Дані щодо рівня сплати адміністративних

штрафів за 2007-2011 рр. *

Роки	Загальна сума накладених адміністративних штрафів,тис. грн	Фактичновнесено адміністративних штрафів,тис. грн	Різниця,тис. грн.	Рівеньсплати штрафів,%
			-76	97,0
			-171	95,0
				94,2
			-98	98,2
			-711	86,1
Усього			-1287	94,1

*Складено автором на основі даних [57]

 

Результати діяльності органів Державної фінансової інспекції свідчать про динаміку зростання сум виявлених збитків і фінансових порушень загалом. Ефективність фінансового контролю за економним і цільовим витрачанням бюджетних коштів, станом збереження державного і комунального майна залежить від комплексності його здійснення, своєчасності й повноти реалізації заходів для відшкодування завданих державі збитків, усунення причин, що призвели до фінансових втрат. Однак у своїй діяльності органи Державної фінансової інспекції стикаються з низкою проблем щодо ефективної організації фінансового контролю. Цей орган фінансового контролю достатньо профінансований державою, проте існує низка недоліків в самій організації внутрішнього фінансового контролю, що здійснюється цим органом.

Вважаємо, слід звернути увагу на такий вид державного внутрішнього фінансового контролю як інспектування, метою якого є виявлення фінансових порушень і притягнення винних в їх допущенні до відповідальності.

Традиційна перевірка (ревізія) у державному секторі економіки України майже не приділяє уваги оцінці менеджменту бюджетної установи та ефективності її діяльності. Питання продуктивності й якості роботи бюджетних установ в Україні практично глибоко не досліджуються, хоча сьогодні у США, Канаді, Великобританії та багатьох інших країнах цей напрямок перевірок є одним з основних.

На нашу думку, сьогодні не вирішено питання створення достатньої інформаційної бази на основі даних органів статистики, податкових та митних органів. Практично не використовується в системі контролю обмін інформацією між державними органами, причетними до виконання бюджетних програм, відсутня достовірна база для планування та виявлення наявних резервів поповнення дохідної частини. Діюча система складання звітності не має єдиних принципів узгодження і зіставлення різних показників, не надає повної, прозорої і достовірної інформації щодо формування та використання державних коштів. Такий стан справ не сприяє покращенню аналітичної роботи контролюючих органів, складанню прогнозних показників щодо надходження податків, зборів до бюджетів всіх рівнів і не сприяє покращенню фінансового контролю.

Аналіз сучасного стану державного фінансового контролю в Україні засвідчує, що до головних її недоліків можна віднести нездатність запобігти використанню бюджетних коштів не за цільовим призначенням; несвоєчасне та не повне повернення бюджетних кредитів і позик в бюджетну систему; безсистемність і невпорядкованість дій контролюючих органів; відсутність скоординованого плану заходів по здійсненню фінансового контролю як за надходженням доходів до всіх рівнів бюджетної системи, так і за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів; відсутність дієвого механізму застосування відповідальності та санкцій до порушників фінансової дисципліни. Вважаємо, що сьогодні недостатньо здійснюється комплексний аналіз діяльності бюджетних установ та результатів проведених контрольних заходів, недостатньо приділяється уваги розгляду причин, що спричинили порушення з метою надання ґрунтовних рекомендацій керівникам відповідних установ для попередження та недопущення порушень у майбутньому [18, с. 424].

Фактично, дієвий державний фінансовий контроль є не лише діагностичною системою, що вказує на відхилення від норм, а здатний забезпечити запобігання незаконному та неефективному використанню фінансових ресурсів держави. Проблема в тому, що фінансовий контроль в Україні до цього часу не має системного характеру і не забезпечує виконання тих завдань, які повинен виконувати.

В умовах фінансової кризи, коли фінансова безпека держави зіштовхується із досить загрозами, ще однією функцією фінансового контролю є забезпечення виконання антикризових вагомими заходів із мінімальними затратами ресурсів і часу [18, с. 424].

Контроль використання коштів державного бюджету реалізується через такі напрямки:

· забезпечення законності використання бюджетних коштів;

· забезпечення прозорості використання бюджетних коштів;

· забезпечення цільового використання бюджетних коштів;

· забезпечення ефективності використання бюджетних коштів.

