Економічні наслідки монополізму

 

Логічним завершенням дослідження монопольного ринку повинна стати оцінка впливу монополізму на економічні процеси взагалі. Найсуттєвіші економічні наслідки чистої монополії такі:

1. Монополіст вважає за доцільніше продавати менший обсяг продукції та призначати вищі ціни, ніж це зробив би конкурентний виробник (див. рис.8.4). Тому, з одного боку, суспільство перевитрачає певну кількість ресурсів, оскільки рівноважний обсяг виробництва не співпадає з мінімальним рівнем середніх витрат. Перерозподіл ресурсів на користь монополізованої галузі зменшив би середні витрати, що свідчило б про підвищення ефективності розподілу ресурсів. З іншого ж боку, споживачі змушені сплачувати свого роду монопольний податок, оскільки ціни на продукцію встановлюються вище, ніж середні витрати на виробництво. Цей “податок” становить економічний прибуток монополіста. Оскільки вступ у галузь нових виробників заблоковано, то механізм ліквідації економічного прибутку у довготерміновому періоді, властивий конкурентному ринку, тут не діє.

2. Середні витрати монополіста, як правило, не збігаються з середніми витратами конкуруючої фірми. До цього часу про можливості такого незбігу не йшлося. Середні витрати монополіста (АТСм) можуть бути як нижчими, так і вищими ніж у конкуруючої фірми (АТСк).

Оскільки монополіст – це, як правило, велике підприємство, то на розмірі середніх витрат може позначитися ефект масштабу (рис. 8.6). Інколи нижчі середні витрати навіть з урахуванням економічного прибутку, який закладає у ціну монополіст, можуть трансформуватися у нижчі ринкові ціни на продукцію монополіста порівняно з цінами конкурентної фірми. Однак така ситуація складається досить рідко.

 

АТС

АТСк

АТСм

Q

Рис. 8.6. Вплив ефекту масштабу на середні витрати монополіста та конкурентної фірми

Усі криві середніх витрат, які ми використовували раніше, грунтуються на припущенні, що виробник використовує залучені ресурси з максимальною ефективністю. Проте щодо чистого монополіста це припущення досить часто необгрунтоване, оскільки в тім, що у монополіста фактичні витрати фірми для будь-якого обсягу виробництва, як правило, більші, ніж мінімально можливі. Це явище отримало назву “ Х-неефективність ”. Воно пояснюється такими причинами:

а) цілі менеджерів монополіста не збігаються з метою мінімізації витрат. Вони можуть реалізувати завдання зростання фірми, не рахуючись з витратами; ухилятися від надмірного ризику, погоджуючись на більші витрати; брати на роботу некомпетентних друзів та родичів, знижуючи загальну ефективність управління тощо;

б) монополіст, не відчуваючи “подиху в потилицю” конкурента, стає в’ялим, припиняє на пошук технологій, які мінімізують витрати;

в) монополія змушена нести додаткові витрати, пов’язані із збереженням свого монопольного становища. Це можуть бути як офіційні (легальні) платежі за придбання патентів, ліцензій, так і неофіційні (нелегальні) витрати на підкуп посадових осіб, тиск на постачальників ресурсів тощо.

3. Монополія суперечливо впливає на науково-технічний прогрес. З одного боку, масштаби монополії дають змогу виділяти значні кошти на проведення наукових досліджень та розробку нових технологій. Це, як правило, не під силу дрібним виробникам на конкурентному ринку. Більшість сучасних відкриттів, дійсно, зроблено за участю монополій. Однак у чистого монополіста немає постійних стимулів до науково-технічного прогресу, тому він може дозволити собі бути неефективним.

4. Чистий монополіст має можливість проводити цінову дискримінацію. Вона відбувається тоді, коли певний продукт реалізується більше ніж за однією ціною і ці відмінності не пов’язані з відмінностями у витратах. Продавець-монополіст може застосовувати цінову дискриміна-цію за умови, що він має змогу виділити різні групи покупців та якщо первинний покупець не може перепродувати товар чи послугу. Прикладів такої дискримінації досить багато, особливо коли йдеться про природну монополію. Так, електропостачання населенню та підприємствам в Україні відбувається за різними тарифами, заниження тарифів на пасажирські перевезення перекриваються Укрзалізницею за рахунок підвищених тарифів на перевезення вантажів тощо.

Таким чином, монополізм має суперечливі економічні наслідки. Однак незаперечним є те, що він від підриває конкуренцію як основу ринкового саморегулювання. Тому однією з функцій держави в сучасних умовах вважається обмеження монополізму, підтримка конкурентного середовища.

