Нормативно-правове забезпечення державного фінансового контролю бюджетних установ

 

На сьогоднішній день бюджетні установи потребують державного регулювання з питань реформування існуючої системи державного фінансового контролю й вдосконалення чинної нормативно-правової бази, у тому числі й державного фінансового аудиту

Правові засади державного фінансового контролю складають Конституція України, Закони України, прийняті на їх підставі, в межах і у спосіб, визначених Конституцією та Законами України, інші нормативно-правові акти, міжнародні договори та угоди, укладені чи визнані Україною.

З метою посилення контролю за дотриманням фінансової дисципліни, цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна, активізації роботи щодо усунення виявлених недоліків і порушень було видано Указ Президента України від 27.08.2000 р. № 1031 “Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи”. Указом встановлено, що Головне контрольно-ревізійне управління України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує в установленому порядку реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю за використанням відповідно до законодавства підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форми власності, відомчої належності та підпорядкованості, коштів бюджетів усіх рівнів та позабюджетних фондів, збереженням державного і комунального майна, веденням бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

З метою підвищення ефективності використання коштів бюджетів усіх рівнів, створення дійового механізму протидії правопорушенням і зловживанням у бюджетній сфері був прийнятий Указ Президента України від 25.12.2001 р. “Про зміцнення фінансової дисципліни та запобігання правопорушенням у бюджетній сфері. Пунктом 4 цього Указу Головному контрольно-ревізійному управлінню України було доручено розробити та затвердити за погодженням із Міністерством фінансів України, Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України, Рахунковою палатою стандарти контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна.

Відповідно до п. 4 Указу Президента України від 25.12.2001 № 1251 "Про зміцнення фінансової дисципліни та запобігання правопорушенням у бюджетній сфері", керуючись п. 1 Указу Президента України від 27.08.2000 № 1031 "Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи", та з метою приведення контрольно-ревізійної роботи в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади до єдиних норм і правил для створення дієвого механізму протидії правопорушенням і зловживанням у сфері використання бюджетних коштів, державного і комунального майна наказом Головного контрольно-ревізійного управління від 09.08.2002 р. № 168 “Про затвердження Стандартів державного фінансового за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна” було затверджено стандарти.

Державний фінансовий контроль здійснюється відповідними уповноваженими державними органами лише на підставі, у спосіб та у межах повноважень визначених для них Конституцією України, Законом Про систему державного фінансового контролю в Україні та іншими актами чинного законодавства [38].

Система суб’єктів державного фінансового контролю визначає ієрархію, місце і роль органів державного фінансового контролю, відповідно до їх статусу, функцій та повноважень, їх підзвітність та підконтрольність, а також механізм взаємодії між цими органами.

До суб’єктів державного фінансового контролю належать: Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та відповідні місцеві ради, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад, місцеві фінансові органи, Національний банк України, Міністерство фінансів України, Державна фінансова інспекція України, Державна митна служба України, Державна казначейська служба України, Державна податкова служба України, Фонд державного майна України, Агентство з питань банкрутства, служби відомчого контролю.

Повноваження органів державного фінансового контролю визначаються Конституцією України, Законом, спеціальними законами про ці органи та іншими нормативно-правовими актами Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України.

Суб’єкти державного фінансового контролю взаємодіють між собою у порядку визначеному Конституцією України, Законом, іншими актами чинного законодавства.

Об’єктами державного фінансового контролю є підконтрольні об’єкти, що беруть участь у формуванні, розподілі, володінні, використанні та відчуженні активів, що належать державі, коштів, що залишаються у їх розпорядженні у зв’язку з наданими пільгами за платежами до бюджетів чи державних позабюджетних фондів та отриманням кредитів під гарантії Кабінету Міністрів України, а також операції, що проводяться підконтрольними об’єктами з такими активами.

Згідно Положення Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю [57].

Держфінінспекція України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.

