Правове забезпечення страхової діяльності в Україні.

Правове забезпечення стр-вання здійснюється шляхом прийняття актів законо­давства та нормативних актів, що регулюють стр-ву діяльність як у цілому, так і за окре­мими її напрямками й питаннями.

Сисема стр-вого регулювання стр-вої діяльності включає в себе норми, визначені:

-Конституцією України;

-міжнародними угодами, що підписала і ра­тифікувала Україна;

-Цивільним кодексом України;

-законами та постановами Верховної Ради України;

-указами та розпорядженнями Президента України;

-декретами, постановами та розпоряджен­нями Уряду України;

-нормативними актами (інструкції, методики, положення, накази), котрі прийняті Міністерствами, відомствами, центральними органами виконавчої влади і зареєстровані в Міністерстві юстиції України;

-нормативними актами органу, що згідно з за­конодавством України здійснює нагляд за страховою діяльністю;

-нормативними актами органів місцевої вико­навчої влади у випадках, коли окремі питання регулювання стр-вої діяльності були делего­вані цим органам за рішенням Президента або Уряду України;

-окремими нормативними актами колишнього Радянського Союзу та УРСР, які не були відмінені законодавством незалежної України.

6 безезня 1996 року Верховною Радою Ук­раїни був прийнятий Закон “Про страхування”, який є сьогодні головним законодавчим актом у цій галузі в нашій державі. Цей закон має 5 основних розділів і 47 статей.

56 Закон Укр 'Про стр-ня',його зміст та значення.

Закон був прийнятий 6 березня 1996року ВРУкр.Він має 5 основних розділів і 47 статей.Упершому розділі встановлюється основний по­нятійно-термінологічний аппа­рат:визначаються базові поняття.

Центральне місце в цьому розділі посідають норми,що визначають вимоги до страховика при його створені і реєстрації,а також порядок здійснення обов'язкового стр-ня.

Другій розділ Закону регулює порядок прове­дення стр-ня:визначає вимоги до договорів та правил страхування й відповідної ва­люти,установлює обов'язки страховиків і стра­хувальників у кожній конкретній ситуації.

Третій розділ визначає умови забезпечення пла­тоспроможності страховиків і має дуже важливе значення.Саме тут подається фінансовий механізм здійснення страхової діяльності,установлюються певні обмеження щодо можливості прийняття зо­бов'язань і ви­значаються загальні принципи ау­диту страхо­вика.

Четвертий розділ визначає принципи держав­ного нагляду за страховою діяльністю.Цим розділом визначено орган,що здійснює дер­жавний нагляд,-за страховою діяяяльністю,і встановлено його права та функції.

П'ятий розділ передбачає регулювання таких за­гальних моментів,як розгляд спорів,урахування міжнародного права.

Прийняття Закону дозволило Уряду запрова­дити цілий ряд підзаконних актів,зокрема по­станов і розпоряджень,що регулюють окремі питання здійснення страхової діяльності.

57. Договір с-ня і його зміст згідно з За­коном Ук­раїни “Про с-ня”

Згідно зі статтею 15 договір страхування - це письмова угода між страхувальником і стра­ховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового ви­падку виплатити страхову суму або відшкодувати завданий збиток у межах стра­хової суми страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником, чи на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страху­вальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені терміни та виконувати інші умови договору.

Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Договір страхування повинен містити:

- назву документа;

- назву та адресу страховика;

- прізвище, ім'я, по батькові або назву стра­хувальника і його адресу;

- зазначення об'єкта страхування;

- розмір страхової суми;

- перелік страхових випадків;

- визначення розміру тарифу, розмір страхо­вих внесків і терміни їх сплати;

- строк дії договору;

- порядок зміни і припинення дії договору;

- права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;

- інші умови за згодою сторін;

- підписи сторін.

Міністерство фінансів України має право встановлювати додаткові вимоги до договорів страхування життя та договорів страхування майна громадян.

58. Страховик і страх-ник взаємовідносини між ними; обов”язки сторін згідно з Законом Укр “Про стра-ня”. Ст.2. Страховиками визнач-ся юрид. Особи, які створені у формі акціонерн., пов­них, командитних товариств з додатковою відповід-тю згідно з Законом Укр “Про господ-кі товариства” (1576-12) з урахуванням особ­ливо­стей, передбачених цим законом, а також які одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страх. діяль-ті.Учасників страховика повинно бути не меньше трьох.Страх. дія-ть в Укр. здійсн. вик­лючно страхов-ми – резидентами Укр. Ст. 3 Страхувальники.

