Операції на передшлунках у великої рогатої худоби і овець та шлунку у собак

Руменотомію проводять у стоячому поло­женні тварини і як виняток — у лежачому. Знеболювання досягають провідниковою анестезією (паралюмбальна чи паравертебральна), ін­фільтраційною по місцю розрізу та надплевральною новокаїновою блокадою. Паралюмбальну анестезію здійснюють трьома ін'єкціями 3%-го розчину новокаїну по 15—20 мл на кожну: першу виконують на передньозовнішньому краю поперечно-реберного відростка 1-го попере­кового хребця — анестетик ін'єктують під і над кісткою (анестезія останнього міжреберного нерва); другу (клубово-підчеревного нерва) і третю (клубово-пахвинного нерва) — в ділянці середини вільного краю поперечно-реберних відростків 2-го і 4-го поперекових хребців.

78.Поперековий новокаїновий блок. Анатомо-топографічні дані розміщення нирок у коней та великої рогатої худоби. Показання та методика виконання блокади у коней та великої рогатої худоби.

Для блокади застосовують 0,25 % розчин новокаїну, виготовлений на 0,85 % розчині натрію хлориду або на видозміненому розчині Рінгера.Розчин новокаїну, підігрітий до температури тіла тварини, ін'єкують через голку Боброва. Середня доза 0,25 % розчину новокаїну для коня і великої рогатої худоби — 1 мл на 1 кг маси тіла тварини. За потреби блокаду повторюють через 6-7 діб.

У коней поперекову блокаду виконують за І.Я. Тихоніним. Коня фіксують у Станку. Розчин новокаїну можна вводити як з правого, так і з лівого боку. Двобічна поперекова блокада, на думку деяких авторів, дає кращі результати, ніж однобічна.При правобічній блокаді голку вколюють перпендикулярно до шкіри в проміжку між останнім ребром і поперечнореберним відростком першого поперекового хребця або між 17-м і 18-м ребрами на відстані 8 - 10 см від середньої лінії спини (біля зовнішнього краю найдовшого м'яза спини) і просувають на глибину - 9 см.На лівому боці голку вводять у проміжку між останнім ребром і переднім краєм поперечнореберного відростка першого поперекового хребця на відстані 5 - 6 см від вільного відростка в напрямі до серединної лінії тулуба. Голку просовують на Глибину 5 — 6 см. Коли голка досягне потрібної глибини, виймають мандрен. Якщо після його видалення в павільйоні голки не з'явиться кров, роблять пробне вливання розчину новокаїну 20-грамовим шприцом.

При правильному положенні голки розчин новокаїну надходить у навколо-ниркову клітковину під легким натисканням на поршень шприца, а після від'єднання шприца з павільйону голки з'являється крапля розчину. Вільне вливання розчину свідчить про те, що він надходить у черевну порожнину. Якщо голка проникає в м'язи або паренхіму нирки, рука відчуває при введенні розчину значний опір. Поява крові в павільйоні голки свідчить про те, що вона проникла в паренхіму нирки або просвіт кровоносної судини.

У великої рогатої худоби поперекову блокаду (за М.М. Сенькіним) проводять з правого боку в проміжку між останнім ребром і поперечним відростком першого поперекового хребця або між поперечними відростками першого й другого поперекових хребців, відступивши на 1,5 — 2 см від вільних кінців поперечнореберних відростків до серединної лінії тулуба. Голку спрямовують униз і дещо всередину і просувають на глибину 8 - 11 см (залежно від віку та вгодованості тварини). Після проколювання шкіри голка спочатку просувається порівняно легко. При проходженні початкового сухожилка правої ніжки діафрагми і зовнішньої фасції нирки просування голки дещо утруднене, а при їх проколювання іноді відчувається легкий хрускіт, потім голка знову вільно просувається на 1,5-2 см. При правильному положенні голки розчин новокаїну повинен вільно виливатися при легкому натисканні на поршень шприца.

79. Кастрація. Визначення. Показання та протипоказання до кастрації. Вік тварин для кастрації. Загальна характеристика методів кастрації самців.
Кастрація - це операція, при якій штучним шляхом припиняється функція статевих залоз самців і самок. Частіше все го при кастрації видаляють статеві залози, у самців можливе припинення функції також шляхом порушення кровообігу і іннервації статевих залоз або шляхом часткового або повного руйнування їх Видалення статевих залоз викликає зміни в обміні речовин і в поведінці тварини. Кастровані тварини краще відгодовуються, у них поліпшується якість м'яса, зникає специфічний запах (у кнурів). Коні стають спокійнішими і витривалими. Своєчасна кастрація самців дозволяє уникнути спорідненого схрещування та позапланових осеменений. Способи кастрації самців. Всі способи кастрації можна раз ділити на дві основні групи - криваві і безкровні.

*Кривавий спосіб. Застосовують найчастіше. У практиці при використанні його насінники і придатки видаляють частіше повністю. (відкритий і закритий).

