ТОП 10:

Удосконалення і розвиток державного контролю за формуванням і використанням фінансових ресурсів бюджетних установ



 

Національним планом дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”, затвердженим Указом Президента України від 27.04.2011 № 504, Держфінінспекцію України визначено відповідальним виконавцем пункту 1.4 “Приведення внутрішнього аудиту у відповідність із стандартами Європейського союзу” розділу “Поліпшення управлінням державними фінансами” [38].

Планом-графіком реформ на 2011 рік за напрямом “Стабілізація державного бюджету” Програми економічних реформ Держфінінспекція України є відповідальним виконавцем розділів Плану-графіку реформ “Посилення контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів” (пункт 1.1.4) та “Запровадження внутрішнього аудиту відповідно до стандартів ЄС” (пункт 3.1.6).

На виконання пункту 1.1.4 розділу “Посилення контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів” Держфінінспекцією України розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів”, який прийнято Урядом 17.03.2011 (постанова № 255).

Зазначену Постанову № 255 прийнято на виконання пункту 4 статті 117 Бюджетного кодексу України. Затверджений нею Порядок визначає механізм зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів у разі вчинення ними порушень бюджетного законодавства, визначених пунктами 24, 29 і 38 статті 116 Бюджетного кодексу України (далі – порушення бюджетного законодавства), зокрема нецільового використання бюджетних коштів.

На виконання пункту 3.1.6 розділу “Запровадження внутрішнього аудиту відповідно до стандартів ЄС” Плану-графіка реформ Держфінінспекцією України розроблено проект постанови Уряду “Деякі питання утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади”, який розглянуто на засіданні Уряду 28.09.2011 та за результатами розгляду прийнято (постанова № 1001).

Слід звернути увагу на відмінність внутрішнього аудиту від системи відомчої контрольно-ревізійної роботи, яка існувала до цього року. Відомча контрольно-ревізійна робота є послідуючим контролем і має на меті виявлення вже вчинених порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

Отже, внутрішній аудит є більш широким поняттям. Він передбачає як послідуючий, так і поточний контроль за діяльністю розпорядника бюджетних коштів. Об’єктом внутрішнього аудиту є вся діяльність установи та заходи, що здійснюються його керівником для забезпечення ефективного функціонування системи внутрішнього контролю (дотримання принципів законності та ефективного використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, виконання завдань, планів і дотримання вимог щодо діяльності, ефективність прийнятих управлінських рішень тощо).

Перехід до внутрішнього аудиту є ще одним кроком на шляху до приведення законодавства України у відповідність із законодавством Європейського Союзу. Запровадження внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів визначено частиною третьою статті 26 Бюджетного кодексу, згідно з якою розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників мають організовувати внутрішній аудит та забезпечувати його здійснення у своїх закладах та у підвідомчих бюджетних установах.

Утворення служб внутрішнього аудиту має здійснюватись в межах граничної чисельності працівників центрального органу виконавчої влади шляхом реорганізації існуючих нині контрольно-ревізійних підрозділів. Ключовим принципом діяльності служб внутрішнього аудиту є їх самостійність – тобто структурна та функціональна незалежність [38].

Головним завданням підрозділу є надання керівникові об'єктивних і незалежних висновків та рекомендацій щодо:

- стану функціонування системи внутрішнього контролю та шляхів її удосконалення;

- удосконалення системи управління;

- запобігання фактам незаконного та неефективного використання державних коштів та майна;

- запобігання виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності установи.

Крім того, Держфінінспекцією України на виконання пункту 3.6.1 Плану-графіка реформ розроблені проекти Кодексу етики працівників підрозділу внутрішнього аудиту та Стандартів внутрішнього аудиту, які затверджено наказами Міністерства фінансів України від 29.09.2011 № 1217 "Про затвердження Кодексу етики працівників підрозділу внутрішнього аудиту" та від 04.10.2011 № 1247 "Про затвердження Стандартів внутрішнього аудиту" [57].