Страхув-ми визнаються юр. особи та дієздатні громадяни, які уклали із страх договори стра-ня або страх-ми відповідно до законод. Укр.Страх-ники можуть укласти із страхов-ми договір про страх-ня третіх осіб, які можуть набувати прав і обов”язків страх-ка згідно з договором страх-ня. Ст.19 Обов”язки страх-ка:

1)Ознайомити страх-ка з умовами та прави­лами страх-ня

2)Протягом двох роб. днів, як тільки стане відомо про настання страх-го випадку, вжити заходи що до всіх необхідних документів для своєчасної виплати страх суми або страх відшкодування страх-ку;

3)відшкодувати вит-ти, понесені страх-ком при настанні страх випадку, щодо запобігання або зм. Збитків, якщо це передбачено умо­вами договору

4)за заявою страх-ка у разі здійснення ним за­ходів, що зм. Страх. ризик, або збільшення вар­тості майна переукласти з ним договір страх-ня;

5)тримати в таємниці відомості про страх-ка та його майновий стан, за винятком випадків, пере­дбачених законодавством України.

Ст. 20 Обов”язки страхувальника:

1)своєчасно вносити страх платежі

2)при укладанні договору страх-ня надати інф-ю страховикові про всі відомі йому обста­вини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інфор-ти його про будь-яку зміну страх. ризику.

3)Повідомиити страх-ка про інші діючі дого­вори страх-ня що цього об”єкта страх-ня

4)Вживати заходів щодо запобігання та змен збитків, завданих внаслідок страх подій

5)Повідомити страх-ка про настання страх ви­падку в термін, передбачений умовами страх-ня.

60 Поняття об'єктів страх. Об'єкти страх-ня в майновому, особистому страх-ні, страх-ні відповідальності.

Об'экт С- конкретний майновий інтерес страху­вальника або застрахованої особи (майно, відповідальність перед третьою особою, життя і здоров'я тощо), якому може бути завдано шкоди стихійним лихом, нещасним випадком або іншою страховою подією.

Об'єктами С в майновому страх-ні- матер цінності, які можуть бути застрах; предмети- домашнє майно, автомобілі, врожай с\г куль­тур.

Об'єктами С в особистому страх- життя, здо­ров'я, працездатність громадян, додаткова пенсія страх-ка або застрахованої особи; предметом є- дожиття до обумовленого строку, втрата працездатності або смерть.

Об'єктами С в страх-ні відповідальності є ті об'єкти, що пов'язані з відшкодуванням страху­вальником заподіяної ним шкоди фіз особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юрид особі. Таким чином, об'єктом є відповідальність пе­ред третіми особами в разі якщо їм внаслідок д-ті або без-ті страх-ка буде завдано шкоди.

61.Страхова відповдальність (страхове по­криття). Обсяг страхової відповідальності (строхового по­криття).

Стр-ва відповідальність – передбачена умо­вами стр-ння сукупність подій або подія, при настанні яких виплачується стр-ве відшкодування (стр-ва сума). Може встанов­люватися законодавством або правилами стр-вання.

Стр-ве покриття показує міру задоволення стр-виком стр-вого інтересу стр-льника. Ви­ражається в зобов¢язанні стр-вика, які вини­кають в силу стр-вого правовідношення вихо­дячи із закону або договору стр-вання.

В зарубіжній практиці гранично допустима стр-ва сума у відношенні до даного ризику, що прий­нятий на стр-вання, наз лімітом стр-вого по­криття.

Обсяг стр-вої відповідальності:

1)Перелік конкретних подій, передбачених за­ко­ном або договором стр-вання, при настанні яких стр-вик здійснює виплату стр-вання (за рахунок фондів).

2)Стр-ва сума, обумовлена договором стр-вання.

62.Страхове забеспечення. Сис-ми страх забезп. Страхове забесп.- відношення страх суми до вар­тості застрах. майна.Максимальне страх забесп. складає 100%.Умови страх-ня інколи дають можливість страхуальнику са­мому встановити сраз забесп майна в межах його повної вар­тості.При цьому в цілях сти­мулювання повного страх забезп. Встанов­лені наступні дві сис-ми страх-го забезп.:

1.сис-ма пропорц. Страх забезп., при при якій страхувальник отримує не всю суму збитку, а лише стільки %, на скільки було застр. Майно

2.Сис-ма першого ризику передбачає відшкодування збитку не більше страх суми, встановленої за бажанням страх-ка в межах­пов­ної суми майна. Якщо сума збитку є більш страх суми, то різниця не відшкодовується.При цьому збиток в межах страх суми наз-ся першим ризи­ком, а зверх страх суми –другим ризиком.Якщо майно застр. За повною вартістю, то зникає різниця між вказаними сис-ми страх забезп і відбувається повне відшкод збитку.

