Види маркетингу в залежності від стану попиту

Тема Суть маркетингу.

План

 

 

1. Поняття маркетингу. Еволюція поглядів на маркетинг.

 

2. Основи і поняття: нужда, потреба, побажання, попит, товар, обмін, вартість, ціна, угода, задоволення, ринок.

 

3. Виникнення та основні етапи розвитку. Концепції маркетингу.

 

4. Сфери використання.

 

5. Види маркетингу та їх характеристика.

 

6. Елементи комплексу маркетингу.

 

7. Принципи маркетингу.

8. Складові процесу маркетингу.

9. Функції маркетингу.

 

10. Види організаційних структур служби маркетингу.

 

1. Серед понять, що стали ознакою сучасного бізнесу, особливе місце займає маркетинг. Саме слово “маркетинг” з’явилось у Сполучених Штатах Америки в процесі пошуку місцевими фермерами ринку збуту для своєї продукції. Йшлося про оволодіння ринку –Market Getting. Пізніше з цих двох слів утворилось одне – маркетинг (маrketing).

Хронологія розвитку маркетингу свідчить про те, що його перші елементи (ціна, збут, реклама) з’явилась ще в середині XVII сторіччя. В цей час одним з членів сім’ї Міцуї в Токіо був відкритий магазин, прообраз сучасного універмагу. З ім'ям С.Маккорміка (1809 – 1884) пов’язують створення основних інструментів маркетингу (організація сервісної політики, принципи визначення ціни, дослідження та аналіз ринку). А запропонована Д.Мак карті модель “ чотирьох Р” – товар (product), ціна (price), збут (place), просування (promotion) – знаменує початок теоретичних досліджень у сфері маркетингу. Бурхливий розвиток маркетингу припадає на 50 – 60 – ті роки ХХ сторіччя. Сьогодні за принципами маркетингу організовано управління більшістю фірм США, Європи, Японії.

Як академічна дисципліна маркетинг вперше виник у США. Ще у 1905 року В. Креузі прочитав курс лекцій “Маркетинг товарів” у Пенсільванському університеті, а Р. Валтер почав вести постійний курс “Методи маркетингу” в університеті Вісконсіна.

В цей же період з’являється перша маркетингова організація – Американське товариство маркетингу, перейменоване 1973 року на Американську асоціація маркетингу. Міжнародна асоціація маркетингу, утворюються національні інститути та асоціації маркетингу; 1997 року засновано Українську асоціацію маркетингу.

Можна відокремити три підходи до визначення суті маркетингу:

1. Маркетинг як самостійний вид підприємницької діяльності;

2. Маркетинг як функція управління;

3. Маркетинг як сучасне бачення філософії бізнесу.

Як було сказано, маркетинг починається з ринку. Згідно з визначенням Кембелла Р. Макконнелла і Стенлі Л. Брю, “ринок – це інструмент або механізм, що зводить разом покупців (пред’явників попиту) і продавців (постачальників) окремих товарів і послуг”.

Існують різні визначення маркетингу. В літературі з маркетингу налічується понад 2000 його визначень. Кожне з них, від стислого до академічного, тією чи іншою мірою відображає його призначення, функції, основний зміст. Наведемо деякі з них:

Роль маркетингу

Завдання, що вирішує маркетинг

Інформація, яку отримують фірми та підприємства з допомогою маркетингу

Де збут продукції дасть найбільший прибуток

Де і якому обсязі буде потрібний даний товар

Які вироби хотіли б придбати споживачі і чому

Яку ціну згодні заплатити споживачі за даний товар

 

 

2. Маркетинг - це вид людської діяльності спрямований на задоволення потреб людини за допомогою обміну. Роль маркетингу в тому, щоб привести до відповідальності попит і пропозиції.

Нужда - це неусвідомлене бажання товарів і послуг перша стадія виникнення зв’язку попиту і пропозиції.

Потреба - це нужда яка набуває специфічної форми відповідно до культурного рівня та особливостей індивіда.

Нужда - це стан суб’єкта у ситуації необхідності.

Потреби перетворюються в нужду якщо вона не задовольняється повністю, або не задовольняється повністю.

 

Ієрархія потреб (за Маслоу)

Побажання (запити) - це зовнішня форма виявлення потреб, які набрали специфічної форми згідно із особистістю індивідуума і системою її цінністю.