Крім того, з метою забезпечення реалізації положень Постанови №1001 Держфінінспекцією за підтримки Міністерства фінансів Королівства Нідерландів та за участі українських науковців впродовж двох місяців (листопад – грудень 2011 року) проведено цикл навчань майбутніх внутрішніх аудиторів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, який завершено 23.12.2011. У ньому взяли участь понад 100 осіб із 65 державних органів. Семінари, навчання з питань внутрішнього контролю та аудиту проводилися також впродовж 2010 року [38].

Проектом Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" Держфінінспекцію України визначено виконавцем пункту 9.1.3 (головним виконавцем є Міністерство фінансів України). Цей пункт передбачає аналіз узагальненої інформації про стан утворення підрозділів внутрішнього аудиту на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.09.2011 № 1001. Надання Мінфіну та Держфінінспекції звіту про стан утворення підрозділів внутрішнього аудиту передбачено пунктом 9.1.2 проекту Національного плану дій на 2012 рік.

Отже, з метою усунення недоліків у функціонуванні системи державного внутрішнього фінансового контролю необхідно змінити пріоритети та запровадити її сучасну модель.

Основними завданнями реформування системи державного внутрішнього фінансового контролю є:

- визначення з урахуванням сучасних умов розвитку України та норм і правил ЄС нових засад організації державного внутрішнього фінансового контролю, що базується на відповідальності керівника;

- створення єдиного правового поля для розвитку системи державного внутрішнього фінансового контролю як складової частини державного управління та внесення відповідних змін до законодавства. Чітке визначення на законодавчому рівні суті державного внутрішнього фінансового контролю дасть змогу оптимізувати і збалансувати організаційні структури контролю, відокремити підрозділи з інспектування, в тому числі ті, що здійснюють його за зверненнями правоохоронних органів, від підрозділів внутрішнього аудиту, а підрозділи внутрішнього аудиту - від внутрішнього контролю та не допустити дублювання контрольних функцій. Це сприятиме зміні пріоритетів - від інспектування із застосуванням санкцій за допущені правопорушення до внутрішнього контролю, спрямованого на запобігання правопорушенням, і надання внутрішніми аудиторами незалежних та об’єктивних рекомендацій, навіть із збереженням органу централізованого внутрішнього аудиту. Необхідність збереження органу централізованого внутрішнього аудиту буде визначатися з урахуванням, зокрема, стану розвитку і спроможності служб внутрішнього аудиту в органах державного і комунального сектору, у тому числі в системі управління місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; потреби у здійсненні аудиту ефективності реалізації економічних і соціальних проектів, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями, аудиту ефективності виконання програмних документів з питань соціально-економічного розвитку, у тому числі державних цільових програм;

- визначення Мінфіну органом, уповноваженим здійснювати нагляд за станом реформування системи державного внутрішнього фінансового контролю, спрямовувати та координувати централізований внутрішній аудит, а ГоловКРУ на період реформування — органом гармонізації внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту;

- створення умов для ефективного функціонування системи внутрішнього контролю в органах державного і комунального сектору;

- утворення служб внутрішнього аудиту органами державного і комунального сектору, зокрема міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими розпорядниками бюджетних коштів (за рішенням головного розпорядника), державними цільовими фондами - за рахунок загальної чисельності працівників центральних органів виконавчої влади, державних цільових фондів та їх територіальних органів; державними і комунальними підприємствами, акціонерними і холдинговими компаніями, іншими суб’єктами господарювання, у статутному фонді яких більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі та суб’єктам комунальної власності, - за рахунок загальної чисельності працівників таких органів;

- правове забезпечення гарантування незалежності, соціального захисту і відповідальності внутрішніх аудиторів органів державного і комунального сектору;

- визначення з урахуванням європейського досвіду методології здійснення внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту з метою деталізації та уніфікації контрольних процедур, затвердження Кодексу етики внутрішнього аудитора;

- удосконалення кадрового забезпечення служб внутрішнього аудиту, розроблення навчальних програм внутрішнього аудиту та програм сертифікації аудиторів з урахуванням міжнародного досвіду; покращення матеріально-технічного і фінансового забезпечення функціонування системи внутрішнього аудиту;

- створення належної інформаційно-комунікаційної інфраструктури, налагодження зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації [38].

