Система законодавства: поняття і структура

Зміст категорії «законодавство» різні учені визначають неоднозначно. Існують прихильники вузького розуміння законодавства виключно як сукупності діючих у державі законів, тобто актів вищої юридичної сили. Конституційний Суд України поняття «законодавство» розтлумачив як за­кони, укази Президента України і постанови уряду. Але більшість учених і практиків схиляються до розуміння за­конодавства як сукупності всіх чинних нормативно-право­вих актів. У широкому розумінні слова законодавство — це форма існування права, спосіб надання юридичного зна­чення нормам права, засіб їх організації та поєднання в конкретні статті, нормативні розпорядження, нормативно-правові акти, інститути та галузі законодавства.

Система законодавства — це сукупність законодавчих актів, розташованих у певному ієрархічному порядку. На вершині законодавчої піраміди — конституція та/або кон­ституційні закони, яким мають відповідати всі норматив­но-правові акти держави. Ступенем нижче в ієрархії за­конів — звичайні (поточні) закони. У систему законодав­ства держави можуть включатися також акти Кабінету Міністрів і міжнародні договори, ратифіковані парламен­том.

Окрім такої ієрархічної, вертикальної будови, система законодавства поділяється також за галузевою ознакою (за предметом правового регулювання, за горизонталлю): кон­ституційне, адміністративне, цивільне, цивільно-процесу­альне, сімейне, трудове, кримінальне, кримінально-про­цесуальне законодавство.

Співвідношення системи права та системи законодавства

Однією з найважливіших властивостей права є його си­стемність, тобто поділ права на окремі структурні елемен­ти, узгоджені та взаємопов'язані. Системна побудова права має важливе значення, оскільки дозволяє більш повно і точно тлумачити окремо взяту норму права і пра­вильно застосувати її на практиці.

Система законодавства та система права представляють дві сторони, два аспекти тієї ж суті — права. Вони співвід­носяться між собою як форма і зміст. Відмінність системи права та системи законодавства полягає в наступному:

1) первинним елементом системи права є норма, а пер­
винним елементом системи законодавства — стаття
(пункт) нормативно-правового акта;

2) система права складається об'єктивно (стихійно)
відповідно до існуючих суспільних відносин, а система
законодавства формується за волею законодавця;

3) система права має тільки горизонтальну (галузеву)
будову, а система законодавства ще й вертикальну (ієрар­
хічну);

4) система права відображає внутрішню будову права,
а система законодавства — зовнішню форму права;

5) система права і система законодавства розрізняються
за об'ємом. Система права включає, крім законів, інші дже­
рела права (правові звичаї, юридичні прецеденти, норма­
тивні договори), загальні принципи права. З іншого боку, в
систему законодавства включаються положення, що не є
правовими (наприклад, преамбула Конституції України
має програмно-політичний, а не правовий зміст).

Питання, завдання та тести для самоконтролю

1. Дайте визначення правоутворення та правотворчості.
Яке між ними співвідношення?

2. Охарактеризуйте функції правотворчості.

3. Охарактеризуйте принципи правотворчості.

4. Складіть таблицю «Види правотворчості».

 

Критерій класифікації	Вид правотворчості

26$

5. Користуючись текстами Конституції України та Кон­ституції Російської Федерації, порівняйте стадії законодав­чого процесу за наступною схемою.

 

	Україна	Російська Федерація
Суб'єкти законодавчої ініціативи
Суб'єкти розробки законопроекту
Кількість читань законопроекту
Порядок прийняття закону
Порядок підписання главою держави
Порядок обнародування
Строки набрання чинності

6. Дайте визначення систематизації нормативно-право­
вих актів та назвіть її види.

7. Знайдіть відповідність між стовпцями таблиці «Види
систематизації нормативно-правових актів».

 

1. Облік норма­тивно-правових актів	А. Ухвалення укрупненого акта на основі об'єднання норм розрізнених актів без внесення змін
2: Інкорпорація	Б. Об'єднання правових норм різних галузей права, які регулюють суспільні відносини в певній сфері
3. Консолідація	В. Об'єднання нормативно-правових актів без їх зміни в збірку за певною ознакою
4. Кодифікація	Г. Створення нового нормативно-право­вого акта на основі старих актів, з частковою або повною зміною їх змісту
5. Міжгалузева (комплексна) кодифікація	Д. Збір чинних нормативно-правових актів, їх обробка та розташування за певною системою

Додаткова література

Граціанов А.І. Роль уніфікації в систематизації законо­давства // Держава і право. — Вип.8. — С.15-19.

Козловський А. Систематизація законодавства як гно­сеологічний процес // Право України. — 2000. — №2. — С.49-51.

Копиленко О., Мурашин Г. Деякі методологічні аспекти наукового забезпечення законодавчого процесу // Вісник Академії правових наук. — X., 2003. — Вип. № 2-3. — С 132-141.

Котюк І., Котюк О. Етимологічні та онтологічні аспек­ти проблеми систематизації правових актів // Право Укра­їни. — 2000. — №8. — С.112-113.

Легуша С.М. Теоретичні засади інкорпорації як форми систематизації законодавства України // Правова держа­ва. — К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2005. — Вип.16. — С.149-156.

Нагребельний В.П. Систематизація законодавства Укра­їни: проблеми і перспективи // Держава і право: 36.наук. праць. — К., 2003. — Вип.21. — С.5-9.

Подковенко Т.О. Система законодавства: загальнотео' ретична характеристика // Держава і право. 36.наук праць Випуск 21. — К., 2003. — С.77-82.

Систематизація законодавства України: проблеми та перспективи вдосконалення. — К.: Інститут держави і пра­ва ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. — 220 с

Хворостянкіна А. Дефініції в законодавчих текстах: питання теорії // Право України. — 2005. — №11. —-. С 28-32.

 

8. Дайте визначення системи законодавства та охарак­
теризуйте її структуру.

9. Побудуйте графічну діаграму співвідношення системи
права та системи законодавства за обсягом.;

• г

Розділ 18 ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ ПРАВА