Стандартизація і сертифікація: поняття, мета, зміст, правова основа. Відповідальність суб'єктів господарювання за порушення законодавства про сертифікацію і стандартизацію.

Стандартизація -діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву. Тобто якщо б не було стандартів, споживачі повинні б були самі перераховувати всі необхідні властивості товарів.

Правова основа – ГК, ЦК. ЗУ Про стандарти, технічні регламенти та процедуру оцінки відповідності. ЗУ Про стандартизацію. ЗУ Про підтвердження відповідності. ЗУ Про акредитацію органів по підтвердженню відповідності. Декрет КМУ "Про стандартизацію і сертифікацію та інші.

Стандарт - документ, розроблений на основі консенсусу та затверджений уповноваженим органом, що встановлює призначені для загального і багаторазового використання правила, інструкції або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, включаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких є необов'язковим.

Види: міжнародна, регіональна, національна.

міжнародна стандартизація — стандартизація, що проводиться на міжнародному рівні та участь у якій відкрита для відповідних органів усіх країн; регіональна стандартизація — стандартизація, що проводиться на відповідному регіональному рівні та участь у якій відкрита для відповідних органів країн певного географічного або економічного простору; національна стандартизація — стандартизація, що проводиться на рівні однієї країни.

Об’єктами стандартизації є продукція, процеси та послуги, зокрема матеріали, складники, обладнання, системи, їх сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність, персонал і органи, а також вимоги до термінології, позначення, фасування, пакування, маркування, етикетування.

Суб’єктами стандартизації є: центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації; технічні комітети стандартизації; інші суб’єкти, що займаються стандартизацією.

Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації - Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів.

Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації організовує, координує та провадить діяльність щодо розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни, розповсюдження національних стандартів відповідно до цього Закону і як національний орган стандартизації представляє Україну в міжнародних та регіональних організаціях із стандартизації.

Технічні комітети стандартизації Центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації створює технічні комітети, на які покладаються функції з розроблення, розгляду та погодження міжнародних (регіональних) та національних стандартів.

До роботи в технічних комітетах стандартизації залучаються на добровільних засадах уповноважені представники органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання та їх об’єднань, науково-технічних та інженерних товариств (спілок), товариств (спілок) споживачів, відповідних громадських організацій, провідні науковці і фахівці. Технічні комітети стандартизації не можуть мати на меті одержання прибутку від своєї діяльності. Членство в технічних комітетах стандартизації є добровільним.

Інші суб’єкти, що займаються стандартизацією

Центральні органи виконавчої влади та організації мають право у відповідних сферах діяльності та в межах повноважень з урахуванням своїх господарських та професійних інтересів організовувати і виконувати роботи із стандартизації, зокрема:

розробляти, схвалювати, приймати, переглядати, змінювати стандарти відповідного рівня та припиняти їх дію, встановлювати правила їх розроблення, позначення та застосування; представляти Україну у відповідних спеціалізованих міжнародних та регіональних організаціях стандартизації, виконувати зобов’язання, передбачені положеннями про ці організації; створювати і вести реєстри нормативно-правових актів та нормативних документів для забезпечення своєї діяльності та інформаційного обміну; видавати і розповсюджувати свої стандарти, документи спеціалізованих відповідних міжнародних та регіональних організацій стандартизації, членами яких вони є чи з якими співпрацюють на підставі положень про ці організації або відповідних договорів, а також делегувати ці повноваження іншим організаціям.

Відповідальність.

Адміністративна. Введення в обіг (випуск на ринок України, в тому числі з ремонту) або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил і зразків (еталонів) щодо безпечності, якості, комплектності та упаковки (за винятком випадків, передбачених законодавством України), - тягне за собою накладення штрафу.Стаття 168-1. Виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил - тягне за собою накладення штрафу Стаття 170. Недодержання стандартів при транспортуванні, зберіганні і використанні продукції, якщо це спричинило зниження якості, псування або наднормативні втрати продукції, - тягне за собою накладення штрафу.

Цивільно-правова — це відповідальність, яка основана на принципі повного відшкодування збитків, що заподіяні правопорушенням. Ця відповідальність регулюється цивільним законодавством України, законом "Про захист прав споживачів" та іншими законодавчими документами. Цивільно-правова відповідальність застосовується до підприємств за порушення договірних зобов'язань. Напр., ЗУ «Про захист прав споживачів» Стаття 23. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачівза: виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги.

Господарсько-правова. Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Стаття 217. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Кримінальна передбачена за неодноразовий чи широкомасштабний випуск недоброякісної, нестандартної та некомплектної продукції. Визначається Кримінальним кодексом України.

Cертифікація - процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу встановленим законодавством вимогам. (ЗУ Про підтвердження відповідності). (цей орган повинен пройти акредитацію і тільки потім сертифікує).

Акредитація здійснюється національним органом України з акредитації. Це - Національне агентство з акредитації України

Правова основа: ГКУ, ЦКУ, ЗУ «Про технічні регламенти та процедуру оцінки відповідності», ЗУ «Про підтвердження відповідності», ЗУ «Про акредитацію органів підтвердження відповідності».

Сертифікація продукції здійснюється з метою: запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього природного середовища;сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції;створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі.