Створення сучасної єдиної системи державного внутрішнього фінансового контролю потребує врахування традицій країни у сфері державного управління, державного та адміністративно-територіального устрою і процесу його удосконалення, узгодження із загальними принципами та пріоритетами фінансової (зокрема в бюджетному процесі) і майнової політики, а також з процесом реформ, що проводяться у цій сфері.

Процес реформування системи державного внутрішнього фінансового контролю потребує певного часу та зусиль усіх його учасників. При цьому слід враховувати як об’єктивні, так і суб’єктивні фактори ризику, що можуть гальмувати зазначений процес.

Водночас перешкоди або зволікання із започаткуванням реформування системи державного внутрішнього фінансового контролю, зумовлені факторами ризику, можуть призвести до активізації корупційних дій, зловживань та фінансових порушень, і основне - до втрати довіри громадськості до системи державного внутрішнього фінансового контролю.

З огляду на вище сказане та з урахуванням принципу ефективності бюджетної системи державний внутрішній фінансовий контроль слід розвивати у комплексі з проведенням адміністративної реформи та реформи адміністративно-територіального устрою на демократичних засадах.

Реформування системи державного внутрішнього фінансового контролю з урахуванням досвіду країн-кандидатів у члени ЄС передбачається провести протягом одинадцяти років трьома етапами.

На першому етапі (до 2009 року) передбачалося:

- проведення обговорень та консультацій за участю представників органів державної влади та громадськості для забезпечення належного сприйняття, розуміння та відповідального ставлення до подальшого розвитку системи державного внутрішнього фінансового контролю;

- утворення у Мінфіні підрозділу з питань реформування системи державного внутрішнього фінансового контролю та оцінки ефективності систем внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту, спрямування та координації централізованого внутрішнього аудиту, а в ГоловКРУ — з питань гармонізації внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту;

- розроблення Мінфіном за участю Рахункової палати, ГоловКРУ, інших центральних органів виконавчої влади, європейських експертів проектів відповідних законодавчих актів, їх схвалення Кабінетом Міністрів України та подання до Верховної Ради України;

- підготовка ГоловКРУ та Мінфіном за участю Рахункової палати, європейських експертів стандартів внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту, Кодексу етики внутрішнього аудитора та їх розгляд Кабінетом Міністрів України;

- визначення ГоловКРУ разом з Мінфіном критеріїв розрахунку чисельності працівників служб внутрішнього аудиту;

- розроблення ГоловКРУ разом з Мінфіном та за участю європейських експертів методології управління ризиками, стратегії навчання і підвищення кваліфікації працівників служб внутрішнього аудиту;

- підготовче навчання працівників Мінфіну, ГоловКРУ, Державного казначейства, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади з питань внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту з урахуванням міжнародного досвіду;

- реалізація в окремих міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади пілотних проектів із запровадження нової моделі системи внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту;

Під час здійснення заходів другого етапу (2010-2014 роки) передбачається:

- запровадження в органах державного і комунального сектору нової моделі системи внутрішнього контролю;

- проведення навчання керівників та працівників органів державного і комунального сектору з питань внутрішнього контролю з урахуванням міжнародного досвіду;

- утворення служб внутрішнього аудиту в органах державного і комунального сектору з поступовою заміною інспектування на внутрішній аудит;

- проведення навчання працівників служб внутрішнього аудиту та підготовка викладачів (тренінги для тренерів) з внутрішнього аудиту з урахуванням міжнародного досвіду;

- подальше навчання та підвищення кваліфікації внутрішніх аудиторів за участю підготовлених викладачів (тренерів);

- запровадження сертифікації внутрішніх аудиторів з урахуванням міжнародного досвіду;

- запровадження щорічного звітування про функціонування системи внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту;

- удосконалення методології та розроблення посібника з питань внутрішнього аудиту;

- створення Мінфіном та ГоловКРУ єдиної бази даних внутрішнього аудиту в органах державного і комунального сектору;

- утворення на базі підрозділу ГоловКРУ з питань гармонізації внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту окремого органу у складі Мінфіну;

- відокремлення від структури ГоловКРУ підрозділу, який здійснює інспектування, у тому числі за зверненнями правоохоронних органів і судів, та протидіє фінансовому шахрайству і корупції, утворення на його базі окремого державного органу, уповноваженого взаємодіяти з Комісією ЄС з питань боротьби з шахрайством (OLAF);

- підготовка пропозицій щодо здійснення у подальшому ГоловКРУ централізованого внутрішнього аудиту;

- забезпечення відкритості і прозорості діяльності усіх суб’єктів державного внутрішнього фінансового контролю, посилення їх взаємодії з громадськістю та засобами масової інформації [38].

