Операції на рогах. Анатомо-топографічні дані розвитку рогів. Способи попередження росту рогів у телят. Обезрожування дорослих тварин.

Анатомотопографічні дані Основу рога формує роговий відросток лобної кістки. Всередині відростка є порожнина — пазуха рогового відростка, покрита слизовою оболонкою, що сполучається з лобним синусом. Зовні роговий відросток вкритий основою шкіри рога, яка зростається з його окістям. Зовнішній шар основи шкіри рога формує сосочки з гермінативним шаром епідермісу, який продукує щільний ріг у вигляді рогового чохла, що виходить за межі рогового відростка. Довжина відрізка рогового чохла, що лежить над роговим відростком лобної кістки, з віком збільшується. На лобній кістці зачатки рогових відростків з’являються в період внутрішньоутробного розвитку плода. На місці їх формування під окістям виникає екзостоз, а у товщі шкіри закладається роговий зачаток. Одночасно в роговому горбику виникає невелика порожнина, яка з’єднується із лобною пазухою. У новонароджених телят з 2-тижневого віку на місці формування рогових відростків відбувається потовщення шкіри, а з місячного віку розпочинається розвиток рогових відростків лобної кістки. У процес і росту рога його порожнина продовжується в роговий відросток. Величина й форма рога залежать від породи й віку тварини, її статі. На рогах розрізняють основу (корінь), тіло й верхівку, а також кістковий відросток лобної кістки та роговий чохол, або ж власне ріг.

Кровопостачання. Роговий відросток забезпечується кров’ю артерії рога (a. cornus), яка відгалужується від скроневої поверхневої артерії. Вона йде вздовж зовнішнього лобного гребеня, близько переднього краю якого від артерії рога відходять чотири гілки. Останні огинають основу рога з латерального та медіального боків. Кров відтікає по однойменним венам, які розташовані по ходу артерії.

Лімфавід основи шкіри рога відтікає по 3—4-м магістральним лімфатичним судинам, які огинають відросток з латерального й медіального боків, переходять у виличну ділянку, де з’єднуються з лімфатичними судинами з лобної ділянки та впадають у привушний лімфатичний вузол.

Іннервація здійснюється нервом рога (n. cornus), який є гілкою очного нерва. Через надочний отвір нерв рога далі проходить уздовж зовнішнього лобного гребеня. Тут він вкритий шкірою, фасцією, лобнощитковим м’язом і шаром пухкої сполучної тканини. В іннервації шкірно-фасціального шару також беруть участь гілки лобного й підблокового нервів, гілки дорсальних стволів перших шийних нервів.

Провідникова анестезія нерва рога

Точка уколу голки знаходиться на середині відстані між основою рога і заднім краєм очної орбіти. Голку спочатку спрямовують до зовнішнього гребеня лобної кістки до моменту відчуття кісткової перепони, а потім — під нього. Об’єм розчину місцевого анестетика — 10—15 мл.

*Запобігання росту рогів у телят

Показання. Профілактика травматизму при формуванні комолого стада для

крупногрупового безприв’язного утримання тварин.

Розрізняють хімічний, термічний та кривавий способи попередження росту рогів, які застосовують у телят 1—3-тижневого віку. Всі способи ґрунтуються на руйнуванні основи шкіри рогового горбика та епідермісу, що його вкриває.

Хімічний спосіб. Попередження росту рогів досягається нанесенням на рогові горбики хімічних речовин, які зумовлюють некроз шкіри. Здебільшого для цього використовують натрію чи калію гідроксид у вигляді спеціальних олівців чи штифтів, які вкладають у дерев’яну чи гумову трубку або ж загортають у папір. Попередньо в ділянці рогового горбика видаляють волосся та зволожують шкіру. Потім прикладають трафарет з отвором для запобігання пошкодження оточуючих тканин і роблять втирання штифтом хімічних речовин до появи крапель крові. На 6—8-й день на обробленій ділянці утворюється сухий некротичний струп, який відторгається через 2—3 тижні.

Для попередження опіків шкіри рук оператор повинен працювати в гумових рукавичках.

Недоліком хімічного способу є те, що нерідко телята облизують оброблені рогові горбики один в одного, внаслідок чого виникають опіки язика. Це спостерігається переважно при нестачі в раціоні телят мінеральних речовин.

Термічний спосіб є більш ефективним, проте викликає сильну больову реакцію, а нерідко опіки ІІ і ІІІ ступенів. Його застосовують у телят віком до 6 тижнів. При цьому використовують різні моделі спеціальних термокаутерів для рогів.Термокаутер нагрівають до білого кольору. Для руйнування рогоформуючих тканин його протягом кількох секунд помірно притискують до рогового горбика і повертають. Зважаючи на поступове охолодження термокаутера, для обробки другого рогового горбика дещо посилюють тиск на тканини та на 2—3 сек подовжують експозицію. Припечена ділянка набуває світло-коричневого забарвлення, а в утвореному заглибленні з’являється тканинний ексудат. З часом тут з’являється струп, який відпадає через 2—3 тижні. При недотриманні правил операції з попередження росту рогів хімічним чи фізичним способом не відбувається повного руйнування гермінативного шару епідермісу, що може зумовлювати ріст деформованого рога.

