Предмет, завдання, структура та методи вікової психології.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Предмет, завдання, структура та методи вікової психології.



Вікова психологія - це галузь психології, яка вивчає психологічні особливості формування особистості на різних вікових етапах. Ділиться на підрозділи: дитяча, підліткова психологія, психологія юності, дорослості, старості (Геронтопсихологія).
Кожен розділ вивчає динаміку психічного життя людини в рамках даного віку, тобто онтогенез.
Вікова психологія відзначає ті порівняно повільні, але грунтовні кількісні і якісні зміни, які відбуваються у психіці та поведінці дітей при їх переході з однієї вікової групи в іншу. Зазвичай ці періоди охоплюють значні періоди життя, від декількох місяців для немовлят до ряду років для дітей старшого віку.
Предметом вікової психології є вивчення і представлення у вигляді наукових фактів і відповідних теорій основних особливостей психічного розвитку дітей при їх переході з одного віку до іншого, включаючи різнобічні змістовні психологічні особливості дітей різного віку.
Об'єкт досліджень - закономірності розвитку і формування особистості.
Предмет - вікова динаміка психіки людини, онтогенез психічних процесів і психологічних якостей особистості.

Стуктура:1)Психологія дитинства: немовлячий вік, раннє дитинство, дошкільне дитинство, молодший шкільний вік).2)Ас підліткового віку.3)Психологія юнацького віку.4)Психологія дорослої людини(акмеологія).5)Пс старості і старіння(геронтопсихологія) – вивчення процесів старіння, покращення якості життя людини у старості.
Завдання
: Теоретичні(розкрити сутність, закономірності і динаміку психічного розвитку в онтогенезі, виявити рушійні сили та фактори розвитку, виявити псих новоутворення. Методологічні(ств єдину психологічну теорію розвитку, яка б різносторонньо розкривала людину та її досягнення у кожен віковий період).Психолого-діагностичні(розробити нові методи вивчення та діагностики розвитку людини у різні вікові періоди).Практичні(втілення в практику практичних та психодіагностичних розробок)
Найчастіше вікова психологія послуговується такими загальнопсихологічними методами:
а) спостереження. Як один з основних емпіричних методів психологічного дослідження, воно ґрунтується на тому, що будь-які психічні явища виявляються в зовнішній поведінці: діях, жестах, виразах обличчя, позах, мовленнєвих реакціях людини тощо. б) бесіда. Проводять її за заздалегідь підготовленою схемою, попередньо визначивши питання. в) інтерв'ю. Процедура інтерв'ю вибудовується за принципом "запитання - відповідь", як правило, запитання заздалегідь чітко програмують. Цей метод дає змогу вивчати одночасно велику кількість індивідів, зібрати масив даних, які стосуються найрізноманітніших питань, інтересів і вподобань тощо;г) анкетування. Цей метод забезпечує значні можливості для отримання широкої інформації за короткий час. д) аналіз продуктів діяльності. Аналізу можуть підлягати процес, результати діяльності. Найпростішим прикладом використання цього методу є аналіз учнівських письмових робіт, малюнків, виробів, віршів тощо, який дає змогу одержати відомості про рівень розвитку їх інтелекту, мотивації" саморегуляції, виявити прихований потенціал розумової діяльності, особи-стісні риси, задатки, актуальний емоційний стан, прогнозувати тенденцію розвитку;е) метод експерименту. Основними ознаками експерименту є створення дослідником умов, у яких виявляються психічні явища, і контролювання його перебігу. Це дає змогу варіювати незалежними змінними, впливаючи на індивіда і тим самим зумовлюючи певні явища (залежні змінні).
Методами власне вікової психології є;а) близнюковий метод. Особливо він придатний для порівняльного вивчення впливу зовнішніх умов та спадковості на розвиток близнюків. Оскільки однояйцеві (монозиготні) близнюки мають однаковий генетичний код, відмінність у їхньому розвитку і поведінці дає підставу для висновків про особливості впливу зовнішніх чинників, наприклад навчально-виховних умов, на розвиток психічних функцій та особистості;б) лонгітюдний (продовжений) метод дослідження. Суть його полягає у вивченні одних і тих самих досліджуваних у різні моменти їхнього життя. Його повторюють через значні проміжки часу і порівнюють отримані дані з попередніми. Предметом дослідження можуть бути розвиток інтелекту, мовлення, самосвідомості, спонукальної сфери та ін. в) метод поперечних зрізів. При використанні цього методу порівнюють одночасно різні вікові групи досліджуваних. Перевага його полягає у короткотри вал ості, незначних фінансових затратах, керованості. Прикладом використання цього методу є вивчення мотивів саморегулювання поведінки молодшими школярами, підлітками та старшокласниками.

