Моторне (транспортне) страхове бюро України, його функції.

Автотранспортне страхування

При страхуванні засобів транспорту можуть покриватися будь-які ризики, але основними з них є стихійні лиха і дорожньо-транспортні небезпеки (ДТН).

Страхові ризики, які можуть мати місце — це загибель чи пошкодження ТЗ від аварій, пожеж, вибух мотору, баку з паливом, крадіжка з угоном, протиправні дії третіх осіб, стихійні лиха.

Об¢єктом страхування є легкові і вантажні автомобілі, автобуси, мотоцикли, тягачі, мопеди та інші транспортні засоби.

Ставки страхових платежів по страхуванню автомобілів встановлюються по різним системам. (Наприклад: одна з них виходить з обсягу циліндрів мотору у см³).

Найважливішою є вартість автомобіля. СК розробляє базисна ставка страхових платежів і вже за додаткові ризики стягується додаткова премія. При страхуванні автопричепів проводиться страхування за премією, що приблизна складає 1/3 основної ставки за автомобілем. Ставки по страхуванню автобусів як правило встановлюються в залежності від кількості пасажирських місць. При страхуванні вантажних автомобілів — в залежності від вантажопід¢ємності. Із кожним додатковим ризиком ставка збільшується.

Страхування транспортних засобів може бути з використанням франшизи або без франшизи. Страховики намагаються застосовувати безумовну франшизу. Виплати здійснюються за системою першого ризику.

СК не виплачує відшкодування:

1) Коли страхувальник чи члени його родини або особи, в розпорядженні яких знаходиться ТЗ, здійснивв навмисні дії, що призвели до збитку;

2) Порушені правила пожежної безпеки;

3) В разі управління автомобілем без прав водія чи в стані алкогольного чи наркотичного сп¢яніння та в інших випадках.

При завданні шкоди транспортному засобу страхувальник чи його правонаступник повинен заявити в органи ДАІ, довідка яких є основою для визначення збитку. Після заяви про страховий випадок страхова компанія складає страховий акт.

Страхувальник повинен прийняти заходи по спасінню і збереженню ушкодженого ТЗ. Якщо ТЗ повністю загинув, то відшкодування знаходиться в межах страхової суми але не більше дійсної вартості ТЗ на момент страхової події з урахуванням амортизації. При частковому пошкодженні страхове відшкодування виплачується в розмірі вартості ремонту по відновленню в межах стахової суми.

Стр-льниками можуть бути власники ТЗ, орендарі, довірені особи (довіреність має бути нотаріально завірена). Разом із ТЗ може бути застрахована товарна вартість ТЗ на випадок ДТП і додаткове обладнання.

Не підлягає страхуванню: моральна шкода, неноодержання доходів внаслідок пошкодження ТЗ.

Укладення страх договору на основі заяви стр-льника (ім¢я і номер технічного паспорту, номер двигуна, номерний знак, рік випуску, умови зберігання, стаж водія, варіант страхування, укладається договір стр-ня вперше чи подовжується, з франшизою чи без, чи враховується знос деталей автомобіля, що замінюються при ремонті та інші умови, а також строк стр-ня, страх платіж (його сума та порядок сплати).

Договір укладається після обов¢язкового огляду ТЗ, а страховий поліс видається після першого страхового внеску.

Строк, на який укладається договір страхування може бути від кількох місяців до 1 року.

Страхувальник може одержати пільги (стр-ня за кількома варіантами тощо) — місячний пільговий строк для укладання страх договору. Страхування може проводитись:

1. На випадок пошкодження або втрати ТЗ внаслідок ДТП;

2. На випадок пошкодження чи втрати ТЗ чи його складових частин при викраденні, спробі викрадення, при пошкодженні внаслідок навмисних дій третіх осіб;

3. На випадок пошкодження чи втрати ТЗ внаслідок стихійного лиха, пожежі або вибуху ТЗ, внаслідок нападу звірів, самовільного падіння предметів на ТЗ.

ТЗ може бути застрахований на суму, що становить його повну вартість або її частину.

Страхові платежі розраховуються на підставі встановлення страх тарифу, який залежить від варіанту стр-ня, типу ТЗ, від строку експлуатації ТЗ та інших умов. Розмір страх платежу визначається виходячи із сумарного страх тарифу, що є сумою тарифів за кожним обраним стр-льником варіантом, а також з урахуванням додаткових платежів (за викор ТЗ особами, що не є членами родини стр-льника, при стр-ні ТЗ, що експлуатується на умовах оренди чи прокату) і знижок.