3.Також існує 3-тя сис-ма –граничного страх за­безп. При якому відшкод збиток, який ви­значає-я, як різниця між раніше обумовленою границею і здобутим рівнем доходу. Викори­стов ця сис-ма для страх-ня доходу.

59.Страхова термінологія та її кла­сифікація.

Стр-ві терміни поділяються:

1.Терміни, які висловлюють найбільш загальні умови стр-ня.

2.Стр-ві терміни, пов¢язані з процесом форму­вання ст-го фонду.

3.Терміни, пов¢язані з процесом використання стр-го фонду.

1. – стр-вий захист, стр-вий інтерес, стр-вик, стр-льник, застрах-ний, об¢єкти і предмети стр-вання, стр-ва відповідальність, одержувач стр-вого відшкодування або стр-вої суми (ви­годонабувач), стр-ве свідоцтво (поліс), стр-вий агент, стр-вий брокер, актуарій. Стр-вий ринок, перестр-вання, перестр-вик, аварійний комісар.

Стр захист: 1)як екон категорія, яка вислов­лює сукупність розподільчих і перероз­подільчих відносин пов¢язаних з переборю­ванням або відшкодуванням збитків, які зав­дані вир-ву і життєвому рівню населення, стихійними лихами та іншими надзвичайними подіями;

2)сукупність перерозподільчих відносин по по­доланню або відшкодуванню збитку, а також на­данню матер-ої допомоги громадянам при заги­белі або пошкодженні конкретних матер об¢єктів, або збитків в сімейних доходах насе­лення в зв¢язку із втратою здоров¢я або ін ви­падками.

Стр-ий інтерес: 1)з точки зору зацікавленості прийняти участь в стр-нні;

2)з точки зору оцінки збитку в з¢язку з мож­ливістю загибелі або пошкодження майна. В кожному конкретному випадку стр-вий інтерес обмежений можливостями особи, що укладає до­говір стр-ння.

Сторонами, що приймають участь у стр-нні є стр-вик, стр-льник, застр-ний.

Об¢єкти стр-ння: 1)в особистому стр-нні – життя, здоров¢я, працездатність громадян. Предмети стр-ння в особистому – дожиття до обумовленого строку, втрата працездатності або смерть.

2)в майновому стр-нні об¢єкти – матер цінності, щом омжуть бути застр-ні. Предмети – домашнє майно, автомобіль, урожай с/г культур тощо.

Актуарій – спеціаліст по стр-вій математиці, який володіє теорією актуарних розрахунків, зай­мається розробкою методологій і обчис­ленням стр-вих тарифів, розрахунками пов¢язаними із створенням резерву стр-вих внесків по довгостр-ковий видах стр-ння, ви­значенням розміру ви­купних і редукційованих стр-вих сум по догово­рах стр-ння життя.

2. – стр-ва оцінка, стр-ва сума, стр-ве забез­пе­чення, стр-вий тариф, стр-вий платіж (вне­сок, премія), строк стр-ння, стр-ве поле, стр-вий портфель, стр-ва оцінка.

Стр-ва оцінка: 1)як вартість майна, яке прий­мається на стр-ння.

2)це прцес визначення вартості майна.

Стр-ва сума може встановлюватися на рівні стр-вої оцінки або її частини.

Стр-ва сума – сума на яку стр-ється об¢єкт. Вихо­дячи із стр-вої суми і діючої тарифної ставки ви­значається розмір стр-вих платежів. В майновому стр-нні стр-ва сума визна­чається на 1-цю стр-ємих об¢єктів. В особи­стому стр-нні стр-ва сума визначається на кожного застр-ного. В особи­стому стр-нні стр-вою сумою є конкретний розмір грошових коштів, які сплачуються при на­станні стр-вих подій.

Стр-ве поле – загальна кількість об¢єктів, які можуть бути охоплені тим або іншим видом стр-ння. Стр-ве поле дає уявлення про по­тенційні можливості розвитку добровільних видів стр-ння за рахунок укладення нових до­говорів.