Під час здійснення заходів третього етапу (2015 рік) буде забезпечено підбиття підсумків двох етапів реформування системи державного внутрішнього фінансового контролю, визначення пріоритетів її подальшого розвитку на центральному та місцевому рівні відповідно до тенденцій соціально-економічного розвитку країни.

 

 

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3

 

Наведені вище рекомендації формування ефективної системи фінансового контролю України на засадах гармонізації взаємовідносин органів фінансового контролю та суб'єктів господарювання з метою збереження та раціонального використання державних коштів, створення системи постійно діючого, безупинного, незалежного фінансового контролю та забезпечення її ефективного функціонування, звичайно, потребують подальших досліджень щодо пошуку конкретних форм, методів і технологій реалізації. Об’єктивною є необхідність проведення грунтовного аналізу можливих наслідків їх впровадження з використанням економіко-математичного моделювання і комп’ютерної обробки інформації та врахуванням іноземного досвіду формування системи фінансового контролю.

 

Висновки

Державний фінансовий контроль є однією з важливих функцій державного управління, яка полягає у сприянні реалізації фінансової політики держави, забезпеченні процесу формування і ефективного використання фінансових ресурсів держави для досягнення поставлених нею цілей у сфері фінансів.

Державний фінансовий контроль є складовою частиною фінансового контролю в широкому розумінні його значення. Метою його здійснення є забезпечення ефективності фінансової діяльності держави, оскільки за допомогою фінансового контролю держава слідкує за тим щоб усі заплановані кошти своєчасно надходили до державних фондів, а також за цільовим використанням виділених державних коштів.

Сучасні тенденції в українському суспільстві зумовлюють необхідність вирішення важливого питання – вдосконалення організації фінансового контролю, оскільки офіційні дані Державної фінансової інспекції, як у Вінницькій області, так і в Україні в цілому свідчать про масові правопорушення. Основні державні ресурси зосереджено в бюджетних установах, отже, вони мають бути найважливішими об'єктами контролю органів Державної фінансової інспекції та внутрішнього контролю. Треба наголосити, що фінансово-бюджетна дисципліна погіршується переважно у діяльності бюджетних установ, про що свідчать результати комплексного аналізу відповідних показників, проведені у другому розділі роботи.

З приводу цього, було проведене дослідження на тему: «Державний фінансовий контроль за формуванням і використанням фінансових ресурсів бюджетних установ». На основі проведених спостережень, узагальнених даних про систему державного контролю за формуванням і використанням фінансових ресурсів бюджетних установ розроблені основні пропозиції щодо її удосконалення.

Визначено, що система державного фінансового контролю – це поєднання структурної побудови державного фінансового контролю, сукупності об’єктів та суб’єктів контролю та взаємодія між ними під час здійснення покладених функцій.

Основною метою державного фінансового контролю є викриття на підконтрольних об’єктах порушень принципів законності, ефективності, доцільності й економії при формуванні та використанні державних фінансових та матеріальних ресурсів, відхилень від прийнятих норм, стандартів на найбільш ранній стадії, попередження фінансових правопорушень, притягнення винних до відповідальності, забезпечення відшкодування заподіяних збитків, вжиття заходів щодо запобігання таким порушенням у майбутньому.

Правові засади державного фінансового контролю складають Конституція України, Закони України, прийняті на їх підставі, в межах і у спосіб, визначених Конституцією та Законами України, інші нормативно-правові акти, міжнародні договори та угоди, укладені чи визнані Україною.

