Облік конвертації облігацій в акції

За умовами контракту облігації можуть обмінюватися на звичайні акції. Такі облігації називаються конвертованими. У процесі конвер­тації облігації в акції ринкова вартість як облігацій, так і акцій не відображається. Не визначаються і не відображаються фінансові результати від цієї операції.

Приклад. Компанія А конвертує облігації на $ 150 000, продані за номінальною вартістю в 3 000 звичайних акцій вартістю $ 20 кожна. Ринкова вартість і облігацій, і акцій становить $ 180 000.

У бухгалтерському обліку операція буде відображена:

Дебет рахунку «Облігації до сплати» – 150 000

Кредит рахунку «Акціонерний капітал» – 60 000

Кредит рахунку «Додатковий капітал» – 90 000.

Слід зазначити, що ринкова вартість облігацій і акцій при скла­данні бухгалтерських записів до уваги не приймається.

Облік довгострокових орендних зобов’язань

Вивчаючи матеріал даної теми, слід звернути увагу на те, що одним із видів довгострокових зобов’язань є довгострокова оренда (терміном від трьох і більше років), яка називається фінансовим лізингом. Орен­да – це договірне, строкове, платне володіння і користування майном, яке передається орендодавцем орендареві для здійснення господар­ської діяльності. Взаємовідносини орендодавця з орендарем стосовно оренди майна регламентуються договором.

У зарубіжних країнах довгостроковий фінансовий лізинг набув широкого застосування як засіб формування довгострокових активів. Фінансовий лізинг – це оренда, за умовами якої орендар бере на себе всі ризики та витрати, пов’язані з експлуатацією орендованого майна.

Згідно з Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 17 «Оренда» лізинг визнається фінансовим за умови, що в договорі на оренду передбачений хоча б один із таких чинників:

– – після закінчення строку оренди право власності на майно переходить до орендаря;

– – орендарю надається можливість після закінчення строку оренди придбати майно за ціною, яка значно нижча ринкової;

– – теперішня вартість орендних виплат складає суттєву частку ринкової вартості об’єкта на дату початку дії договору оренди (як правило 90 % і більше);

– – строк оренди охоплює більшу частину терміну експлуатації орендованого майна (як правило, 75 % і більше).

Досвід зарубіжних країн свідчить, що лізингові операції вигідні для їх учасників і тому в загальному обсязі реальних інвестицій постійно зростає питома вага лізингу, зокрема, машин, обладнання та устатку­вання. Оренда об’єктів основних засобів на умовах фінансового лізин­гу дає можливість: постачальнику – реалізувати майно, отримавши повну оплату його вартості; орендодавцеві (лізинговій компанії) – отримати доходи у вигляді відсотків; орендареві – здійснити дивер­сифікацію своєї діяльності або розпочати її зі значно меншими початковими вкладеннями капіталу.

Надходження виробничого обладнання на умовах фінансового лізингу і відповідне зобов’язання за теперішньою вартістю орендних платежів відображається в обліку бухгалтерським записом:

Дебет рахунку «Орендоване обладнання»

Кредит рахунку «Зобов’язання по лізингу»

Виробниче обладнання, придбане на умовах фінансового лізингу, відноситься до складу довгострокових активів, що амортизуються. Нарахування амортизації здійснюється за методом, який застосо­вується у орендаря для активів даної групи.

На суму нарахованої амортизації складається бухгалтерське прове­дення:

Дебет рахунку «Витрати на амортизацію орендованого облад­нання»

Кредит рахунку «Накопичена амортизація орендованого обладнання»

Для розрахунків з орендодавцем компанія – орендар складає графік платежів по фінансовому лізингу. Кожен лізинговий платіж включає основну суму боргу і суму відсотків по цьому боргу, що на рахунках бухгалтерського обліку відображається записом:

Дебет рахунку «Витрати на сплату відсотків»

Дебет рахунку «Зобов’язання по лізингу»

Кредит рахунку «Грошові кошти».

У Балансі основні засоби, отримані на умовах фінансового лізингу, відображаються у розділі «Непоточні активи», а зобов’язання по фінансовому лізингу – у розділі «Непоточні зобов’язання». Та частка довгострокових орендних зобов’язань, що підлягає сплаті в поточному фінансовому році, показується в складі короткострокової заборго­ваності у розділі «Поточні зобов’язання».

Облік пенсійних зобов’язань

У зарубіжній обліковій практиці виникнення зобов’язань по пен­сійних виплатах пов’язане з реалізацією програм пенсійного забезпе­чення працівників після закінчення трудової діяльності. Питання визначення розміру витрат на пенсійне забезпечення, обліку та звіт­ності щодо програм пенсійного забезпечення регламентуються Між­народними стандартами бухгалтерського обліку 19 «Виплати праців­никам» та 26 «Облік та звітність щодо програм пенсійного забез­печення».

