Набори товарів, що можуть бути придбані за певних бюджетних обмежень

 

Набір товарів	N1	N2	N3	N4	N5	N6
Котлети, шт.
Пиріжки, шт.

 

Цю залежність можна подати графічно (рис. 2.5). Лінія бюджетних обмежень, що міститься на цьому графіку, показує всі ті набори товарів X та Y, які бюджет споживача дає змогу йому при­дбати. Якщо споживач захоче придбати набір, що відповідає коор­динатам точки N₇, то бюджет не дозволить йому цього зробити; якщо він зупиниться на наборі N₈, то не витратить усі кошти, що у нього є.

Оскільки лінія бюджетних обмежень пряма, то вона має постійний нахил, який можна виразити через граничну норму заміщення, а саме:

 

MRS = – ( ΔQ_у/ ΔQ_x) = Р_х/Р_у. (2.7)

 

Чим крутіша лінія бюджетного обмеження, тим більшою кіль­кістю товару Y треба пожертвувати для отримання додаткової оди­ниці товару X.

 

Рис. 2.5. Лінія бюджетних обмежень

Зміна доходу та цін на товари змінює положення лінії бюджетного обмеження. Якщо змінюється дохід, то крива пересувається вправо (збільшення доходу) чи вліво (зменшення доходу). При цьому кут на­хилу лінії залишається незмінним. Навпаки, якщо змінюється ціна на продукт, то це призводить до зміни кута нахилу лінії: він збільшується при зростанні цін на товар X та зниженні цін на товар Y і зменшується, якщо на ринку складається протилежна ситуація (рис. 2.6).

		Qy		Qy		Qy

Рис. 2.6. Вплив змін доходу та цін на положення лінії бюджетних обмежень: а – зміна доходу; б – зниження цін на товар X; в – зростання цін на товар Y

 

Побудова кривої байдужості споживача та лінії його бюджетних обмежень дає змогу визначити стан рівноваги споживача.

Рівновага споживача

 

Споживач максимізує корисність при наявності певних бюджет­них обмежень, тому завданням моделі поведінки споживача є пояс­нення того, як на його вибір впливають уподобання, дохід і ціни на товари. Для наочної демонстрації процесу вибору сумістимо на од­ному графіку карту кривих байдужості та лінію бюджетних обме­жень якогось споживача (рис. 2.7). Як бачимо, лінія бюджетних обмежень перетинає криву байдужості, що відповідає корисності U₁ в точках A₁ і A₂ Це означає, що дохід споживача при максимальному використанні дає змогу придбати як перший, так і другий набір. Чи буде це означати, що в точках A₁ і A₂ споживач отримає максималь­ну корисність, яка доступна йому при існуючих бюджетних обме­женнях? Очевидно, що ні. Адже будь-яка точка, що лежить на відрізку A₁A₂, буде доступна споживачеві й матиме корисність більшу, ніж U,₁ оскільки вона більш віддалена від початку координат. Максимальна ко­рисність, яка доступна при заданому бюджеті, досягається тоді, коли споживається комбінація товарів, що відповідає точці, де бюджетна лінія дотикається до найвіддаленішої від початку координат кри­вої байдужості.

Рівновага споживача відповідає такій комбінації придбаних то­варів, яка максимізує корисність при заданому бюджетному обме­женні. Як тільки споживач отримує такий набір, у нього зникають стимули замінювати його наінший.

 

Рис. 2.7. Рівновага споживача

 

Рівновазі спожича можна дати геометричне тлумачення. Якщо рівновага досягається у точці дотику лінії бюджетних обмежень I₁ до кривої байдужості U₂, то це означає, що в точці А₃ нахил цих двох ліній збігається (для довідки: нахил кривої у будь-якій точці відповідає нахилу дотичної, проведеної до неї у цій точці). Тоді

 

МU_х / МU_y = Р_х / Р_у, (2.8)

або

МU_Х / Р_Х = МU_у / Р_у. (2.9)

 

Споживач, який максимізує свою корисність, купуватиме два види товару таким чином, щоб їх граничні корисності у розрахунку на грошову одиницю ціни були рівні. Цей підхід називається еквімаржинальним принципом.

Рівновага споживача, при якій він придбає обидва товари, нази­вається внутрішньою. Однак може статися, що споживач буде максимізувати свою корисність, зупинившись на придбанні лише одного товару. Така рівновага називається кутовою. Наприклад, хтось із студентів вирішив обмежити споживання борошняних виробів, тоді кут нахилу кривої байдужості значно зросте, і в жодному місці лінія бюджетних обмежень не зможе бути дотичною. Рівновага буде досягатися в точці, яка відповідає максимально можливій кількості котлет, що може придбати студент залежно від його бюджету

(рис. 2.8).

