Резерви страховика, їх види та порядок формування

 

Окрім відповідних фондів страховик створює певні резерви, що призначені забезпечити виконання зобов'язань страховика за майбутніми виплатами страхових сум і страхового відшкодування, підвищити надійність та платоспроможність страхової компанії.

Окрім того, страховики можуть створювати резерви для фінансування заходів по попередженню настання страхових випадків та інші резерви. А із нерозподіленого прибутку створюються вільні резерви.

Для забезпечення виконання страховиками зобов'язань щодо окремих видів обов'язкового страхування страховики можуть утворювати централізовані страхові резервні фонди та органи, які здійснюють управління цими фондами.

Основні види резервів, що формує страхова компанія

Резерв превентивних заходів (РПЗ) забезпечує реалізацію попереджувальної функції страхування, забезпечує фінансування витрат на заходи із запобігання нещасних випадків, втрат чи пошкодження майна. В структурі тарифа-брутто належить до елементів навантаження.

Резерв превентивних заходів формується шляхом відрахувань від страхової премії, що надійшла за договорами страхування за звітний період. Розмір таких відрахувань визначається за відсотком, що передбачений в структурі тарифної ставки (% Ть) по кожному договору страхування на зазначені цілі. Величина РПЗ за певний період складається із суми передбачених відсотків, збільшеної на розмір РПЗ на початок звітного періоду (РПЗпоч) і зменшеної на суму використаних коштів на превентивні заходи у звітному періоді (РПЗвик.).

Тобто, РПЗ =%Ть + РПЗпоч. – РПЗвик,

Формування та використання коштів РНП за добровільними видами страхування здійснюється страховиком на базі розробленого ним та узгодженого з уповноваженим органом контролю за страховою діяльністю Положення про резерв превентивних заходів.

Вільні резерви – частина власних коштів страховика, яка резервується з метою додаткового забезпечення платоспроможності відповідно до прийнятої методики здійснення страхування. Джерелом їх створення є нерозподілений прибуток підприємства. Необхідно зазначити, що платоспроможність передбачає здатність страховика відповідати за своїми зобов'язаннями.

Відрахування до централізованих страхових фондів мають на меті забезпечити виконання страховиками своїх зобов'язань щодо окремих видів страхування, як правило, визначених законодавчо. Джерелом їх є:

– відрахування від надходжень страхових платежів;

– внески власних коштів страховика (частина прибутку);

– доходи від розміщення тимчасово вільних коштів централізованих страхових резервних фондів.

У світовій практиці страховий бізнес поділяється на ризикове (загальне) страхування та страхування життя. Відповідно, страхові резерви поділяються на:

– резерви за ризиковими видами страхування (технічні);

– резерви по страхуванню життя і накопичувальному страхуванню (математичні).

Згідно такого поділу та у відповідності до Закону України про страхування для забезпечення виконання зобов'язань перед страховиками страхові компанії формують із отриманих страхових внесків необхідні страхові резерви по особистому, майновому страхуванню та страхуванню відповідальності. Страхові резерви поділяються на технічні та резерви із страхування життя (математичні), які, в свою чергу, поділяються на види та підвиди.

Технічні резерви передбачають необхідним за законодавчою нормою створення резервів премій та резервів збитків. До резервів премій відноситься обов'язкове створення резервів незароблених премій.

Резерв незароблених премій (РНП) складається з відповідної частини нетто-ставки, яка надійшла у звітному періоді і яка використовується для страхових виплат протягом періоду, що виходить за межі звітного.

Незароблена премія – це частина страхової премії, яка надійшла за договорами страхування, що укладені у звітному періоді, а термін їх дії припадає на наступний звітний період (виплати майбутніх періодів). У практиці страхування для розрахунку незаробленої премії використовується декілька методів формування резервів незароблених премій.

У світовій практиці страховий бізнес поділяється на ризикове (загальне) страхування та страхування життя. Відповідно, фінансову структуру страхової компанії утворюють страхові резерви, які поділяються на:

– резерви за ризиковими видами страхування (технічні);

– резерви по страхуванню життя і накопичувальному страхуванню (математичні).

Технічні резерви необхідні для покриття невиплачених зобов'язань перед власниками страхових полісів.

Страхові резерви в обсягах, що не перевищують технічних резерві, утворюються у тих валютах, в яких страховики несуть відповідальність зі своїми страховими зобов'язаннями.

Для забезпечення страхових зобов'язань із страхування життя та медичного страхування формують окремі резерви за рахунок надходження страхових платежів і доходів від інвестування коштів сформованих з цих видів страхування.

