Страхування відповідальності за екологічне забруднення

 

Екологічне страхування це страхування цивільної відповідальності підприємств за заподіяну шкоду фізичним та юридичним особам внаслідок техногенно-екологічних аварій чи випадкового забруднення навколишнього природного середовища.

Забрудненняможна «значити як антропогенне зумовлене надходження речовин та енергії в природне середовище, яке викликає погіршення його стану з точки зору еколого-санітарного благополуччя нині та у віддаленому майбутньому й економічних інтересів суспільства. Розвиток промисловості, енергетики, залучення нових ресурсів у техногенну діяльність сприяє поглибленню глобальної екологічної кризи, зумовлює зміни фізичного, хімічного та біологічного складу атмосфери та біосфери.

Так, шахти Донбасу щорічно викидають в оточуючі водоймища близько 800 млн. м3 стічних вод, що дорівнює річному притоку чистих питних вод по каналу Сіверський Донець - Донбас.

Одночасно підприємства вугільної промисловості забирають щорічно близько 150 млн. м3 чистої води для технологічних і побутових потреб.

У більшості індустріально розвинених країн екологічні збитки внаслідок техногенної діяльності визначаються на рівні 3 - 6% ВВП. Витрачається ж на природоохоронні заходи значно менше: наприклад, в Австрії - 1,32% ВВП, Франції - 1,7%, Швейцарії - 2%.

В Україні здійснюється добровільне та обов'язкове державне та інші види страхування громадян та їхнього майна, майна й доходів підприємств, установ і організацій на випадок шкоди, заподіяної внаслідок забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 49.

Екологічне страхування запроваджується з метою:

- створення страхових фондів для попередження екологічних аварій і катастроф;

- відшкодування збитків, спричинених юридичним і фізичним особам внаслідок забруднення довкілля;

- забезпечення умов проживання населення та функціонування підприємств у зонах надзвичайних екологічних ситуацій.

Страхувальниками,перш за все, виступають юридичні особи: екологічно небезпечні підприємства й виробництва, органи державного й територіального управління, у віданні яких або на території яких знаходяться екологічно небезпечні об'єкти, а також забруднені природні об'єкти; фізичні особи, що займаються підприємницькою діяльністю, здійснення якої може спричинити збитки, що шкідливо впливають на навколишнє природне середовище.

Об'єктом страхування є відповідальність підприємств за збитки при реалізації будь-якого екологічного ризику забруднення навколишнього середовища та потенційного економічного збитку, спричиненого забрудненням виробничими, побутовими, іншими відходами, транспортними засобами, а також забрудненням при:

- розширенні, проектуванні, будівництві, спорудженні об'єктів;

- використанні засобів захисту рослин, мінеральних добрив; нових біологічно активних речовин, засобів біотехнологій;

- виконанні фундаментальних або прикладних наукових розробок, впровадженні обладнання з підвищеною екологічною небезпекою;

- викидах радіоактивних речовин;

- транспортуванні, розміщенні на території України екологічно небезпечних матеріалів.

Строк дії договору страхування один рік..Як правило, через великі затрати на розробку умов страхування, розробку та впровадження програми превентивних заходів, витрат на здійснення контролю страхувальнику вигідно партнерство на 5-10 років.

Ліміт відповідальності страховика, як правило, обмежують розміром граничної суми та періодом часу. Загальна страхова сума встановлюється на підставі часткових страхових сум за окремими ризиками.. Показниками для визначення страхової суми переважно є розміри очікуємих збитків таблиця 9.7.1.

 

 

Таблиця 9.7.1. Фінансова статистика екологічного страхування

 

Країна	Страхова премія (євро)	Середній обсяг ліміту відповідальності (млн. євро)	Річний екологічний збиток (млн. євро)	Надходження премій за полісами (млн. євро)
Великобританія	600-1200	6—за позов		менше 1
Німеччина		1-11 для невеликих компаній 21 – для великих компаній	16-109
Італія	1500-50000	9,7- за позов 24 – за аварію	7,2	9,5

 

 

Страховий тариф встановлюються у відсотках до страхової суми за кожним ризиком окремо. Розміри страхових тарифів лежать в межах від 0,2 до 5%.

