Страхова діяльність: поняття, суб'єкти, умови здійснення, відповідальність, правова основа.

Страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів (ГК).

Суб’єктом є лише страховик.

Страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Учасники відносин у сфері страхування:

Страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Застраховані особи можуть набувати прав і обов'язків страхувальника згідно з договором страхування.

Страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти. Посередницька діяльність страхових та перестрахових брокерів у страхуванні та перестрахуванні здійснюється як виключний вид діяльності і може включати консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу, пов'язану з підготовкою, укладанням та виконанням (супроводом) договорів страхування (перестрахування), в тому числі щодо врегулювання збитків у частині одержання та перерахування страхових платежів, страхових виплат та страхових відшкодувань за угодою відповідно із страхувальником або перестрахувальником, інші посередницькі послуги у страхуванні та перестрахуванні.

Страховики можуть утворювати спілки, асоціації та інші об'єднання для координації своєї діяльності, захисту інтересів своїх членів та здійснення спільних програм, якщо їх утворення не суперечить законодавству України. Ці об'єднання не можуть займатися страховою діяльністю. Об'єднання страховиків діють на підставі статутів і набувають прав юридичної особи після їх державної реєстрації.

Умови здійснення

1.Суб'єкти господарювання — страховики здійснюють страхову діяльність за умови одержання ліцензії на право проведення певного виду страхування. Страховик має право займатися лише тими видами страхування, які визначені в ліцензії.Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестраховування та фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та управлінням ними. Допускається здійснення вказаних видів діяльності у вигляді надання послуг для інших страховиків за договорами про спільну діяльність.

Про затвердження ліцензійних умов провадження страхової діяльності Розпорядження держфінпослуг (державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг): від 28.08.2003

Страховик створюється в організаційно-правовій формі акціонерного, повного, командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю. Учасників страховика повинно бути не менше трьох. Страховик реєструється в місцевому органі виконавчої влади як суб'єкт підприємницької діяльності та заноситься до Реєстру (Державний реєстр фінансових установ).

Мінімальний розмір статутного капіталу страховика, який займається видами страхування іншими, ніж страхування життя, встановлюється в сумі, еквівалентній 1 млн. євро, а страховика, який займається страхуванням життя, - 1,5 млн. євро за валютним обмінним курсом валюти України.

Положення Про держ. Реєстр фін установ, затв розпорядженням держфінпослуг:

Юридична особа набуває статусу фінансової установи з дати внесення відповідного запису про неї до Реєстру!!! Документом, що підтверджує статус фінансової установи, є Свідоцтво.

Для набуття статусу фінансової установи заявник подає до Держфінпослуг (державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг)такі документи: заяву про внесення інформації до Державного реєстру фінансових установ, реєстраційну картку ЮО, реєстраційну картку про відокремлені підрозділи ЮО (за наявності, інші документи, якщо їх подання передбачено НПА).

За відсутності підстав для залишення заяви про внесення інформації до Реєстру без розгляду Держфінпослуг не пізніше 30 календарних днів з дати її надходження приймає рішення про внесення інформації про заявника до Реєстру, яке підлягає подальшому схваленню Держфінпослуг, або про відмову в унесенні інформації про заявника до Реєстру.

Повідомлення про прийняття рішення про внесення інформації про заявника до Реєстру або про відмову в унесенні інформації про заявника до Реєстру надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом п'яти робочих днів з дати внесення інформації про заявника до Реєстру або з дати прийняття рішення про відмову в унесенні.

Ліцензування страхової діяльності здійснюється Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Держфінпослуг), на проведення певного виду страхування. Страховик має право здійснювати страхування через свій відокремлений підрозділ за умови внесення інформації про відокремлений підрозділ до Державного реєстру фінансових установ. Здійснення страхової діяльності після закінчення строку дії ліцензії або її анулювання не допускається. Ліцензії на проведення страхування життя видаються без зазначення в них строку дії. Не пізніше 30 днів з дня надходження заяви та всіх необхідних документів від заявника Держфінпослуг має прийняти рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії. Після видачі фінансовій установі ліцензії на право проведення конкретних видів страхування інформація про страховика вноситься до Єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків) України.

Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі (держфінпослуг) при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.

Правила страхування повинні містити:

- предмет договору страхування;

- порядок визначення розмірів страхових сум та (або) розмірів страхових виплат;

- страхові ризики;

- виключення із страхових випадків і обмеження страхування;

- строк та місце дії договору страхування;

- порядок укладення договору страхування;

- права та обов'язки сторін;

- дії страхувальника у разі настання страхового випадку;

- порядок і умови здійснення страхових виплат тощо;

Страховик має право розпочати страхову діяльність у разі, якщо:

- облікова і реєструюча система відповідає вимогам

- внутрішні правила страховика відповідають вимогам

- професійні якості та ділова репутація персоналу відповідають вимогам, установленим НПА

- керівник та головний бухгалтер відповідають Професійним вимогам до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ. Керівниками страховика (голова виконавчого органу та головний бухгалтер страховика) мають бути дієздатні фізичні особи. Голова виконавчого органу страховика або його перший заступник повинен мати вищу економічну або юридичну освіту, а головний бухгалтер страховика повинен мати вищу економічну освіту.

Правова основа

Господарський кодекс.: містить положення щодо страхування як різновиду фінансової діяльності (ст. 252), суб'єктів такої діяльності (ст. 353), законодавство про страхування у сфері господарювання (ст. 355);

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 p.: глава 67 (статті 979-999) регулює договірні відносини щодо страхування;

Закон України від07.03-1996р. "Про страхування": встановлює вимоги щодо страховиків, їх майнових активів, здійснюваних ними операцій, державного регулювання сфери страхування та ін.;

Розпорядженням Держфінпослуг (Держ комісія з регулювання ринку фін послуг) «Про затвердження Ліцензійних умов провадження страхової діяльності» від 28.08. 03 № 40

постанова КМУ від 1 червня 2002 р. № 733 "Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів";

постанова КМУ від 13 квітня 2005 р. № 286 "Про встановлення розміру плати за видачу ліцензії на проведення конкретного виду страхування";

Відповідальність:

- Цивільно-правова

У разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом (ЦК ст.992).

- Адміністративно-господарські санкції (напр, ЗУ «Про страхування»)

Уповноважений орган має право призначити проведення примусової санації страховика у разі:

невиконання зобов'язань перед страхувальниками протягом 3 місяців;

недосягнення ним визначеного розміру статутного капіталу;

настання інших випадків, визначених чинним законодавством

Примусова санація передбачає:

- проведення комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності страховика, в тому числі обов'язкової аудиторської перевірки;

- визначення Уповноваженим органом управляючої особи

- встановлення заборони на вільне користування майном страховика та прийняття страхових зобов'язань без дозволу Уповноваженого органу;

- встановлення обов'язкового для виконання графіка здійснення розрахунків із страхувальниками;

- прийняття рішення про ліквідацію або реорганізацію страховика.

Реорганізація страховика передбачає:

- реорганізацію у страхового посередника,

- об'єднання кількох страховиків із визначенням порядку передачі страхових зобов'язань за умови погодження на це власників страховиків;

- залучення до числа учасників страховика інших страховиків (у тому числі іноземних страховиків) за умови проведення ними всіх розрахунків за зобов'язаннями та боргами страховика, строк сплати яких уже настав.

При ліквідації страховика у разі, коли учасники страховика прийняли таке рішення і страховик не має зобов'язань перед страхувальниками, Уповноважений орган приймає рішення про виключення страховика з Єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків). Виключення страховика з державного реєстру суб'єктів підприємницької діяльності органами державної влади і органами місцевого самоврядування у зв'язку з його ліквідацією або реорганізацією здійснюється тільки після внесення відповідних змін у Єдиний державний реєстр страховиків (перестраховиків).