Державний фінансовий контроль здійснюється відповідними уповноваженими державними органами лише на підставі, у спосіб та у межах повноважень визначених для них Конституцією України, Законом Про систему державного фінансового контролю в Україні та іншими актами чинного законодавства .

В залежності від визначених Конституцією та чинним законодавством України статусу та компетенції органів державного фінансового контролю, їх належності до гілок державної влади система державного фінансового контролю складається із зовнішнього, внутрішнього, відомчого та спеціалізованого державного фінансового контролю. Відомчий та спеціалізований державний фінансовий контроль є різновидом внутрішнього державного фінансового контролю.

Одним із головних суб’єктів державного фінансового контролю в Україні є Державна фінансова інспекція України, яка перетворена із Головного контрольно-ревізійного управління України, згідно указу Президента України № 499/2011.

Основними завданнями Держфінінспекції України є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю, а також внесення пропозицій щодо її формування.

Контроль є невід'ємною складовою частиною управління національним господарством і його окремими ланками. Його роль в умовах переходу до ринку визначається не тільки наявністю недоліків у фінансовій практиці, неефективністю витрачання коштів або розкраданням майна, а й закономірністю ускладнення господарських та економічних зв'язків. Застосування застарілих форм фінансового контролю не дає змоги державі оперативно й ефективно впливати на процеси, які відбуваються в економіці, що призводить до зниження контрольних функцій держави , не забезпечує концентрації контрольних дій на найбільш пріоритетних напрямах фінансової діяльності. Подальший розвиток контролю як повномасштабної діяльності разом з іншими функціями управління, що охоплюють інтереси держави та громадян у сфері фінансів, потребує розроблення нової концепції розвитку ринкових механізмів та інструментів його здійснення, удосконалення складових частин.

Наведені у роботі рекомендації формування ефективної системи фінансового контролю України на засадах гармонізації взаємовідносин органів фінансового контролю та суб'єктів господарювання з метою збереження та раціонального використання державних коштів, створення системи постійно діючого, безупинного, незалежного фінансового контролю та забезпечення її ефективного функціонування, звичайно, потребують подальших досліджень щодо пошуку конкретних форм, методів і технологій реалізації.

Список використаних джерел

1. Андрійко О.Ф. Розвиток системи державного контролю у контексті адміністративної реформи / О.Ф. Андрійко // Державне управління та адміністративне право в сучасній Україні: актуальні проблеми реформування. – К., 2009.

2. Басанцов І.В. Державний фінансовий контроль: регіональні аспекти : монографія /І.В. Басанцов. – К. : Вид. дім "Корпорація", 2011. – 234 с.

3. Барановський О.І. Фінансова безпека держави / О.І. Барановський. // Фінанси України. – 1996. – №1 1. – С. 19–34.

4. Бурцев В.В. Організація государственного фінансового контролю в Российской Федерации: Теория и практика / В.В. Бурцев. – М.: ИТК “Дашков и К”, 2002. – С. 100–110.

5. Большакова О.Ю. Методологічні принципи фінансового контролю: принцип незалежності / О.Ю. Большакова, Г.О. Кравченко // Фінансовий контроль. – 2005. – № 2(19). – С. 44–48.

6. Базась М.Ф. Методика та організація фінансового контролю: підруч. / М.Ф. Базась. – К.: МАУП, 2005. – С. 254.

7. Бариніна-Закірова М.В. Деякі проблеми нормативно-правового характеру у сфері державного фінансового контролю / М.В. Бариніна-Закірова // Фінанси України. – 2006. – № 1. – С. 145-154.

8. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 р. № 2542 // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 37–38 (21.09.2001).

9. Васанцев І.В. Система фінансового контролю в Україні / І.В. Васанцев // Фінанси України. – 2006. – № 11. – 132–139.

10. Воронин Ю.М. Государственный финансовый контроль: вопросы теории и практики / Ю.М. Воронин. – М.: Финансовый контроль, 2006. – С. 51.

11. Василик О.Д. Теорія фінансів / О.Д. Василик. –К.: НІОС, 2002. – С. 345.

12. Винограй Е.Г. Общая теория системы / Е.Г. Винограй. – Новосибирск, 1993. – С. 285–296.

