Організаційні форми страховиків в Україні

 

Страхові компанії

Згідно Закону України "Про страхування" страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно Закону України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про страхування", а також ті, що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика повинно бути не менше трьох. Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками резидентами України.

В окремих випадках, встановлених законодавством України, страховиками визнаються державні організації, які створені і діють відповідно до Закону Україні "Про страхування". У цьому разі використання слів "державна", "національна" або похідних від них у назві страховика дозволяється лише за умови, що єдиним власником такого страховика є держава.

Слова "страховик", "страхова компанія", "страхова організація" та похідні від них дозволяється використовувати у назві лише тим юридичним особам, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Незважаючи на суттєве збільшення вимог законодавства щодо мінімального розміру статутного фонду, кількість страховиків невпинно збільшується. Зокрема, за станом на 1 січня 2003 року їх налічувалось вже – 338 (за станом на 01.01.2002 р. – 328).

Страхові платежі, що припадають в середньому на одного страховика, за останні п'ять років збільшились майже у 4 рази (табл. 5.1.1), страхові виплати лише у 2,2 разу.

Таблиця 5.1.1. Показники діяльності страхового ринку за 1998-2002 роки

 

Показники по роках
Кількість страховиків, од.
Страхові платежі в середньому на одного страховика, тис.грн.
Страхові виплати в середньому на одного страховика, тис.грн.

 

 

Для українського ринку страхування, як і в більшості країн світу, найбільш прийнятною організаційно-правовою формою є акціонерна форма (табл. 5.1.2). Так, на початок 2001 року таких страховиків було 249. а вже через два роки – 275 (ріст 10.4%). За цей період також збільшилось кількість товариств з додатковою відповідальністю з 11 до 37 відповідно (ріст 236,4%). Таке різке збільшення товариств з додатковою відповідальністю пов’язано з більш ліберальним законодавством України стосовно цієї організаційно-правової форми, у т.ч. відсутність вимоги реєстрації в Державній комісії з цінних паперів і фондового ринку.

Таблиця 5.1.2. Розподіл страховиків за організаційно-правовою формою

Форма власності	Рік	Non-life	%	Life	%
Акціонерні товариства (закриті та відкриті)			87,34		100,00
		89,00		100,00
		93,61		100,00
Товариства з додатковою відповідальністю			11,71		0,00 0,00
		10,03
		4,14		0,00
Товариства з повною відповідальністю			0,32		0,00 0,00
		0,32
		1,13		0,00
Командитні товариства			0,63		0,00
		0,65		0,00
		1,13		0,00
Всього			100,00		100,00
	309	100,00	18	100,00
		100,00		100,00

 

 

Ринки страхування в основному зосереджені у великих промислових центрах, в основному це Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса і Запоріжжя. У той же час, у Херсонській і Волинській областях немає жодної страхової компанії. У Західному регіоні така маленька кількість страховиків пов'язана з відсутністю в ньому великих промислових підприємств, а також дуже низькою платоспроможністю населення (табл. 5.1.3).

Таблиця 5.1.3. Страхові компанії в територіальному розрізі

 

Регіони	Рік	Non-life	%	Life	%
Центральний(Київ і область, Чернігів, Черкаси, Житомир, Кіровоград)			54,43 53,08 50,00		63,64 63,17 64,71
Східний (Харків, Луганськ, Полтава, Донецьк, Дніпропетровськ, Суми)			22,78 22,01 22,18		22,73 21,05 17,65
Південний (Одеса, Запоріжжя, Миколаїв, АР Крим, Херсон, Севастополь)			15,51 16,82 18,79		9,09 10,52 11,76
Західний (Львів, Ужгород, Тернопіль, Вінниця, Івано-Франкіськ, Рівне, Чернівці, Хмельницький, Луцьк)			7,28 8,09 9,05		4,54 5,26 5,88
Всього			100,00 100,00 100,00		100,00 100,00 100,00

 

Мінімальний розмір статутного фонду страховика, який займається видами страхування іншими, ніж страхування життя, встановлюється в сумі, еквівалентній 1 млн. євро, а страховика, який займається страхуванням життя, – 1,5 млн. євро за валютним обмінним курсом валюти України.