 

ВИСНОВКИ

 

1. Ринок монополії характеризується тим, що на ньому функціонує лише один виробник продукції, яка не має близького замінювача, існують високі бар’єри при входженні у галузь і продавець сам установлює ціну на свій товар.

2. Для чистої монополії характерно існування спадаючої кривої попиту внаслідок чого ціна реалізації додаткової одиниці продукції завжди перевищує додатковий дохід, отриманий від її продажу (граничний дохід).

3. Прибуток монополіста залежить від еластичності попиту. При еластичному попиті зменшення ціни збільшуватиме валовий дохід продавця. Якщо ж попит нееластичний, валовий дохід продавця буде мати таку саму спрямованість змін, що і ціна. Максимуму він досягне при одиничній еластичності попиту. Тому якщо монополіст, який намагається максимізувати прибуток, буде завжди намагатися уникнути нееластичної ділянки кривої попиту на користь певної комбінації “ціна-продукт” на еластичній ділянці.

4. Монополіст зможе максимізувати свій прибуток при такому співвідношення ціни та обсягу продаж, яке урівнює граничній дохід та граничні витрати. Це правило спрацьовує як у короткотерміновому, так і у довготерміновому періоді оскільки вступ у галузь, де панує монополіст, заблоковано. Для нього немає загрози з боку конкурентів, які збільшивши пропозицію та відповідно пересунувши її криву вправо знизили б ціну рівноваги та ліквідували економічний прибуток.

5. Монополізм має суперечливі економічні наслідки. З одного боку, для нього характерно випуск меншої кількості продукції і її продаж за більш високими цінами, х-неефективність, відсутність стимулів до постійного впровадження у виробництво результатів науково-технічного прогресу. Зацікавленість у ціновій дискримінації. З іншого – монополія будучи крупним підприємством може за рахунок економії на масштабах виробляти дешеву стандартизовану продукцію високої якості і має необхідні фінансові ресурси на проведення наукових досліджень та розробку нових технологій.

 

 

Вивчення матеріалу, поданого в темі 8, передбачає засвоєння таких термінів і понять:

Чиста монополія Цілі монополістичного ціноутворення

Бар’єри вступу у галузь Х-неефективність

Патенти Витрати на збереження монополії

Ліцензії Цінова дискримінація

Недобросовісна конкуркенція

 

ВПРАВИ ДО ТЕМИ 8

 

Вправа 1. Для кожного положення, що наводиться далі, знайдіть відповідний йому термін або поняття серед запропонованих:

 

1. Ринок, на якому одна фірма продає продукт, що не має близьких замінників і здатна контролювати його ринкову ціну.

2. Продаж в один і той же момент одного і того ж продукту різним покупцям за різними цінами.

3. Практика, яка застосовується фірмою для блокування доступу у галузь конкурентів, що розцінюється суспільством як неприйнятний засіб досягнення даної цілі.

4. Ситуація, коли фактичні витрати фірми для любого обсягу виробництва більші, ніж мінімально можливі витрати.

5. Дії, які штучно перешкоджають вступу в галузь нових фірм.

6. Галузь, в якій економія на масштабах виробництва настільки велика, що продукт може бути виробленим лише однією фірмою при більш низьких середніх витратах, чим тоді, коли б виробництвом цього товару займалась не одна, а декілька фірм.

7. Виключні права, що надаються винахіднику продукту на їх виробництво та реалізацію.

8. Законодавче обмеження діяльності фірми.

 

Терміни і поняття

а) Ліцензія; б) цінова дискримінація;

в) природна монополія; г) патент;

д) Х-неефектність; е) монополія;

є) бар’єри для вступу у галузь; ж) нечесна конкуренція.

 

Вправа 2. Знайдіть єдину вірну відповідь:

1. В моделі монополії вважається, що:

 

а) продавці і покупці сприймають ціни як задані;

б) проникнення на ринок нових фірм не обмежено;

в) у покупців обмежений вибір;

г) виробляється стандартизована продукція.

 

2. Цінова дискримінація – це:

 

а) продаж по різним цінам однієї і тієї ж продукції різним покупцям;

б) дискримінація в оплаті праці робітників;

в) підвищення ціни на товар більш високої якості;

г) експлуатація за рахунок встановлення більш високих цін на споживчі товари.

