Особливості методології якісного дослідження: теоретичні джерела, пізнавальні можливості.

Перш за все потрібно сказати, що якісна соціологія толерантно ставиться до дослідницьких іновацій, наслідком чого є те що в її предметному полі налічується приблизно 40 дослідницьких стратегій, теорій, методів та методик.

Також понятійний категоріальний аппарат та процедурні моменти дослідження сформульвані не чітко. Якісна течія сформулювалася порівняно з кількісною недавно хоча її фундатором вважають М.Вебера, а такаж роботи В.Томаса, Знавецького та інших. Новий виток зацікавленості якісною методологією відбувся в 70р. ХХ століття.

Якісні методи – це перш за все емпіричні не структуровані свідчення, отримані від різноманітних документів. Що повязані з діяльністю людини. Це можуть бути життєписи, автобіографії, монографії. Інтервю, фотографії, відео та аудіо записи, експертні оцінки. Якісні методи необхідні там де необхідно зрозуміти природу невідомого до цього часу феномену або розкрити приховані субєктивні смисли людей.

Порівняльний аналіз стратегій якісної і кількісної методологій.

Критерій порівняння	Парадигма кількісного підходу	Парадигма якісного підходу
1.теоретико- методологічна Основа	Реалізм, об’єктивізм. Дослідження спрямоване на вив.логічних зв’язків між параметрами об’єкту.	Феноменологія, релятивізм, опис об’єкту.
2.фокус аналіз	Дилема «загальне індивідуальне» розв’язується з наголосом на загальне.	«індивідуальне - загальне»
3.акцент аналіз	класифікація	опис
4. мета та завдання	Розкриваються у понятійному ряді послідовності дій: вимірювати, пояснити, встанови внутрішні та зовнішні зв’язки, з прогнозувати.	Спостерегти, зрозуміти, концептуалізувати, інтерпретувати.
5.одиниці аналізу	Виступає соціальний факт	символи
6.валідність Надійність Достовірність	Необхідна умова	ситуативна
7.логіка аналізу	Радше дедуктивна	Радше індуктивна
8.стиль аналізу	Жорсткий аналіз	М’який аналіз

85.Фокус група

1. Фокусо́ване групове́ інтерв'ю́ — якісний метод дослідження, групове інтерв'ю організоване у вигляді розмови кількох респондентів, зазвичай 6—12 осіб, на задану інтрев'юером-модератором тему. На відміну від класичних інтерв'ю комунікація відбувається переважно між самими респондентами, а модератор лише направляє розмову в потрібне русло. Фокус-групи широко використовуються в соціологічних та маркетингових дослідженнях. Метод дозволяє розкрити мотивацію людей, побачити варіанти сприйняття/ставлення до проблеми тощо. Але ніколи не слід забувати, що фокус-група це якісний метод і на його основі не можна робити кількісних висновків. Однією з важливих умов для плідного використання сфокусованого групового інтерв'ю є комфортність ситуації перебігу процесу. Важливо, щоб кожний учасник фокус-групи не був обмежений часом для спілкування, відчував увагу до себе, зумів налаштуватися на тему, що цікавить дослідника, мав можливість відпочити під час проведення дискусії.

2. Дискусія має сфокусований характер. Це означає, що тема дискусії, логіка і форма запитань (кількість яких не має перевищувати десяти) визначаються заздалегідь і фіксуються в інструкції ведучого. Думки учасників взаємодії сприймаються не самі по собі, а у вербальному й невербальному контексті дискусії, адже учасники в ході обміну інформацією можуть не тільки змінювати власну думку, але й коригувати думки один одного.

3. Групова інтеракція, яка виникає в ході дискусії, дозволяє дослідникові одержати інформацію не просто про те, що думають з приводу тієї чи іншої проблеми, а й про те, чому вони так думають. У процесі дискусії ведучий пропонує підкріпити висловлювання фактами, виходячи з особистого досвіду. Завдяки цьому висловлювання набувають більш-менш обґрунтованого характеру, і це дозволяє дослідникові робити висновки щодо мотивації суджень та дій респондентів.

4. Виникнення інтеракції в процесі сфокусованого групового інтерв'ю дозволяє також розкрити більш глибокі підвалини психіки учасників — досвід співпереживання та групового сподівання. Одержати такий результат шляхом масового (поштового, телефонного, роздавального та ін.) опитування майже неможливо.

5. Мета сфокусованого групового інтерв'ю — не досягнення групового консенсусу, а з'ясування напрямків думок кожного із учасників. у сфокусованому груповому інтерв'ю заохочується висловлювання різних кутів зору та будь-якого характеру — як позитивного, так і негативного. Потрібно зазначити, що опитування проводиться не серед експертів, а серед пересічних респондентів. Зазвичай, з однієї теми проводять три-чотири фокус-групи. Практика свідчить, що учасники кожної із груп виявляють не зовсім подібне бачення проблеми, яка аналізується. При порівнянні результатів у всіх фокус-групах з'являється можливість говорити про більш або менш типові підходи, і зробити, з певними застереженнями, висновки щодо їх поширення в інших ситуаціях тощо. В середньому фоку-група триває від 1,5 до 3 годин в залежності від обставин.

6. Недоліком методу є те, що фокус-група із-за своїх малих розмірів не може бути репрезентативним по відношенню до генеральної сукупності. А вимога гомогенності (однорідності) групи тільки посилює його.