Розмір страхового внескузалежить від обсягу страхових зобов'язань, які бере на себе страховик, тобто переліку страхових випадків, страхової суми, періоду несення відповідальності страховиком за договором страхування (як правило, до трьох років з моменту аварійної ситуації).

Фактори, які впливають на ступінь ризику, що береться на страхування:

- перелік і обсяг небезпечних речовин, що використовуються в діяльності страхувальника;

- технічна оснащеність;

- близькість водоймищ;

- напрями вітрів;

- близькість населених пунктів, ґрунтових вод, сільськогосподарських угідь, промислових підприємств;

- зношеність основних фондів;

- рівень кваліфікації персоналу та ін.

У зв'язку з цим страховикам необхідно залучати спеціалістів для виконання експертизи, за висновками якої можливо визначити вартість страхової послуги.

Відповідальність страховиків поширюється на випадкові та ненавмисні збитки, які поділяються на:

1 Прямі економічні збитки від забруднення навколишнього середовища.

2 Опосередковані економічні збитки, тобто додаткові та компенсаційні витрати, пов'язані з ліквідацією та усуненням наслідків забруднення навколишнього середовища.

Забруднення можливо поділити за просторовим масштабом на:

· глобальне, яке виникає внаслідок перенесення забруднюючих речовин у довкіллі на відстані, що перевищують 1000 км від будь-яких джерел забруднення, наприклад, в результаті ядерних випробувань в атмосфері;

· ёрегіональне, що виникає внаслідок перенесення забруднюючих речовин у довкіллі на відстані понад 40-50 км від техногенних джерел забруднення, наприклад, в результаті експлуатації підприємств промисловості, транспорту тощо;

· локальне, що виникає поблизу одного або сукупності деяких джерел забруднення, наприклад, на промислових об'єктах або поруч з ними.

Також слід взяти до уваги, що величина збитку залежить від часового характеру дії забруднення, а саме:

· разового впливу;

· періодичного;

· тривалого.

Для запровадження екологічного страхування в Україні планується:

· прийняти Закон України “Про екологічне страхування” із визначенням механізму правового регулювання відносин сторін і підзаконні акти щодо реалізації цього закону;

· визначити об'єкти та регіони, де експериментальне повинно початися впровадження цієї системи (підприємства хімічної, нафтової, газової промисловості, транспортні комунікації; регіони з найбільшим скупченням джерел підвищеної екологічної небезпеки (район Придніпров'я, Донбасу);

· провести інвентаризацію джерел підвищеної екологічної небезпеки з класифікацією їх за рівнем екологічного ризику;

· розробити перелік подій, які підлягають обов'язковому й добровільному страхуванню та ставки страхових тарифів;

· розробити типову методику для оцінювання екологічних збитків з метою визначення науково - обґрунтованих розрахунків страхового відшкодування;

· узгодити завдання екологічного страхування з іншими економічними заходами екологічного спрямування

Так, НАСК “Оранта” бере на страхування відповідальність судновласника за збиток, заподіяний забрудненням державних територіальних вод, а також будь-якого майна в тих водах, внаслідок ненавмисного скидання або розливу з суден нафтопродуктів, а також будь-яких інших речовин. Відповідно до законодавства багатьох країн про забезпечення чистоти своїх територіальних вод, усі судна, у першу чергу танкери, повинні мати на борту серед інших обов'язкових документів “The Certificate of Financial Responsibility”, який підтверджує, що фінансова відповідальність судновласника застрахована в солідній страховій організації або гарантована першокласним банком. Аналогічний документ передбачено також законодавством України. Українські судна повинні мати “Свідоцтво про забезпечення цивільної відповідальності на збиток від забруднення нафтою” (Сertificate of Fihahcial Security in Reshectof Civil Liability for Oil Pollution Damage). При підході до порту призначення капітани суден зобов'язані завчасно повідомити керівництво порту про наявність на борту такого сертифіката. Страхове відшкодування виплачується за:

- збитки внаслідок забруднення державних територіальних вод;

- необхідні та доцільно здійснені витрати щодо запобігання та зменшення розміру збитку;

- витрати, пов'язані з розглядом в арбітражі або суді справи про відшкодування збитку внаслідок забруднення.