Серед умов стр-ня є ряд обмежень, а саме:

1. Не приймаються на стр-ня легкові АТЗ та причепи до них, термін експ-ції яких з моменту випуску їх заводом перевищує 10 років.

2. Не приймаються на стр-ня від угону легкові АТЗ всіх марок не обладнані протиугонними пристроями.

3. Не береться під страх захист багаж.

В Україні найбільш масовим видом у складі страхування відповідальності є страхування відповідальності власників автотранспортних засобів.

Україна вже є членом системи “зелена картка”, тому страхування автоцивільної відповідальності можуть здійснювати лише страхові компанії, які є членами Моторного бюро, при цьому Законом передбачено повне і асоційоване членство. Страхові компанії, які є повними членами МБ, мають право здійснювати страхування автоцивільної відповідальності як у середині країни, та і за її межами. Асоційовані члени - тільки в середині країни.

Страхувальниками виступають власники автотранспортних засобів, або ті, хто керує автотранспортом. Страхування відповідальності передбачає також наявність 3-ї особи у страхових відносинах (крім страхувальника і страховика), на користь якої і укладається договір страхування. Найчастіше третя особа є невідомою. Оскільки неможливо знати наперед, кому буде завдана шкода і якого об’єкта вона торкнеться, то неможливо і встановити страхову суму як у майновому страхуванні. Страхова сума встановлюється у вигляді ліміту відповідальності страховика за даним договором.

Розрізняють 2 види страхування:

– Звичайний (укладається з власником ТЗ, зареєстрованого в Україні або тимчасово ввезеного в Україну);

– Додатковий (діє на території держав зазначених в страховому полісі на умовах, які встановлені в цих державах відповідно до угод, укладених МТСБУ з відповідними упавноваженими орг-ціями по СЦВ вл-ків ТЗ.

Договори укладаються терміном від 15 діб до 1 року. Залежно від терміну дії, а також характеристик транспортного засобу, КМ встановлені відповідні максимальні страхові премії. КМ встановлює також мінімальний обсяг відповідальності страховика окремо за ушкодження майна потерпілого, і окремо за збитки, пов’язані з життям, здоров’ям та працездатністю.

▪ За шкоду, заподіяну майну - 22.850 грн

▪ За шкоду, заподіяну життю, здоров’ю - 8.500 грн

Страхова компанія відшкодовує або безпосередньо потерпілій особі, або проводить відшкодування їй же за заявою страхувальника.

Коли ДТП, наслідки якої покриває поліс автотранспортної відповідальності, скоєна на вкраденому транспортному засобі, або коли транспортний засіб зник з місця пригоди, то потерпілому відшкодовує Моторне (транспортне) бюро України (відшкодування лише за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та працездатності).

Т.ч. страхування автоцивільної відповідальності забезпечує майновий захист страхувальника, звільняючи його від сплати потерпілому, а ще більше інтереси потерпілої особи.

Виплата страх відшкодування здійснюється страховиком на основі таких документів: заява встановленої форми; довідка органів внутрішніх справ про обставини ДТП; довідка медичного закладу про строк тимчасової втрати працездатності або довідка про інвалідність; копія свідоцтва про смерть та документа, що затверджує право на спадок або правонаступника.

Страхова суми виплачується кожному постраждалому але не більше як 5 страхових сум. Якщо ж постраждалих більше, то кожному постраждалому страхове відшкодування відповідно зменшується. Якщо винуватцем ДТП є декілька осіб-власників ТЗ, відповідні страховики відшкодовують збитки 3-м особам пропорційно до вини стр-льників.

Страховик і МТСБУ мають право вимагати компенсацію здійснених виплат від 3-х осіб, стр-льника або особи, що управляє ТЗ в таких випадках:

Страхування каско суден

Страхування каско суден – вид морського страхування, що забезпечує страховий захист судновласників і інших осіб, які мають відношення до експлуатації суден, у випадку нанесення збитку чи загибелі приналежних їм чи іншим способом юридично зв'язаних з ними суден або нанесення іншого збитку їх майновим інтересам у зв'язку з експлуатацією суден. На страхування приймаються: корпус (англ, hull, нем. kasko) судна з його машинами, устаткуванням і такелажем (оснащенням), фрахт (плата за морське перевезення вантажу), витрати по спорядженню й інші витрати, зв'язані з експлуатацією судна, а також суден у будівлі.

