Загальна характеристика невербальних засобів консультативної взаємодії. Техніка дзеркального відображення невербальної поведінки клієнта.

 

Істотними складовими процесу консультування є тон голосу, вираз обличчя, поза тіла.

Консультант повинен звертати увагу на невідповідність вербальної і невербальної поведінка клієнтів і тим самим допомагати їм виразити реальні, справжні почуття. Орієнтація консультанта в невербальних реакціях збільшує довіру клієнтів. Клієнти приписують консультантові глибоку спостережливість або "шосте почуття" найчастіше завдяки його умінню "читати" невербальну поведінку.

Невербальна поведінка - особливий "ключ" до розуміння почуттів і мотивів клієнта. Однак існують неприйнятні і занадто прямолінійні інтерпретації, тому що невербальні дії є частиною більш широкого контексту поведінки. Навіть однакові невербальні прояви можуть означати різні речі в залежності від контексту. Наприклад, контакт очей припускає дружність, інтимність, коли люди близькі одне до одного; однак довгий погляд на співрозмовника свідчить про агресію, якщо стосунки формальні. Подібним чином дотик може означати як турботу, так і прагнення до інтимності або домінування. Окрім того, в уявленнях про невербальну поведінку існують виразні між культурні розбіжності.

Своєю невербальною поведінкою консультант також розвиває консультативний контакт, що передбачає таку послідовність дій:1. Бути з клієнтом віч-на-віч. Фізична обстановка має дозволяти консультантові і клієнтові бачити один одного повністю.2. Бути у відкритій пози Схрещені руки і ноги, звичайно, інтерпретуються як оборонна, байдужа і відступальна поза. І навпаки, відкрита поза означає, що консультант готовий прийняти усе, що розкриє клієнт. Звичайно, схрещені руки консультанта не обов'язково означають те, що він "вийшов" із контакту.3. Час від часу нахилятися до клієнта. Такою позою консультант виражає свою участь у контакті. З іншого боку, не перестарайтеся, тобто не наближайтеся до клієнта надмірно і занадто швидко, тому що це може викликати тривогу, здаватися вимогою швидкого і тісного контакту.4. Підтримувати контакт очей и клієнтом означає засвідчити свою увагу і зацікавленість, але контакт не повинен бути безперервним. У такому випадку він стає схожим на докучливе "вирячування" очей на клієнта. З іншого боку, якщо погляд консультанта занадто часто "блукає" у просторі, не зупиняючись на клієнті, то створюється враження відхилення від контакту.5. Бути розслабленим. Більшість клієнтів хвилюється в ситуації консультування, важливо, щоб консультант не був напружений і не посилював занепокоєння клієнта. Консультант повинен природно користуватися своїм тілом (невербальна поведінка), намагаючись показати клієнтові свою емпатичну участь у консультативному контакті.

Техніки дзеркального відображення невербальної поведінки використовуються для приєднання, створення контакту, навіювання адресату неусвідомлюваного довіри, для підвищення емпатії, кращого розуміння клієнта. При використанні всіх технік застосовується периферичний зір.

 

1. Техніка підстроювання до пози.Потрібно прийняти ту ж позу, що і партнер, зробити якусь частину поведінки схожою на аналогічну частину поведінки партнера.Відображення пози може бути прямим, як у дзеркалі або перехресним, наприклад, якщо у клієнта ліва нога закинута на праву, то ви можете зробити так само.Важливо! Клієнт не повинен помічати, що ви його копіюєте, не потрібно карикатурного відображення - дайте партнеру те, що він хотів би побачити в дзеркалі.

2. Підстроювання до дихання.Потрібно копіювати дихання партнера. Використовуються дві форми.А) Пряма підстроювання - починайте дихати так само, як дихає партнер, в тому ж темпі. Найефективніше непрямий, але складніше здійснити.Б) Непряма підстроювання - узгодьте з ритмом дихання партнера якусь іншу частину своєї поведінки. Наприклад, качайте рукою в такт дихання партнера, говорите в такт дихання, тобто на його видиху, говорите з тією ж частотою з якою дихає партнер (на видиху), відстежуйте дихання через раз, наприклад, копіюєте вдих, пропускаєте видих і другий вдих, копіюєте видих.