Попит - це бажання споживачів з урахуванням їхньої фінансової спроможності.

Види попиту:

1 Негативний - може але не хоче, бо ставиться негативно.

2 Нульовий - може але не купують товари бо ставляться до нього байдужо.

3 Постійно зменшується - товар втрачає привабливість.

4 Не постійний – (не регулярний – сезонний) коливається протягом року.

5 Креативний - це товар якого немає на ринку.

6 Патентний - що зароджується.

7 Повноцінний – високий.

8 Ажіотажний - високий але штучно створений і тому не тривалий.

9 Небажаний - з точки зору етики або соціальний (горілчані та тютюнові вироби.

10 Повсякденний - (перманентний) постійні обсяги продажу за короткий проміжок часу.

11 Особистий - на унікальні товари, антикваріат

12 Інфляційний - це попит на товари, які купують для збереження грошей від знищення

Товар - це все що може задовольнити потребу або побажання ринку, з метою привернення уваги, придбання, використання чи споживання.

Обмін - це акт отримання від певного об'єкта того чи іншого акта з пропозицією чогось іншого. Розрізняють товар - товар, товарно – грошовий, грошовий.

Вартість - це комплексне поняття, яке включає споживчу вартість і вартість споживання.

Споживча вартість - оцінюється якістю товарів, його цінністю, створенням повної корості споживачам.

Вартість споживання -це витрати на експлуатацію, чи комерційні використання товарів, на його технічне обслуговування і ремонт.

Ціна - це грошовий вираз вартості.

Угода - є одиницею вимірювання обліку - це комерційний обмін цінностями між двома сторонами.

Умови угоди підтримуються і охороняються законодавством

Задоволення - факт вибору споживачем певного товару із сукупності інших подібних до нього.

Ринок - це механізм чи інструмент, який об'єднує і продавця, товарів, послуг, покупців. Де покупці хочуть і спроможні щось купити, а продавці заінтересовані і згідні на обмін.

Бізнес - це справа від економічної діяльності, яка дає прибуток.

 

 

3. Маркетинг, як економічна категорія, має дуже ємкий зміст. На рубежі XIX i XX сторіч він з’явився в економічній літературі, передусім, США, що було продиктовано необхідністю вдосконалення системи управління ринковою діяльністю. Саме на маркетинг, як філософію бізнесу, покладалася задача забезпечити більш високий рівень управління збутовою діяльністю окремих підприємницьких структур.

Становлення маркетингу як науки пов’язане з виділенням його в самостійні курси на початку XX століття у провідних університетах США: Гарвардському, Іллінойському, Мічиганському. Спочатку основна увага приділялась питанням організації збуту, торгівлі і реклами. Обмеженість такого трактування стала очевидною після кризи 1929 – 1933 рр.

Успішному впровадженню ідей маркетингу в підприємницьку діяльність сприяло створення в 1926 р. Національної асоціації маркетингу і реклами США, в 1973 р. перейменованої в Американську асоціацію маркетингу. До середини сторіччя аналогічні організації були створені в країнах Західної Європи і Японії, виникли і міжнародні організації: Європейське суспільство з визначення громадської думки і маркетингових досліджень, Європейська академія маркетингу, Європейська асоціація промислового маркетингу, Всесвітня асоціація маркетингу.

Результати практичної реалізації теорії маркетингу стало створення в крупних фірмах і корпораціях відділів дослідження ринку, а також комерційних організаціях з надання маркетингових послуг. Становлення маркетингу як єдиної системи виробничо-збутової діяльності відноситься до 50-х років XX-го століття, хоч окремі його елементи з’явилась значно раніше.

Зародившись наприкінці ХІХ ст., маркетинг пройшов цілу еволюцію поглядів на його роль і місце на ринку.

1. Маркетинг як один із рівноправних підрозділів.

Маркетинг Фінанси

Виробництво Кадри

 

2. Маркетинг займає більш важливе місце,

Маркетинг

Виробництво Фінанси

Кадр

3. Маркетинг як головний підрозділ фірми.

Фінанси

Вироб Кадри

Ництво

4. Клієнтура як головний реальний контролюючий орган.

Маркетинг

Вироб Кадри

Ництво

Фінанси

5. Клієнт як центральний контролюючий орган і маркетинг як інтегрована функція.

Фінанси Виробництво

Маркетинг

Кадри

Концепція маркетингу - це орієнтована на покупця цільова філософія фірми.