Більш повна назва – страхування корпуса, машин і устаткування суден (англ. Hull & Machinery Insurance).

Страхування життя передбачає відповідальність страхової компанії в разі смерті страхувальника (застрахованого) під час дії договору страхування або дожиття до певного обумовленого в договорі строку. Крім того, в договорі страхування додатково може бути обумовлена відповідальність страховика і при дожитті застрахованої особи до певної події, наприклад одруження, народження дитини, а також у разі втрати нею здоров’я від нещасного випадку.

Як показує світовий досвід, страхування життя завжди розглядалося як вигідне вкладення грошей. Страхувальник (застрахова­ний) за договором страхування життя може розраховувати на страхову суму або пенсію в разі дожиття до закінчення договору, що є засобом накопичення коштів. Страхування життя може бути й захистом спадщини страхувальника, оскільки дає йому змогу передбачити наслідки своєї смерті для близьких і визначити частку спадщини, що призначається кожному з них. Отже, страхування життя дає змогу полегшувати передання майна, створювати грошові фонди для різних цілей (наприклад, витрат на успад­кування або поховання).

Окрім того, значне поширення страхування життя сприяє зменшенню соціальної напруги та навантаження на соціальний бюджет країни. Довгострокове страхування життя, договори за якими можуть бути укладені і на 10, і на 20, і на 40 років, дає можливість накопичувати досить великі страхові фонди, тимчасово вільна частина яких може бути використана як джерело інвестицій у народне господарство, що сприяє стабілізації фінансового стану держави.

Ризики, які існують при страхуванні життя, пов'язані з невизначе­ністю тривалості для кожного окремого страхувальника.

Страхування життя передбачає відповідальність страхової компанії в разі смерті страхувальника (застрахованого) під час дії договору страхування або дожиття до певного обумовленого в договорі строку.

Крім того, в договорі страхування додатково може бути обумовлена й відповідальність страховика і при дожитгі застрахованої особи до пев­ної події, наприклад одруження, народження дитини, а також у разі втрати нею здоров'я від нещасного випадку.

Як показує світовий досвід, страхування життя завжди розглядало­ся як вигідне вкладення грошей. Страхувальник (застрахований) за до­говором страхування життя може розраховувати на страхову ∑ або пенсію у разі дожиття до закінчення договору, що є засобом накопи­чення коштів. Страхування життя може бути й захистом спадщини страхувальника, оскільки дає йому змогу передбачити наслідки своєї смерті для близьких і визначити частку спадщини, що призначається кожному з них.

При проведенні страхування життя основними випадками є дожит­тя до закінчення строку страхування або смерть страхувальника (застрахованого) протягом його дії. Саме тому страховій компанії по­трібно визначити ймовірність цих подій. З цією метою складають таблицю смертності, яка баз-ся на пок-ках статист обліку н-ня або матеріалах самої СК і показує смертність осіб, що щорічно помирають у даному вічі із даної к-сті народжень.

Стр-ня життя поділ-ся на:

• стр-ня капіталів. Передбачає можливість укласти договори с-ня з умовою виплати певної ∑ при дожитті страхув-ка до зазначеного в договорі строку (події) або в разі його смерті

• стр-ня рент. Певна обумовлена договором частка виплач-ся страхув-ку (застрах) у вигляді регулярних період виплат, а заг сума останніх залежить від трив-сті життя.

Існують такі види стр- ня життя: змішане стр-ня життя, стр-ня дітей, стр-ня до вступу в шлюб (весільне), довічне стр-ня, стр-ня додаткової пенсії.

 

23. Страхування здоров’я громадян

 

До підгалузей особистого страхування належать страхування життя (пенсій), страхування від нещасних випадків і медичне страхування. Останні дві підгалузі в економічній літературі об’єднуються під назвою «страxування здоров’я».