Субєкти сертифікації: випробувальна лабораторія — лабораторія, яка проводить технічні операції, що полягають у визначенні однієї чи декількох характеристик даної продукції згідно з встановленою процедурою.

Аудитор з сертифікації — особа, яка має відповідну кваліфікацію, теоретичну і практичну підготовку, необхідну для проведення одного або кількох видів робіт з сертифікації, і атестована в установленому порядку та занесена до відповідного реєстру.

Акредитація органів з оцінки відповідності (далі — акредитація) — засвідчення національним органом України з акредитації того, що орган з оцінки відповідності відповідає вимогам національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та у разі необхідності будь-яким додатковим вимогам щодо акредитації у відповідних сферах для провадження визначеної діяльності з оцінки відповідності.

Підтвердження відповідності – видача документа (декларація про відповідність або сертифікат відповідності) на основі рішення, яке приймається після проведення відповідних (необхідних) процедур оцінки відповідності, що довели виконання встановлених вимог. Підтвердження відповідності регламентується ЗУ Про підтвердження відповідності. Цей НПА вводить такі поняття як система якості, система управління якістю (наприклад, ISO), декларування відповідності, сертифікація, сертифікат відповідності.

Декларування відповідності — процедура, за допомогою якої виробник або уповноважена ним особа (далі — виробник) під свою повну відповідальність документально засвідчує, що продукція відповідає встановленим законодавством вимогам. система якості — сукупність взаємопов’язаних та взаємодіючих елементів організаційної структури, визначених механізмів відповідальності, повноважень та процедур організації, а також процесів та ресурсів, які забезпечують здійснення загального керівництва якістю та її відповідність встановленим вимогам;

Система управління якістю — сукупність органів і об’єктів управління, взаємодіючих за допомогою матеріально-технічних і інформаційних засобів під час управління якістю продукції;

Система екологічного управління — сукупність організаційної структури, діяльності та відповідних ресурсів і методів для формування, здійснення, аналізу і актуалізації екологічної політики.

Сертифікат відповідності — документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством

Добровольная сертификация проводится на основе договора с органом сертификации по инициативе субъекта хозяйствования, продукция которого не подлежит обязательной сертификации. Такую сертификацию вправе осуществлять аккредитованные предприятия и организации.

Необходимо различать добровольную сертификацию, осуществляемую при участии независимых органов сертификации и самосертификацию, когда выдается сертификат соответствия самим производителем, имеющим высокоэффективную систему контроля качества продукции. С этой целью предприятие-производитель создает на правах самостоятельного подразделения службу качества.

Відповідальність:

Виготовлювач (продавець, виконавець) несе відповідальність за порушення правил обов'язкової сертифікації продукції.

Адміністративна відповідальність – КпАП: Використання технічних засобів та обладнання, що застосовуються в мережах зв'язку загального користування, без документа про підтвердження відповідності - тягне за собою накладення. Введення в обіг (випуск на ринок України, в тому числі з ремонту) або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил і зразків (еталонів) щодо безпечності, якості, комплектності та упаковки (за винятком випадків, передбачених законодавством України), - тягне за собою накладення.

Цивільно-правова відповідальність — це відповідальність, яка основана на принципі повного відшкодування збитків, що заподіяні правопорушенням. Ця відповідальність регулюється цивільним законодавством України, законом "Про захист прав споживачів" та іншими законодавчими документами. ЗУ «Про захист прав споживачів». Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів за: реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги.

Господарсько-правова відповідальність ГК: Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Стаття 217. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Кримінальна відповідальність передбачена за неодноразовий чи широкомасштабний випуск недоброякісної, нестандартної та некомплектної продукції. Визначається Кримінальним кодексом України.

Обов язкова сертифікація: медична техніка, іграшки, мийні засоби.

Відповідальність.

Адміністративна. Введення в обіг (випуск на ринок України, в тому числі з ремонту) або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил і зразків (еталонів) щодо безпечності, якості, комплектності та упаковки (за винятком випадків, передбачених законодавством України), - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадян - власників підприємств чи уповноважених ними осіб від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від одного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 170. Недодержання стандартів при транспортуванні, зберіганні і використанні продукції, якщо це спричинило зниження якості, псування або наднормативні втрати продукції, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьох до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Використання технічних засобів та обладнання, що застосовуються в мережах зв'язку загального користування, без документа про підтвердження відповідності-тягне за собою накладення штрафу в розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Цивільно-правова— це відповідальність, яка основана на принципі повного відшкодування збитків, що заподіяні правопорушенням. Ця відповідальність регулюється цивільним законодавством України, законом "Про захист прав споживачів" та іншими законодавчими документами. Цивільно-правова відповідальність застосовується до підприємств за порушення договірних зобов'язань. Напр., ЗУ «Про захист прав споживачів» Стаття 23. Відповідальність за: виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, за реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності; за виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, за реалізацію небезпечного товару (отрути, пестицидів, вибухо- і вогненебезпечних речовин тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила і умови безпечного його використання; за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію та ін.

Господарсько-правова. Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Стаття 217. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції, адміністративно-господарські. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Так, згідно з ч. 3 ст. 246 ГКУ у випадках допущення порушень щодо якості продукції (товарів) до СГ (підприємствам торгівлі, громадського харчування та ін.) Може бути застосована така санкція як обмеження або призупинення їх діяльності.