 

 

Концепція удосконалення виробництва (одна з найдавніших концепцій)

Концепції діяльності комерційних організацій на ринку

Організація діяльності

Мотиви застосування

Концепція удосконалення товару

Удосконалення виробництва з метою зниження собівартості товарів. Підвищення ефективності системи розподілу і продажу товарів

 

 

 

 

З 1995р.

4. Сфери використання.

 

Торгівля Виробництво Послуги Банки, страхові компанії Лікувальні заклади Навчальні заклади Культурні заклади Спортивні заклади Політика

 

5. В залежності від стану попиту виділяють наступні види маркетингу:

 

Види попиту і маркетингу

 

Вид попиту	Характеристика попиту	Приклади ситуацій	Вид маркетингу	Задачі маркетингу
Негативний	Велика частка споживачів недооцінює товар	Деякі медичні послуги (щеплення, стоматологія), прийом на роботу інвалідів, осіб, що були ув’язненні	Конверсійний	Аналіз причин несприйняття товару; модернізація товару; зниження цін; активне стимулювання
Відсутній	Незацікавленість у товарі, байдужість до нього	Нові агротехнічні прийоми, впровадження розробок у виробництво	Стимулючий	Роз’яснення переваг використання товару
Потенційний	Існуючі потреби не можуть бути задоволені товарами, що є на ринку	Екологічно чисті продукти і автомобілі, мікрорайони, котеджі і будинки поліпшеного планування, нешкідливі сигарети	Розвиваючий	Визначення потенційного попиту; створення відповідних товарів і послуг
Що знижується	Зниження інтересу з боку споживачів і скорочення обсягів продажу	Застарілі моделі автомобілів, взуття, одягу, відвідування установ культури	Ремаркетинг	Аналіз причин падіння попиту; пошук нових ринків; модернізація; зміни в рекламі
Коливний	Тимчасові коливання попиту	Відвідування установ культури в звичайні і вихідні дні, баз відпочинку в період відпусток, навантаження на громадський транспорт в “часи пік”	Синхромаркетинг	Гнучке ціноутворення; підтримка якості товару; вивчення споживчих переваг
Цілковитий	Пропозиція задовольняє попит	Товари першої необхідності (основні продукти харчування)	Підтримуючий	Підтримка якості товару; вивчення споживчих переваг
Надмірний	Попит перевищує пропозицію	Санаторно-курортні установи в літній період, особливо модні товари	Демаркетинг	Підвищення цін; скорочення супутніх послуг; скорочення рекламної компанії

Цілі маркетингу

7. Маркетинг як вид діяльності повинен мати в арсеналі конкретні інструменти. Ними є найважливіші елементи маркетингу так звані “4Р”:

1. Product (продукт, товар);

2. Price (ціна);

3. Place (місце, збут, розподіл);

4. Promotion (просування).

Розглянемо кожен з елементів маркетингу:

Товар – ключовий елемент комплексу маркетингу, складовими якого є характеристики товару (дизайн, колір, упаковка, розмір, сервіс, торгова марка та асортимент).

Прийняття рішень за кожною зі складових товару передбачає передусім визначитися, що саме купує споживач, а вже потім якими характеристиками має бути наділений товар, за який споживач згоден платити ту чи іншу суму. Інструментом, який сприяє продажу товар на ринку, є також асортимент продукції. При цьому розрізняють його широту (кількість найменувань продукції) та глибину (кількість видів виробів по кожному найменуванню продукції).

Товар:

- властивості, якість, діапазон вибору, стиль, марочна назва, параметри, асортимент, упаковка, гарантії, сервіс.

Ціна – сума, яку покупець повинен заплати за товар.

Ціна:

- прейскурантна ціна, знижки, націнки, терміни виплати, умови кредитування, період платежу.

Розподіл – це люба діяльність, завдяки якій товар стає доступним для покупців.

Розподіл:

- канали збуту, форми торгівлі, складські запаси, транспортування, місце розміщення, ступінь охоплення ринку

Просування - будь – яка форма повідомлень, які використовує підприємство (фірма) для інформування, переконання або нагадування потенційним споживачам про свої товари, послуги, образи, ідеї, суспільну діяльність, вплив на суспільство.

Просування:

- реклама, пропаганда, стимулювання збуту, персональний продаж, паблік рилейшнз, прямий маркетинг, спонсорство, брединг.