Методику формування резервів із страхування життя, обсяги страхових зобов'язань залежно від видів договорів страхування життя, а також мінімальний термін дії договорів страхування життя визначає державний орган у справах нагляду за страховою діяльністю. Отже, всі страхові резерви розподіляються: на технічні резерви та резерви страхування життя, які в свою чергу поділяються на види та підвиди.

Так, законом України "Про страхування" передбачено, що страхові компанії в обов'язковому порядку формують такі види технічних резервів:

- резерв незароблених премій, який включає долі від сум надходжень страхових платежів (взносів, премій), по страховим ризикам, які не закінчились на звітну дату.Це означає: поліс, підписаний приміром, у травні, є дійсним ще 4 місяці після закінчення звітного періоду (року). Тому деяка частка річного збору премії має нагромаджуватись з метою покриття можливих збитків, що з певною мірою вірогідності можуть виникнути в січні-квітні наступного року. Такий резерв зіставляють з тією частиною отриманих премій, яка відповідає періоду річного строку дії полісу, що припадає на наступний звітний рік. Звідси й назва незароблені премії.

Величина резервів для покриття незароблених премій на будь-яку звітну дату (згідно з чинним законодавством України) встановлюється залежно від сум надходжень страхових платежів за відповідними видами страхування в кожному з трьох кварталів щодо періоду, який передує цій звітній даті, і обчислюється в такому порядку:

а)сума надходжень страхових платежів у першому кварталі цього періоду множиться на 1/4;

б) сума надходжень страхових платежів у другому кварталі множиться на 1/2;

в) сума надходжень страхових платежів у третьому кварталі множиться на 3/4.

Одержані добутки додаються.

- резерви збитків, що включають зарезервовані несплачені суми страхового відшкодування за відомими вимогами страхувальників.

В Україні у відповідності до чинного законодавства резерви збитків включають:

- резерв заявлених, але невиплачених збитків;

- резерв збитків, які виникли, але не заявлені;

- резерв коливань збитковості;

- резерв катастроф.

а) Резерв заявлених, але невиплачених збитків (РЗНВ) – формується для забезпечення виконання зобов'язань, що невиконані та неврегульовані або виконані неповністю страховиком на звітну дату. При цьому страхові зобов'язання виникли за випадками, що мали місце у звітному періоді або, навіть, напередодні, і про факт настання яких було відомо страховику. Розмір РЗНВ визначається по кожній неврегульованій претензії і відповідає сумі заявлених збитків за звітний період, які зареєстровані в Журналі обліку збитків, збільшеної на суму неврегульованих збитків за попередні періоди та зменшеної на вже виплачені протягом звітного періоду збитки плюс витрати на врегулювання збитку. Як правило, останні приймаються в розмірі 3% від суми неврегульованих претензій за звітний період.

б) Резерв збитків, які виникли, але не заявлені (РЗНЗ) – формуються у зв'язку із можливими страховими подіями, що відбулися, проте страховику не заявлені збитки за ними на звітну дату. Практично при розрахунках РЗНЗ застосовують 10% від страхової премії, що надійшла за звітний період, якщо вважати звітним періодом фінансовий рік.

Крім того, в доповнення до резервів премій та резервів збитків страховики можуть створювати додаткові технічні резерви, а саме:

- резерв коливань збитковості;

- резерв катастроф;

- резерв незакінчених (неминулих) ризиків.

Зазначені додаткові технічні резерви створюються і формуються у відповідності до Статуту страхової компанії та розробленого Положення страховика про порядок формування технічних резервів, який погоджено з органами державного нагляду за страховою діяльністю.

Резерв коливань збитковості (РКЗ) – є складовим технічних резервів страховика. Зазначений резерв призначений для компенсації витрат страховика на здійснення страхових виплат у випадках, коли значення збитковості страхової суми у звітному періоді перевищують очікуваний рівень збитковості, який є основою для розрахунку тарифу-нетто за відповідним видом страхування.

Резерв коливання збитковості дозволяє підвищувати фінансову стійкість страховика, а значить і рівень його надійності, що є сприятливим фактором стабілізації економіки в цілому. Проте нормативної бази. для формування РКЗ сьогодні в Україні немає. Страховики самостійно визначають порядок та умови формування зазначеного резерву та узгоджують їх з уповноваженим органом нагляду за страховою, діяльністю. До того ж при формуванні власної методики досить проблематичним є віднесення ризику за певним видом страхування до відповідного типу, а також розподіл цього ризику у часі.

