (розд. 15).

НЕЦІНОВІ ЧИННИКИ СУКУПНОГО ПОПИТУ

Компонент сукупного попиту	Неціновий чинник
1. Споживчий попит	Особистий дохід домогосподарств, Податки на доходи фізичних осіб, Багатство домогосподарств, Запозичення домогосподарств,Очікування домогосподарств
2. Інвестиційний попит	Процентна ставка, Технічний прогрес, Рівень забезпеченості основним капіталом, Податки на прибуток підприємців, Ділові очікування
3. Урядовий попит	Державні закупівлі
4. Іноземний попит	ВВП інших країн, Валютний курс, Торговельна політика

 

12. Сукупна пропозиція, її цінові та нецінові фактори і моделі. Крива сукупної пропозиції в короткому й довгому періодах.

 

Сукупна пропозиція (AS) — це сукупність товарів і послуг, які виробляють національні підприємства для продажу на ринку з метою отримання прибутку. Отже, суб’єктами сукупної пропозиції є підприємства, які виробляють товари і послуги, а мотиваційним чинником, який лежить в основі прийняття ними рішень щодо зміни обсягів виробництва своєї продукції, є максимізація прибутку. Тому чинником, що впливають на сукупну пропозицію, є такі, від яких залежить прибутковість виробництва. Ціна впливає на прибутковість виробництва через обсяг виручки від продажу даного обсягу продукції, а нецінові чинники — через середні витрати на її виробництво.

Довгострокова сукупна пропозиція. Припустимо, що сукупний попит збільшується в умовах повної зайнятості. Першим наслідком такого збурення сукупного попиту є зростання цін. Реагуючи на зростання попиту і цін на свою продукцію, підприємства намагатимуться найняти більшу кількість робітників. Але в умовах повної зайнятості ринок праці знаходиться в рівноважному стані. Це свідчить про відсутність незайнятої робочої сили. Тому, конкуруючи між собою за додаткову робочу силу, роботодавці змушені підвищувати номінальну заробітну плату. Оскільки вона є абсолютно гнучкою, то її збільшення відбувається в такій самій пропорції, в якій зростають ціни. Це породжує два наслідки.

Рис. 4.3. Крива довгострокової сукупної пропозиції

Короткострокова сукупна пропозиція. крива AS є кривою короткострокової сукупної пропозиції. Оскільки у крайньому випадку ціни не змінюються, то крива AS має вигляд горизонтальної лінії. Збільшення сукупного попиту переміщує його криву з положення АD1 у положення AD2. За абсолютно негнучких цін збільшення сукупного попиту втілюється в адекватне зростання обсягів виробництва — з Y1 до Y2. Це означає, що в умовах фіксованих цін короткострокова сукупна пропозиція є функцією сукупного попиту.

Рис. 4.4. Крива короткострокової сукупної пропозиції
(крайній випадок)

Згідно з міжнародною статистикою індекси споживчих цін і номінальної заробітної плати, як правило, демонструють щорічне зростання. Це підтверджує й українська статистика. Отже, нормальним (типовим) явищем для економіки з ринковими відносинами є не жорсткі (фіксовані), а гнучкі, тобто змінні ціни і заробітна плата. Проте їх зміна є недостатньою для швидкого відновлення повної зайнятості. Ціни і заробітна плата, що змінюються недостатньо для швидкого врівноваження економіки на умовах повної зайнятості, називаються негнучкими. Негнучку поведінку цін і заробітної плати відображує основна модель короткострокової сукупної пропозиції.