Ці чотири елементи у сукупності складають комплекс маркетингу (marketing mix –маркетингова суміш).

Комплекс маркетингу – це сукупність маркетингових засобів (товар, ціна, розподіл, просування), певна структура яких забезпечує досягнення поставленої мети та вирішення маркетингових завдань.

В останні роки ця концепція доповнюється ще кількома «Р»:

People – споживач;

Process - процес;

Personal – персонал;

Partnership – дружні стосунки.

8. Принципи маркетингу є фундаментом виробничо-господарської, фінансової і комерційної діяльності.

 

 

9. Процес маркетингу – це різні види діяльності, які виконують спеціалісти, від ідеї товару до його виготовлення, продажу, задоволення і формування нових.

Процес маркетингу починається з вивчення покупця, його потреб і закінчується задоволенням цих потреб.

На етапі формування асортименту відбувається виявлення і визначення характеристики товару, ціну і упаковки.

Після чого товар проходить випробування на ринку. Якщо ринок прийняв товар, складається план маркетингу який включає:

- відомості про товар;

- відомості про ринок;

- відомості про конкурентів;

- відомості про засоби, що необхідні для вирішення завдань.

План маркетингу – це головний документ який дає відповіді на такі питання хто, що, коли, де і як має роботи, порядок виведення товару на ринок, реклама, стимулювання збуту.

10. Функції маркетингу:

 

Тема 3 Сегментування ринку

План:

1.Варіанти охоплення ринку: недиференційований маркетинг, диференційований маркетинг, концентрований маркетинг.

2. Поняття сегментування та сегменти ринку.

3. Фактори сегментування.

4. Позиціювання товару на ринку.

 

1. Залежно від прийнятого рішення щодо ступеня охоплення ринку (весь ринок, декілька або один сегмент) розрізняють маркетинг недиференційований, диференційований, концентрований.

Недиференційований маркетинг – полягає в тому, що виробляються товари для всіх (наприклад, шоколад). Цей маркетинг дуже економічний, оскільки має низькі складські витрати. економічну рекламу, не має необхідності досліджувати сегменти

Диференційований маркетинг – означає, що фірма виступає на декількох сегментах ринку і для кожного розробляє окремі пропозиції.

Концентрований маркетинг – полягає в тому, що увага зосереджується на одному сегменті. Він особливо привабливий для організацій з обмеженими можливостями. Це забезпечує фірмам міцну ринкову позицію в обслуговуючих сегментів і користується певною репутацією.

Але тут існує ризик: а якщо сегмент не виправдає надії, а раптом з’явиться сильний конкурент?

Вибираючи стратегію охоплення ринку, необхідно враховувати:

- ресурси фірми: при обмежених ресурсах краще концентрований маркетинг;

- ступінь однорідності продукції: для однорідних товарів згодиться і недиференційований, а для тих, які відрізняються за конструкцією – диференційований або концентрований;

- етап життєвого циклу: при виході на ринок з новим товаром доцільно пропонувати лише один варіант новинки і використовувати недиференційований або концентрований маркетинг;

- ступінь однорідності ринку: якщо у покупців однакові смаки, найкраще запровадити недиференційований ринок;

- маркетингові стратегії конкурентів: якщо вони займаються сегментуванням, то застосування стратегії недиференційованого ринку може стати згубним.

Здійснюючи рішення про ступінь охоплення ринку необхідно по кожному з розглянутих сегментів проаналізувати обсяг продажу, очікуванні темпи зростання збуту, прогнозовані розміри прибутку, інтенсивність конкуренції, вимоги до каналів маркетингу, ступінь відповідності сильним сторонам фірми.

Після сегментування і вибору стратегій охоплення ринку здійснюється позиціювання товару на ринку.

Фактори сегментування.

Процедура сегментування ринку починається з вибору факторів (ознак, змінних) сегментування.