13. Грачева Е.Ю. Государственный финансовый контроль / Е.Ю. Грачева, Л.Я. Хорина. –М.: ТК Велби: проспект, Б.г. – С. 100.

14. Городецький А. Формирования единой системы государственного финансового контроля / А. Городецький, А. Морукова //Вопросы экономики. – 2005. – № 1. – С. 86.

15. Головань М.М. Державний фінансовий контроль і його реформування / М.М. Головань // Фінанси України. – 2004. – № 9 – С. 136.

16. Данилевский Ю.А. Проблемы становления государственного финансового контроля / Ю.А. Данилевский // Бухгалтерский учет. – 1996. – № 3. – с. 3–6.

17. Данилевський Ю.А. Система государственного контроля и аудита в России / Ю.А. Данилевский, Л.Н. Овсянников // Бухгалтерский учет. – 1999. – № 3. – С. 6.

18. Державний фінансовий контроль: Ревізія та аудит / П.К. Германчук, І.Б. Стефанюк, Н.І. Рубан, В.Г. Александров, О.І. Назарчук. – К.: НВП “АВТ”, 2005. – С. 424.

19. Державні фінанси : підручник / С. О. Булгакова (кер. авт. кол.),В. Г. Барановська, Л. В. Єрмошенко, О. Т. Колодій та ін.; за ред.А. А. Мазаракі : У 5 т. — Т. 5. Державний фінансовий контроль. — К. :Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2010. — 303 с.

20. Дрозд І. К. Державний фінансовий контроль : навч. посіб. / І. К. Дрозд,В. О. Шевчук. — К. : ТОВ "Імекс-ЛТД", 2010. — 304 с.

21. Дудко В. П. Державний фінансовий контроль : підручник / В. П. Дудко.—2-ге вид., перероб. та допов. — Чернівці : Прут, 2008. — 624 с.

22. Державне управління і менеджмент :навч. посіб. у таблицях і схемах /Г.С. Одінцова, Г.І. Мостовий, О.Ю. Амосов та ін. ; за заг. ред. д-ра екон. наук,проф. Г.С. Одінцової. – X. : ХарРІУАДУ, 2010. – С. 154.

23. Державний фінансовий контроль /UEPLAC. – К., 2011. – 215 c.

24. Державний фінансовий контроль: Ревізія та аудит / П.К. Германчук, І.Б. Стефанюк, Н.І. Рубан, В.Г. Александров, О.І. Назарчук. – К.: НВП “АВТ”, 2005. – С. 424.

25. Економічна енциклопедія: [У 3 т.] Т. 1 / відп. ред. С.В. Мочерний [та ін.]. – К.: Видав. центр “Академія”, 2000. – С. 84.

26. Экономическая энциклопедия. – М.: Экономика, 1999. – С. 726.

27. Экономическая энциклопедия. – Т. 3. – К.: Видав. центр “Академія”, 2004. – С. 361.

28. Загородній А. Г. Фінансово-економічний словник / А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк. — К. : Знання, 2007. — 1072 с.

29. Зайчикова В.В. Прогнозування доходів місцевих бюджетів у процесі міжбюджетного регулювання / Зайчикова В. В. // Фінанси України. – 2007. – № 6. – С. 69-81.

30. Зайчикова В.В. Функції місцевих фінансових органів в умовах бюджетної реформи // Фінанси України. – 2010. – №6. – С. 72-79.

31. 3апатріна І.В. Бюджетна політика стимулювання економічного зростання та механізми її реалізації / Запатріна І. В., Лебеда Т. В. // Фінанси України. – 2006. – № 4. – С. 38-45.

32. Клімова С.М. Інституціональна організація фінансового контролю на центральному рівні державного управління :дис. канд. наук з держ. упр. :25.00.01 / С.М. Клімова ; Українськаакадемія держ. управління при Президентові України ; Харківський регіональний ін-т. – Х., 2008.

33. Клімова С.М. Зовнішній та внутрішній державний фінансовий контроль /С.М. Клімова // Актуальні проблеми державного управління : зб. Наук. праць : у 2 ч. – X. : Вид-во ХарРІ “Магістр”, 2012. – № 2 (13). – Ч. ІІ.

