Захист економічної конкуренції: способи і порядок, види порушень і міри відповідальності, правова основа.

Все, що не підпадає під ознаки правопорушення, є правомірними діями. Згідно конкурентного законодавства три НПА визначають правопорушення: ГКУ, ЗУ Про захист економічної конкуренції, ЗУ Про захист від недобросовісної конкуренції.

Згідно ЗУ «Про захист економічної конкуренції» порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є: 1) антиконкурентні узгоджені дії; 2) зловживання монопольним (домінуючим) становищем; 3) антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; 4) невиконання рішення, попереднього рішення органів Антимонопольного комітету України або їх виконання не в повному обсязі; 5) здійснення учасниками узгоджених дій - суб'єктами господарювання дій, заборонених згідно з частиною п'ятою статті 10 цього Закону; 6) делегування повноважень органів влади чи органів місцевого самоврядування у випадках, заборонених згідно із статтею 16 цього Закону; 7) вчинення дій, заборонених згідно із статтею 17 цього Закону; 8) обмежувальна та дискримінаційна діяльність, заборонена; 9) обмежувальна діяльність; 10) недотримання умов, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 22 цього Закону (там про концентрациию); 11) порушення положень погоджених з органами Антимонопольного комітету України установчих документів суб'єкта господарювання, створеного в результаті концентрації, якщо це призводить до обмеження конкуренції; 12) концентрація без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, у разі якщо наявність такого дозволу необхідна; 13) неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; 14) подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; 15) подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню; 16) створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету України, його територіального відділення у проведенні перевірок, огляду, вилученні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації; 17) надання рекомендацій суб'єктами господарювання, об'єднаннями, органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, що схиляють до вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції чи сприяють вчиненню таких порушень; 18) обмеження в господарській діяльності суб'єкта господарювання у відповідь на те, що він звернувся до Антимонопольного комітету України, його територіального відділення із заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; 19) невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог і зобов'язань, якими було обумовлене рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію; 20) обмежувальна діяльність об'єднань, заборонена згідно зі статтею 21 цього Закону.

Групи правопорушень:

- Зловживання монопольним становищем. Нав’язування таких умов договору, які ставлять контрагентів у нерівне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, включаючи нав’язування товару, не потрібного контрагенту; обмеження або припинення виробництва, а також вилучення товарів з обороту з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін; інші дії, вчинені з метою створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) суб’єктів господарювання; встановлення монопольно високих або дискримінаційних цін (тарифів) на свої товари, що призводить до порушення прав споживачів або обмежує права окремих споживачів; встановлення монопольно низьких цін (тарифів) на свої товари, що призводить до обмеження конкуренції.

- Узгоджені дії. Неправомірними угодами між суб’єктами господарювання визнаються угоди або погоджені дії, спрямовані на: встановлення (підтримання) монопольних цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок; розподіл ринків за територіальним принципом, обсягом реалізації чи закупівлі товарів, їх асортиментом або за колом споживачів чи за іншими ознаками — з метою їх монополізації; усунення з ринку або обмеження доступу до нього продавців, покупців, інших суб’єктів господарювання.

- Дискримінація суб'єктів господарювання органами влади. Заборона створення нових підприємств чи інших організаційних форм господарювання в будь-якій сфері господарської діяльності, а також встановлення обмежень на здійснення окремих видів господарської діяльності або виробництво певних видів товарів з метою обмеження конкуренції; примушування суб’єктів господарювання до пріоритетного укладання договорів, першочергової реалізації товарів певним споживачам або до вступу в господарські організації та інші об’єднання; прийняття рішень про централізований розподіл товарів, який призводить до монопольного становища на ринку; встановлення заборони на реалізацію товарів з одного регіону України в інший; надання окремим підприємцям податкових та інших пільг, які ставлять їх у привілейоване становище щодо інших суб’єктів господарювання, що призводить до монополізації ринку певного товару; обмеження прав суб’єктів господарювання щодо придбання та реалізації товарів; встановлення заборон чи обмежень стосовно окремих суб’єктів господарювання або груп підприємців.