Стр-вий портфель – сукупність стр-вань, прийня­тих даною стр-вою організацією і який хар-є за­гальний обсяг її діяльності. Він може бути визна­чений як по кількості стр-вань, так і по кількості застр-них об¢єктів, а також за розміром загальної стр-вої суми.

3. – стр-вий ризик, стр-вий випадок, стр-вий акт, стр-вий збиток, викупна сума, збитковість стр-вої суми, рівень виплат.

Стр-вий ризик: 1)можлива подія, або су­купність подій на випадок настання яких про­водиться стр-вання.

2)в міжнар практиці стр-вий ризик - об¢єкт стр-ння або вид відповідальності.

3)розподіл між стр-виком і стр-ником неспри­ят­ливих екон насліків при настанні стр-го ви­падку.

Стр-вий випадок – подія, яка зобов¢язує стр-вика відшкодувати збиток по майновому стр-нню або здійснити виплату стр-вої суми по ссобистому стр-нні.

Викупна сума – частина внесків, які виплачу­ються стр-ку в разі дострокового припинення до­говору стр-ння життя.

Збитковість стр-вої суми – екон показник, який виражає співвідношення між виплаченим стр-вим відшкодуванням і стр-вою сумою. Показ­ники збитковості ст-вої суми взяті за ряд по­передніх років є основою для визначення та­рифних нетто-ставок.

Рівень виплат – хар-є співвідношення суми вип­лат до суми ст-вих платежів, які надійшли.

64 Страхова сума,страховий та­риф,страховий платіж.Сутність і взаємозв'язок цих понять.

Страхова сума-грошова сума в межах якої страховик відповідно до умов стр-ня зо­бов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку,а також сума,що випла­чується за особистим стр-ням.

Страховий платіж (страховий внесок,страхова премія) –плата за стр-ня,яку стр-ник зо­бов'язаний внести страховику згідно з догово­ром стр-ня.

Страховий тариф-ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період стр-ня.

Страхові тарифи при добровільній формі стр-ня обчислюються страховиком акту­арно(математично)на підставі відповідної ста­тистики настання стьрахових ви­падків.Конкретний розмір страхового тарифу,визначається в договорі стр-ня за згодою сторін.Актуарними розрахунками можуть зай­матися особи,що мають відповідну кла­сифікацію згідно з вимогами,встановленими Комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю,яка підтверджується відповідним свідоцтвом.

При здійсненні обов'язкового стр-ня Кабінетом Міністрів Укр встановлюються максимальні розміри страхових тарифів або методика їх розрахунків та мінімальні розміри страхових сум.

63.Страхова сума. Смисл і особливості цього по­няття в майновому, особи­стому страхуванні, в строах-ні відповідальності.

Страхова сума, згідно з Законом У “Про страх-ня”, - це грошова сума, у межах якої страховик відповідно до умов страхування зо­бов¢язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Це та сума, на яку укла­дається договір страх-ня. Вона відбиває мак­симальний обсяг відповідальності страховика перед страхувальником за конкретним страх-вим договором. Виплата відшкодування в макс розмірі (розмірі страх-вої суми) здійснюється, наприклад, у тому разі, коли за­страховане майно повністю знищене. Якщо воно пошкоджене чи коли знищеною є лише частина майна, розмір відшкодування також становитиме лише частину його вартості.

У обов¢язкових видах страх-ня страхова сума (або мінім її значення) встановлюється, як правило, відповідними законодавчими ак­тами. У добровільних видах страх-ня стра­хову суму встановлюють страховик і страху­вальник самостійно, за взаємною згодою. При цьому в договорі страх-ня обов¢язково має бути зазначений її розмір, а у Правилах страх-ня – порядок визначення.

Залежно від галузі страх-ня обирається той чи інший підхід до визначення страх суми.

У майновому страх-ні страхова сума встанов­люється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладення до­говору, якщо інше не передбачене договором страх-ня або умовами обов¢язкового страх-ня. На практиці дійсна вартість майна звичайно обчислюється як вартість придбання майна за врахуванням зносу. Знос враховується через те, що страх-ня за своєю сутністю призначене лише для компенсування реальних збатків і не може бути для страховика джерелом до­ходів.

В разі, коли одне й те саме майно є застрахо­ваним у кількох страховиків, то страхове відшкодування, що виплачується всіма стра­ховиками, все одно не може перевищувати дійсної вартості майна. З настанням страх ви­падку кожний страховик здійснюватиме вип­лату пропорційно до розміру страх суми за укладеним ним договором стрх-ня.