		ü За незалежністю до суспільного класу: - прошарки нижчого класу; - вищі прошарки нижчого класу; - робітничий клас; - середній клас; - вищі прощарки середнього класу; - нижчі прошарки вищого класу; - вищі прошарки вищого класу; ü За стилем життя: - молодіжний; - спортивний; - богемний; - елітний; ü Тип особистості: - імпульсивна натура; - конформіст; - авторитарна натура; - чистолюбива натура. ü За адаптацією споживачів до нового товару: - суперноватори; - новатори; - помірковані		ü Очікувані вигоди: - якість; - сервіс; - ціна; - престиж та ін. ü Статус споживача. - той, що не споживає товари; - раніше споживав; - потенційний споживач; - регулярний споживач ü Статус споживача - той, що не споживає товари; - раніше споживав; - потенційний споживач; - регулярний споживач. ü Ступінь споживача - слабкий споживач; - помірний споживач; - активний споживач. ü Привід для купівлі: - для власного споживання; - для подарунку. ü Ступінь прихильності. - слабка; - середня; - сильна; - абсолютна. ü Ступінь готовності до сприймання товару - непоінформований; - поінформований; - зацікавлений; - охочий; - має намір придбати. ü Ставлення до товару - у захваті; - позитивне; - байдуже; - негативне, агресивне.

üРегіональна демографія: (наприклад, Крим, Закарпаття, Середня Азія, Далекий Схід) üАдміністративний розподіл - столиця(Київ); - область(Львівська, Тернопельська); - невеликі міста; - районні центри; - населені пункти. üКількість мешканців міст - до 5 тис. осіб; - 5 – 20 тис.; - 20 – 50 тис.; - 50 – 100 тис. - 100 – 250 тис.; - 250 – 500 тис; - 0,5 – 1 млн.; - 1 – 4 млн; - більше ніж 4млн. осіб. ü Клімат - - помірно – континентальний; - континентальний; - субтропічний; - морський.

4. Позиція товару – місце, яке цей товар займає у свідомості покупців порівняно з аналогічними конкурентними товарами. Формування певної чітко визначеної позиції товару повинно мати керований фірмою характер. Отже, йдеться про позиціювання товару.

Позиціювання товару – комплекс маркетингових заходів, завдяки яким споживачі ідентифікують цей товар порівняно з товарами – конкурентами.

Стратегії позиціювання:

ü позиціювання за характеристиками товару;

ü позиціювання за низькою ціною;

ü позиціювання за співвідношенням «ціна – якість»;

ü позиціювання на сервісі;

ü позиціювання на вигодах, які надають товари, або на вирішенні проблем споживачів;

ü позиціювання за походженням;

ü позиціювання за категорією товару;

ü позиціювання товару або фірми як «номер 1»;

ü позиціювання на основі порівняння товару фірми з товарами конкурентів;

ü позиціювання за умовами застосування товару, який пропонується на продаж;

ü позиціювання за різновидом товару, який пропонується на продаж;

ü позиціювання на позитивних особливостях технології;

ü позиціювання на іміджі.

Для графічного зображення позиції торгової марки використовують карти – схеми сприйняття (перцепційні карти, позиційні схеми), двомірні діаграми різних пар характеристик, що відображують позицію конкуруючих марок (наприклад, «ціна – якість»).

Якщо позиція товару не відповідає очікуванням фірми, для зміни позиції товару в свідомості споживачів використовується стратегія репозиціювання товару (модифікація несприятливого позиціювання).

Бойд, Рей і Стронг виділили шість стратегій репозиціювання:

· модифікувати товар – поліпшити певну характеристику товару, яка наразі не відповідає очікуванням ринку;

· модифікувати важливість атрибутів – переконати ринок у тому, що слід приділяти більше уваги певній характеристиці, яка є сильною стороною марки;

· модифікувати сприйняття марки, адже ринок може бути погано поінформований і недооцінювати реальні якості марки, що відрізняють її від інших товарів;

· модифікувати сприйняття марок фірми – конкурентів (передбачає порівняльну рекламу, якщо ринок переоцінює деякі характеристики товару);

· привернути увагу до тих атрибутів, які ринок ігнорує(передбачає створення нової вигоди, яка розглядалась цільовим сегментом);

· модифікувати необхідний рівень атрибута, якщо ринок очікує рівень якості, який не завжди потрібен. Фірма може робити спробу переконати сегмент у тому, що рівень якості є адекватним його вимогам.

Стратегія репозиціювання може потребувати зміни ціни, назви, упаковки товару.

Ієрархія кон’юктури

	Кон’юктура ринку марки торвару

Кон’юктура ринку товару

 

 

 

 

Дослідження кон’юктури в системі маркетингової діяльності підприємства вважають найпоширенішим серед усіх інших досліджень підприємств виробничої та торговельної сфер.