У наведеному прикладі кутова рівновага може перетворитися у внутрішню, коли ціни значно знизяться на пиріжки чи значно зро­стуть на котлети. Якщо споживач взагалі не бажатиме відмовляти­ся від котлет заради пиріжків, то крива байдужості матиме вигляд вертикальної прямої, і перехід від кутової рівноваги до внутріш­ньої буде взагалі неможливий.

Qx

Qy

U1 U2

I2   I1

Рис. 2.8. Кутова рівновага споживача

 

Виключно кутовою рівновага споживача буде і тоді, коли один з товарів є антиблагом, тобто таким, що має від'ємне значення корисності для споживача. У цьому разі зміниться сам характер кривої байдужості: замість спадної вона стане зростаючою. Наприклад, через якесь захворювання споживач взагалі не може вживати м'ясо, тоді його приваблюватиме той набір, де менше котлет, а рівновага (максимізація корисності) досягатиметься у точці, що відповідає макси­мальній кількості пиріжків, яку він може придбати, виходячи з бюджету. Адже споживач ніколи добровільно не придбає антиблаго. Зауважимо, що практично кожен товар може перетворитися на антиблаго, коли він доступний у такій кількості, що повністю задо­вольняє потреби споживача. Точка, в якій споживач перестає роз­глядати додаткове споживання як таке, що приносить йому користь, називається точкою насичення.

Треба звернути особливу увагу на споживання товарів, що іде­ально доповнюють один одного, тобто, коли ефективне споживання одного товару без певної кількості іншого взагалі неможливе (наприклад, автомобілі та номерні знаки, черевики й шнурки до них тощо). У цьому випадку ні зміна співвідношення цін, ні дохід споживача не впливатимуть на співвідношення цих товарів у наборі, який обирає споживач (рис. 2.9).

Рис. 2.9. Рівновага споживача для ідеально комплементарних благ

 

Теорія споживацького вибору має широке практичне застосуван­ня. Найпоширенішою сферою її використання є маркетингові дослідження. Прогнозування поведінки споживача, розуміння механізму прийняття ним рішення про вибір того чи іншого набору товарів дають змогу виробити найбільш ефективну стратегію фірми та приймати більш обґрунтовані економічні рішення.

ВИСНОВКИ

 

1. Теорія споживацького вибору базується на допущенні, що люди поводяться раціонально, намагаючись максимізувати задоволення своїх потреб.

2. Описуючи вибір споживача, слід розглядати два взаємопов’язаних показники: споживацькі переваги та бюджетні обмеження.

3. Споживачі роблять вибір шляхом порівняння наборів споживчих товарів і послуг. Припускається, що вони мають можливість порівняти всі альтернативні набори, ці набори транзитивні, і більша кількість товарів завжди привабливіша, ніж менша.

4. Криві байдужості – це всі ті комбінації товарів, які забезпечують однаковий рівень задоволення потреб; тобто не зростають і не перехрещуються.

5. Споживацькі переваги повністю описуються совокупністю кривих байдужості або картою кривих байдужості.

6. Гранична норма заміщення (субституції) – це кількість товару у, від якого споживач відмовлявся б, щоб отримати ще одну одиницю товару х, залишаючись на цій кривій байдужості.

7. Лінія бюджетних обмежень показує всі ті набори товарів х та у, які бюджет споживача дає змогу йому придбати. Лінії бюджетних обмежень зміщуються вправо внаслідок зростання доходу споживача. Вони обертаються навколо фіксованої точки (на осі ординат), коли ціна одного товару (на осі абсцис) змінюється, а дохід і ціна другого залишаються без змін.

8. Рівновага споживача відповідає такій комбінації придбаних товарів, яка максимізує корисність при заданому бюджетному обмеженні. Як тільки споживач отримує такий набір, у нього зникають стимули змінювати його на інший.

9. Споживач, який максимізує свою корисність, купуватиме два види товару таким чином, щоб їх граничні корисності у розрахунку на грошову одиницю ціни були рівні.

 

Вивчення матеріалу, поданого в темі 2, передбачає засвоєння таких термінів і понять:

 

Споживацькі переваги;

транзитивність;

корисність;

функція корисності;

 

крива байдужості;

карта кривих байдужості;

гранична корисність;

бюджетні обмеження;

лінія бюджетних обмежень;

рівновага споживача;

кутова рівновага;

гранична норма заміщення

ВПРАВИ ДО ТЕМИ 2

 

Вправа 1. Для кожного положення, з наведення далі знайдіть відповідний йому термін або поняття серед запропонованих:

 

1. Ранги, що їх встановлює споживач для альтернативних можливостей задоволення своїх потреб.

2. Задоволення, що отримує економічний суб’єкт при споживанні тих чи інших товарів і послуг чи певному виді діяльності.

3. Кількість грошей, яку споживач має можливість використати на придбання товарів та послуг у даний проміжок часу.