Страхування від нещасних випадків відноситься до ризикових видів страхування, метою якого є страховий захист громадян на випадок втрати здоров’я або смерті внаслідок нещасного випадку. На відміну від накопичувального довгострокового страхування життя, страхування від нещасних випадків є ризиковим видом страхування. Це означає:

1) настання страхового випадку можна передбачити з певною мірою вірогідності;

2) якщо ймовірна подія настає, то застрахований одержує страхову суму, якщо ні, то виплата не здійснюється.

Страхування від нещасних випадків передбачає виплату страхової суми лише при настанні страхового випадку (у повному розмірі або певної її частини). Отже, виплата страхової суми або повернення сплачених внесків по закінченні терміну дії договору страхування не передбачається.

Об’єктом страхування від нещасних випадків є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані із життям, здоров’ям і працездатністю страхувальника (застрахованої особи).

Страхувальниками за цим страхуванням можуть бути юридичні особи або дієздатні громадяни, які уклали зі страховиком договір страхування.

Передбачено кілька видів страхування від нещасних випадків:

– з оплатою внесків за рахунок страхувальників (індивідуальний вид страхування від нещасних випадків);

– з оплатою внесків за рахунок підприємств і організацій (колективний вид).

Колективний вид страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок організацій (де є робітники, пов’язані з небезпечними для здоров’я і життя умовами праці – пожежники, пілоти, рятувальники тощо, які застраховані на випадок смерті чи втрати здоров’я при виконанні службових обов’язків), з якими застраховані перебувають у трудових або інших, передбачених законом, відносинах.

Страховою подією за цим видом страхуванням є нещасний випадок, тобто будь який раптовий, випадковий вплив на здоров’я застрахованого, який стався не з його вини та призвів до травми, інвалідності або смерті.

Страховою подією також вважається:

– гостре отруєння отруйними рослинами, хімічними речовинами (промисловими, побутовими), недоброякісними харчовими продуктами, ліками;

– травми або смерть застрахованої особи.

Страховими випадками, при настанні яких страховик має виконати зобов’язання, взяті договором страхування від нещасних випадків є:

1) тимчасова втрата застрахованою особою загальної працездатності або непрацездатність (не менше 7 днів). Непрацездатність – це неможливість продовжувати професійну діяльність або виконувати звичні обов’язки протягом певного проміжку часу. Експертиза тимчасової непрацездатності здійснюється у лікувально-профілактичних установах і засвідчується лікарняним листом або відповідною довідкою. Якщо термін перебування на лікарняному за непрацездатністю перевищує 4 місяці, постраждалий проходить медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), яка може визнати стійку втрату непрацездатності і встановити певну групу інвалідності.

2) постійна втрата загальної працездатності (встановлення групи інвалідності). Інвалідність встановлюється на термін від 1 до 3 років або безстроково. Безстрокова інвалідність означає постійну інвалідність, під якою розуміють фізичні або функціональні втрати, які наносять застрахованому непоправної шкоди. Постійна інвалідність може бути двох видів: загальна або часткова. До першого виду відносять невиліковну розумову неповноцінність, повну сліпоту, повний параліч, втрату або неможливість дії обома руками, обома ногами, будь-яке інше пошкодження, яке зумовлює повне нездатність до будь-якого виду робіт. Якщо інвалідність не відповідає попередньому визначенню, то вона відноситься до часткової.

3) смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку.

Мета проведення медичного страхування – забезпечення громадянам одержання медичної допомоги за рахунок накопичених коштів і фінансування профілактичних заходів.

Медичне страхування – це страхування на випадок втрати здоров’я за будь-якої причини, у тому числі втрати здоров’я у зв’язку із хворобою або нещасним випадком.

Сутність медичного страхування полягає у тому, що сплативши одноразово страховий внесок, значно менший ніж вартість усіх медичних послуг, громадяни отримують змогу протягом визначеного в договорі страхування строку безкоштовно користуватися комплексом медичних послуг кваліфікованих спеціалістів у клініках з платним обслуговуванням.

Організація охорони здоров’я, яка забезпечує право кожного громадянина на одержання медичної допомоги, може бути забезпечена системою страхової медицини. За допомогою страхової медицини вирішуються питання гарантованості і доступності медичних послуг для широких верств населення, залучення додаткових ресурсів у сферу охорони здоров’я.

Страхова медицина охоплює фінансування наукових досліджень, підготовку медичних кадрів, витрати на розвиток матеріально-технічної бази лікувальних закладів, надання медичної допомоги населенню.

