Церква Різдва Богородиці у селі Делятин

Церква Різдва Богородиці, 1620 р., (вул. Ков-пака, 1а). Церква перенесена в 1785 р. з урочища Луги на те-пе-ріш-нє місце - урочище Посич. У 1894 і 1902 рр. перебудована. Де-рев'-яна, хрестова в плані, одноверха. До квадратового східного об'-єму примикають з трьох боків прибудови, до західного зрубу - кри-тий тамбур. Внаслідок перебудови зруб бабинця вдвічі перевищує розміри центрального об'єму, перекритого грушовидною маківкою на високому восьмерику, домінуючому над скатними дахами рамен. Зруби ошальовано діагонально. У компонуванні маси виразно виявлено пі-ра-мідальний силует. Висотно розкритий внутрішній простір ве-ли-чез-ний. На стінах - олійний живопис 20 ст. Пам’ятка відноситься до яскравих творів гуцульської школи народної дерев'яної архітектури.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці та церква церква Святого Миколая у

Селі Гвізд

На території села діють греко-католицькі церкви Успіння Пресвятої Богородиці, отець Іван Гедзик, Святого Миколая, ведеться будівництво третьої греко-католицької церкви.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці, 1739- 1793 рр. У 1793 р. цер-кву було перенесено з сусіднього горба на нинішнє місце. Де-рев'яна, хрестова в плані, одноверха. Центральний об'єм перекрито шатром з перехватом на невисокому восьмерику на видимому ззовні четверику. Рамена покрито скатними дахами, увінчаними маківками. Споруда оперезана піддашшям на кронштейнах випусках вінців. Не-ве-ли-ка за розмірами, в компонуванні маси підкреслене ярусне член-у-ван-ня. Внутрішній простір вирішено з висотно розкритим цент-раль-ним об'ємом. На стінах - темперний живопис 19 ст.

Собор святого Івана Хрестителя в Перемишлі у селі Назавизів

Собор святого Івана Хрестителя в Перемишлі - кафедральний собор Української греко-католицької церкви у Перемишлі.
Збудований єзуїтами в 1626-1632 роках. По скасуванню закону єзуїтів цезарем Йозефом був занедбаний, з 1820 року використовувався як складське приміщення. 1904 відновлений для католицьких богослужінь. З 1957 року в церкві проводилися також служби у східному обряді, a в 1991 році собор був відданий українській греко-католицькій церкві в обмін на цекрву св. Терезії, що виконував функцію кафедрального собору до війни.

ЦеркваСвятого Юрія Переможця у селі Бистриця

 

Церква Святого Миколая у селі Стримба

В центрі села, напроти медпункту і цвинтаря - дерев'яна Миколаїівська церква. В блясі майже цілком. Симпатична. Не надто стара - з 1840 р.Нещодавно там обновили іконостас.

Церква Святої Параскеви у селі Камінне

Сільська діюча греко-католицька церква Святої Параскеви-П’ятниці збудована в 1700 році. Величний дуб, який розкинув розлогу крону поряд з церквою, за переказами, теж посаджений в цьому ж році. На території Камінного знайдено залишки поселення та курганний могильник культури карпатських курганів.

Церква Архистратига Михаїла у селі Цуцилів

На території Цуцилова зареєстровані дві греко-католицькі церкви: новозбудована «Архистратига Михаїла» та стара дерев»яна церква- теж «Архистратига Михаїла (1807). Дзвіниця церкви Св. Архистратига Михаїла (дерев'яна) датована 1819 роком.

Церква Святого Миколая у селі Перерісль

В центрі села знаходиться церква св. Миколая, яка була освячена в 1822 році. Під час пожежі в селі вона зазнала руйнувань. В 1891 році з прибуттям на парохію в с. Перерісль священика Корнелія Петровського ним було організовано спорудження нової церкви, яка була викінчена в 1903 році і діє по даний час, належить громаді УАПЦ. На території села діють дві релігійні громади: УАПЦ і УГКЦ.

