Етапи дослідження й Показники аналізу кон’юктури ринку.

Дослідження кон’юктури товарного ринку необхідно здійснювати за допомогою аналізу й прогнозу стану ринку конкретного товару, що передбачає дослідження галузей виробництва і споживання відповідної продукції, їх взаємозв’язок між партнерами, що беруть участь у функціонуванні ринку, тобто його інфраструктурного забезпечення. А це, у свою чергу, надасть можливість здійснити прогноз розвитку ринку.

Залежно від цілей дослідження, аналіз кон’юктури ринку необхідно проводити таким чином:

- при визначенні тенденцій та темпів розвитку кон’юктури ринку аналіз показників здійснюється в динаміці;

- при визначенні кон’юктури на поточну дату аналіз здійснюється на підставі даних за відповідний період.

Дослідження кон’юктури ринку необхідно здійснювати поетапно.

Перший етап передбачає визначення основних показників кон’юктури, а також виявлення та підбір необхідних інформаційних джерел, накопичення відповідної інформації.

Другий етап характеризує здійснення певного аналізу показників кон’юктури, що передбачає визначення складових елементі, статистичних показників для проведення необхідного аналізу в динаміці.

Третій етап включає факторний аналіз кон’юктуроутворювальних показників на підставі використання динамічних рядів.

Заключний, четвертий етап, передбачає визначення загального результату впливу на стан та формування ринкової кон’юктури.

Порядок проведення дослідження кон’юктури ринку

 

 

 

 

Завершує дослідження кон’юктури товарного ринку розробка прогнозу кон’юктури, бачення перспектив розвитку кон’юктури досліджуваного ринку товару.

Мета розробки прогнозу полягає у визначенні найбільш імовірних оцінок кон’юктури в майбутньому.

 

 

3. Успішне управління збутом починається з пізнання покупців, яке охоплює знання про їх відмінність особливостей про те, як вони зазвичай приймають рішення про закупівлю і як це рішення здійснюється.

 

Споживчі товари поділяються на:

* ділові підприємства;

*

Організації, споживачі

некомерційні підприємства;

* державні органи;

* покупці.

 

k До ділових підприємств відносять:

- промислові підприємства;

- будівельні фірми;

- транспортні компанії;

- підприємства побутового обслуговування;

- торгові підприємства (роздрібні, оптові, ті, хто закупає сировину, обладнання для власних потреб).

 

Як споживачі, промислові підприємства закупляють різноманітні товари і послуги (в т.ч. землю), засоби виробництва, обладнання, сировину, бухгалтерські послуги, рекламу – все для створення матеріально – технічної бази і здійснення діяльності.

Оптові організації.

Як покупці – купують і зберігають товар, передають їх на роздрібні торгові підприємства.

Як споживачі - купують склади, холодильні вантажівки, страхування, бухгалтерські послуги та ін.

Роздрібна торгівля.

Як покупець – продає товари і послуги остаточним споживачам.

виробника

Отримує товар від -

 

	оптовика

 

Ринок споживачів – це окремі особи та домашні господарства, які купують товари та користуються послугами для особистого або спільного споживання чи використання.

 

Завдання маркетингу полягає у вивченні впливу факторів на вузькі сегменти ринку і створенні найтиповішої картини такого впливу.

Фактори, що впливають на поведінку споживачів

		Вплив комплексу маркетингу - товарна політика; - цінова політика; - збутова політика; - комунікаційна політика.

 

 

Людина спочатку прагне задовольняти “первинні” потреби (фізіологічні та потреби самозбереження). У міру їх задоволення, з’являються стимули до орієнтації на подальші, за важливістю “вторинні”, потреби (соціальні потреби, потреби в пошані та самоствердженні)

На поведінку покупця впливають неконтрольовані фактори (психологічні, особисті, фактори соціально – культурного впливу, фактори ситуаційного впливу) та контрольовані (комплекс маркетингу).