 

3. Бар’єром для вступу у галузь може бути:

 

а) патенти і ліцензії;

б) більш низькі витрати крупного виробництва;

в) законодавче оформлення виключних прав;

г) все перераховане вірно.

 

4. На відміну від конкурентної фірми монополіст:

 

а) може призначати любу ціну на товар;

б) максимізує прибуток при умові МR = МС;

в) може виробити любий обсяг продукції і продати її за любу ціну;

г) при даній кривій попиту може вибирати комбінацію ціни і обсягу випуску, яка дає максимум прибутку.

 

5. В довготерміновому періоді рівновага на монопольному ринку означає, що товари продаються за цінами що:

 

а) дорівнюють граничним витратам;

б) дорівнюють граничному доходу;

в) перевищують граничні витрати;

г) дорівнюють середнім витратам.

 

6. Монополіст продає такий обсяг продукції, при якому МR=180 грн., МС=100 грн., АТС=200 грн. Що повинна зробити монополія, щоб одержати максимальний прибуток?

 

а) підвищити ціну і збільшити обсяг випуску;

б) підвищити ціну і знизити обсяг випуску;

в) підвищити ціну і залишити обсяг випуску без змін;

г) знизити ціну і збільшити обсяг випуску.

 

7. Продаючи котеджі за ціною 120000 грн. фірма-монополіст максимізує свій прибуток. Якщо цінова еластичність попиту дорівнює (-1,5), то чому будуть дорівнювати граничні витрати і граничний доход (тис. грн.)?

 

а) 40 і 40; б) 40 і 80; в) 80 і 80; г) 80 і 60.

 

8. Функція сукупних витрат монополіста ТС = 100 + 3Q, ціна продукту Р = 200 - Q. Якщо монополіст випускає 20 одиниць продукту в місяць, то його сукупний доход становить:

 

а) 4000; б) 3600; в) 400; г) 180.

 

9. За умовами тесту 8 знайдіть граничний доход від виробництва 20-ї одиниці продукції:

 

а) 3600; б) 3439; в) 180; г) усе невірно.

 

10. Монополіст, що максимізує прибуток буде знижувати ціну на свій продукт, якщо:

 

а) середні витрати знижуються;

б) витрати на рекламу збільшуються;

в) граничний доход вище за граничні витрати;

г) граничний доход дорівнює граничним витратам.

 

11. Щоб одержати максимум прибутку, монополіст повинен вибрати такий обсяг випуску продукції, за яким:

 

а) МС = Р; б) МС = ТС; в) МR = МС; г) МR=ТС.

 

12. У монополіста граничні витрати, як правило, менші за ціну продукту тому, що:

 

а) ціна менша за граничний доход;

б) ціна більша за граничний доход;

в) граничні витрати менші середніх витрат;

г) граничні витрати більші середніх витрат.

 

13. Прикладом чого є ствердження: “Приватні ВУЗи встановлюють плату за навчання для іногородніх студентів вище, ніж для тих, хто мешкає в даній місцевості”:

 

а) монополії у вищій освіті;

б) відсутність контролю держави над вищою освітою;

в) цінової дискримінації;

г) неефективного розподілу ресурсів у вищій школі.

 

14. Зростання середніх витрат монополіста призводить до:

 

а) зростання ціни на ту ж величину;

б) зростання ціни тільки у випадку, коли МС також зростають;

в) зниженню ціни, так як монополія повинна продавати більше, щоб відшкодувати зростаючі витрати;

г) зростанню ціни лише коли еластичність попиту більша за одиницю.

 

15. Монополіст, який бажає максимізувати прибуток, завжди виробляє такий обсяг продукції, за якого:

 

а) попит нееластичний або одиничної еластичності;

б) еластичний або одиничної еластичності;

в) одиничної еластичності;

г) монополіст не бере до уваги еластичність попиту.

 

16. Якщо крива попиту має одиничну еластичність, крива граничного доходу монополіста:

 

а) завжди вища від нуля;

б) завжди від’ємна;

в) спочатку додатна, а потім від’ємна;

г) завжди дорівнює нулю.

 

17. Що з наведеного можна пояснити наявністю монопольної влади:

 

а) відносно більш високі ціни на автомобілі “Форд” порівняно з автомобілями “Крайслер”;

б) високі ціни на “поп-корн” у місцевих кінотеатрах;

в) високі ціни на авіаквитки у період літніх відпусток;

г) усе вірно.

 

18. Монополіст може продати 10 одиниць товару по ціні 100 грн. за одиницю, але продаж 11-ї одиниці товару викликає зниження ціни до 99,5 грн. Чому буде дорівнювати граничний доход при переході виробництва з 10 до 11 одиниць?