Методологічні проблеми вікової психології.

Методологія – вчення про методи і способи наукового пізнання. В структурі методологічного пізнання виділяють 3 рівні методології:1 – загальнонауковий(світоглядна інтерпретація явищ фактів закономірностей результатів дослідження .Відомі 2 підходи: матеріалістичний та ідеалістичний(ідеалізм розглядає предметом дослідження психології душу як нематеріальну надприродну сутність. Матеріалізм – психіку яка визначається як продукт діяльності кори головного мозку) Психологія. спирається на дуалістичний підхід, бо предметом її вивчення є людина як цілісно-духовна сутність) 2 – конкретно науковий(реалізація філософських засад у застосуванні до конкретної галузі знання. У пс є ряд напрямів, кожен з яких має свою методологічну систему і відповідно свій предмет методи і методологічні засади. 3 – методичний (конкретні методи і методики які науковець безпосередньо використовує в процесі емпіричного дослідження. Дотримання ієрархії методол рівнів необх для того щоб емпір і експеримент методи використовувати не ізольовано від заг плану а у взаємозв язку філософської спеціальної конкретно-наукової методології.
Проблеми:1)немає єдиного погляду на розвиток дитини.2)Проблема співвідношення біологічних та соціальних впливів.. на розвиток людини. Проблема що стос х-ру розвитку. Прихильники біхев надають перевагу концепції поступального безперервного розвитку. Прихильники стадіального розвитку(Піаже Фройд Еріксон)вказують що розвиток відб стрибкоподібно і поділ його на окремі стадії. Перехід з однієї стадії на іншу відб в результ долання кризи і формування нових якісних змін. Проблема стихійного і організованого впливу на розвиток що є визначальним. Проблема співвідношення здібностей та задатків.

 

Поняття про розвиток, дозрівання і ріст.

Розвиток - це розгорнутий у часі процес кількісних та якісних змін в організмі та психіці людини, її мисленні, почуттях і поведінці, що є результатом біологічних процесів в організмі та впливів навколишнього середовища.

Дозрівання - це насамперед зміни індивіда чи окремих його функцій і процесів унаслідок дії внутрішніх вроджених факторів. Наприклад, правомірно говорити про дозрівання органічних функцій людини чи її орга-нізму в цілому. Ріст - процес кількісних змін у ході вдосконалення тієї або іншої психічної функції.

Розвиток - процес переходу з одного стану в інший, більш досконале, перехід від старого якісного стану до нового якісного стану, від простого до складного, від нижчого до вищого. Розвиток психіки - закономірне зміна психічних процесів у часі, виражене в їх кількісних, якісних і структурних перетвореннях. Зріст - кількісний аспект процесів розвитку. Головна відмінність розвитку від зростання: зростання зводиться до кількісних змін, а розвиток характеризується якісними перетвореннями, появою новоутворень, нових механізмів, процесів, структур.

Важливо розрізняти поняття розвиток і дозрівання. Дозрівання для цілого ряду зарубіжних теорій вікової психології - найважливіший фактор розвитку, причинно обумовлює ті чи інші досягнення.



Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.172.217.174 (0.01 с.)