Важливим елементом системи страхової медицини є медичне страхування. Медичне страхування передбачає страхування на випадок втрати здоров’я з будь-якої причини. Воно є більш ефективнішим порівняно з державним фінансуванням системи охорони здоров’я.

Медичне страхування пов’язане із компенсацією витрат громадян, які обумовлені одержанням медичної допомоги, а також інших витрат, спрямованих на підтримку здоров’я.

Особливістю медичного страхування є наявність довгострокових і короткострокових видів страхування. До довгострокових видів належить безперервне страхування здоров’я, договір про яке страхувальник може укласти на невизначений період. Проте "довгостроковість" цього виду не дає підстав віднести його до підгалузі страхування життя, оскільки він не передбачає повернення страхувальникові внесених ним коштів по закінченні терміну дії договору страхування (тобто при дожитті, що є характерною ознакою договорів страхування життя).

 

24. Змішане страхування життя та його розвиток

Одним із найпопулярніших видів особистого страхування є змішане страхування життя. Воно дає змогу поєднувати в одному договорі і на одну особу страхування капіталу на випадок дожиття до закінчення строку страхування і страхування капіталу на випадок смерті від будь-якої причини. Отже, змішане страхування життя поєднує в собі два ризики, які суперечать один одному: з одного боку — дожиття до певної дати або події, а з іншого — смерть. Проте фактично може мати місце лише один ризик: людина або доживе до кінця дії договору, або ні. Страхувальник, який укладає договір змішаного страхування життя, не тільки забезпечує й створює накопичення. Він має впевненість у тому, що в будь-якому разі не втратить своїх внесків.

Змішане страхування життя дає змогу поєднувати в одному договорі і на одну особу страхування на випадок дожиття і на випадок смерті. Змішане страхування життя поєднує в собі два ризики, які суперечать один одному: з одного боку – дожиття до певної дати або події, а з іншого – смерть. Проте фактично присутній один ризик: людина або доживе до кінця дії договору, або ні. Страхувальник, який укладає договір змішаного страхування життя не тільки забезпечує, й створює накопичення. Він має впевненість, що в будь-якому разі не втратить своїх внесків.

Договори змішаного страхування життя довгострокові і можуть укладатися на різні за тривалістю строки (в Україні – 3, 5, 10, 15 і 20 років). При цьому враховується вік застрахованого: min – 16 років, max – 72 роки.

При укладанні договору страхування важливе значення має і стан здоров’я страхувальника, оскільки договори страхування, як правило, не укладаються з непрацюючими інвалідами І групи, можуть бути передбачені і інші обмеження.

Страхова сума встановлюється при укладанні договору страхування страхувальником, але страхова компанія може обмежити його можливості встановленням мінімальної страхової ∑.

Страховий внесок, який має бути сплачений страхувальником СК, залежить від розміру страхової суми і тарифної ставки, яка залежить від строку страхування і його варіанта, віку страхувальника, і має бути сплачений за один раз, щорічно, щоквартально або щомісячно.

Дія договору страхування починається з того дня, коли на рахунок СК в банку поступили кошти.

Факт укладання договору страхування засвідчується страховим полісом (свідоцтвом).

За умовами договору страхування страхувальникові надається право достроково припинити договір страхування. У цьому разі страхувальник одержує викупну суму, яка залежить від розміру сплачених страхових внесків і строку дії договору страхування з урахуванням інвестиційного доходу.

При дожитті застрахованого до закінчення дії договору страхувальник подає заяву, страховий поліс та квитанцію про сплату останнього внеску, страхова компанія виплачує йому обумовлену в договорі.

Змішане страхування життя дає змогу поєднувати в одному договорі і на одну особу страхування на випадок дожиття і на випадок смерті. Змішане страхування життя поєднує в собі два ризики, які суперечать один одному: з одного боку – дожиття до певної дати або події, а з іншого – смерть. Проте фактично присутній один ризик: людина або доживе до кінця дії договору, або ні. Страхувальник, який укладає договір змішаного страхування життя не тільки забезпечує, й створює накопичення. Він має впевненість, що в будь-якому разі не втратить своїх внесків.

Як правило, у змішаному стр-ні життя страхувальник, який сплачує внески, і застрахований є однією і тією ж самою особою.

