Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Соціальна держава: становлення ідеїСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Метою як правової, так і соціальної держави є добробут індивіда та суспільства, що зближує концепцію правової держави з концепцією соціальної держави. У визначенні соціальної держави, запропонованому Лоренцом фон Штейном (середина XIX ст.), містився ряд принципових положень, що розширювали традиційне розуміння обов'язків держави. Зокрема, він зазначав, що соціальна держава має «підтримувати абсолютну рівність у правах для всіх різних суспільних класів, для окремої приватної самовизначеної особи за допомогою своєї влади. Вона зобов'язана сприяти економічному та суспільному прогресу всіх своїх громадян, бо кінець кінцем розвиток одного виступає умовою розвитку іншого, і саме в цьому сенсі мовиться про соціальну державу». Ідея соціальної державності сформувалася наприкінці XIX — початку XX ст. (тобто пізніше за ідею правової держави) як відповідь на об'єктивні соціально-економічні процеси, що відбувалися в житті буржуазного суспільства, коли почали суперечити два його найважливіші принципи — принцип свободи і принцип рівності. Теоретично склалися два підходи до співвідношення цих принципів. Адам Сміт, Джон Стюарт Мілль, Бенжамен Констан, Джон Локк та інші відстоювали теорію індивідуальної свободи людини, ставлячи державі в основний обов'язок охороняти цю свободу від будь-якого втручання, у тому числі й від втручання самої держави. При цьому вони розуміли, що, врешті-решт, така свобода приведе до нерівності, проте вважали свободу вищою, у порівнянні з рівністю, цінністю. Інший підхід втілював Жан Жак Руссо, який, не заперечуючи значення індивідуальної свободи, вважав, що все має бути підпорядковано принципу рівності, забезпечувати який — завдання держави. Принцип індивідуальної свободи, який розкріпачував ініціативу та самодіяльність людей, сприяв розвитку приватного підприємництва і ринкового господарства. Проте у міру розвитку і накопичення багатства стало відбуватися майнове розшарування буржуазного суспільства, його поляризація, небезпечна соціальним вибухом. І в цій ситуації принцип індивідуальної свободи втратив свою актуальність і поступився місцем принципу соціальної рівності, що вимагає від держави перейти від ролі «нічного сторожа» до активного втручання до соціально-економічної сфери. Саме в такій історико-політичній обстановці і починає формуватися поняття соціальної держави, розуміння її особливих якостей та функцій. Важливе значення у процесі формування ідеї соціальної держави відіграла соціальна доктрина католицької церкви, що одержала втілення в енцикліці папи Лева XIII «Rerum novarum» (дослівно — «Пронове», 1891 p.). Енцикліка, що діє й понині, свідчила: «...по справедливості уряд повинен дбайливо охороняти інтереси бідніших жителів, щоб люди, які сприяють такою мірою добробуту суспільства, самі користувалися благами, які вони створюють, — пристойним житлом, одягом, прожитком; щоб здоров'я їх не піддавалося небезпеці та життя взагалі було менш тяжким, більш стерпним». Практичне втілення окремі елементи теорії соціальної держави вперше одержали в Німеччині в другій половині XIX ст., що пов'язано, впершучергу, здіяльністю канцлера Отто фон Бісмарка. Перша третина XX ст. ознаменувалася лавиноподібним ухваленням соціальних законів та інкорпорацією в політику багатьох країн принципів соціаль- ної держави. Закони, пов'язані із соціальним і медичним страхуванням, пенсійним забезпеченням, допомогою по безробіттю, сімейною допомогою і страхуванням від нещасних випадків, в ці роки були прийняті в Австрії, Австралії, Данії, Канаді, Італії, Новій Зеландії, Норвегії, СРСР, СІЛА, Франції, Швеції тощо. Надалі ідея соціальної держави починає набувати все більшого визнання, втілюватися в конституціях і практиці сучасних держав. Уперше держава була названа соціальною в Основному законі ФРН 1949 р. Так або інакше принцип соціальності виражений у конституціях Франції, Італії, Португалії, Туреччини, Іспанії, Греції, Нідерландів, Данії, Швеції, Японії та інших держав. Велике значення для теорії та практики соціальної держави мало вчення англійського економіста Джона Кейнса, під впливом поглядів якого сформувалася концепція держави загального благоденства, що випливає зі зростання соціальної функції держави. Слід зазначити, що певним каталізатором процесу розвитку ідеї соціальної держави та втілення її в життя на Заході було виникнення Радянської держави та інших країн марксистського соціалізму, що постійно декларували у своїх конституціях та інших законодавчих актах соціальну орієнтованість політики. І хоча політична теорія та декларації соціалізму різко контрастували з реаліями відсутності демократії, громадянського суспільства, правової держави та приватної власності як економічної основи цих інститу-тів, не можна заперечувати реальних досягнень у соціальній політиці соціалістичних держав. При цьому слід мати на увазі, що соціально орієнтована діяльність соціалістичної держави могла мати тільки патерналістській (батьківський) характер, пов'язаний зі встановленням убогої рівності. Дійсно соціальна держава є можливою лише в умовах демократії, громадянського суспільства і має бути правовою в сучасному значенні цієї характеристики. Сьогодні правова держава повинна бути соціальною, а соціальна держава не може не бути правовою. Тим часом історично, а також у деяких сучасних концепціях, наприклад, із точки зору австрійського економіста та політолога, Нобелівського лауреата Фрідріха Августа фон Хайека, між принципами правової і соціальної держави можна фіксувати певну про- тилежність. Нині існує два основних підходи до співвідношення Другий підхід до співвідношення правової і соціальної Г держави, навпаки, свідчить, що правова держава може бути І тільки соціальною, а соціальна держава не може не бути '-■ правовою. Видатний російський юрист П.