 

а) 100; б) 99,5; в) 94,5; г) 94,0.

 

19. В умовах монополії попит на продукцію такий, що крива довготермінових граничних витрат діючого виробництва перетинає криву граничного доходу в точці, де граничні витрати вищі за середні довготермінові витрати і не забезпечує при цьому мінімізацію останніх. Що потрібно зробити в цілях збільшення прибутку?

 

а) збільшити випуск на існуючому виробництві;

б) збільшити ціну на продукцію;

в) збудувати завод з випуском, що забезпечить довготермінові середні витрати;

г) побудувати два заводи, з випуском на кожному, що забезпечить мінімальні середні короткотермінові витрати.

 

Вправа 3. Визначте, яке з положень вірне, а яке помилкове:

 

1. Усі види монополій створюються державою.

2. Усі монополісти використовують цінову дискримінацію.

3. Усі монополісти максимізують прибуток, виробляючи продукцію з ефективним співвідношенням ресурсів.

4. Якщо суспільство має зробити вибір, мати пропозицію товару монополістом або не мати пропозиції взагалі, сукупний суспільний добробут буде вищим за монополії.

5. Для чистого монополіста крива попиту має спадаючий характер.

6. Граничний доход чистої монополії вище ціни.

7. Сукупний доход монополіста (ТR) буде максимальним за умови, коли еластичність попиту дорівнює одиниці, а МR = 0.

8. Середні витрати монополіста і аналогічної конкурентної фірми не співпадають.

9. Зниження ціни на еластичному відрізку кривої попиту не призводить до збільшення сукупного доходу.

10. В ситуації природної монополії довготермінові середні витрати будуть більшими, якщо в даній галузі буде лише один виробник.

11. Монополія може мати значні переваги за рахунок збільшення масштабів виробництва.

12. Монополія максимізує прибуток, вибираючи такий обсяг виробництва, який задовольняє правило МС = Р.

13. Монополіст буде виробляти і продавати додатковий обсяг продукції, якщо МR > MC.

14. Монополія завжди вибирає обсяг випуску, який відповідає нееластичній кривій попиту.

15. Всяка цінова дискримінація незаконна.

16. Коли галузь є природною монополією, суспільству часто необхідно її регулювати державою.

 

Вправа 4. Виконайте завдання:

Завдання 1. Яку ціну встановить монополіст, якщо його граничний доход дорівнює 4, а еластичність попиту (- 2).

Завдання 2. Фірма монополізувала виробництво самоварів. Скільки продукції буде випущено фірмою і за якою ціною реалізовано, якщо: MR = 1000 – 2 Q; TR = 1000 Q – 10 Q²; MC = 100 + 10Q, де Р – ціна одного самовару, Q – обсяг випуску.

Завдання 3. Нехай функція витрат монополіста має вигляд: ТС = 50 + Q², (тобто постійні витрати FC складають 50 грн., а змінні – Q²). Попит на продукцію монополіста задано як Р = 40 - Q. Знайти, яку кількість товару буде виробляти монополіст, щоб максимізувати прибуток.

Завдання 4. Віктор має монополію на ринку пшеничного борошна. Він знає, що може продати 1 мішок муки в день за 10 грн., або 2 мішки в день за 8 грн. за кожний. Чому дорівнює граничний доход Віктора від продажу 2-го мішка, якщо припустити, що всі витрати Віктора складаються з витрат на оптову закупівлю муки. Скільки мішків в день треба було б продавати, якщо оптова ціна дорівнює 5 грн.?

Завдання 5. Фірма випускає товар в умовах чистої монополії. Функція попиту на даний товар: Р = 144 – 3 Q, а функція середніх витрат АС = 25 / Q + Q. При якому обсязі випуску (Q) прибуток фірми буде максимальним?

 

ТЕМА 9. РИНОК МОНОПОЛІСТИЧНОЇ

КОНУРЕНЦІЇ

Монополістична конкуренція є чи не найпоширенішою моделлю сучасного ринку. Особливо це стосується товарів народного споживання. Тому кожен з нас як покупець найчастіше зустрічається з виробником чи продавцем, який орієнтується у своїй поведінці на монополістичну конкуренцію. Пізнання моделі цієї поведінки і становить головну мету теми. Її досягнення дасть змогу не тільки набути певних професійних знань, а і краще зрозуміти свого контрагента на ринку у повсякденному житті.