Для видів страхування, де застосовуються страхові тарифи без ризикової надбавки, з метою підвищення фінансової стійкості страхових операцій доцільно створювати резерв коливання збитковості. Вказаний резерв також доцільно створювати, якщо має місце постійне підвищення рівня ризику (у таких видах страхування, як медичному, екологічному).

Необхідно підкреслити, що у складі технічних резервів передбачається створення резерву катастроф (РК), який призначено для покриття надзвичайного збитку, що є наслідком непереборної сили або масштабної аварії, і який вимагає страхових виплат за великою кількістю договорів. Цей резерв, як і резерв коливання збитковості, немає спеціально рекомендованої методики формування і використання. Його створення залежить від страховика. До того ж в законодавчій, довідниковій та науковій літературі немає чітко розкритого поняття "непереборної сили". Катастрофічність зазначеного ризику полягає не в тому, що відбулися передбачені страхові події, а якраз втому, що ці небезпеки вплинули відразу на багато застрахованих об'єктів, що призводить до флуктуаційних коливань збитковості. До того ж ці коливання збитковості можуть відбуватися як за один тарифний період, так і за декілька. Отже, резерв катастроф доцільно створювати в тих страхових компаніях, які спеціалізуються на страхуванні катастрофічних ризиків або включають їх в обсяг своєї відповідальності.

Резерв незакінчених ризиків (РНР) – створюється в якості доповнення до резерву незароблених премій з метою компенсації дефіциту фінансових ресурсів у технічних резервах із-за можливого чи змушеного заниження тарифів в умовах ринкової економіки.

Встановлюючи зазначені резерви, страховики повинні письмово повідомити Уповноважений орган про запровадження формування та ведення обліку таких технічних резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя, не пізніше, як за 45 днів до початку календарного року.

Спеціальні резерви – можуть встановлюватись в залежності від специфіки зобов'язань страховика.

Резерви із страхування життя – формуються окремо для забезпечення виконання зобов'язань по страхових виплатах із страхування життя та медичного страхування за рахунок надходження страхових платежів і доходів від інвестування коштів сформованих резервів за цими видами страхування. Кошти резервів із страхування життя не є власністю страховика, повинні бути відокремлені від його іншого майна і не можуть використовуватись страховиком для погашення будь-яких інших зобов'язань, не можуть бути включені до ліквідаційної маси у разі банкрутства страховика чи його ліквідації.

Із страхування життя законодавство України зобов'язує страховика створювати і вести облік двох резервів:

- довгострокових зобов'язань (математичні резерви);

- резерв належних виплат страхових сум.

Величина математичних резервів обчислюється актуарно окремо за кожним договором з урахуванням темпів зростання інфляції.

Кабінет Міністрів України може змінювати перелік страхових резервів та порядок їх розрахунку.

Власні засоби страховика можуть використовуватись з метою отримання процентного доходу або приросту капіталу. Кінцевою метою вкладень засобів страхової компанії є досягнення здатності виконувати свої зобов'язання щодо страхового відшкодування. Важливо, щоб прагнення отримати якомога більший доход не супроводжувалось надмірним ризиком.

Страхові резерви, згідно з чинним законодавством, належить розміщувати з урахуванням прибутковості, ліквідності та диверсифікованості. Вони мають бути представлені активами таких категорій:

- грошові фонди на розрахунковому рахунку;

- банківські вклади (депозити);

- нерухоме майно;

- цінні папери, що емітуються державою;

- цінні папери, що передбачають отримання доходу;

- права вимоги до перестраховиків;

- довгострокові інвестиційні кредити (для резервів із страхуванням життя);

- готівка в касі в обсягах лімітів залишків каси, встановлених НБУ.

Резерви із страхування життя можуть використовуватись для довгострокового кредитування житлового будівництва, в тому числі індивідуальних забудовників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Закон забороняє страховикам здійснювати інші види кредитної діяльності. Таким чином, держава здійснює регулювання інвестування страховиками коштів, тому що кошти страхових резервів належать страхувальникам і в будь-який момент повинні бути повернуті їм при настанні страхового випадку в розмірах, які можуть в декілька разів перевищувати сплачені страхувальниками страхові платежі.

Отже, страховик при здійсненні страхової діяльності створює технічні резерви для забезпечення зобов'язань за ризиковими видами страхування та резерви із страхування життя для забезпечення зобов'язань із страхування життя, накопичувального страхування та медичного страхування. Порядок формування, використання та розміщення зазначених страхових резервів встановлюється відповідно до норм діючого законодавства та затверджених правил страхування.