Облік природних ресурсів та їх виснаження

Вивчаючи матеріал даної теми, слід мати на увазі, що до природ­них ресурсів належать запаси нафти, газу, кам’яного вугілля тощо, які характеризують «Виснажливі активи». Особливістю цих активів є те, що вони фізично виснажуються (використовуються) і перевтілюються у товарно-матеріальні запаси. Теоретично вугільну шахту можна вважати підземними матеріально-виробничими запасами вугілля.

У бухгалтерському балансі природні ресурси поділяють на: влас­ність, устаткування і обладнання. Шахта чи нафтове родовище не амортизується, але виснажується в міру видобування природних ресурсів. Так, якщо із шахти видобуто все вугілля, шахта вважається «повністю виснаженою», і вона буде залишена або продана.

Наприклад. Фірма купує шахту за 10 млн 500 тис. дол. У шахті, за попередніми даними, 10 млн тонн вугілля. Ліквідаційна вартість шахти після видобутку вугілля оцінюється у 500 тис. дол. Виснаження шахти за період експлуатації дорівнює:

10 500 000 – 500 000 = 10 000 000 дол. Це виснаження шахти буде проходити по нормі 1 дол. на 1 тонну вугілля (10 000 000: 10 000 000) за весь час експлуатації шахти. Якщо за перший рік видобуто 2 млн тонн вугілля, то виснаження шахти буде відображено на рахунках бухгалтерського обліку так:

Дебет рахунку «Витрати на виснаження запасів вугілля» 2 000 000

Кредит рахунку «Виснаження шахти» 2 000 000

Цей запис схожий з відображенням нарахування амортизації по матеріальних основних засобах.

Рахунок «Витрати на виснаження запасів вугілля» є витратами фірми, які необхідно додати до вартості вугілля, що надходить для продажу. Якщо все вугілля до кінця року продане, то ці витрати віднімаються від отриманого доходу як вартість проданого вугілля. Якщо є якась кількість вугілля не проданого до кінця року, то частина цих витрат залишається на фактичні запаси вугілля.

Є також особливості і в нарахуванні амортизації на устаткування та обладнання, що встановлені на шахтах. Це устаткування і обладнання може бути використане тільки на цих шахтах. Таким чином, ці основні засоби необхідно амортизувати за строк експлуатації родовища. При цьому використовується метод нарахування амортизації «Одиниці продукції».

Облік нематеріальних активів та їх амортизації

У процесі опрацювання матеріалу даної теми слід пам’ятати, що нематеріальні активи – це засоби, що не мають фізичного мате­ріального втілення. До них відносяться: престиж фірми, особливі та авторські права, патенти, торгові знаки та ін. Нематеріальні активи виділяються в балансі в окрему групу.

Основою оцінки нематеріальних активів є їх вартість. Немате­ріальні активи з’являються у балансі лише тоді, коли затрачені кошти на їх розробку чи покупку.

Максимальний строк використання нематеріальних активів не може перевищувати 40 років. Тому на нематеріальні активи необхідно нарахувати амортизацію. Хоча у практичній діяльності важко визна­чити строк використання нематеріального активу, такого як, наприк­лад, торговий знак, але можна вказати, що такий актив не буде в майбутньому приносити дохід на перманентній основі.

Під час нарахування амортизації на нематеріальні активи викорис­товують метод рівномірної (прямолінійної) амортизації.

Престиж фірми – це нематеріальний актив. Одне з найбільш поширених значень терміну «престиж фірми» у не бухгалтерському лексиконі стосується вигоди, яку має фірма завдяки добрій репутації серед клієнтів. У бухгалтерському обліку «престиж фірми» має спе­цифічне значення, яке не обмежується стосунками з клієнтами. Цей термін означає існуючу вартість майбутніх прибутків над нормальним розміром прибутків на вартість майна, що обліковується, за мінусом зобов’язань.

Прибуток, який перевищує середній, може виникнути не тільки в результаті добрих стосунків з клієнтами, але також за рахунок умілого управління, високої ефективності виробництва та інших факторів, які призводять до отримання прибутків вище середнього рівня. Фірма має престиж, якщо інвестори згодні платити більш високу ціну через те, що прибуток фірми вище нормальної норми прибутку.

Патенти – це виняткове право, яке надає федеральний уряд на виробництво, використання і продаж продукції. Мета цього права – сприяти створенню нових машин і процесів. Якщо компанія купує патент у винахідника чи в іншого власника, то покупну ціну запи­сують по дебету рахунку «Нематеріальні активи-патенти».