Програми пенсійного забезпечення – це угоди між підприємством і його працівниками, за якими підприємство зобов’язується виплачу­вати пенсії працівникам по закінченні трудової діяльності. Більшість програм пенсійного забезпечення передбачають створення окремих пенсійних фондів за рахунок внесків підприємств і працівників з метою здійснення щомісячних виплат працівникам після їх виходу на пенсію та інших виплат – у випадку смерті або непрацездатності.

Залежно від економічної сутності існує два види програм пенсій­ного забезпечення: програми з визначеним внеском і програми з визначеною виплатою.

Програми з визначеним внеском – це програми пенсійного забез­печення, відповідно з якими суми, що підлягають виплаті у вигляді пенсій, визначаються на основі внесків до пенсійного фонду з урахуванням інвестиційного доходу від них. За цих умов пенсійні зобов’язання підприємства обмежуються сумою, яку воно погоджу­ється щорічно вносити до пенсійного фонду. Величина цієї суми для поточного року визначається угодою між підприємством і праців­никами або рішенням Ради директорів. Отже, сума виплат пенсій буде залежати від величини накопичених внесків.

Програми з визначеною виплатою – це програми пенсійного забез­печення, згідно з якими суми, що щорічно сплачуються підприєм­ством до пенсійного фонду повинні забезпечити зобов’язання з вип­лати пенсій у майбутньому. Вони визначаються, виходячи з існуючої чисельності працівників у поточному році. Для розрахунку суми щорічних виплат до пенсійного фонду необхідно здійснити оцінку зобов’язань по пенсійних виплатах, які виникають за цією пенсійною програмою. Ця оцінка проводиться актуарієм з урахуванням таких чинників:

– – майбутні підвищення виплат та темпи інфляції;

– – згода стосовно збільшення пенсійних платежів;

– – зміни в чисельності працівників внаслідок приєднання до даної пенсійної програми та виходу з неї;

– – дохідність пенсійних інвестицій та інших.

Визначені виплати до пенсійного фонду здійснюються підприєм­ством протягом всього терміну надання послуг працівниками, що залишилися, але при цьому вимагається проведення коригувань сум пенсійних коштів. Отже, за пенсійними програмами з визначеною виплатою сума виплат до пенсійного фонду за поточний рік залежить від затвердженої суми майбутніх виплат пенсій.

Облік пенсійних зобов’язань ведеться на реальному, балансовому, пасивному рахунку «Заборгованість з пенсійних зобов’язань». По кре­диту цього рахунку відображається виникнення пенсійних зобов’я­зань, а по дебету – їх погашення. На суму відрахувань на пенсійне забезпечення складається бухгалтерське проведення.

Дебет рахунку «Витрати на пенсійне забезпечення»

Кредит рахунку «Заборгованість з пенсійних зобов’язань»

Погашення заборгованості з пенсійних зобов’язань відображається таким бухгалтерським записом:

Дебет рахунку «Заборгованість з пенсійних зобов’язань»

Кредит рахунку «Грошові кошти»

Заборгованість з пенсійних зобов’язань може відображатися в Балансі як коротко – або довгострокова, залежно від умов програм пенсійного забезпечення, які використовуються на підприємстві.

Завдання для практичних занять

Завдання 1

1. 1. Відобразити господарську операцію на рахунках бухгалтер­ського обліку.

2. 2. В якому розділі балансу відображається заборгованість за довгостроковими облігаціями?

3. 3. Якого принципу необхідно дотримуватися при відображенні відсотків по облігаціях до сплати?

Умова завдання

Фірма «Піраміда» 1.01.20ХХ р. випустила 2 000 облігацій номі­нальною вартістю $ 3 000 кожна на 5 років, відсоткова ставка – 10 %.

Квота до ціни – 100 %.

Відсотки компанія сплачує два рази на рік (1.01.20ХХ р. та 1.07.20ХХ р.)

Завдання 2

1. 1. Письмово дати характеристику рахунку «Дисконт по облігаціях».

2. 2. Відобразити господарську операцію на рахунках бухгалтерського обліку.

3. 3. Визначити суму фінансових витрат.

Умова завдання

Фірма «Валді» 1.01.20ХХ р. реалізувала облігації на суму $ 50 000 на 5 років при 12 % річних і квоті 95 %.

Відсотки виплачуються два рази на рік.

Дисконт амортизується 10 періодів.

Завдання 3

1. 1. Розробити графік виплат по векселю. Розрахунки подати у виг­ляді таблиці такої форми (табл. 9.1).

Умова завдання

Фірма «Верес» 1.01. 20ХХ р. випустила довгостроковий заставний вексель номінальною вартістю $ 25 000 на 5 років при 12 % річних для фінансування будівництва виробничого цеху по випуску кетчупів.

Річна сума виплат за векселем становить – $ 1 600.

Таблиця 9.1