4. Задоволення, що приносить економічному суб’єкту споживання додаткової одиниці товару чи послуги

5. Кількість товару, від якої споживач згоден відмовитися заради споживання додаткової одиниці іншого товару.

6. Якщо споживач віддає перевагу благу А порівняно з благом В, а благу В порівняно з благом С, то він віддає перевагу благу А порівняно з благом С.

7. Комбінації наборів товарів А і В, які приносять споживачеві однакову корисність.

8. Стан споживача, в якому він купує товари за даними цінами в таких обсягах, що використовує весь дохід і максимізує корисність.

9. Граничні корисності товарів у розрахунку на одиницю їх ціни рівні.

10. Лінія, що графічно відображає множину наборів товарів, придбання яких потребує однакових витрат.

11. Набір варіантів споживчого вибору, кожен з яких має однакову корисність.

Терміни і поняття

 

а) Бюджет; ж) рівновага споживача;

б) споживчі переваги; и) крива байдужості;

в) гранична норма заміщення; к) еквімаржинальний принцип;

г) корисність; л) гранична корисність;

д) транзитивність; м) бюджетні обмеження;

е) сітка споживача.

Вправа 2. Знайдіть єдину правильну відповідь:

 

1. Продукт має корисність, якщо він:

 

а) потребує зростаючої кількості ресурсів для виробництва;

б) відображає закон попиту;

в) здатний задовольнити яку-небудь потребу споживача;

г) доступний для споживача за ціною.

 

2. Гранична корисність визначається як:

 

а) приріст загальної корисності при зростанні обсягу споживання блага на одиницю;

б) відношення загальної корисності до обсягу споживання;

в) сума загального попиту на благо;

г) корисність, від якої споживач відмовляється заради одержання додаткової одиниці іншого товару.

 

3. Які з наборів товарів є рівноцінними з точки зору їх корисності для споживача:

 

Q_Y а) А і В;

C

A

б) А і С;

в) В і D;

D

B

г) С і D.

U₃

U2

 

U₁

 

Q_X

 

4. Серед наведених тверджень знайдіть неправильнуу відповідь:

 

а) кожна точка на кривій байдужості означає різну комбінацію двох товарів;

б) кожна точка на лінії бюджетних обмежень означає різну комбінацію товарів;

в) усі точки на кривій байдужості означають однаковий рівень задоволення потреб;

г усі точки на кривій байдужості означають однаковий рівень доходу.

5. Який з наведених переліків зміни значень загальної корисності під впливом збільшення обсягу на одиницю продукції ілюструє дію закону спадної граничної корисност?

 

а) 400; 500; 600; 700; б) 200; 400; 700; 1 000;

в) 200; 250; 270; 280; г) 150; 350; 450; 600.

6. Ціна товару одиниці Х становить 1,5 грн, а товару Y – 1 грн. Якщо споживач оцінює граничну корисність товару Y у 30 умовних балів, то при якій граничній корисності товару Х він максимізує корисність набору з цих двох товарів:

 

а) 45 балів; б) 30 балів; в) 20 балів; г) 15 балів.

7. Положення та нахил кривої байдужості для окремого споживача безпосередньо залежить від:

 

а) його вподобань та розміру доходу;

б) цін на товари;

в) його переваг, доходу та цін на товари;

г) тільки від споживчих переваг.

8. Закон спадної граничної корисності ілюструє:

 

а) зниження корисності товарів при збільшенні доходу споживача;

б) рівність граничних корисностей у розрахунку на одиницю їх ціни;

в) зменшення корисності, яку приносить споживачу кожна додаткова одиниця товару;

г) відношення граничних корисностей до цін товарів першої необхідності.

 

9. Загальна корисність зростає, якщо гранична корисність:

 

а) зменшується; б) збільшується;

в) є величиною додатною; г) збільшується низькими темпами.

 

10. Теорія поведінки споживача передбачає, що він може максимізувати:

 

а) загальну корисність; б) середню корисність;

в) граничну корисність; г) кожну з перелічених величин.

 

11. Щоб максимізувати корисність за обмеженого бюджету, споживач повинен:

 

а) не купувати товари низької якості;

б) бути впевненим, що ціна кожного товару дорівнює граничній корисності грошей;

в) розподіляти дохід таким чином, щоб остання грошова одиниця, витрачена на купівлю товару, приносила такий самим приріст корисності, як і грошова одиниця, витрачена на купівлю іншого товару;

г) урівноважувати граничні корисності останніх одиниць товарів, що купуються.

12. Якщо споживач обирає комбінацію, що відображена точкою з координатами на площині, обмеженій бюджетною лінією, то він:

 

а) максимізує корисність;

б) бажає купити більше товарів, ніж дозволяє бюджет;

в) не повністю використовує свій бюджет;

г) перебуває у стані споживчої рівноваги.

