Оцінка економічної ефективності олігополістичного ринку

 

Оскільки олігополія за своїм характером досить близька до чис­тої монополії та інколи на неї перетворюється, оцінки економічної ефективності їх теж досить близькі.

Передусім дослідники звертають увагу на те, що, оскільки крива попиту на продукцію олігополіста завжди має спадний характер, то для нього ціна та граничний дохід ніколи не збігаються. Тому ко­ординати точки перетину кривих граничного доходу та граничних витрат завжди лежатимуть лівіше від мінімального рівня середніх витрат. Можна впевнено сказати, що олігополіст завжди обирає таке співвідношення "ціна-обсяг", яке містить обсяг менший, а ціну вищу, ніж на конкурентному ринку. Особливо це властиве для таєм­ного зговору та ціноутворення за методом "витрати плюс".

Олігополіст отримує економічний прибуток не тільки у коротко­терміновому, а й у довготерміновому періоді. Це пов'язано з існу­ванням досить вагомих бар'єрів для вступу в галузь, нехай і не настільки важких для подолання як при чистій монополії, але які все таки обмежують вступ у галузь нових конкурентів. Отже, суспіль­ство, погодившись на існування олігополістичного ринку, змушене як обмежувати своє споживання, так і платити вищу ціну за про­дукцію олігополістичної галузі.

На думку деяких економістів, олігополія — це ще небажаніша модель ринку, ніж чиста монополія. Чиста монополія є очевидною та перебуває під постійним контролем держави. Олігополія може маскуватися під монополістичну конкуренцію, проводити прихо­вану політику узгодження цін, обходити антимонопольне законо­давство, але насправді реалізовувати ті самі принципи ринкової поведінки, що й чиста монополія. Отже, рекомендується відповід­ним чином удосконалити антимонопольне законодавство, щоб точ­ніше розпізнавати олігополію та вживати дійових заходів щодо її обмеження.

Це стосується також господарського законодавства України. Наша держава робить лише перші кроки у вирішенні питання обмеження монополізму взагалі та олігополії зокрема. Перший законодавчий акт у цій галузі — Закон України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяль­ності", прийнятий у 1992 р. Ним, зокрема, було введено поняття "монопольне становище" виробника: таким визнається становище господарюючого суб'єкта, при якому його частка на ринку певного товару становитиме понад 35 %. Можна уявити гіпотетичну ситуа­цію, що у галузі існує лише три підприємства, що мають однакову частку на ринку — 33,3 %. У цьому разі законодавство не визнає монопольного становища жодного з них, а тому до цих виробників не можуть бути застосовані антимонопольні заходи. Однак така ситуація суперечить здоровому глузду!

Існує інша точка зору на роль олігополії в економічній системі, яку свого часу обґрунтували економісти Й. Шумпетер та Дж. Гелбрейт. Визнаючи певні втрати суспільства від панування олігополі­стичної конкуренції в окремих галузях виробництва, вони вважали, що ці втрати у багато разів перекриваються виграшем від впливу олігополій на науково-технічний прогрес. Існування значних оліго-полістичних форм господарювання, які мають реальну ринкову владу, послідовники Й. Шумпетера та Дж. Гелбрейта визнають необхід­ною умовою для досягнення швидких темпів удосконалення науки і техніки. Це пов'язано з тим, що сучасні наукові дослідження по­требують значних коштів, виділити які здатні тільки великі оліго­полії. Крім того, саме стабільність ринкового становища олігополії, економічний прибуток, що вона отримує, дає змогу приймати рішен­ня про фінансування стратегічних досліджень з віддаленим термі­ном повернення.

Наведені аргументи проти олігополії та на її користь можуть стати об'єктом обговорення на семінарських заняттях з мікроеко-номіки.

Таким чином, у розділі З ми з’ясували особливості поведінки ви­робників на різних ринках товарів: конкурентному, монопольному, олігополістичному та монополістичної конкуренції. Однак вироб­ник є не тільки продавцем продукту, а й одночасно покупцем ре­урсів. У наступному розділі аналізується поведінка виробника на ринку ресурсів.

 

 

ВИСНОВКИ

 

1. Олігополією вважається ринок, на якому діє декілька продавців, які виробляють стандартизовану або диференційовану продукцію, наявні бар’єри до вступу у галузь і між виробниками встановлюється загальна взаємозалежність.

2. Фірма в умовах олігополії може проводити самостійну цінову політику. Можливі чотири варіанти поведінки олігополіста у галузі ціноутворення: ламана крива попиту; ціно­утворення, зумовлене таємним зговором; лідерство у цінах; ціно­утворення за принципом "витрати плюс".