*Відкритий спосіб. При такій кастрації розрізають всі верстви мошонки (шкіру, м'язово-еластичну оболонку, фасцію мошонки) і розсікають загальну вагінальну оболонку - випинання паріентальной очеревини в порожнину мошонки для кожної її поло вини окремо. Через розріз загальної піхвової оболонки витягують семенник, визначають перехідну в'язку і перерізають її потовщену частину. Після цього тим чи іншим способом видаляють семенник. Після кастрації відкритим способом черевна порожнина через вагінальний канал сполучається з зовнішнім середовищем. Звідси й на звання способу * Закритий спосіб. При кастрації розрізають тільки шкіру мо шонкі, її м'язово-еластичну оболонку і фасцію. Загальну влагалищную оболонку не ріжуть, а тупим шляхом (пальцями, ручкою скальпеля у більш дорослих тварин) відокремлюють її від фасції, починаючи від місця розрізу і по напрямку до паху. У цьому випадку насіннєвий канатик виявляється покритим загальної піхвової оболонкою, і на них накладають лещеткі або лігатуру.

*Перкутанним спосіб кастрації. В основі методу лежить припинення кровообігу і іннервації сім'яників без видалення їх з організму. З цією метою використовують різні щипці - Телятникова, Ханіна, Бурдіццо та ін; накладення підшкірної лігатури на насіннєві канатики; розчавлювання паренхіми сім'яників щипцями МрчаловскогоКастрація жеребців. Підготовка жеребців до кастрації. За 1-2 дні до кастрації визначають загальний стан їхнього організму і вгодованості. Клінічно досліджують з метою виключення інфекційних хвороб.

Биків каструють у віці не молодше 6 міс, баранів і козлів - 4 міс.Жеребців роблять у віці 3-4 Поросят каструють у віці 5 міс; але частіше за 7-10 діб до відбирання

80. Кастрація кнурців та дорослих кнурів. Анатомо-топографічна характеристика пахвинного каналу, мошонки, сім’яника, сім’яного канатика. Методи кастрації. Можливі ускладнення, їх ліквідація та профілактика. Післяопераційний догляд. Із 10-денного до 1,5-місячного віку застосовують кривавий відкритий метод "на відрив", а з 1,5-місячного до 6—8-місячного віку кастрацію кнурців проводять кривавим відкритим методом "на лігатуру".Щодо кастрації кнурів старшого віку (8—12 міс і старше). Кастрація відкритим кривавим методом "на відрив". Фіксація. Краще всього тварину фіксувати у спинному лежачому положенні на жолобкуватому столі або у висячому положенні, притримуючи руками за задні кінцівки, головою донизу. Знеболювання не проводять. Техніка операції. Після підготовки операційного поля хірург старанно фіксує сім'яники в мошонці, для чого зігнутим середнім пальцем лівої руки, натискаючи спереду в ділянці шийки мошонки, відтісняє сім'яники до дна мошонки, захоплюючи їх з боків великим і вказівним пальцями. Шкіра мошонки повинна бути помірно напруженою і не мати складок. Шари мошонки розсікають одномоментним розрізом, відступивши від шва мошонки на 0,5—1 см. Довжина розрізу повинна бути такою, щоб без надмірних зусиль сім'яники могли виходити назовні через рану мошонки, тобто майже такою, як довжина сім'яника. Далі лівою рукою фіксують сім'яник, а вказівним пальцем правої руки переривають брижу, а потім перехідну зв'язку (що порівняно легко вдається у молодих кнурців); опускаючи її в глибину рани по ходу сім'яного канатика, звільняють останній і сім'яник з придатком від брижі. Підтягують сім'яник максимально назовні й через шкіру, біля зовнішнього пахвинного кільця, пальцями лівої руки фіксують сім'яний канатик. Правою рукою перекручують сім'яник кілька разів навколо осі й обривають сім'яний канатик різким рухом у бік. При цьому потрібно домагатися такої фіксації сім'яного канатика, щоб після його відриву кукса залишилася затиснутою пальцями лівої руки. З метою кращого дотримання цієї умови для фіксації сім'яного канатика можна застосовувати гемостатичні пінцети, їх накладають максимально високо на сім'яний канатик, завершуючи операцію, як і в попередньому випадку. Ватномарлевим тампоном видаляють згустки крові з рани, присипаючи її складною присипкою. Кастрація кривавим відкритим методом "на лігатуру".Фіксацію і знеболювання виконують так само, як і при кастрації "на відрив". Техніка операції. Шари мошонки розсікають одномоментним розрізом разом із загальною піхвовою оболонкою. Після від'єднання перехідної зв'язки та брижі, максимально високо, на найтоншу ділянку сім'яного канатика накладають лігатуру. Відступивши від неї на 1,5—2 см, ножицями пересікають сім'яний канатик. Переконавшись у відсутності кровотечі, завершують операцію, як і в попередньому випадку.