 

13. U = f (Q_x Q_y … Q_n) ― це функція:

 

а) граничної корисності; б) загальної корисності;

в) кривої байдужості; в) бюджетної лінії.

 

14. Корисність кожної нової порції продукту:

 

а) більша від попередньої; б) менша від попередньої;

в) дорівнює попередній; г) правильна відповідь відсутня.

 

15. Два набори благ, що мають однакову корисність:

 

а) належать до однієї кривої байдужості;

б) перебувають на одній кривій Енгеля;

в) перебувають на одній лінії бюджетного обмеження;

г) перебувають на одній кривій попиту.

 

16Яка з перелічення властивостей не характерезує карту кривих байдужості?

 

а) Криві байдужості для одного споживача не перетинаються:

б) криві байдужості мають від’ємний нахил;

в) криві байдужості, як правило, випуклі до початку координат;

г) правильна відповідь відсутня.

17. Пан Сидорчук вважає, що йому однаково корисно споживати 8 склянок молока і 3 склянки кефіру чи 6 склянок молока і 4 кефіру. В цьому випадку гранична норма заміщення кефіру на молоко дорівнює:

 

а) 6:4; б) 4:6; в) 2:1; г) 1:2.

18. Який із перелічених варіантів може пояснити переміщення бюджетної лінії в нове положення, позначене пунктирною лінією?

 

Пироги

5

 

 

10 20 Бутерброди

 

а) Ціна бутербродів знизилась, пироги подорожчали, а доходи не змінилися;

б) ціна бутербродів і дохід знизилися;

в) ціна пирогів збільшилася, дохід зріс;

г) усе перелічене вірно.

 

19. Віктор помітив, що він отримує 10 додаткових одиниць корисності від споживання останнього шоколадного батончика і 20 додаткових одиниць корисності від споживання останньої порції бананового морозива. Ціна батончика – 2 грн, бананового морозива – 5 грнЩо зробить Віктор для максимізації загальної корисності з урахуванням бюджетних обмежень?

 

а) Споживатиме більше батончиків і менше морозива;

б) споживатиме більше морозива і менше батончиків;

в) залишить споживання без змін;

г) споживатиме більше і батончиків, і морозива.

20. Нахил бюджетної лінії відображає:

 

а) кількість одного блага, яку споживач згоден поміняти на таку саму кількість іншого блага, щоб залишитися на тому ж рівні добробуту;

б) межі можливого споживання двох благ при даних цінах на них;

в) співвідношення цін двох благ;

г) підвищення граничної норми заміщення одного блага іншим.

21. При підвищенні ціни блага А і зниженні ціни блага В бюджетна лінія займе положення, зображене пунктиром на графіку:

А А А А

 

В В В В

а) б) в) г)

 

Вправа 3. Визначте, яке з правильне, а яке помилкове:

1. Усі точки на бюджетній лінії означають однаковий рівень грошового доходу.

2. Криві байдужості ніколи не перетинаються.

3. Споживацькі переваги транзитивні.

4. Більша кількість товарів приоритетніша ніж менша.

5. Чим далі крива байдужості перебуває від початку координат, тим меншу корисність вона відображає.

6. При зниженні ціни товару Х бюджетна лінія зміщується вправо, при цьому кут нахилу залишається без змін.

7. При збільшенні доходу споживача бюджетна лінія зміщується вправо.

8. Рівновага, за якої споживач обмежується одним товаром, називається внутрішньою рівновагою.

9. Функція корисності – це відношення між обсягом споживання і ступенем задоволення, яке отримує споживач.

10. Загальне рівняння рівноваги споживача має вигляд: MUx = MUy.

11. Володимир діє згідно з аксіомою транзитивності, якщо надає перевагу одному з двох споживчих наборів.

12. Сукупність кривих байдужості називається картою кривих байдужості.

13. Коли Андрій одержує додаткову граничну корисність від споживання лимонаду і піци, та крива байдужості цих товарів має від’ємний кут нахилу.

14. Споживач перебуває у стані рівноваги, якщо він витрачає повністю наявний дохід таким чином, щоб гранична норма заміщення одного товару іншим дорівнювала співвідношенню цін цих товарів.

15. Коли відношення цін двох товарів дорівнює 2 і гранична норма заміщення також 2, то споживач максимізує корисність.

16. Загальна корисність зростає при зростанні рівня споживання.

17. Споживач максимізує корисність, коли його бюджетна лінія перетинає криву байдужості.

18. Якщо ви придбали більше одиниць якого-небудь товару, то ваша гранична корисність зростає.

19. Якщо гранична корисність зменшується, то і загальна корисність зменшується.

20. Кожна точка, що лежить на кривій байдужості, відображає однаковий дохід споживача.