Церква Преображення Господнього у селі Лоєва

 

Церква Воздвиження Чесного Хреста у місті Надвірна

На початку XVII століття в Надвірній вже діяла церква Різдва Христового, котра включала декілька дочірніх церков.
Після того, як закрили Манявський скит у 1785 році, головна монастирська церква Воздвиження Чесного Хреста була розібрана і перевезена до Надвірної.
З того часу у всіх документах вона значилася як Церква Воздвиження Чесного Хреста.

Населені пункти

Б Бистриця (Надвірнянський район) Битків Білі Ослави Білозорина Букове (Надвірнянський район) В Верхній Майдан Вишнівці (Надвірнянський район) Волосів (Надвірнянський район) Г Гаврилівка (Надвірнянський район) Гвізд Глинки (Надвірнянський район) Д Делятин Добротів З Заріччя (Надвірнянський район) Згари Зелена (Надвірнянський район)

К Камінне (Надвірнянський район) Климпуші Красна (Надвірнянський район) Кубаївка Л Ланчин Лісна Велесниця Лісна Тарновиця Лоєва М Максимець Мирне (Надвірнянський район) Млини (Надвірнянський район) Мозолівка (Надвірнянський район) Молодків Н Надвірна Назавизів П Парище

П прод. Пасічна (Надвірнянський район) Перерісль Пнів Постоята Причіл С Саджавка (село) Середній Майдан (Надвірнянський район) Соколовиця Стримба (Надвірнянський район) Т Тисменичани Ф Фитьків Ц Цуцилів Ч Черник (Надвірнянський район) Чорний Потік (Надвірнянський район) Чорні Ослави

Населені пункти

Село Бистриця

Бистриця -(до 1946 року — Рафайлова) – село Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Основні дані
Засноване
Населення
Площа	2,1 км²
Густота населення	508,57 осіб/км²
Поштовий індекс
Телефонний код	+380 3475

 

Би́стриця (пол. Rafajłowa) — село, центр сільської Ради, знаходиться на віддалі 34 км від районного центру, 36 км від залізничної станції Надвірна. Через село протікає річка Бистриця Надвірнянська.

На захід від села розташований перевал місцевого значення — Легіонів, на північний захід — водоспад Салатручіль.

З районним центром село зв'язане автодорогою Надвірна – Бистриця. До складу сільради входять село Климпуші та селища Згари й Причіл.

У селі розташовано три лісництва: Довжинецьке, Бистрицьке та Річанське.

У Бистриці є загальноосвітня школа I-III ступенів, дитячий садок «Гуцулочка», бібліотека, будинок культури, лікарська амбулаторія, філія зв'язку.

На території селища зареєстровані дві церкви: УПЦ КП «Святого Юрія», отець Юрій Пецюк, та УГКЦ «Святого Юрія», отець Григорій Данчишин.

Село міського типу Би́тків

Би́тків — селище міського типу Надвірнянського району Івано-Франківської області, за 12 км на захід від залізничної станції Надвірна.

В околицях Биткова родовища нафти і природного газу. Газоліновий завод, нафтові промисли.

В селищі є дві загальноосвітні школи I-III ступенів, одна школа I ступеня, міська лікарня зі стаціонарним відділенням і 4 службами: лабораторією, оглядови і фізіотерапічним кабінетами, кабінетом функціональної діагностики, будинок культури, бібліотека. Селище газофіковане, має часткове вуличне освітлення.

На території селища зареєстровані дві греко-католицькі церкви: «Успення Пресвятої Діви Марії», отець Володимир Чорноокий, та «Святого Йосафата», отець Андрій Будзак.

Село Білі Ослави

Білі Ослави — село Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Основні дані
Засноване
Населення
Площа	40.404 км²
Густота населення	111.99 осіб/км²
Поштовий індекс
Телефонний код	[phone]

 

Село, центр сільської ради, лежить на річці Ославі, за 19 км від районного центру та за 12 км від залізничної станції Делятин. Через село проходить автодорога на Делятин — Яблунів.

Перша письмова згадка про село відома за 1745 рік.

Парохом в селі був о. Іван Мандичевський, коли 1823 року народився син Порфірій котрий, пізнійше став коронатором Ікони Зарваницької Матері Божої.

9 вересня 1967 року в селі встановлено обеліск жертвам нацизму. Також у селі встановлено пам'ятник Тарасові Шевченку.