Критерії кон’юктури:

1.Економічні:

- збалансування попиту і пропонування товарів;

- відповідність товарних запасів нормативам;

- досягнення темпів зростання продажу, прибутків.

2.Соціальні:

- досягнення рівня споживання товарів;

- витрати часу на купівлю товарів;

- сприйняття бізнесу, товарів послуги

 

 

Алгоритм здійснення купівлі

 

 

 

Розуміння потреб покупця і процесу прийняття ним рішень про купівлю товару є запорукою успіху подальшої маркетингової діяльності підприємства.

Ринок організацій споживачів – це сукупність юридичних осіб, які закуповують товари для їх подальшого використання у процесі виробництва, здачі в оренду, перерозподілу чи перепродажу.

 

 

Ринок організації споживачів

 

Купівельна поведінка організації – споживача залежить від частоти придбання товару, вартості покупки та ступеня ризику, якими супроводжується придбанням товару.

Повторна закупівля без змін:

- канцтовари;

- електроенергія, паливо;

- хімікати.

Повторна закупівля з модифікацією:

- юридичні або транспортні послуги;

- комплектувальні;

- комп’ютер.

Закупівля для вирішення нових завдань:

- комп’ютерна мережа;

- вантажівка;

- нове те6хнологічне обладнання тощо.

Найменшу кількість рішень приймає організація – споживач, що здійснює повторну закупівлю без змін, найбільшу – в ситуаціях закупівлі для вирішення нових завдань.

На процес прийняття рішення про закупівлю організацією – споживачем впливає група нижчеперелічених факторів.

1. Зовнішні фактори:

- економічні;

- науково – технічні;

- законодавчі;

- фізико – географічні;

- фактори конкурентного середовища.

2. Фактори особливостей організації:

- цілі організації;

- прийняті методи роботи;

- організаційна структура.

3. Фактори міжособистих відносин:

- повноваження;

- уміння переконувати;

- уміння поставити себе на місце іншого;

- ступінь впливу на інших працівників.

4. Фактори індивідуальних особливостей персон:

- вік;

- освіта;

- тип особистості;

- посада;

- схильність до ризику;

- власні цілі та переконання.

Процес прийняття рішення про закупівлю товару організацією – споживачем починається задовго до здійснення акту купівлі – продажу.

Прийняття рішення про купівлю має таку послідовність:

1. Усвідомлення потреби.

2. Оцінювання характеристик.

3. Пошук постачальників.

4. Запит пропозицій.

5. Вибір постачальників.

6. Оформлення замовлення.

7. Оцінювання роботи постачальників.

 

5. Конкуренція – це боротьба між виробниками та продавцями за найбільш сприятливі умови виробництва і торгівлі.

Мета конкурентів на ринку – щоб покупець придбав саме їх товар.

Предметом конкуренції – є товар або послуга, завдяки яким фірми – суперники намагаються завоювати вкушання і гроші споживача.

Об’єктом конкуренції – виступає споживач і покупець (за яким і залишається останнє слово).

На ринку конкуренція іде не тільки між товарами (який краще?), а і між фірмами.

Конкурентне середовище фірми залежить від типу ринків.

Вони можуть бути:

ý Ринок чистої конкуренції (ідеальної) – багато продавців і багато покупців схожого товару, ціна однакова.

ý Ринок монополістичної конкуренції – безліч продавців і покупців різних товарів, широкий діапазон цін.

ý Ринок олігополістичної конкуренції – небагато продавців, схожі і не схожі товари.

ý Ринок чистої монополії – один продавець, ціни високі і низькі.

Конкуренцію між товарами розрізняють:

œ Функціональна - виникає через те, що одна і таж сама потреба може бути задоволена різним товаром (книги, пластівки, відео касети).

œ Видова – випуск аналогічних товарів різними фірмами або однією, але різне оформлення.

œ Предметна – між аналогічними товарами різних фірм.

Класичний маркетинг чітко розмежовує конкуренцію на ціновуі нецінову.

Цінова конкуренція – конкурентська боротьба через зміни цін на товари (але „війна цін” – справа дуже важка і може привести до банкрутства).

Нецінова конкуренція – передбачає унікальні властивості товару, надійність, якість – це приваблює споживачів, крім того

* шлейф обслуговування;

* методи стимулювання;

* дизайн.

В ринковій економіці необхідно ретельно вивчати і аналізувати конкурентне середовище, в якому діє фірма, тобто займатися моніторингом.