Загальний розмір внесків страховика до статутних фондів інших страховиків України не може перевищувати 30 відсотків його власного статутного фонду, в тому числі розмір внеску до статутного фонду окремого страховика не може перевищувати 10 відсотків. Ці вимоги не поширюються на страховика, який здійснює види страхування інші, ніж страхування життя, у разі здійснення ним внесків до статутного фонду страховика, який здійснює страхування життя.

При створенні страховика або збільшенні зареєстрованого статутного фонду статутний фонд повинен бути сплачений виключно в грошовій формі. Дозволяється формування статутного фонду страховика цінними паперами, що випускаються державою, за їх номінальною вартістю в порядку, визначеному Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, але не більше 25 відсотків загального розміру статутного фонду.

Забороняється використовувати для формування статутного фонду векселі, кошти страхових резервів, а також кошти, одержані в кредит, позику та під заставу, і вносити нематеріальні активи.

Загальний обсяг сплачених статутних фондів страховиків за станом на 01.01.2003 р. склав 1550,5 млн. грн. У порівняні з аналогічним показником за станом на 01.01.2002 року зріс на 513,7 млн. грн. (у 1,49разу).

Протягом останніх чотирьох років страховики досить планомірно нарощували свої статутні фонди. Майже у 7,9разів збільшився загальний обсяг сплачених статутних фондів страховиків з 1999 по 2002 роки.

Власний капітал страховиків за станом на 01.01.2003 р. становить 3176,9 млн. грн., що на 2140,1 млн. грн. перевищує аналогічний показник 2001 року (у 1,5 разу).

З метою забезпечення майбутніх страхових виплат залежно від видів страхування (перестрахування) страховиками утворюються страхові резерви. Страхові резерви в обсягах, що не перевищують технічних резервів, а для страхових компаній зі страхування життя – математичних резервів, утворюються у тих валютах, в яких несуть відповідальність за своїми страховими зобов'язаннями.

Величина сформованих страхових резервів за станом на 01.01.2003 р. досягла 1898,20 млн. грн., що на 714млн. грн. перевищує аналогічний показник на початок 2002 року (у 1,6 разу).

Страхові групи

Останні роки на страховому ринку України вже почались процеси концентрації капіталів та об'єднання страховиків на основі поєднання комерційних, фінансових та методологічних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.

Важливими каталізаторами цього процесу стали:

а)Угода про партнерство та співробітництво між Європейським співтовариством і Україною, що підписана 16.06.94р. та ратифікована 10.11.94р. Законом України № 237/94–ВР, за якою наша держава повинна створити необхідні умови для заснування страхових компаній Європейського Співтовариства, а також спільних страхових компаній;

б)суттєве збільшення мінімального розміру статутного фонду страховика відповідно до Закону України "Про страхування", яке буде сприяти капіталізації одних страхових компаній та ліквідації інших.

Основними завданнями створення страхових груп в Україні є:

· розробка та реалізація єдиної стратегії розвитку страхування та проведення єдиної страхової, фінансової, економічної, інвестиційної та соціальної політики учасників корпорації;

· розробка і виконання спільних програм, спрямованих на створення умов для надійного та ефективного розвитку спільної страхової діяльності учасників;

· організація та утворення централізованого страхового резервного фонду;

· координація діяльності учасників страхової групи в частині здійснення ними єдиної стратегії розвитку.

При здійсненні страхової діяльності учасники страхових груп використовують, як правило, єдині страхові продукти (правила страхування, договори (поліси) страхування і страхові тарифи).

Поява перших неформальних об'єднань страховиків за змістом страхова група" зумовила також внесення до Закону України „Про страхування" кількох прогресивних норм. Зокрема, загальний розмір внесків страховика до статутних фондів інших страховиків України не може перевищувати ЗО відсотків його власного статутного фонду, в тому числі розмір внеску до статутного фонду окремого страховика не може перевищувати 10 відсотків. При цьому, ці вимоги не поширю­ються на страховика, який здійснює види страхування інші, ніж стра­хування життя, у разі здійснення ним внесків до статутного фонду страховика, який здійснює страхування життя.

