Порівняльний аналіз основних шкал (номінальної, порядкової (рангової), інтервальної та шкали відношень вимірювання соціальних х-стик.

Номінальним и називаються шкали,в яких код відповіді не є більш ніж найменуванням категорії.Працюючи з номінальними шкалами слід дотримуватися 2х правил:1)треба точно дізнатися,які числові коди позначають ту чи іншу категорію.2)під час аналізу даних із числовими знаками кодів не можна здійснювати жодних арифметичних дій-додавання,віднімання,множення,ділення,не можна обчислювати сер.арифмет.

Шкала з безумовно рівними значеннями інтервалів між позиціями відповідей має назву метричної або інтервальної. Метрична шкала завжди має одиницю виміру,якою вимірюється відстань між позиціями.метрична шкала практично не має обмежень у застосуванні статистичних процедур,у цьому аспекті метричні шкали найефективніші для аналітика. Порядковою шкалою є така послідовністьвідповідей на запитання,в якійкожний наступний варіант відповіді х-зує наступне рангове місце у континуумі значень.

Кожна шкала має ряд переваг і недоліків,і ні одна з них не є досконалою.

 

Шкала Гутмана

Шкала відносин, названа ім'ям свого розробника Гутмана. На її основі спочатку оцінюється, чи має досліджуване ставлення, наприклад, расову упередження, єдине вимір. Якщо так, то тоді з'являється можливість впорядкувати за ієрархією і порядку ряд питань збільшується інтенсивності, бо згоду з одним з них має на увазі і прийняття інших. Оскільки у всякій сукупності тверджень існує межа, відмова підтвердити окремий пункт означає незгоду з іншими пунктами більшої інтенсивності. Позиції респондентів потім порівнюються шляхом простого підрахунку. На практиці скоєних шкал Гутмана, ймовірно, не існує, і 10-процентний коефіцієнт помилки вважається цілком прийнятним. Дані шкалограммного аналізу, отримані на основі відповідей респондентів (за принципом "так" - "ні"), зіставляються з даними анкети або тесту.

 

Шкала Л.Терстоуна

Шкала Л.Терстоуна - метод вимірювання в шкалі інтервалів психологічних і соціальних характеристик досліджуваних.

Перша шкала равнокажущіхся інтервалів була описана в роботі 1929 року, присвяченій соціальному дослідженню того, як люди ставляться до інституту церкви. Дослідження проводиться у кілька етапів:

1.Первинна розробка великого поля суджень, найбільш широко виражають цікавить установку. Для цього як джерела суджень, можна використовувати висловлювання з публікацій, думки колег і близьких, групові дискусії на потрібну тему і т. п. Далі йде первинний відбір. Підбираються судження недвозначні, короткі, не містять спеціальні терміни. Також виключаються судження, що стосуються радше до минулого, ніж до цього і містять такі слова, як: «все», «завжди», «ніхто», «ніколи», оскільки цим словам люди зазвичай надають різний зміст, що ускладнює інтерпретацію.Таким чином, список з 350-400 висловлювань скорочується приблизно до 150-100.

2. Другий етап - відбір експертами, що дозволяє визначити шкальні значення для кожного судження і провести серед них остаточний відбір. Терстоун розділив всю суму позитивного - негативного ставлення на 11 категорій (від «А» до «К»), розділених суб'єктивно рівними інтервалами. Вимога суб'єктивного рівності інтервалів між градаціями вельми істотно для побудови шкали Терстоуна, і звичайно його спеціально підкреслюють в інструкції для «суддів». У цьому методі під експертами розуміються такі ж респонденти, а не якісь захмарні фахівці, вони представляють модель всю сукупності респондентів. Тобто експерти - типові представники цільової групи. Кожне із тверджень списку друкується на окремій картці, які і лунають «суддям» (картки набагато зручніше списку на аркуші паперу, що зменшує фактор «лінощів» експерта). Завдання «суддів» полягає в тому, щоб розкласти судження по 11 рубриках відповідно до ступеня вираженого в них доброзичливого або неблагожелательного ставлення до об'єкта дослідження. «Суддів» не просять висловити їх власну думку, вони повинні лише розсортувати висловлювання. Шкальні значення (бал) кожного з висловлювань визначається розподілом оцінок «суддів», воно є медіаною оцінок різних експертів. Викидаються ті судження щодо яких думки «суддів» сильно різняться. Показником величини розкиду оцінок є квартильное розмаху. На цьому етапі вводиться важливе припущення, що дисперсія процесу розрізнення стимулів розподілена по нормальному закону, що дає можливість побудувати шкалу інтервалів.