Страхова сума встановлюється при укладанні договору страхування страхувальником, але страхова компанія може обмежити його можливості встановленням мінімальної страхової суми. Страху-кові м/б надане право під час дії договору с-ня за згодою стр-ка змінити розмір стр суми.

Якщо договором с-ня встановлено відпов-сть стр-ка при пошк-ні організму страхув-ком внасл нещ випадку, то виплата при цьому становить частину стр ∑, яка залежить від ступеня втрати здоров'я (це зд-ся за таблицею, розробленою СК). Повна стр ∑ випл-ся при 100% втраті заг працезд-ті від нещ випадку.

Для одерж-ня стр суми страхув-к подає до СК заяву, стр поліс та квитанцію про сплату остан внеску та ін док-ти, передбачені договором.

У разі настання смерті страхув-ка користонабувач або спадкоємець має подати свід-цтво про смерть, посвідчення своєї особи або свід-во про спадщину. Виплата стр суми здійсн-ся на осн заяви страхув-ка і страх акта у строки, визначені договором, готівкою, поштовим переказом, чеком перерах-ня на особистий рах-к.

 

25. Страховий захист дітей

 

Страхування дітей можна назвати різновидом змішаного страху­вання життя. Страхувальниками є батьки та родичі дитини, які укладають договори страхування і сплачують стра­хові внески. Вік і стан здоров'я страхувальника взагалі не має значен­ня при укладанні договору страхування, але страхові компанії їх мо­жуть оговорити. Крім того, договори страхування дітей можуть бути укладені й юридичними особами - під-вами, установами, ор­ганізаціями.

При укладанні договору страхування враховується вік застрахова­ної дитини. На страхування приймаються діти віком від дня народ­ження до 15 років (страхова компанія може обумовити й інші вікові межі). Здебільшого договори страхування дітей укладаються на дожиття до закінчення строку страхування. Договір страхування передбачає також виплату страхової суми у випадку сме­рті застрахованої дитини і при втраті нею здоров'я від нещасного ви­падку, який стався в період дії договору страхування. При укладанні договору страхування за домовленістю сторін визначається розмір страхової суми. При цьому страхова компанія може обумовити й міні­мальний її розмір.

Розмір страхового внеску залежить від розміру страхової суми і тарифної ставки, яка, в свою чергу, залежить від віку застрахованого, а також від строку страхування. Страховий внесок може бути сплачений за один раз, щорічно, щоквартально або щомісячно, готівкою чи без­готівкове.

Максимальний строк страхування дорівнює, як правило, 18 рокам (якщо вік дитини на момент укладання договору страхування до б мі­сяців). В інших випадках він визначається як різниця між 18 роками і віком дитини на момент укладання договору. Мінімальний строк дії договору становить 3 роки.

Застрахована дитина або страхувальник мають право на одержання страхової суми після закінчення строку дії договору або протягом 3 ро­ків після його закінчення. Розмір суми, яку страхова компанія виплачує за наслідки нещасного випадку, визначається з урахуванням ступеня роз­ладу здоров'я.

Умови договору с-ня передбачає виплату стр суми у разі смерті застрах-го. Якщо сталася смерть страхув-ка, то права і обов’язки його м/взяти на себе ін особа. Тут якщо постає потреба розірвати договір с-ня, то ін страхув-к м/одержати викупну суму лише за той період стр-ня, протягом якого він сплачував внески. Викупну суму щодо частини договору с-ня, сплаченого першим страхув-ком, одержує застрахований.

Інколи страхова компанія може й відмовляти у виплатах. Це стосу­ється випадків, коли застрахований віком від 14 років одержав травму або помер у зв'язку із скоєнням ним злочину, або якщо заст­рахований зазнав травми або загинув у той час, коли керував будь-яким самохідним засобом у стані алкогольного, нар­котичного або токсичного сп'яніння або передав керування особі, кот­ра перебувала в такому стані. Умови страхування можуть передбачати й інші випадки. Страхова сума виплачується страхувальникові (застрахованому) готів­кою або безготівкове перерахуванням на його особистий рахунок в установі банку

Автотранспортне страхування

При страхуванні засобів транспорту можуть покриватися будь-які ризики, але основними з них є стихійні лиха і дорожньо-транспортні небезпеки (ДТН).

Страхові ризики, які можуть мати місце — це загибель чи пошкодження ТЗ від аварій, пожеж, вибух мотору, баку з паливом, крадіжка з угоном, протиправні дії третіх осіб, стихійні лиха.