 

Монополістична конкуренція

Та її основні риси

Монополістичну конкуренцію не слід плутати з монопольним ринком. Хоча ці терміни досить співзвучні, але відображають зовсім різні ситуації на ринку. Риси монопольного ринку ми розглянули у попередній темі. Зупинимося тепер на характеристиці особливостей монополістичної конкуренції.

1. На ринку діє досить велика кількість продавців. Що означає словосполучення “досить велика”? Для існування монополістичної конкуренції кількість продавців має бути:

– не надто великою, щоб попит не перетворився на абсолютно еластичний, що властиво для чистої конкуренції;

– не надто малою, щоб кожна фірма володіла відносно незначною часткою ринку та мала обмежений контроль над ціною (але все-таки мала);

– досить значною, щоб уникнути таємних угод, погоджених дій окремих фірм з метою обмеження обсягів виробництва та штучного підвищення цін;

– достатньою, щоб фірми галузі не відчували взаємної залежності, мали можливість визначити власну політику, не зважаючи на реакцію конкурентів.

Отже, якщо для чистої конкуренції на ринку необхідно мати сотні або й тисячі фірм, то для монополістичної конкуренції досить 30, 50 чи 70 фірм.

2. Продукти, що пропонуються на ринку, хоча й належать до однієї товарної групи, досить диференційовані. Ця диференціація грунтується як на реальних, так і удаваних відмінностях. Реальні відмінності досягаються за рахунок:

а) якості товару. Товари можуть відрізнятися певними функціональ-ними особливостями, матеріалами, з яких вони виготовлені, дизайном, якістю роботи тощо. Товарні ринки України переповнені товарами з однаковою товарною маркою, але виготовленими у різних країнах: Польщі чи Італії, Японії чи Малазії, Кореї чи Болгарії. При цьому їхня якість може мати досить суттєві відмінності;

б) поглиблення післяпродажного обслуговування. Фірми намагаються виділити свій товар серед інших аналогічних тим, що збільшують термін гарантійного обслуговування, безкоштовно доставляють товар покупцеві на місці збирають меблі тощо;

в) місця продажу товару. Це особливо стосується товарів, потреба в яких виникає у певному місці. Скажімо, кафе, розташоване у людному місці на березі Дніпра з чудовим краєвидом, чи бензоколонка на трасі з активним рухом автомобілів будуть привабливішими для покупців за інших рівних умов;

г) стимулювання збуту. З метою виділення свого товару серед інших фірма може стимулювати збут, встановлюючи призи для покупців. Наприклад, Тростянецька кондитерська фабрика “Корона” у разі придбання 0,5 кг цукерок видає кожному покупцеві спеціальний пакет зфірмовим знаком, а бензоколонка “Південь” за умови придбання 30 л бензину безкоштовно вручає водію пляшку мінеральної води.

Проте, диференціація товару часом грунтується на удаваних відмінностях. Найчастіше на них спрямована активна рекламна політика фірми (“Наша зубна паста – це єдиний надійний захист від карієсу” чи “Наш пральний порошок чистить усе, крім ваших кишень”). Цьому також підпорядковане використання відомих торгових знаків чи торгових марок.

3. Обмежена можливість впливу на ціни. Було б помилковим вважати, що при монополістичній конкуренції фірма взагалі не може вплинути на ціну продукту, який вона реалізовує. Вдале розташування, яскрава упаковка, результативна рекламна кампанія дають фірмі певні переваги перед іншими, що зумовлює можливість реалізувати свою продукцію дещо дорожче. Однак ця можливість обмежена тим, що на ринку монополістичної конкуренції існує багато близьких товарів-субститутів, а тому покупець має змогу придбати товар у іншого продавця, якщо його ціна виявиться привабливішою.

4. Легкий вступ у галузь. Оскільки на ринку досить велика кількість конкуруючих фірм, то створити якість бар’єри для вступу у галузь нових виробників практично не можливо. Разом з тим, існує певний виняток з цього правила. Скажімо, кількість місць, найзручніших для встановлення кіосків, обмежена, а тому для додаткових конкурентів з’являються бар’єри. Це особливо важливо для розуміння моделі поведінки фірми на ринку з монополістичною конкуренцією у довготерміновому періоді.

Ринок монополістичної конкуренції займає деяке проміжне місце між монопольним ринком та ринком чистої конкуренції. Тому і механізм визначення ціни та обсягів виробництва при монополістичній конкуренції є переплетінням розглянутих у двох попередніх темах моделей.