Нажаль, регламентація створення та діяльності страхових груп не знайшла свого відображення в новій редакції Закону України "Про страхування". У зв'язку з цим страховики та органи державної влади змушені користуватись лише загальним законодавством, зокрема: Законом України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності", Постановою Кабінету Міністрів України "Про запровадження механізму запобігання монополізації товарних ринків" від 11 листопада 1994 року №765, Положенням про контроль за економічною концентрацією, затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України від 18 лютого 2000року № 31-р, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 21 квітня 2000 року за № 241/4462.

У 2000 році була створена корпорація "Страхова група "Гарант", до складу якої увійшли страхові компанії, розташовані у м. Києві "Гарант-Авто", "Київ", "НФСК "Гаранта РЕ", страховик із страхування життя "Гарант-Лайф", а також недержавний пенсійний фонд "Авто-альянс". Український центр після аварійного захисту "Експерт-Сервіс", компанії "Гарант-Консалтинг" та "Гарант-Асістанс". Сукупні активи цієї корпорації на початку 2002 року склали біля 144,5млн. грн., статутний фонд – 81,8млн. грн., надходження страхових платежів – 86,5млн. грн., а страхові виплати – 28.3млн. грн.

10 липня 2001 року утворилась "Страхова група "ДАСК", яка об'єднала страхові компанії з Дніпропетровської області "ДІСКО", "ДАСК", "ДАСК-СП", "ДАСК-Павлоград" та страховика зі страхування життя "ДАСК-життя", а також 11 страхових посередників. Це дало змогу цій групі можливість надання повного комплексу страхових послуг, як юридичним, так і фізичним особам. На початок 2003 року капітал "Страхової групи "ДАСК" склав 10,1 млн. євро.

У 2002 році відбулось створення "Страхової групи "Універсальна", яка об'єднала регіональні страхові компанії "Карпати" (м. Ужгород), "Універсальна" (м. Львів), "Терен" (м. Тернопіль), "Саламандра-Десна (м. Чернігів), а також страховика зі страхування життя "Арта"(м. Тернопіль). Сумарні надходження страхових платежів у 2002 році цієї групи склали 63,7 млн. грн, страхових виплат здійснено на суму 8,3 млн. грн.

На страховому ринку України досить активно діє група страхових компаній "АСКА", до складу якої входять страхові компанії "АСКА" (м. Донецьк) та "АСКО-Донбас-Північний" (Донецька обл.), страховик зі страхування життя "АСКА-Життя" (м. Київ). Сумарні надходження страхових платежів цих страховиків у 2002 році склали 70,7 млн. грн., а страхових виплат здійснено на суму 20,1 млн. грн.

Має значний потенціал розвитку фінансова група "ТАС", до складу якої входять страхові компанії "Страхова група "ТАС" (м. Київ) та "ТАС-Капітал" (м. Київ), страховик зі страхування життя "Страхова Компанія "ТАС" (м. Київ), банки "ТАС-Інвестбанк" (м. Київ), "ТАС-комерцбанк"(м. Київ), а також група підприємств. Сумарні надходження страхових платежів цих страховиків у 2002 році склали 98,6 млн. грн., а страхових виплат здійснено на суму 7,4 млн. грн.

З регіональних об'єднань варто виділити групу страхових компаній "Лемма", до складу якої входять страхові компанії "Лемма" (м. Харків), "Аванте"(м. Харків), страховик зі страхування життя "Лемма-Віте" (м. Харків) та значну кількість дочірніх підприємств. Сумарні надходження страхових платежів цих страховиків у 2002 році склали 486,6 млн. грн., а страхових виплат здійснено на суму 11,1 млн. грн.

Про намір створення страхової групи також заявила страхова компанія "ВЕСКО" (м. Запоріжжя).

Міжрегіональна страхова компанія "Надра" займається розширенням регіональної мережі за рахунок співпраці з регіональними компаніями.

Досить перспективна та професійна страхова компанія "Інвест-сервіс", партнером якої є АКБ "Надра", стала одним із засновників страховика зі страхування життя "Надра-Життя" та має наміри придбати пакети акцій кількох регіональних страховиків.