Патенти надаються на строк до 17 років, і, відповідно, строк нара­хування амортизації не повинен перевищувати цей період. Але якщо з’ясується, що патент втрачає своє значення раніше, ніж через 17 років, то амортизацію розподіляють на більш короткий період.

Наприклад. Куплено патент у винахідника за 100 000 дол., після 5 років його спроможності. Строк спроможності, який залишився, становить 12 років (17–5), але передбачений строк експлуатації визначено в 4 роки. При використанні рівномірного (прямолінійного) нарахування амортизації її сума за рік становитиме 25 000 дол. (100 000: 4).

На рахунках бухгалтерського обліку нарахування амортизації буде записано:

Дебет рахунку «Витрати на амортизацію патенту» 25 000

Кредит рахунку «Нарахована амортизація» 25 000

Торгові знаки і назви фірм – це символ, символи чи дизайн, який характеризує товар чи групу товарів. Так, «Кока-кола» є прикладом торгового знаку, який відомий у всьому світі. Ексклюзивне право постійно використовувати знак, клеймо чи торговий символ можна отримати, зареєструвавши його у федеральних органах влади.

Витрати на розробку торгового знака чи клейма часто складаються із витрат на рекламу. Їх визначають за вартістю лише тоді, коли вони фактично здійснені. При купівлі товарних знаків чи назв фірм витрати бувають досить значними. Ці витрати слід вважати нематеріальними і нараховувати на них амортизацію за період не більш як 40 років.

Особливі права – це права, які надаються компанією, фірмою чи державною установою на проведення діяльності у певному географічному регіоні. До них відносяться франшизи і ліцензії.

Франшиза – це право на вільний вихід на ринок.

Прикладом такого особливого права є право ресторану «Мagdonalds» працювати в окремому районі, країні, місті. Вартість особливого права змінюється і може бути досить суттєвою. Якщо вартість особливого права незначна, її можна списати одразу ж на рахунок витрат або нарахувати амортизацію за короткий період, наприклад, 5 років. Якщо ціна особливого права значна, то строк амортизації повинен базуватися на строку дії цього особливого права, але не може перевищувати 40 років.

Авторське право – це ексклюзивне право, що надається феде­ральним урядом, на випуск і реалізацію літературно-художньої продукції при житті людини, яка її створила, плюс 50 років. Якщо вартість авторського права невелика, то вона списується на рахунок витрат у момент покупки. Якщо вартість авторського права достатньо велика, то вона відображається як нематеріальні активи. Доходи від авторських прав обмежуються, як правило, декількома роками, тому покупну вартість необхідно амортизувати за роки, коли передба­чається отримання доходів.

Інші нематеріальні активи і затрати майбутніх років. На балансі великих корпорацій відображаються витрати на переїзди, на переста­новку обладнання, витрати на організацію виробництва, права на фільми тощо. Це теж нематеріальні активи, які деякі компанії об’єд­нують у групу «Витрати майбутніх періодів». Ці витрати принесуть доходи у майбутніх періодах, і, відповідно, у тих же періодах будуть списані на поточні затрати.

Завдання для практичних занять

Завдання 1

1. 1. Скласти розрахунок амортизації основних засобів, викорис­товуючи наступні методи:

– пропорційного (рівномірного) розподілу;

– «одиниці продукції» (виробничий метод);

– прискореної амортизації;

– «суми чисел років».

2. 2. Скласти бухгалтерське проведення на суму нарахованої амортизації.

Умова завдання

Підприємство «Валді» придбало лінію з виробництва макаронних виробів, первісна вартість якої становить $ 54 000. Ліквідаційна вар­тість не визначалася. Враховуючи розвиток науково-технічного про­цесу, встановлено термін використання – 5 років.

Економічна служба підприємства, враховуючи попит на макаронні вироби та виробничі потужності даної лінії, спрогнозувала обсяг випуску на 5 років у кількості 160 000 т, у т. ч. по роках:

1-й рік – 25 000 т;

2-й рік – 30 000 т;

3-й рік – 40 000 т;

4-й рік – 35 000 т;

5-й рік – 30 000 т.

Коефіцієнт прискореної амортизації або підвищений коефіцієнт становить 2. Розрахунки доцільно провести у формі з табл. 6.9.

Таблиця 6.9