В особистому страх-ні розмір страх суми не лімітується. об¢єктом страх-ня тут є життя, здоров¢я і працездатність людини, які не ма­ють вартісної оцінки. Тому страх сума теоре­тично може бути як завгодно великою. Але на практиці її розмір обмежується здатністю страхувальника сплачувати відповідні премії, адже розмір страх премії обчислюється мно­женням страх суми на страх тариф.

Якщо страхувальник має кілька договорів особистого страх-ня, усі вони вважаються дійсними в тому обсязі, оскільки страхуваль­ник сплачував страх премії за кожним догово­ром. Отож і страх виплати він отримує згідно з умовами кожного з них.

При укладанні договорів страх-ня відповідальності визначити страх суму і,в ідповідно, розмір страх премії особливо складною адже ці договори пов¢язані з ком­пенсацією збитків, завданих страхувальником життю, здоров¢ю та майну 3-ої особи. В дого­ворах страх-ня відповідальності звичайно встановлюється лише ліміт страх суми, який й може не відповідати розміру заподіяних збитків, але який обмежує розмір страх вип­лат з боку страховика за кожним конкретним договором. Оскільки договори страх-ня відповідальності найчастіше укладаються під впливом вимог міжнародних угод або вимог внутрішнього законодавства країни, то відповідно до зазначених вимог звичайно встановлюється і ліміт страх суми.

Строк дії договору с-ня.

За сттатею 15 ЗУ “Про с-ня” договір с-ня пови­нен містити окрім інших реквізитів також строк дії договору.

Також це одна з класифікаційних ознак, за якою види страхування відносять до с-ня життя чи до загальних видів с-ня.

Так, договори с-ня життя – це довгострокові до­говори. Вони укладаються на 10, 20, 30 і більше років. У вітчизняній практиці за ра­дянських часів мінімальний строк договорів с-ня життя становив 5 років. Тепер, згідно з чинним законодавством України, до договорів с-ня життя (внески за якими не підлягають оподаткуванню податком на прибуток) нале­жать договори, строк дії яких пе­ревищує 10 (в окремих випадках 5) років.

Договори загальних видів с-ня укладаються на невеликий строк, як правило, на рік. Але мож­ливо навіть і на кілька днів, наприклад при стра­хуванні вантажів на період транспор­тування.

66.Страховий вік -вікові групи в межах яких приймаються на страхування громадяни або підлягають страх поголів”я с/г. Наприклад до­го­вори змішаного страх життя в нас вклада­ються з громадянами у віці від 16-77 років, по­голів”я кркпного рогатого скогу в господарст­вах грома­дян належать обов”язковому стра­хуванню в віці від 6 місяців

67.Страхова франшиза: види та призна­чення.

Франшиза – це визначена договором стр-ння частина збитків, яка в разі стр-вого випадку не підлягає відшкодуванню страховиком. Вона може бути визначена в сумі або у відсотках до страхової суми. Завдяки застосуванню франшизи досягається поєднання самостра­хування зі страхуванням. Підприємства, щоб забезпечити самострахування дрібних (а іноді і середніх) ризиків, створюють власні фонди ризику (резервні фонди). з огляду на на­явність такого фонду страхувальники можуть звертатися до страховиків із проханням узяти ризик на страхування частково. Застосувати франшизу зацікавлені і страховики. Оскільки при цьому частина ризику утримується на відповідальності страхувальника, він стає більш заінтерисованим вжити превентивних заходів, щоб зберегти здоров¢я, майно або знизити ризик відповідальності перед 3-ми особами.

Розрізняють умовну та безумовну франшизу. Умовна франшиза частіше використовується в особистому страхуванні. Наприклад, пра­вила страхування можуть фіксувати кількість днів хвороби до початку надання страхової допомоги. Але якщо застрахований хворів довше, то допо­мога виплачується за всі дні непрацездатності.

Безумовна франшиза означає, що відповідальність страховика визначається розміром збатку за відкидання франшизи. Такі поліси поширені при страхуванні авто­транспорту та деяких інших об¢єктів. Це дає змогу страхови­кам уникнути розрахунків з дрібних ризиків і тим самим значно зменшити витрати на ведення справи.

Страховики нерідко заохочують страхуваль­ників у збільшенні франшизи шляхом надання пільг у сплаті страхових платежів.