34. Колпаков В.К. Адміністративне право України : підручник / В.К. Колпаков. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – С. 663.

35. Контроль і ревізія : підруч. для студ.вузів : 7.050106 “Облік і аудит” /Ф.Ф. Бутинець, СВ. Бардаш, Н.М. Малюга та ін.. – 2-ге вид., доп. і перероб.– Житомир : ЖІТІ, 2010.

36. Козырин А. Н. Финансовый контроль /А. Н. Козырин // Финансовое право / под ред.О. Н. Горбуновой. – М. : Юристь., 2011. – 307 c.

37. Кузьменко О. Проблеми співвідношення компетенції парламенту і Рахункової палати у контрольно-бюджетній сфері / О. Кузьменко // Право України. – 2011. – № 4. – С. 103 – 108.

38. Концепція розвитку державного внутрішнього фінансового контролю, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 травня 2005 р., № 158-р. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.zakon1.rada.gov.ua.

39. Мартиненко М.М. Основи менеджменту: підруч. / М.М. Мартиненко. – К.: Каравела, 2006. – С. 247–248.

40. Мельничук В.Г. Незалежний державний фінансовий контроль в Україні і досвід зарубіжних країн / В.Г. Мельничук // Фінансовий контроль. –2002. – № 2. – С. 33.

41. Малеин Н.С. Кредитно-расчетные правоотношения и финансовый контроль / Н.С. Малеин. – М.: Наука, 1964. – 152с.

42. Микитюк И.С. Фінансовий контроль использования государственных средств: тезисы 2 междунар. науч. студ. конф. [“Тенденции и проблемы экономической роста России”], (Москва, 29-30 окт. 2002 г.) / Фин. Академия при правительстве Российской Федерации. – М., 2002. – С. 71–72.

43. Микитюк І.С. Державний фінансовий контроль в управлінні коштами адміністративно–територіальних одиниць: матеріали міжвуз. наук. конф. студентів та молодих вчених [“Фінансово–бюджетне регулювання соціально–економічного розвитку адміністративно–територіальної одиниці”], (Чернівці, 23-24 груд., 2006 р.). – Чернівці: БУФА. – 2007. – С. 267.

44. Нижник Н. Контроль у сфері державного управління / Н. Нижник, О. Машков,С. Мосов // Вісник УАДУ при Президентові України. – 2011. – № 2. – С. 37–45 .

45. Микитюк І.С. Державний фінансовий контроль у системі управління фінансовою діяльністю держави / І.С. Микитюк // Вісник ДонДУЕТ. – 2007. – № 3(31). – С. 230–238. – (Серія: Економічні науки).

46. Микитюк І.С. Сутність оцінки ефективності державного бюджету / І.С. Микитюк // Актуальні проблеми економіки. –2007. – № 4(58). – с. 52–57.

47. Пасічник Ю.В. Бюджетний потенціал економічного зростання в Україні: Монографія / Ю. В. Пасічник. – Донецьк: ТОВ «Юго - Восток, Лтд», 2005. – 642 с.

48. Постанова Колегії Рахункової палати України «Про розгляд Інструкції про порядок проведення перевірок, ревізій Рахунковою палатою» // Офіційний вісник України. – 1999. – № 51 – Ст. 2580.

49. Правовое регулирование государственного финансового контроля в зарубежных странах. Аналитический обзор и сборник нормативных актов / сост. : С. О. Шохин, В. И. Шлейников; аналит. разд. и общ. Ред. С. О. Шохина. — М. : Прометей, 2008. — 324 с.

50. Постанова Колегії Рахункової палати України «Про розгляд Інструкції про порядок проведення перевірок, ревізій Рахунковою палатою» // Офіційний вісник України. – 1999. – № 51 – Ст. 2580.

51. Попов В.Ю. Основні напрями удосконалення фінансових механізмів
розподілу в Україні / Попов В. Ю. // Фінанси України. – 2007. – № 8. – С. 44-53.

52. Правовое регулирование государственного финансового контроля в зарубежных странах. Аналитический обзор и сборник нормативных актов / сост. : С. О. Шохин, В. И. Шлейников; аналит. разд. и общ. Ред. С. О. Шохина. — М. : Прометей, 2008. — 324 с.