Визначимо комплекс завдань державного фінансового контролю за формуванням і використанням бюджетних коштів, які зазначено у наступній таблиці

Коротко характеризуючи систему завдань державного фінансового контролю на макрорівні, можна виокремити три їх рівні. Так, як уже зазначалось вище, завданнями першого рівня, вважаємо, повинні бути забезпечення законності, прозорості, ефективності та принципу цільового використання бюджетних коштів

 

 

Таблиця 1.7

Структурна модель завдань державного фінансового контролю за формуванням і використанням бюджетних коштів*

Завдання 1 рівня	Завдання 2 рівня	Завдання 3 рівня
Забезпечення законності використання бюджетних коштів держави	Удосконалення нормативно-правової бази, яка б чітко визначала як механізми формування і використання фінансових ресурсів, так і права та обов’язки суб’єктів контролю	Забезпечення контролю за дотриманням нормативно- правової бази
Забезпечення прозорості використання бюджетних коштів держави	Побудова організаційної структури державного апарату управління для вимог забезпечення внутрішнього контролю	Забезпечення доступності інформації щодо діяльності бюджетних установ
Забезпечення ефективності використання бюджетних коштів держави	Розробка перспективних планів розвитку держави та визначення пріоритетних напрямків використання бюджетних коштів з метою розширеного відтворення	Діагностика показників ефективності використання бюджетних коштів
Забезпечення цільового використання бюджетних коштів	Постановка чітких цільових орієнтирів використання бюджетних коштів та встановлення механізму контролю за їх виконанням	Ефективності використання бюджетних коштів Перевірка принципу цільового використання бюджетних коштів бюджетними установами

*Складено автором на підставі даних [65].

 

Для виконання цих завдань необхідним є виконання завдань другого рівня, а саме:

1) удосконалення нормативно-правової бази як з питань контролю, так і

бюджетного законодавства;

2) побудова організаційної структури державного апарату управління

для вимог забезпечення внутрішнього контролю;

3) розробка перспективних планів розвитку держави та визначення

пріоритетних напрямків використання бюджетних коштів з метою

розширеного відтворення;

4) постановка чітких цільових орієнтирів використання бюджетних

коштів та встановлення механізму контролю за їх виконанням.

На нашу думку, державний фінансовий контроль покликаний не лише контролювати фінансові потоки всередині країни (як бюджетних коштів, так і коштів інших суб’єктів господарювання). Раціонально побудована система державного фінансового контролю здатна виявити слабкі місця в сферах економіки, культури, соціального забезпечення та вказати на можливості подолання існуючих проблем. Перевіряючи підприємства, установи, організації різних галузей економіки, працівники контрольних служб здатні систематизувати отриману інформацію та скласти повну картину стану справ у певній галузі та на рівні держави в цілому. Але для цього потрібен високий рівень системного аналізу, який на даний час, на жаль, не забезпечується.

На сучасному етапі розвитку державний фінансовий контроль повинен відповідати новій фінансовій парадигмі. Сучасні фінансові зрушення відображають такі головні напрями розвитку суспільства [32, с 405]:

· забезпечення фінансовими ресурсами переходу до домінування людини соціальної над людиною економічною;

· сприяння формуванню національного багатства у нематеріальній формі;

· зміна специфічної форми законів діалектики та характеру дієвості філософських понять і категорій з формування і використання фінансових ресурсів.

 

Рис. 1.2. Загрози фінансовій безпеці держави, пов’язані із неефективністю системи державного фінансового контролю

 

Враховуючи фінансову парадигму на сучасному етапі, державний фінансовий контроль пріоритетно повинен виконувати соціальні завдання. Оскільки вся діяльність держави має бути спрямована на забезпечення інтересів людини і суспільства через посередництво економічних, політичних, соціальних важелів, то державний фінансовий контроль як один із елементів державного управління має підкорятись цій загальній меті [3, с.22].

Крім того, необхідність підвищення ефективності державного фінансового контролю диктується ускладненням фінансових аспектів діяльності держави в ринкових умовах, у тому числі активним залученням комерційних структур до задоволення суспільних потреб, використанням інфраструктури банків та інших фінансово-кредитних установ для обслуговування державних коштів, виходом держави на ринок як власника майна та виробника товарів і послуг.

Отже, у контексті сучасного розвитку контроль набуває особливого значення як функція управління. Саме тому контроль не потрібно орієнтувати лише на операції, які є завершеним фактом. Передусім необхідно забезпечити функціонування такої системи, яка б ефективно запобігала усім можливим порушенням і зловживанням, а також вказувала на ті недоліки, які існують на об’єктах контролю та можливості їх усунення в майбутньому.