Операції на вимені у корів. А-т характеристика ділянки. Методи знеболювання. Техніка операції.

Молочна залоза в корови являє собою орган, який локалізується в лобковій ділянці. Вона складається з двох пар залозистих часток, які злилися й розташовані попарно з боків від медіанної лінії живота. Кожна частка вентрально закінчується дійкою. Структурними елементами кожної частки є паренхіма, сполучна тканина, яка утворює строму вимені, система вивідних протоків, кровоносних судин і нервів.

На молочній залозі розрізняють основу, яка прилягає тісно до черевної стінки, тіло вимені й дві пари дійок. На тілі вимені виділяють передню (черевну), задню(стегнову), нижню (або дійкову) і дві бокові поверхні.

Вим’я корови поздовжньою борозною ділиться на праву й ліву половини. Передня й задня чверті вим’я також інколи більш або менш чітко розмежовані між собою. Форма вимені корів — чашкоподібна або квадратна. Зустрічаються й перехідні форми, наприклад, плоске вим’я.

Молочна залоза покрита порівняно ніжною шкірою з рідким волоссям. Каудальну поверхню молочної залози з чітко виступаючими вертикальними складками шкіри й помітними лінійними потоками волосся називають молочним дзеркалом. Головними підтримуючими структурами вимені є серединна й бокові підтримуючі зв’язки.Серединна підтримувальна зв’язка є продовженням жовтої черевної фасції, яка йде від білої лінії животав бік основи вимені. Вона являє собоюзначний шар з великою кількістюеластичних волокон. Проникаючи між обома половинками молочної залози,зв’язка ділить вим’я на праву й ліву половиний підтримує його.Функцію бокових підтримуючихзв’язок виконує поверхнева фасція, яказливається з глибокою фасцією. Боковіпідтримуючі зв’язки оточують вим’я збоків, а на нижній поверхні молочної залози вони з’єднуються із серединноюпідтримуючою зв’язкою. Від боковихпідтримуючих зв’язок у товщу органавідходять численні перегородки (трабекули)молочної залози, які утворюють уній сітчасту структуру.

Провідникова анестезія нервів молочної залози в корів за Б. О. Башкіровим. Техніка анестезії. Точку уколу визначають у ділянці тулуба (у погано вгодованих тварин у цьому місці видно зовнішній край найдовшого м’яза спини) у проміжку між поперечними відростками третього й четвертого поперекових хребців. Після проколу шкіри голку просувають у глибину під кутом 55—60° до серединної площини або 30—35° — до горизонтальної площини (рис. 223). Голку просувають до моменту дотику її кінчика з кісткою (тілом третього поперекового хребця) на глибину 6—9 см. Після цього голку відтягують на 2—5 мм назад й ін’єктують 3 %-ний розчин новокаїну з розрахунку7—8 мл на 100 кг маси тварини. Анестезія з відповідного боку молочної залози настає через 10—15 хв і триває 1,5—2 год.

Оперативне відновлення дійкового каналу

Показання. У молодих самок після родів інколи спостерігають відсутність дійковогоканалу або його отвору на шкірі.У цих тварин відповідна частка вимені збільшена й переповнена молоком. Верхівкавідповідної дійки на місці каналу не має отвору. Пальпацією виявляють повнувідсутність сфінктера дійки або останній частіше пальпують у вигляді потовщенням’язів. Молоко не виділяється внаслідок заростання отвору тонкою шкірою, яка виступає у вигляді підвищення на верхівці дійки при її затисканні рукою (як при доїнні).

Фіксація. Тварину фіксують у стоячому або боковому лежачому положенні.

Знеболювання. Нейролептаналгезія, наркоз, провідникова анестезія нервів молочної залози.

Техніка операції. При заростанні дійкового каналу шкірою необхідно дійку стиснутитак, щоб шкіра, яка закриває канал, натягнулася у вигляді потовщення. Центростаннього проколюють кровопускальною голкою. Краще всього пропалити шкірурозжареним дротом, в’язальною спицею або, захопивши очним пінцетом, зрізати ножицями.Після операції стежать, щоб рана не заростала, часто здоюють і катетеризуютьсосок, а в проміжках між здоюваннями змащують вазеліном, борною чи іншоюмаззю для запобігання утворенню кірок і закупорки каналу. Якщо отвір малий, йогорозширюють бужем.