- Недобросовісною конкуренцією визнаються будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.Недобросовісною конкуренцією є неправомірне використання ділової репутації суб’єкта господарювання, створення перешкод суб’єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції, неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці, а також інші дії, що кваліфікуються відповідно до частини першої цієї статті.Недобросовісна конкуренція тягне за собою юридичну відповідальність осіб, якщо їх дії мають негативний вплив на конкуренцію на території України, незалежно від того, де вчинено такі дії.

Відповідальність за порушення у сфері економічної конкуренції:

1. Судовий порядок захисту

2. Адміністративний порядок – заява до Антимонопольного комітету. Рішення АК може бути оскаржено до суду. Розгляд заяв відбувається за ініціативою: СГ, громадян, їх об’єднань, за поданнями ОДВ, ОМС, органів адмінітсартивного – господарського управління та контролю. За ініціативою саомго АК. В разі прийняття справи приймається розпорядження про розгляд справи. Повідомляються особи. Може бути проведена експертиза, вилучені докази, накладений арешт. Приймається рішення.

Куди подавати заяву до суду чи до АК вирішує сам СГ, де на його думку буде ефективніше у даному випадку.

Санкції:

1. Штраф за: Зловживання монопольним становищем на ринку, погоджені дії, недобросовісна конкуренція та ін.

2. Адміністративна відповідальність посадових осіб:

- вчинення дій, передбачених статтями 29-32 цього Кодексу; (зазначені вище)

- неподання чи несвоєчасне подання передбаченої законом інформації, або подання завідомо недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальним відділенням; - ухилення від виконання чи несвоєчасне виконання рішень Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень.

3. Вилучення незаконно одержаного прибутку.

4. Вилучення товарів.

У разі встановлення факту неправомірного використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки або факту копіювання виробів, заінтересовані особи можуть звернутися до Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень із заявою про вилучення в судовому порядку товарів з неправомірно використаним позначенням або копій виробів іншого суб'єкта господарювання як у виробника, так і у продавця. Вилучення товарів із неправомірно використаним позначенням та копій виробів іншого суб'єкта господарювання застосовується у разі якщо можливість змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання не може бути усунена іншим шляхом.

5. Відшкодування збитків підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб.

6. Спростування неправдивих, неточних або неповних відомостей.

У разі встановлення факту дискредитації суб'єкта господарювання Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення мають право прийняти рішення про спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей у строк і спосіб, що визначені законодавством або цим рішенням.

7. Примусовий поділ. За ЗУ “Про захист економічної конкуренції”. Якщо суб'єкт господарювання зловживає монопольним (домінуючим) становищем на ринку, органи Антимонопольного комітету України мають право прийняти рішення про примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище.

 

32. Поняття, функції, види цін (тарифів) і порядок їх встановлення.

Правова основа: ГК, ЗУ «Про ціни і ціноутворення», ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність», ЗУ «Про товарну біржу».

Ціна може розглядатися у різних значеннях: Грошове визначення вартості продукції, яке відображає затрати суспільно необхідної праці. Істотна умова договору. Ціна як база для розрахунку збитків та відшкодування шкоди (приклад про упущену вигоди, коли господаря не допускав орендодавець у приміщення кафе). Ціна як база для розрахунку податків.

Ціна - виражений у грошовій формі еквівалент одиниці товару, що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

За законом: 2) гранична ціна - максимально або мінімально допустимий рівень ціни, який може застосовуватися суб’єктом господарювання;

15) ціна - виражений у грошовій формі еквівалент одиниці товару;

16) ціноутворення - процес формування та встановлення цін.

Функції ціни: Облік та вимір затрат (тобто результату праці, який необхідний для виготовлення продукції, виконання робіт і надання послуг) Пропорційність та рівновага попиту і пропозиції Стимулююча ф-я, що зміцнює вплив ціни на економіку, стимулюючи при цьому науково-технічний прогрес, а також сприяючи підвищенню ефективності виробництва та якості продукції (робіт, послуг). Для вирішення завдань цінового стимулювання застосовуються такі економічні інструменти як дотації та знижки цін, диференціація нормативів рентабельності та ін. Розподільча.