Кривавий спосіб. У телят віком 1—3 тижні руйнують рогові горбики за допомогою трепана із зовнішнім діаметром 2,5 см або ж перфоративного ножа Плахотіна-Шитова.

Техніка операції. В ділянках рогових горбиків вистригають шерсть і шкіру обробляють антисептиком. Помічник фіксує теля за вуха. Хірург приставляє трепан до рогового горбика, швидким рухом по колу прорізує шкіру навколо нього. Далі поворотом трепана на 90° зрізується роговий зачаток разом з окістям лобної кістки. Кровотеча не потребує додаткового втручання. Рану припудрюють антисептичним порошком з інсектицидними властивостями чи антисептиком у формі аерозоля.

*Ампутація рогів

Показання. Переломи, неправильний ріст і новоутворення рогів, бодливість. Видалення рогів здійснюють безкровним чи кривавим способом.

Безкровний спосіб застосовують у тварин віком 2—2,5 роки шляхом стискування кайми шкіри в основі рога надзвичайно тугим гумовим кільцем (вакуумна гума).Це призводить до знекровлення тканин і наступного відпадання рога. Гумове кільце накладають за допомогою спеціальних щипців, гачків чи шворок. Розміри кільця: діаметр зовнішній — 15—20 мм, внутрішній — 9—10 мм.

Кривавий спосіб, як правило, застосовують у дорослої худоби.

Фіксація і знеболювання. Операцію виконують на стоячій тварині у станку з накладанням носових щипців. Для знеболювання використовують нейролептаналгезію та анестезію нерва рога.

*Відкрита ампутація рога

Двічі ріг змазують 5 %-ним спиртовим розчином йоду, ампутують дротяною чи листовою пилкою. При цьому голову тварини нахиляють у бік рога, який оперують, щоб уникнути затікання крові в лобну пазуху. Для зменшення кровотечі на основу рога накладають джгут. При ослабленні джгута судини, які кровоточать, задовблюють у кістці вістрям скальпеля, а на куксу рога накладають пов’язку з антисептичною маззю. У випадках локалізації травм, новоутворень поблизу основи рогового відростка та для прискорення загоєння операційного дефекту після його ампутації застосовують так звану “глуху” ампутацію одним із способів.

*Ампутація рога із закриттям кістково-шкіряного дефекту невільною шкіряною пластикою

Знеболювання посилюють одночасною анестезією лобного, підблокового, рогового та гілок дорсальних стовбурів перших шийних нервів. Останні знеболюють шляхом пш інфільтрації тк розчином місцевого анестетика в кількості20—30 мл з вентрального та заднього боків основи рога, відступивши від нього на 2—3 см.

Техніка операції за Григореску. Спочатку роблять два розрізи

м’яких тканин завдовжки 4—6 см: один по зовнішньому лобному гребеню, другий —позаду рога по міжроговому гребеню. Біля основи рога їх з’єднують двома напівмісяцевими розрізами. Шкіру навколо рога відпрепаровують у боки, а потім пилкою, зручніше дротяною, ампутують ріг біля самої основи. Кровотечу зупиняють, задовблюючи судини у кістку та торзуючи їх у м’яких тканинах. Рану закривають вузловим швом чи швом з валиками. Шви знімають на 10—12-ту добу.

*Ампутація рога із закриттям кістково-шкіряного дефекту вільною шкіряною пластикою за петраковим

Цей спосіб використовують у випадках, коли основа рога в діаметрі перевищує 17—18 см, чи з інших причин не вдається закрити дефект у попередній спосіб. Перший етап ампутації рога ідентичний, як і за способом Григореску. Відразу після цього отримують шкіряний клапоть за діаметром дефекту, прикладають його до рани і фіксують до її країв вузловим швом із шовку (рис. 20). Шкіряний клапоть утримується на місці дефекту 1,5—2 міс., поступово висихає і відпадає у вигляді сухої кірочки. За цей період під струпом формується щільна сполучна тканина, яка повністю закриває кістково-шкіряний дефект.

Отримання шкіряного клаптя. За добу до операції у тварини готують операційне поле у верхній третині шиї. За 10—15 хв до ампутації рога проводятьінфільтраційну анестезію ділянки для отримання шкіряного клаптя. Після ампутації рога скальпелем висікають клапоть шкіри за розмірами дефекту тканин на місці операції. Рану закривають вузловим швом.