7. Інший недолік обумовлений можливим суб'єктивізмом інтерпретації результатів роботи групи.

Біографічний метод.

Біографічний метод у соціології — сукупність технік збору та аналізу особистих документів, які містять повідомлення людей про їх участь у різних подіях та процесах. Обирається принцип, згідно з яким поведінку людей слід досліджувати і розуміти, виходячи з їх власної суб'єктивної перспективи. Цей принцип включає використання як основного джерела збору інформації структурованого дослідницького інструментарію, що підказує респонденту певну форму відповіді. Дослідник може заохочувати появу особистих документів (прохання написати автобіографію, спогади, дати інтерв'ю) або використати ті, що вже існують (попросити для аналізу листи, щоденники, альбоми родинної хроніки, мемуари тощо).

Біографічні дослідження спрямовані на пошук типового стосовно індивідуальних та групових ситуацій, зв'язків між індивідуальними біографіями та значними подіями суспільного життя. Посилюється інтерес до способів конструювання індивідом біографії, розробляється техніка мінімізації впливу на нього ситуації дослідження. Так, набувають поширення конкурси мемуарів серед різних соціальних груп населення, як нова соціокультурна традиція в суспільстві. З іншого боку, популярність біографічного методу зменшується, він відіграє лише ілюстративну роль.

Подальший розвиток біографічного методу полягає у використанні методів семантичного й соціолінгвістичного аналізу при проведенні вільних біографічних інтерв'ю.

87. Метод "вивчення випадку" ("case study")

Суть методу полягає у використанні конкретних випадків (ситуацій, історій, тексти яких називаються «кейсом») для спільного аналізу, обговорення або вироблення рішень студентами з певного розділу навчання дисципліни. Цінність кейс-методу полягає в тому, що він одночасно відображає не тільки практичну проблему, а й актуалізує певний комплекс знань, який необхідно засвоїти при вирішенні цієї проблеми, а також вдало суміщає навчальну, аналітичну і виховну діяльність, що безумовно є діяльним і ефективним в реалізації сучасних завдань системи освіти. Цілі, на які спрямовано використання кейс-метод, залежить від типу конкретної ситуації, а саме виділяють: кейс-потреби, кейс-вибір, кризовий кейс, конфліктний кейс, кейс-боротьба, інноваційний кейс. Навчальні завдання кейс-методу полягають у: - набутті навичок використання теоретичного матеріалу для аналізу практичних проблем;- формуванні навичок оцінювання ситуації, вибір та організацію пошуку основної інформації;- вироблені вмінь формулювати питання і запити;- виробленні умінь розробляти багатоваріантні підходи до реалізації плану дії;- формуванні вмінь самостійно приймати рішення в умовах невизначеності;- формуванні навичок та прийомів всебічного аналізу ситуацій, прогнозування способів розвитку ситуацій;- формуванні вмінь та навичок конструктивної критики.

 

Візуальне даслідження

Візуальне даслідження – тип якісного дослідження котрий передбачає в сенсі документу, не вербалізований текст. Теоретичною основою візуальних досліджень є: семіотика, дискурс-аналіз, пост-структуралізм.

Візуальними матеріалами наприклад можуть бути (фотографії, фільми, відеофільми) представляють собою дуже цікавий об'єкт для вивчення соціальних реалій в таких суспільних науках, як, перш за все, соціологія, соціальна антропологія, культурологія, етнографія. Той обсяг інформації про навколишній світ, його явища і процеси, який сьогодні існує, все частіше і частіше подається людині у вигляді візуальних репрезентацій, що реалізуються за допомогою стрімко розвиваються медіа-засобів, глобальної мережі Інтернет. Відповідно, з ростом візуального потоку інформації (а в недалекому майбутньому, можливо, і його домінуванням). Тому саме вивчення фотографій, фільмів та відеофільмів настільки актуально для сучасної суспільної науки. Наприклад «Запечатаний фотографією образ дозволяє не тільки відтворювати зовнішній вигляд людини, але і більш наочно уявити образ тієї епохи, якій він належить: дрібниці побуту, одяг, настрій - дух часу».

 

 

89. Проективне дослідження.

Проективні — дослідження, скеровані на виявлення певних психічних властивостей людини. Вони передбачають стимули, реагуючи на які, людина виявляє найхарактерніші свої якості. Для цього досліджуваній особі пропонують витлумачити події, відновити ціле за деталями, надати сенс неоформленому матеріалу, створити оповідання за малюнком із невизначеним змістом.

Проективні методики мають значні можливості в дослідженні індивідуальних проявів особистості. Крім цього, існує проблема надійності та валідності проективних тестів, оскільки у процесі їх використання спостерігається нестабільність результатів та суперечливість інтерпретацій даних. Однак безумовно позитивним моментом проективних методів є те, що вони полегшують демонстрацію таких змістовних моментів внутрішнього світу суб'єкта, які він часто не в змозі висловити прямо, і допомагають зорієнтуватися у складних властивостях особистості, які часто не підлягають точному виміру або оцінці. Використання проективних методів потребує широкої теоретичної підготовки та наявності практичного досвіду з реалізації методик конкретного типу. Дає можливість дуже добре дослідити також стереотипи людей.