3. На цьому етапі отримана зручна «лінійка» для вимірювання потрібної характеристики. Далі респондентам пред'являється для оцінки 11 висловлювань, щоб вони вибрали ті, з якими він згодні, після чого обчислюється середнє арифметичне обраних суджень, яке розглядається як показник респондента за шкалою вимірюваного властивості.

Шкала Лайкерта

Це методика відповідно до якої кожному респонденту пред’являється деяка серія тверджень (пунктів), що вимагають від нього оціночних суджень. У кожному разі респонденту пропонується сказати, згоден (або повністю згоден) він чи незгоден (або повністю не згоден) з процитованими твердженнями. Кожній відповіді приписується певна числова оцінка в діапазоні від 5 до 1 (5 – «повністю згоден», 1- «повністю не згоден», не маю певної думки»). Щоб отримати сумарну міру упередженості, властивої конкретного індивіда, потрібно скласти всі оцінки, поставлені проти його відповідей, і суму поділити на кількість тверджень (пунктів). Недолік шкал цього типу полягає в тому, що ми нічого не знаємо про взаємодію між окремими компонентами шали. Кожен з них дійсно може вимірювати різні аспекти одного і того ж основного ознака.

Шкала Богардуса.

Поняття соціальної дистанції, яке ввів американський соціолог Е. Богардуса на початку XX ст., Характеризує близькість (відчуженість) соціальних чи етнічних спільнот, груп, окремих людей.

За допомогою шкали соціальної дистанції (або шкали Богардуса) оцінюється ступінь соціально-психологічного прийняття людьми один одного, тому її часто називають шкалою соціальної прийнятності. Вона використовується для вимірювання дистанції, пов'язаної з расовою чи національною приналежністю, віком, статтю, професією, релігією, для вимірювання дистанції між дітьми та батьками. Шкала соціальної дистанції показує ступінь психологічної близькості людей, що сприяє легкості їх взаємодії.

Максимальна соціальна дистанція означає, що людина (або етнос) тримається відособлено, автономно. Ввічливість і етикет як культурні способи спілкування дозволяють приховувати свою особистість, власну оригінальність і культуру; більшість комунікацій у таких випадках символічно і формально,

Мінімальна соціальна дистанція сприяє конкретизації уявлень про інших людей, оскільки, коли люди добре знайомі, цікавляться один одним, національною культурою, вони залучаються у взаємодію і кожен бере до уваги оригінальність і індивідуальність один одного.

 

Шкала Степела

Шкала Степела- неполярная шакала з 10 категоріями, пронумерованими від -5 до 5. Є модифікацією семантичного диференціала, оскільки респондент вказує, в якій мірі і в якому напрямку прикметник-дескриптор відповідає даній концепції. Шкала Степела – десятибальна шкала, що використовує значення від –5 до 5 без нейтральної (нульової) точки. Шкала, зазвичай, розташована вертикально. Респондентів просять визначити, наскільки вірно або невірно кожен термін описує об'єкт, вибираючи відповідне число на шкалі відповідей. Чим вище число, тим ближче термін по опису до об'єкту. Таким чином, дослідник має в своєму розпорядженні досить великий арсенал шкал для вимірювання характеристик об'єктів дослідження. При виборі конкретної шкали потрібно враховувати характер отримуваних даних, можливості респондентів, характеристики об'єктів, методи обробки даних, трудомісткість обробки результатів дослідження, можливість того, що інтерпретуються результати.

 

Семантичний диференціал

Цей метод заснований на пред’явленні респонденту деякої серії пар прикметників, з тим щоб виявити, як даний індивід розуміє певне поняття (або як він до нього ставиться). Респонденту пред’являється подібний список (виписаний зазвичай на окремій картці) і пропонується оцінити певний об’єкт за 7-бальною шкалою, на полюсах якої розташовуються антонімічні прикметники. Вимірювання такого типу допускає варіювання як інтенсивності (сили), так і спрямованості вимірюваного відносини; при цьому нейтрального відношенню відповідає серединна точка шкали. Порядок розташування прикметників всередині кожної пари визначається випадковим чином, щоб уникнути зсуву в бік відповідної тенденції. Метод семантичного диференціала виконує в дослідницькому процесі дещо інше і більш фундаментальне завдання, ніж інші шкали, а саме допомагає формуванню і оцінюванню дефініцій тих чи інших понять.