3. Корекція до рухів.Підстроювання до рухів - узгоджені та симетричні рухи партнерів.

Значення невербальної поведінки клієнта для консультативного процесу.

Хода клієнта, його постава, пози, жести, вираз обличчя й погляд, інтонація й тон голосу можуть надати консультантові додаткову інформацію.

Хода

Вже "прихід клієнта дає консультантові перше уявлення про його характер" [7]. Якщо клієнт входить у кабінет твердим і впевненим кроком, то це вказує на сміливість. Разом з тим звучна хода, навмисно підкреслений стукіт взуття свідчить про нестриманість характеру, безцеремонність (часто при цьому підвищений тон "компенсує" відсутність впевненості в собі). Люди, що ходять тихими, невпевненими кроками, спираючись на пальці, - завжди зосереджені, не люблять привертати до себе увагу, часто заглиблені в себе. Якщо ж клієнт має нерівномірний крок - то поспішає, то сповільнює ходу і при цьому злегка погойдується - то, можливо, він боязкий і прагне уникнути консультації. Розмірений крок характеризує людей спокійних, непідвладних ніяким дивацтвам і легковажності, розгойдування під час ходьби може бути як ознакою акуратності і точності, так і педантичності чи навіть марнославства, надто великі кроки людини невисокого зросту можуть означати бажання швидше досягти мети, енергію і стрімкість, а маленькі кроки людини високого зросту - боязкість і неквапливість

Постава

Як відомо, постава визначає загальний вигляд фігури й багато в чому залежить від звичного положення корпуса і голови. Постави поділяють на пряму, сутулувату й згорблену, на мляву й бадьору. Так, пряма і невимушена постава може свідчити про відкритість, здатність до негайного використання внутрішніх сил і незалежності від якого-небудь обмежувального примусу, хоча це може бути й результатом занять спортом (наприклад, гімнастикою чи спортивними танцями).Можливо, млява постава, сутула спина виявляють покірність, смиренність, догідництво, хоча не виключені певні проблеми з хребтом. А от нерухомість чи напруженість тіла, найімовірніше, вказують на реакцію самозахисту, уникнення контактів, закритість, часто вразливість, а також на незграбне намагання бути коректним

Поза

· закрита посадка (ноги і ступні зімкнуті) - побоювання контактів, недостатня внутрішня впевненість у собі;безтурботно-відкрита посадка (ноги чи стегна широко розставлені) - недисциплінованість, лінощі, байдужо-примітивна безцеремонність;ноги, покладені одна на другу - природна самовпевненість, доброзичливий настрій, немає готовності до діяльності чи захисту;посадка на краю стільця, з випрямленою спиною - високий ступінь зацікавленості у предметі розмови;посадка при постійній готовності підхопитися (наприклад, одна ступня під сидінням стоїть повністю, друга за нею - на носку) - типова для невпевнено-боязких чи злостиво-недовірливих натур.Якщо клієнт раптово стиснув долоні, схрестив ноги чи сів на край крісла, то консультант може припустити, що в цей момент слова клієнта не відповідають його переживанням.

Жести

Людина жестикулює довільно й підсвідомо. Для консультантів особливе значення має саме мимовільна жестикуляція, оскільки вона передає певні стани. На думку Кроута, пальці, зведені разом, означають покірність і смиренність, палець біля рота - сором'язливість, палець, затиснутий пальцями другої руки, - само-підбадьорення. У ситуаціях зніяковілості, вважає Гельма, людина потирає різні частини голови (око, чоло, тім'я, підборіддя, ніс, щоки, вуха чи маніпулює предметами: повторно закручує і розкручує краватку, футляр самописки, торкається костюма.

Якщо ж людина стурбована, вона "совається" на стільці, закушує губи, часто киває головою чи поправляє волосся, що заважає [4]. Як бачимо, внутрішній стан унікальним чином відтворюється в зовнішньому поводженні. Разом з тим, тлумачити "сигнали тіла" однозначно було б неправильно: кожен жест може мати кілька значень. Якщо хтось потирає потилицю, це не обов'язково означає, що він збентежений, можливо, в нього просто свербить голова, а може, це звичка.