І.Новгородцев -; обґрунтовано розглядав формування соціальної держави R як «нову стадію розвитку правової держави». В наші дні і; демократичні держави прагнуть знайти оптимальну міру-к поєднання правового та соціального принципів. ,-■ 8.6. Соціальна держава: основні ознаки ■- - та функції:> Соціальна держава — це держава, політика якої спря- ^ Соціальною може бути тільки держава, що має високий, г рівень економічного розвитку, причому в структурі еко- т номіки має бути врахована соціальна орієнтація держави., У зв'язку з цим момент реального виникнення соціальних ' держав слід віднести до 60-х pp. XX ст., що пов'язано зі. встановленням відповідальності держави за надання кожному громадянину прожиткового мінімуму. Проведення державою соціально орієнтованої політики Ознаки соціальної держави: 1) могутній економічний потенціал, що дає змогу здійснювати заходи із перерозподілу доходів, не ущемлю-1 ючи істотно становища власників; 2) соціально орієнтована структура економіки, що виявляється в існуванні різних форм власності зі значною часткою власності держави в потрібних галузях господарства; 3) яскраво виражена соціальна спрямованість політи 4) наявність у держави цілей встановлення загального 5) наявність розвиненого правового регулювання в со Соціальній державі властиві всі традиційні функції, зумовлені її природою держави як такої, але вони немовби заломлюються через призму цілей та завдань соціальної держави. В рамках соціальної функції можна виділити такі її різновиди: 1) підтримка соціально незахищених категорій населен 2) створення можливостей для вільної реалізації трудо 3) охорона праці та здоров'я людей; 4) підтримка сім'ї, материнства, батьківства і дитин 5) згладжування соціальної нерівності шляхом перероз 6) заохочення добродійної діяльності (зокрема шляхом 7) турбота про збереження соціального миру в суспіль 8) участь у реалізації міждержавних соціальних про Питання, завдання та тести для самоконтролю 1. Охарактеризуйте принципи та форми демократії. 2. Охарактеризуйте варіанти співвідношення держави і 3. Назвіть основних теоретиків правової держави. 4. Дайте визначення правової держави. 5. Як співвідносяться громадянське суспільство та дер 6. Визначте сутність та призначення соціальної держа 7. Які існують точки зору щодо співвідношення правової 8. Знайдіть відповідність між стовпцями таблиці «Озна
9. Користуючись текстом Конституції України, визначте, які ознаки демократичної, правової та соціальної держави знайшли відображення в її статтях. Нормативні джерела Конституція України: Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.// Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № ЗО. — Ст. 141. Про внесення змін до Конституції України: Закон України від 8 грудня 2004 р.// Відомості Верховної Ради України. — 2005. — № 2. — Ст.44. Додаткова література Вовк Д. Принцип верховенства права в Україні: проблеми визначення та дії // Юридический вестник. — 2003. — №3. —С.110-114. Гайворонський В. Яким має бути механізм впровадження принципу верховенства права // Право України. — 2005. — №10. — С.114-117. Магновський І. Демократична, соціальна, правова держава і громадянське суспільство: єдність та обумовленість // Право України. — 2005. — №7. — С.25-29. Основи демократії: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів / За заг. ред. А. Колодій. — К.: Вид-во «Ай — Бі», 2002.— 684 с. Панкевич О.З. Соціальна держава та права людини «другого покоління»: Загальнотеоретичне дослідження. — Львів: Світ, 2006. — 176 с Сіленко А., Коляденко В. Соціальна держава: тернистий шлях до визнання. Світовий досвід і перспективи України: Монографія. — Одеса: ТЄС, 2002. — 357 с Скрипнюк О.В. Соціальна, правова держава в Україні: проблеми теорії і практики. До 10-річчя незалежності України: Монографія. — К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2000. — 600 с Соколов А.Н. Правовое государство: от идеи до ее материализации. — Калининград: ФГЦ ИПП «Янтарный сказ», 2002.— 456 с.
Шаповал В. Безпосередня демократія і представницька демократія у взаємозв'язках // Право України. — 2004. — №8. — С.8-12. Шевчук О.М. Демократія як гуманістична цінність // Актуальні проблеми політики: 36.наук, праць.— Одеса: Юрид. літ., 2005. — Вип.25. — С.357-365. Яковюк І. Виникнення та розвиток концепції соціальної держави // Вісник Академії правових наук України. — 2001. — № 2 (25). — С 25-34. Якубенко В. М. Соціальна держава чи правова? // Держава і право. Збірник наукових праць. — 2002. — Вип. 18. — С. 50-56. Якубенко В. Принципи соціальної держави // Право України. — 2002. — № 6. — С.33-38. --./і Ш ■щ Щ
|
||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; просмотров: 178; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 13.59.27.141 (0.009 с.) |