Договір укладається, як правило, на рейс. Страховик несе відповідальність за збитки, що виникли тільки в тому районі плавання або тому рейсі, що були обумовлені в договорі страхування. При виході судна за межі району плавання страховий захист припиняється. Не вважається порушенням договору відхилення від наміченого шляху плавання для:

- рятування суден і вантажів;

- безпеки подальшого рейсу;

- рятування життя людей.

При укладенні договору узгоджується безумовна франшиза на рівні не нижче світових ставок, які оголошуються щорічно Інститутом Лондонських Страховиків.

Слід відмітити, що майже третина промислових об'єктів України становлять потенційно небезпечні підприємства, пов'язані з виробництвом, переробкою та зберіганням сильнодіючих отруйних, вибухонебезпечних і вогненебезпечних речовин. Ці промислові зони є зонами з надзвичайно високим ступенем ризику виникнення аварій та катастроф техногенного характеру. Тому практичне провадження екологічного страхування в Україні є життєве необхідним.

Висновки

Страхування відповідальності є специфічним видом страхування, в якому об'єктом виступає відповідальність перед третіми особами, котрим може бути завдано збитку внаслідок якихось дій або бездіяльності страхувальника. Таким чином, поруч зі страховиком і страхувальником третьою стороною відносин виступають будь-які, не визначені раніше (треті) особи.

Одним з найбільш масових видів страхування є страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів, який у більшості країн світу є за формою обов'язковим видом.

Введення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів сприяє економічній та соціальній стабілізації в нашій державі та є важливим кроком у створенні правової бази страхового бізнесу, яка відповідає міжнародним стандартам. Зростання інтенсивності транскордонних автомобільних перевезень та необхідність вирішення проблем фінансових гарантій відшкодування збитків, заподіяних іноземними власниками автотранспортних засобів, призвели до створення системи “Зелена карта”, яка передбачає взаємне визнання страхового покриття цивільної відповідальності при міжнародному автомобільному русі в країнах, які входять до складу цієї системи.

Особливої гостроти у зв’язку з постійним зростанням кількості перевезень і випадками втрат вантажу набувають питання розвитку страхування цивільної відповідальності авіаперевізників, судновласників, страхування відповідальності залізниць.

Специфічним видом страхування є страхування відповідальності роботодавця, за яким виплачується компенсація постраждалим від нещасного випадку на виробництві, що стався не внаслідок помилки, якої припустився службовець, та навмисного невиконання ним своїх зобов'язань.

Одним з нових видів страхування на страховому ринку України є страхування відповідальності за якість продукції, яке широко розповсюджено в промислове розвинених країнах і закріплено в нормах міжнародного права.

Страхування професійної відповідальності об'єднує види страхування майнових інтересів різноманітних категорій осіб, які при здійсненні професійної діяльності можуть нанести матеріальну шкоду здоров'ю третіх осіб. Відповідальність за помилки або упущення, що їх припустилася особа під час виконання професійних обов'язків, базується на законодавчих і нормативних актах, які регламентують зобов'язання сторін у тій чи іншій сфері діяльності.

Вдаватися до страхування професіонала змушують великі суми позовів і відсутність резервів для таких виплат, які він потенційно має бути готовий сплатити. Оцінювання ризиків і розробка умов страхування залежить від виду професійної діяльності, яка страхується, оскільки природа шкоди зумовлюється характером професії.

Метою екологічного страхування, яке займає особливий місце в галузі страхування відповідальності є створення страхових фондів для попередження екологічних аварій та катастроф, відшкодування збитків, завданих юридичним і фізичним особам внаслідок забруднення навколишнього середовища.

Саме екологічне страхування необхідно розглядати к один з економіко-правових важелів безпеки економіки України.