Об¢єктом страхування є легкові і вантажні автомобілі, автобуси, мотоцикли, тягачі, мопеди та інші транспортні засоби.

Ставки страхових платежів по страхуванню автомобілів встановлюються по різним системам. (Наприклад: одна з них виходить з обсягу циліндрів мотору у см³).

Найважливішою є вартість автомобіля. СК розробляє базисна ставка страхових платежів і вже за додаткові ризики стягується додаткова премія. При страхуванні автопричепів проводиться страхування за премією, що приблизна складає 1/3 основної ставки за автомобілем. Ставки по страхуванню автобусів як правило встановлюються в залежності від кількості пасажирських місць. При страхуванні вантажних автомобілів — в залежності від вантажопід¢ємності. Із кожним додатковим ризиком ставка збільшується.

Страхування транспортних засобів може бути з використанням франшизи або без франшизи. Страховики намагаються застосовувати безумовну франшизу. Виплати здійснюються за системою першого ризику.

СК не виплачує відшкодування:

1) Коли страхувальник чи члени його родини або особи, в розпорядженні яких знаходиться ТЗ, здійснивв навмисні дії, що призвели до збитку;

2) Порушені правила пожежної безпеки;

3) В разі управління автомобілем без прав водія чи в стані алкогольного чи наркотичного сп¢яніння та в інших випадках.

При завданні шкоди транспортному засобу страхувальник чи його правонаступник повинен заявити в органи ДАІ, довідка яких є основою для визначення збитку. Після заяви про страховий випадок страхова компанія складає страховий акт.

Страхувальник повинен прийняти заходи по спасінню і збереженню ушкодженого ТЗ. Якщо ТЗ повністю загинув, то відшкодування знаходиться в межах страхової суми але не більше дійсної вартості ТЗ на момент страхової події з урахуванням амортизації. При частковому пошкодженні страхове відшкодування виплачується в розмірі вартості ремонту по відновленню в межах стахової суми.

Стр-льниками можуть бути власники ТЗ, орендарі, довірені особи (довіреність має бути нотаріально завірена). Разом із ТЗ може бути застрахована товарна вартість ТЗ на випадок ДТП і додаткове обладнання.

Не підлягає страхуванню: моральна шкода, неноодержання доходів внаслідок пошкодження ТЗ.

Укладення страх договору на основі заяви стр-льника (ім¢я і номер технічного паспорту, номер двигуна, номерний знак, рік випуску, умови зберігання, стаж водія, варіант страхування, укладається договір стр-ня вперше чи подовжується, з франшизою чи без, чи враховується знос деталей автомобіля, що замінюються при ремонті та інші умови, а також строк стр-ня, страх платіж (його сума та порядок сплати).

Договір укладається після обов¢язкового огляду ТЗ, а страховий поліс видається після першого страхового внеску.

Строк, на який укладається договір страхування може бути від кількох місяців до 1 року.

Страхувальник може одержати пільги (стр-ня за кількома варіантами тощо) — місячний пільговий строк для укладання страх договору. Страхування може проводитись:

1. На випадок пошкодження або втрати ТЗ внаслідок ДТП;

2. На випадок пошкодження чи втрати ТЗ чи його складових частин при викраденні, спробі викрадення, при пошкодженні внаслідок навмисних дій третіх осіб;

3. На випадок пошкодження чи втрати ТЗ внаслідок стихійного лиха, пожежі або вибуху ТЗ, внаслідок нападу звірів, самовільного падіння предметів на ТЗ.

ТЗ може бути застрахований на суму, що становить його повну вартість або її частину.

Страхові платежі розраховуються на підставі встановлення страх тарифу, який залежить від варіанту стр-ня, типу ТЗ, від строку експлуатації ТЗ та інших умов. Розмір страх платежу визначається виходячи із сумарного страх тарифу, що є сумою тарифів за кожним обраним стр-льником варіантом, а також з урахуванням додаткових платежів (за викор ТЗ особами, що не є членами родини стр-льника, при стр-ні ТЗ, що експлуатується на умовах оренди чи прокату) і знижок.

Серед умов стр-ня є ряд обмежень, а саме:

1. Не приймаються на стр-ня легкові АТЗ та причепи до них, термін експ-ції яких з моменту випуску їх заводом перевищує 10 років.