Лікування нориці молочної цистерни

Показання. До причин виникнення нориць молочної цистерни належать проникн і рани, абсцеси, травми з некрозом ділянки стінки цистерни. Через отвір нориці виділяється молоко, а навколо неї розвивається рубцева тканина.

Фіксація. Тварину фіксують у боковому лежачому положенні.

Знеболювання. Застосовують поєднаний наркоз, провідникову анестезію нервів вим’я та ін’єктують нейролептик.

Техніка операції. Після закінчення періоду лактації на молочній залозі самки видаляютьрубцеву тканину по краях рани шляхом скарифікації. Краї рани з’єднуютькількома стібками вузлового шва.У цей же час виконують пластичну операцію. Спочатку вирізують норицеву виразкуй прилеглі до неї рубцеві тканини. Дефекту намагаються надати правильноїформи. Після цього на краї рани слизової оболонки накладають 2—3 стібки петлеподібного горизонтального шва із кетгуту. Краї рани шкіри подовжують, а утворенийклапоть шкіри відпрепаровують, натягують на поверхню рани й з’єднують вузловимшвом, щоб закрити шов, накладений на слизову оболонку.

Післяопераційний догляд. Післяопераційний успіх залежить від запобігання

роз’єднанню країв рани молоком. Тому в цей період основне завдання полягає в забезпеченні постійного стоку молока з цистерни. З цією метою в дійковий канал необхідно ввести поліетиленову трубку й закріпити її кінці на дійці, або молочний катетер,який самофіксується за методом Є. М. Пономаренка.

Ампутація дійок вим’я

Показання. Розміжчення тканин вимені внаслідок травми.

Фіксація. Тварину фіксують у стоячому або лежачому положенні.

Знеболювання. Нейролептаналгезія. Провідникова анестезія нервів вимені за Б. О. Башкировим. При ампутації сосків задніх часток додатково проводять провідникову анестезію промежинних нервів.

Техніка операції. При обмеженій травмі верхівки соска роблять часткову ампутацію зі збереженням кукси, придатної для доїння. Під час вирізування розмічених тканин максимально бережуть слизову оболонку соскового каналу, що попереджує його зарощування. Рану лікують відкритим способом. За наявності великої травми дійку ампутують біля основи з наступним глухимзакриттям кукси двоповерховим швом або клеєм ціакрином. Для цього тканини вирізують клиноподібно.

Ампутація молочної залози в корови

Показання. Широкі флегмони або дисемійоване гнійне запалення вим’я, коли всі його тканини всипані численними гнійниками, розітнути які неможливо, а також іншігнійні процеси, що супроводжуються масивним розростанням сполучної тканини таатрофією вим’я.

Фіксація. Тварину фіксують у лежачому боковому положенні.

Знеболювання. Нейролептаналгезія, наркоз, провідникова анестезія нервів вим’я за І. І. Магдою або за Б. О. Башкировим, інфільтраційна анестезія по лінії розрізу.

Техніка операції. Виконують циркулярний розріз шкіри молочної залози на

відстані 6—8 см від основи сосків. При необхідності роблять ще два додаткових вертикальнихрозрізи. Шкіру вим’я відпрепаровують у бік черевної стінки. Підтримуючізв’язки вим’я розсікають і тупим методом відпрепаровують залозу від черевної стінкий доходять до судинно-нервових пучків.Зовнішній сім’яний нерв розсікають, а на зовнішню соромітну артерію накладають дві лігатури, а дещо нижче лігатур накладають гемостатичний пінцет і артерію пересікають між лігатурою й пінцетом. На зовнішню соромітну, промежинну й підшкірну молочні вени накладають по дві лігатури і розсікають їх між останніми. Аналогічно розтинають судини й нерви на протилежній половині вим’я. Пухку клітковину легко розпрепаровують тупим методом між черевною стінкою й молочноюзалозою.Рану звільняють від згустків крові й припудрюють антисептичним порошком. Нашкірку рани накладають петлеподібний вертикальний шов із захопленням тканин черевної стінки. Надлишки шкіри при необхідності висікають. Глухий шов на рану накладатине слід, тому що після операції розвивається великий набряк з надмірним натягомтканин. При накладанні шва на рану залишають отвори для стоку ранового ексудатув передньому й задньому кутах рани, а інколи й посередині.

Післяопераційний догляд. З метою забезпечення стоку ексудату доцільно дренуватирану із застосуванням гіпертонічних розчинів солей. У порожнину рани вводятьантибіотики.