На страховому ринку також існують страхові тандеми, що об’єднують страховика із загального страхування та страхування життя ("Екко" та "Екко-страхування", "Кредо-Класик" та "Кредо-Життя", "Українська промислово-страхова компанія" та "Українська промислово-страхова компанія-Життя", "Українська охоронно-страхова компанія" та "Охорона-Життя", "Оранта" та "Оранта-Життя", "Інтерполіс" та "Інтерполіс-Життя", "Мега-Гарант" та "Мега-Гарант-Життя".

На відміну від України, у країнах Заходу страхові групи є важливими та обов'язковими учасниками фінансових ринків і мають відповідний нагляд з боку держави.

Страхові брокери

Страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових або перестрахових брокерів як виключний вид діяльності.

Страхові брокери – це юридичні особи або громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник.

Страхові або перестрахові брокери-нерезиденти можуть надавати послуги лише через постійні представництва в Україні, які повинні бути зареєстровані як платники податку відповідно до законодавства України та включені до державного реєстру страхових або перестраховихброкерів. Їхня діяльність може включати консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу, пов'язану з підготовкою, укладанням та виконанням (супроводом) договорів страхування (перестрахування), в тому числі щодо врегулювання збитків у частині одержання та перерахування страхових платежів, страхових виплат за угодою із страхувальником або перестрахувальником та інші посередницькі послуги у страхуванні та перестрахуванні за переліком встановленим Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Станом на 1 січня 2003 року зареєстровано 68 страхових брокерів (табл. 5.1.4), переважна кількість яких знаходиться у Києві – 39, Харкові – 4, Дніпропетровську – 6, Запоріжжі – 3, Івано-Франківську – 2, Маріуполі – 2, Львові – 2, Чернівцях – 2, а також по одному в Луганську, Луцьку, Черкасах, Рівному, Севастополі, Броварах, Красному Лучі та Житомирі.

Таблиця 5.1.4. Розподіл страхових брокерів за організаційно-правовою формою в 2002 році

 

Форма власності страхового брокера	Кількість, од.	Частка, %
Представництво		22,05
Відкрите акціонерне товариство		0,00
Закрите акціонерне товариство		2,95
Товариство з обмеженою відповідальністю		42,65
Приватне підприємство		8,82
Дочірне підприємство		4,41
Приватний підприємець		19,12
Всього		100,00

 

Найбільші статутні фонди мають такі страхові брокери: ТОВ "Страховий брокераж" (Київ) – 50017,5 тис. грн., БТОВ "Росток" (м. Київ) – 47059,9 тис. грн., ТОВ "Брокерська страхова компанія" (м. Київ) – 8307,0 тис. грн.

Найбільше укладено договорів страхування за участю таких страхових брокерів: Представництво "ОПОРА БС с.р.о." – 100693,6 тис. грн., "Вагнері Кіндлюстюсмааклер АС" – 95893,7 тис. грн., ТОВ "фірма "РІНЕТ" – 20862,4 тис. грн., ТОВ "Євролайф Україна" – 7647,8 тис. грн., БТОВ "Росток" – 7090,6 тис. грн.

Незважаючи на те, що страхові брокери працюють у всіх сегментах ринку страхування, традиційно майнове страхування займає значну частку діяльності страхових брокерів – 59,64%, страхування відповідальності – 20,3%, а на страхування життя приходиться – 16,32%. Обов'язкове страхування та особисте страхування (крім страхування життя) мають найменшу частку на ринку 2,3% і 1,24% відповідно, що відповідає стану сучасного ринку брокерських послуг.

Розвиток брокерства у сфері страхування істотно обмежується існуванням близько 100 страхових компаній, які за обсягом страхових операцій (страхових платежів до 1 млн. грн. щорічно) або схемою роботи (фронтування) близькі до діяльності страхового (перестрахового) брокера. Жорсткість норм щодо капіталізації змусить частину страховиків реорганізуватися в страхового (перестрахового) брокера.

Слід також зазначити, що на противагу вимогам законодавства України щодо мінімального розміру статутного фонду страховика та порядку формування його виключно грошовими коштами, до страхових брокерів аналогічної вимоги не передбачено. Враховуючи відсутність прямих норм, як правило, формування статутних фондів страхових брокерів здійснюється іншими активами, ніж грошові кошти, в т.ч. майном, інтелектуальною власністю тощо. Така ситуація безумовно, не сприятиме надійності діяльності та платоспроможності страхових брокерів.