3. Намагаючись уникнути цінових війн, олігополісти намагаються проводити нецінову конкуренцію. Вдале проведення реклами, післяпро­дажного обслуговування або стимулювання збуту на певний час дає фірмі-ініціатору ринкові переваги і, тим самим, можливість впливу на ринкову ціну.

4. Олігополія завжди обирає менший обсяг виробництва і встановлює ціну вищу, ніж на конкурентному ринку. Тому суспіль­ство, погодившись на існування олігополістичного ринку, змушене обмежувати своє споживання і, одночасно, платити вищу ціну за про­дукцію олігополістичної галузі.

5. Олігополістична модель ринку вважається малоефективною з точки зору суспільства. Наявність ринкової влади, можливість таємного зговору суттєво обмежують конкурентний режим і тому вимагають регулювання олігополії з боку держави.

Вивчення матеріалу, поданого в темі 10, передбачає засвоєння таких термінів і понять:

 

Олігополія

Ступінь концентрації

Міжгалузева конкуренція

Конкуренція з боку імпорту

Загальна взаємозалежність

Ламана крива попиту

 

Ціноутворення, зумовлене таємним зговором

Лідерство в цінах

Ціноутворення за принципом „витрати плюс”

Економічні наслідки олігополії

ВПРАВИ ДО ТЕМИ 10

 

Вправа 1. Для кожного положення, що наводиться далі, знайдіть відповідний йому термін або поняття серед запропонованих:

1. Ринок, на якому декілька фірм реалізують стандартизовані або диференційовані товари, при чому контроль над цінами обмежений взаємозалежністю фірм.

2. Цикл поступового зниження цін, з метою усунення конкурентів з олігополістичного ринку.

3. Об’єднання фірм, які узгоджують свої рішення з приводу цін та обсягів продукції так, як би вони злились в чисту монополію.

4. Домовленість про ціни, розподіл ринків та інші обмеження конкуренції в олігополії.

5. Неофіційний метод встановлення ціни на вироблений товар, коли одна фірма змінює ціну, а інші фірми невдовзі роблять теж саме.

6. Ситуація, при якій зміна ціни (або якого-небудь іншого параметра) однією фірмою викликає зміни в обсязі продаж і прибутку іншої фірми.

7. Крива попиту, заснована на припущені, що конкуруючі фірми приєднуються до рішення про зниження цін і не підтримують рішення про їх підвищення.

8. Метод встановлення бажаної ціни товару, на основі середніх витрат виробництва шляхом додатку до них певного відсотку.

9. Олігополія, в якій фірми виробляють диференційований продукт.

10.Конкуренція, яка виникає серед фірм однієї галузі з фірмами інших галузей.

Терміни і поняття

 

а) міжгалузева конкуренція;

б) цінова війна;

в) ламана крива попиту;

г) ціноутворення за принципом “витрати плюс”;

 

д) олігополія;

є) лідерство в цінах;

ж) диференційована олігополія;

з) картель;

і) загальна взаємозалежність;

к) таємний зговір.

 

Вправа 2. Знайдіть єдину вірну відповідь:

1. Що із перерахованого нижче спонукає підприємства домовитись про обмеження випуску з метою підвищення ціни?

 

а) зниження рівня процентних ставок;

б) зменшення виграшу від шахрайства;

в) збільшення штрафів за шахрайство;

г) менша вірогідність бути відкритим.

2. Картель може встановити повну монополію на ринку з відкритою інформацією, можливістю укладення угод довіри та вільним входом:

 

а) і в короткотерміновому, і в довготерміновому періоді;

б) у короткотерміновому, але не в довготерміновому періоді;

в) у довготерміновому, але не у короткотерміновому періоді;

г) тільки за умов дуополії Бертмана, а не Курно.

 

3. Якщо фірма знизить ціну, то конкуренти її підтримають, а якщо фірма підвищить ціну – ніхто не буде слідувати такому прикладу. Мова йде про:

 

а) цінову війну; б) цінове лідерство;

в) ламану криву попиту; г) високу цінову конкуренцію.

 

 

4. Принцип “витрати плюс” описується формулою:

 

а) AVC + AFC; б) AFC(1 + r); в) AVC(1 + r); г) ATC + AVC(1 + r).

 

5. “Ламана” крива попиту для олігополіста обов’язково передбачає:

 

а) розрив кривої MR;

б) розрив кривої МС;

в) що ціна товару не повинна бути вища MR;

г) що поведінка фірм не оптимальна.

 

6. Фірма є олігополістом, якщо:

 

а) встановлює ціну на рівні МС;

б) йде за ціною лідера;

в) встановлює ціну на рівні АVC;

г) встановлює ціну, виходячи з кривої попиту.