Основними завданнями Держфінінспекції України є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю, а також внесення пропозицій щодо її формування. Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань [57]:

1) здійснює державний фінансовий контроль за:

- використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів;

- дотриманням законодавства про державні закупівлі;

- діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи;

2) здійснює контроль за:

- виконанням функцій з управління об'єктами державної власності;

- цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів;

- цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії;

- складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету;

- станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів;

- усуненням виявлених недоліків і порушень;

3) забезпечує участь представників Держфінінспекції України в ревізійних комісіях господарських організацій, у яких корпоративні права держави перевищують 50 відсотків статутного капіталу;

4) вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме:

- вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства;

- звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;

- проводить аналіз стану додержання фінансової дисципліни та про його результати повідомляє органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування;

- готує і подає до відповідних державних органів пропозиції щодо усунення та запобігання причинам і умовам, які призвели до допущення недоліків і порушень;

- здійснює контроль за виконанням вимог і пропозицій, поданих Держфінінспекцією України та її територіальними органами міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування за результатами державного фінансового контролю, та інформує про це Кабінет Міністрів України і Мінфін України;

- застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає стягнення, санкції до осіб, винних у порушенні законодавства;

- передає правоохоронним органам матеріали ревізій у разі встановлення порушень законодавства, що передбачають кримінальну відповідальність або містять ознаки корупційних діянь; інформує правоохоронні органи про факти інших виявлених порушень законодавства;

5) подає щомісяця Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та Мінфіну України звіти про узагальнені результати контролю за дотриманням бюджетного законодавства;

6) забезпечує погодження призначення на посади та звільнення з посад керівників контрольно-ревізійних підрозділів у структурі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів;

7) координує діяльність, погоджує плани внутрішньої роботи контрольно-ревізійних підрозділів у структурі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та здійснює оцінку фахового рівня працівників таких підрозділів;

8) здійснює контроль за проведенням внутрішньої контрольно-ревізійної роботи у структурі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;

9) отримує та аналізує звітність про роботу контрольно-ревізійних підрозділів у структурі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;

10) розглядає листи, заяви і скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань, вживає згідно із законодавством відповідних заходів для їх усунення;

11) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до компетенції Держфінінспекції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністру;

12) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на неї Президентом України [57].

Держфінінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об’єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах [57].

Держфінінспекція України у процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами, організаціями, всеукраїнськими об'єднаннями профспілок і всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців.

Досліджуючи питання правового закріплення видів державного фінансового контролю та аудиту та проаналізувавши чинне законодавство, можна зробити висновок про виділення таких його видів [Указ президента України № 499/2011 Про Положення про Державну фінансову інспекцію України від 23 квітня 2011 року] [57]:

- фінансовий аудит виконання бюджетних програм (аудит ефективності) - регламентується Порядком проведення органами Державної фінансової інспекції аудиту ефективності виконання бюджетних програм (затверджений Постановою №1017);

- державний фінансовий аудит діяльності бюджетних установ – регламентується Порядком проведення органами ДФІ аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ (затверджений Постановою №1777);

- державний фінансовий аудит діяльності суб’єктів господарювання – регламентується Порядком проведення органами ДФІ державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання (затверджений Постановою №361);

- державний фінансовий аудит виконання місцевих бюджетів – регламентується Порядком проведення органами ДФІ державного фінансового аудиту виконання місцевих бюджетів (затверджений Постановою №698.

 

 

Висновки до розділу 3

Система державного фінансового контролю, яка побудова на в Україні, не забезпечує належного рівня фінансово-бюджетної дисциплі ни як загалом у державі, так і на регіональному рівні зокрема. Це є наслідком низки проблем, які створюють тенденції до зростання кількості та обсягів основних фінансових порушень. Серед основних недоліків можна виокремити такі: слабка взаємодія державної фінансової інспекції з правоохоронними та судовими органами, низький рівень дієвості механізму адміністративних стягнень та ін.

Необхідно визнати, що у напрямку вдосконалення системи державного контролю зобов'язані активно працювати фахівці. Стосовно вдосконалення чинної системи державного фінансового контролю, на нашу думку, невідкладними мають стати такі заходи: удосконалення діяльності органів державного й комунального секторів, підвищення якості державного управління; законодавче врегулювання питань формування системи державного внутрішнього фінансового контролю, основною метою якого є забезпечення здійснення внутрішнього контролю, проведення внутрішнього аудиту, їх гармонізації для забезпечення якісного управління ресурсами держави на основі принципів законності, ефективності, результативності та прозорості; визначення на основі наукового обґрунтування структури системи державного фінансового контролю, відповідних процедур регламентації її функціонування; встановлення механізму запровадження внутрішнього аудиту в органах державного й комунального секторів; формування дієвої системи моніторингу фінансово-господарської діяльності підприємств, які перебувають у державній або комунальній власності, для підвищення їх прибутковості й конкурентоспроможності.

Таким чином, актуальність вдосконалення державного фінансового контролю в Україні може стати запорукою ефективного функціонування державних фінансів.

 

РОЗДІЛ 2