2. Не приймаються на стр-ня від угону легкові АТЗ всіх марок не обладнані протиугонними пристроями.

3. Не береться під страх захист багаж.

В Україні найбільш масовим видом у складі страхування відповідальності є страхування відповідальності власників автотранспортних засобів.

Україна вже є членом системи “зелена картка”, тому страхування автоцивільної відповідальності можуть здійснювати лише страхові компанії, які є членами Моторного бюро, при цьому Законом передбачено повне і асоційоване членство. Страхові компанії, які є повними членами МБ, мають право здійснювати страхування автоцивільної відповідальності як у середині країни, та і за її межами. Асоційовані члени - тільки в середині країни.

Страхувальниками виступають власники автотранспортних засобів, або ті, хто керує автотранспортом. Страхування відповідальності передбачає також наявність 3-ї особи у страхових відносинах (крім страхувальника і страховика), на користь якої і укладається договір страхування. Найчастіше третя особа є невідомою. Оскільки неможливо знати наперед, кому буде завдана шкода і якого об’єкта вона торкнеться, то неможливо і встановити страхову суму як у майновому страхуванні. Страхова сума встановлюється у вигляді ліміту відповідальності страховика за даним договором.

Розрізняють 2 види страхування:

– Звичайний (укладається з власником ТЗ, зареєстрованого в Україні або тимчасово ввезеного в Україну);

– Додатковий (діє на території держав зазначених в страховому полісі на умовах, які встановлені в цих державах відповідно до угод, укладених МТСБУ з відповідними упавноваженими орг-ціями по СЦВ вл-ків ТЗ.

Договори укладаються терміном від 15 діб до 1 року. Залежно від терміну дії, а також характеристик транспортного засобу, КМ встановлені відповідні максимальні страхові премії. КМ встановлює також мінімальний обсяг відповідальності страховика окремо за ушкодження майна потерпілого, і окремо за збитки, пов’язані з життям, здоров’ям та працездатністю.

▪ За шкоду, заподіяну майну - 22.850 грн

▪ За шкоду, заподіяну життю, здоров’ю - 8.500 грн

Страхова компанія відшкодовує або безпосередньо потерпілій особі, або проводить відшкодування їй же за заявою страхувальника.

Коли ДТП, наслідки якої покриває поліс автотранспортної відповідальності, скоєна на вкраденому транспортному засобі, або коли транспортний засіб зник з місця пригоди, то потерпілому відшкодовує Моторне (транспортне) бюро України (відшкодування лише за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та працездатності).

Т.ч. страхування автоцивільної відповідальності забезпечує майновий захист страхувальника, звільняючи його від сплати потерпілому, а ще більше інтереси потерпілої особи.

Виплата страх відшкодування здійснюється страховиком на основі таких документів: заява встановленої форми; довідка органів внутрішніх справ про обставини ДТП; довідка медичного закладу про строк тимчасової втрати працездатності або довідка про інвалідність; копія свідоцтва про смерть та документа, що затверджує право на спадок або правонаступника.

Страхова суми виплачується кожному постраждалому але не більше як 5 страхових сум. Якщо ж постраждалих більше, то кожному постраждалому страхове відшкодування відповідно зменшується. Якщо винуватцем ДТП є декілька осіб-власників ТЗ, відповідні страховики відшкодовують збитки 3-м особам пропорційно до вини стр-льників.

Страховик і МТСБУ мають право вимагати компенсацію здійснених виплат від 3-х осіб, стр-льника або особи, що управляє ТЗ в таких випадках:

Моторне (транспортне) страхове бюро України, його функції.

Моторне транспортне страх бюро України створилося в 1994р. Його регул-ся Постановою КМУ "Про порядок і умови проведення обов с-ня цив в-сті власників т/з", яка регулює також сам порядок цього виду с-ня.

Осн функції Мот бюро України:

1. гарантування платоспрм-ті СК-членів мот бюро щодо стр зобов-нь;

2. укладання угод з мот бюро ін держав про взаємне визнання договорів такого с-ня;

3. взаємне врегул-ня питань стосовно відшк-ня шкоди і забезпечення виплат 3-м особам, якщо настання події в у було спричинено власником т/з, застрахованого на території у, ін д-ви.

4. упр-ня централізоавними стр резервними фондами;