 

7. Картельний договір буде нестабільним, якщо:

 

а) картель регулює виробництво однорідного товару;

б) фірми нездатні виявити порушника;

в) члени картелю мають однакові витрати;

г) ніщо з наведеного невірно.

 

8. Стимули порушити картельний зговір тим менші, чим:

 

а) довший період між порушенням і викриттям опортуністичних дій;

б) мала вірогідність того, що порушення залишиться непоміченим;

в) вище коефіцієнт дисконтування;

г) все перераховане вірно.

 

9. Олігополістичний ринок має таку спільну рису з ринком монополістичної конкуренції як:

 

а) відсутні любі бар’єри для входу в галузь;

б) для фірми характерна стратегічна поведінка;

в) діє незначна кількість виробників;

г) фірми мають ринкову владу.

 

10. Граничний доход є не нижчим, ніж ринкова ціна для фірми, що функціонує в умовах:

 

а) досконалої конкуренції; б) монополістичної конкуренції;

в) монополії; г) олігополії.

 

11. Першим економістом, хто намагався створити теорію олігополії був:

 

а) Едвард Чемберлен; б) Огюстен Курно;

в) Джоан Робінсон; г) Джон Гелбрейт.

 

Вправа 3. Визначте, яке з положень вірне, а яке помилкове:

 

1. Якщо на олігополістичному ринку фірма підвищить або знизить ціну, то це здійснить вплив на обсяг продаж і прибуток фірм-конкурентів.

2. На олігополістичному ринку ціни менш стійкі, ніж в умовах досконалої конкуренції.

3. Ринкова поведінка картелю, максимізуючого прибуток, аналогічна поведінці чистої монополії.

4. На практиці картелі і подібні їм таємні угоди важко створювати і підтримувати на протязі довгого часу.

5. На ринку олігополії поведінка фірм характерезується тісною взаємозалежністю.

6. Модель ламаної кривої попиту пояснює чому олігополіст не буде змінювати ціни і обсяг випуску при невеликих або середніх змінах у витратах.

7. Олігополістична взаємозалежність фірм на ринку завжди призводить до того, що одна фірма стає домінуючою над іншими.

8. Монопольна влада на олігополістичному ринку завжди визначається дифференціацією продукту.

9. Модель Курно характерна для ринку монополістичної конкуренції.

10. Для олігополії є характерним наявність високих бар’єрів для вступу у галузь.

11. Ринкова поведінка галузевої картелі, максимізуючої прибуток, подібно поведінці чистої монополії.

12. Цінові війни приводять до зниження прибутку всіх учасників олігополії.

 

Вправа 4. Виконайте завдання:

Завдання 1. На олігополістичному ринку комп’ютерів діє 7 фірм. Якщо попит на продукцію домінуючої фірми – D_L, а її гранична виручка для цього попиту MR_L, то якими будуть величина пропозиції і ціна для інших 6 виробників комп’ютерів?

 

P,

MC

MR

3,2 МС

 

2,5

2,2

1,8 D

 

MR_L D_L

 

15 20 27 31 35 Q (тис. шт.)

 

Завдання 2. Фірма А, яка працює на олігополістичному ринку, виявила, що, враховуючи поточний обсяг виробництва решти фірм у галузі, її власна крива попиту та крива граничного доходу: Р = 200 - х, MR = 200 - 2 x, де х – обсяг виробництва фірми А у тисячах штук товару.

1. Якщо граничні витрати фіксовані і становлять 6 грн. за шт., який обсяг продукції має виробляти фірма А?

2. За якої умови ціна на товар фірми А має бути такою самою, як ціни усіх товарів у цій олігополії?

3. Яка має бути ціна за 1 шт. товару фірми А?

4. Як ви відповісте, якщо кількість продукції, яку ви визначите у запитанні 1, означає рівноважний обсяг Курно для фірми А? Коли це рівновага Курно, то що можна сказати про криву попиту для фірми А?

 

Завдання 3. В містечку є 2 продавці бензину. Фірма А оцінює, що вона може збільшити прибуток на 2 тис. грн. в місяць якщо знизить ціни на бензин на 5% за умови, якщо її суперник збереже свою ціну. З іншого боку, якщо конкурент фірми А відповість зниженням ціни, то вона втратить 1 тис. грн. за місяць. Якщо фірма А збереже свою ціну, то її прибутки не зміняться, доки конкурент буде утримувати таку ж ціну. Якщо ж конкурент знизить ціну, то фірма А втратить 1,5 тис. грн за місяць.

За умови, що фірма-конкурент робить такі ж самі розрахунки, складіть матрицю результатів і вкажіть стратегію кожної з фірм.

 

Розділ 4

РИНОК ФАКТОРІВ ВИРОБНИЦТВА