53. Про затвердження Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм: Постанова Кабінету Міністрів України від 10.08.2004 №1017 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 32. – Ст. 21.

54. Про затвердження Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту діяльності бюджетних установ: Постанова Кабінету Міністрів України від 31.12.2004 №1777 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 1. – Ст. 14.

55. Про затвердження Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання: Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2006 №361// Офіційний вісник України. – 2006

56. Про затвердження Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту виконання місцевих бюджетів: Постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №698 // Офіційний вісник України. – 2011. – №37. – Ст. 1453

57. Указ Президента України № 499/2011 Про Положення про Державну фінансову інспекцію України від 23 квітня 2011 року

58. Устинова І.П. Правовий статус органів фінансового контролю в системі органів державної виконавчої влади в Україні : дис. ... канд. юрид. Наук : 12.00.07 / І.П. Устинова ; Київський університет ім. Тараса Шевченка. – К., 2007.

59. Финансовое право : учебник / кол.авт. ; под рук. Н.И. Химичевой. – М. :БЕК, 2011.

60. Фінансове право : підручник /за ред.Л.К. Воронової, Д.А. Бекерської. – К., 2011

61. Шевчук В.О. Контроль господарських систем в суспільстві з перехідною економікою (Проблеми теорії, організації, методології) : монографія / В.О. Шевчук. – К. : Київ. держ. торг.-екон. Ун-т, 2008.

62. Родионова В.М. Финансовый контроль / В.М. Родионова, В.И. Шлейников. – М.: ИДФБК–ПРЕСС, 2002. – 16 с.

63. Симоненко В.К. Основи єдиної системи державного фінансового контролю в Україні (макроекономічний аспект) / В.К. Симоненко, І.О. Барановський, П.С. Петренко. –К.: Знання України, 2007. – 280 с.

64. Стефанюк І.Б. Концептуальні засади удосконалення правового забезпечення діяльності державної контрольно-ревізійної служби / І.Б. Стефанюк // Фінанси України. – 2000. – № 11.

65. Сивульський М.І. Проблеми державного фінансового аудиту бюджетних установ // Фінансовий контроль. – 2010. – № 2. – С. 37-45.

66. Тікань Л.В. Фінансовий контроль: теорія та методологія : монографія / Л.В. Дікань, Н.В. Синюгіна. – Харків : Вид-во ХНЕУ, 2009. – 92 с.

67. Телюк К. Формування та місце видатків державного бюджету в управлінні державними фінансами: // Регіональна економіка. – 2006. – № 1. – С.135-140.

68. Тимченко О.М., Сибірянська Ю.В. Оптимізація структури доходів бюджету: застосування рейтингової оцінки // Фінанси України. – 2008. – №7. – С. 17-27.

69. Фещенко Л.В. Бюджетна система України: Навч. пос. / Л.В. Фещенко, П.В. Проноза, Н.В. Кузьминчук. – К.: Кондор, 2008. – 440 с.

70. Фещенко Л.В. Бюджетна система України: Навч. пос. / Л.В. Фещенко, П.В. Проноза, Н.В. Кузьминчук. – К.: Кондор, 2008. – 440 с.

71. Чернадчук В. Окремі питання бюджетно-процесуального механізму // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – №2. – С. 6-9.

72. Чугунов І.Я. Бюджетний механізм регулювання економічного розвитку, – К.: НІОС, 2003. – 488 с.

73. Чечуліна О.О. Контрольні повноваження при виконанні бюджетів / О.О. Чечуліна //Фінанси України. – 2008. – № 6. – С. 64–66.

74. Чернявський В.С. Государственный финансовый контроль: проблемы эффективности / В.С. Чернявський // Финансовое право. – 2005. – № 4 – С. 16.

75. Шохин С.О. Проблемы и перспективы развития финансового контроля в РФ / С.О. Шохин. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 352 с.

76. Юрій С.І. Антологія бюджетного механізму. Монографія / С. І. Юрій, В. Г. Дем’янишин, Я. М. Буздуган. – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – 250 с.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.214.184.124 (0.028 с.)