81.Кастрація жеребців. А-т характеристика пахвинного каналу, стінки мошонки, сім’яника, сім'яного канатика. Методи кастрації. Можливі ускладнення, їх ліквідація та профілактика. Післяопераційний догляд. Іннервація статевого члена:1.соромітний нерв,2.середній прямокишковий нерв,3.каудальний прямокишковий нерв,4.вегетативне тзову сплетіння Іннервація препуціального мішка:1.соромітни нерв,2.останній міжреберний,3.клубово-підчеревнний,4.клубово-пахвинний. Кровопостачання: зовн.і вн. соромітні артерії,запиральна артерія,однойменні вени. Методи кастрації:відкритий,закритий способи,(лежаче стояче положення) Відкритий:Шкіру розрізають паралельно шву мошонки, відступивши від нього 1,5—2 см. Довжинарозрізу повинна відповідати довжині сім’яника, щоб останній виходив вільно.Ця умова має велике значення й для попередження післяопераційних ускладнень, оскільки запобігає затримці крові й ранового ексудату в порожнині мошонки. Шари мошонки розсікають на однакову довжину пошарово в два прийоми: перший— шкіру і мускульно-еластичну оболонку на лівій (нижній), а потім на правій(верхній) половинці мошонки; другий, дотримуючись цього ж порядку, фасцію мошонки й загальну піхвову оболонку. Закритий:Мошонку розсікають так само, як і при відкритому способі кастрації. Загальну піхвову оболонку не розсікають, а відпрепаровують від оточуючих тканин (фасції мошонки) тупим способом. Оболонка легко відшаровується, тому що вона рихло з’єднана з фасцією. Тільки на задній поверхні з’єднання їх більш міцне, особливо в старих жеребців, завдяки наявній тут мошонковій зв’язці, яку розривають або розсікають ножицями. Загальну піхвову оболонку разом із зовнішнім підіймачем сім’яника відпрепаровують якомога вище, до рівня шийки мошонки.

Кастрація бугаїв та баранів. Анатомо-топографічна характеристика пахвинного каналу, мошонки, сім'яника, сім'яного канатика. Методи кастрації. Можливі ускладнення, їх ліквідація та профілактика. Післяопераційний догляд.

Іннервація статевого члена:1.соромітний нерв,2.середній прямокишковий нерв,3.каудальний прямокишковий нерв,4.вегетативне тзову сплетіння. Іннервація препуціального мішка:1.соромітни нерв,2.останній міжреберний,3.клубово-підчеревнний,4.клубово-пахвинний. Кровопостачання: зовн.і вн. Соромітні артерії,запиральна артерія,однойменні вени. Методи кастрації:З кривавих методів найчастіше застосовують відкритий. Це пояснюється тим, щов бугаїв дуже рідко зустрічаються аномалії сім’яників і пахвинного каналу. Крім того,пахвинний канал дуже довгий, що попереджує грижоносійство. Способів розрізу мошонки є кілька: 1) ампутація дна мошонки на висоті 2—3 см через що з розрізу випинаються обидва сім’яники, які покриті загальною піхвовою оболонкою (загальна піхвова оболонка має велику щільність, тому зісковзає з-під розрізу ножицями); цей розріз є зручним при закритому методі кастрації, особливо молодих бугаїв; 2) розтин дна мошонки поперек її шва; 3) поздовжній краніальний розріз, яким розсікають і дно мошонки. Найраціональнішими є поперечний розріз дна мошонки (у молодих бугаїв) і поздовжній краніальний (у дорослих бугаїв)! Ампутацію дна мошонки не слід застосовувати, коли оперують у несприятливий період року (через небезпеку забруднення рани)! Відкритий спосіб:Закритий спосіб кастрації. Показання.Цей метод у бугаїв застосовують рідко, тому що орхіти, інтравагінальні грижі, водянку загальної піхвової оболонки реєструють дуже рідко. Фіксація. Тварин можна оперувати як у стоячому, так і в лежачому положенні. Знеболювання. 4 %-ний розчин новокаїну ін’єктують у товщу сім’яника або всім’яний канатик, застосовують нейролептаналгезію. Техніка операції. Розріз мошонки роблять так само, як і в попередньому випадку. При цьому розсікають шкіру, м’язово-еластичну оболонку й фасцію. Загальну піхвову оболонку не розсікають. Розрізавши зазначені шари мошонки, відпрепаровують загальну піхвову оболонку від оточуючих тканин. Мошонкову зв’язку розсікають ножицями, а далі знову тупим методом відпрепаровують загальну піхвову оболонку до рівня шийки мошонки. Вище судинного конуса на сім’яний канатик накладають лігатуру із шовку № 8. Щоб запобігти зісковзанню лігатури з кукси сім’яного канатика, покритої загальною піхвовою оболонкою, на сім’яний канатик слід накладати прошивну лігатуру!Сім’яний канатик, покритий загальною піхвовою оболонкою,розсікають на відстані 1,5—2 см нижче від лігатури.Із порожнини мошонки стерильним тампоном видаляють згустки крові й рану присипають трициліном або сумішшю стрептоциду та йодоформу.