Актуарії

Оскільки в Україні продовжується період переходу національної економіки на ринкові засади, потреба у створенні небанківських фінансових установ і розвитку міцної галузі страхових та фінансових послуг зумовлює необхідність у спеціалістах з проведення аналізу фінансових операцій, результат яких залежить від майбутніх, невизначених подій або, інакше кажучи, актуаріїв.

Задачею актуарної діяльності є здійснення економіко-математичних розрахунків розмірів зобов'язань за договорами страхування і перестрахування з метою забезпечення необхідного рівня фінансової стійкості і платоспроможності страхової (перестрахової) організації. Актуарна діяльність складається з таких послуг:

– консультації та рекомендації щодо методів і джерел формування страхових резервів;

– оцінка фінансової стійкості та платоспроможності страхової (перестрахової) організації;

– розробка методології розрахунку та економічного обґрунтування страхових тарифів;

– дослідження і систематизація страхових ризиків;

– оцінка економічного обґрунтування умов здійснення страхування, що вказуються страховій (перестраховій) організації в її правилах страхування;

– визначення розмірів позик, наданих страхувальникам за договорами страхування життя;

– консультаційні послуги з питань актуарних розрахунків;

– інші послуги на фінансовому ринку, не заборонені законодавством.

Згідно Наказу Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю від 17.02.2000 р. № 12 відповідні сертифікати на право здійснення актуарної діяльності отримали 42 особи. Вони є випускниками дворічної післядипломної програми підготовки актуаріїв, яка була організована Британським інститутом актуаріїв за фінансової підтримки Фонду "Ноу-хау" і проводилась на базі Києво-Могилянської Академії у Києві. Протягом останніх років близько десяти вітчизняних актуаріїв пройшли стажування у Британському інституті актуаріїв в NapierHouse (Оксфорд) та StapleInn (Лондон) та отримали відповідні сертифікати.

Сьогодні в Україні навчальні програми з актуарної науки викладаються на базі математичних кафедр в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, в університетах міст Львова, Харкова та Донецька. Причому у двох вузах України вже відбувся перший випуск спеціалістів – актуаріїв – це Київський університет ім. Т. Шевченка та Донецький університет. Слід також відзначити, що у Львівському університеті викладання актуарної справи проводилось ще у першій половині 20-го сторіччя до 1939 року і нещодавно було відновлене. На всеукраїнській нараді "Перспективи впровадження нової математичної спеціальності "Статистика" у вищих навчальних закладах України", яка відбулася (1-2 лютого 2001 року), до деканів університетів та голів кафедр було доведено рішення Міносвіти щодо впровадження спеціалізації "Актуарна та фінансова математика" на базі математичної спеціальності "Статистика", тобто на кафедрах математичного спрямування.

Також за ініціативи Пенсійного фонду України на базі Київського державного торговельно-економічного університету розпочато підготовку актуаріїв для їхньої подальшої роботи у системі Пенсійного фонду України. Компанією "Падко" розроблено навчальну програму цього курсу.

В Україні діє Українське актуарне товариство, яке було засноване у 1999 році. Воно налічує 42 постійних і 7 асоційованих членів. Також існують приєднані члени: переважно студенти 4-5 курсів актуарної спеціальності та почесні члени: переважно професори університетів, які викладають актуарні курси та займаються актуарною науково-дослідною роботою.

Мета діяльності цього добровільного об'єднання фізичних осіб полягає у сприянні:

– становленню високого стандарту компетентності спеціалістів у страховому та фінансовому бізнесі;

– налагодженню в Україні початкового і більш поглибленого навчання актуарній справі;

– формуванню та розвитку професії актуарія;

– розвитку теоретичних та прикладних досліджень у цій галузі.

Товариство активно займається багатьма видами діяльності, серед них:

– фінансуванням проведення конференцій з актуарних наук;

– розробкою проекту Закону України "Про актуарну діяльність"

– проведенням освітньої програми для підприємств та урядових організацій для роз'яснення ролі та необхідності запровадження актуарної професії;

– створенням загальнонаціонального центру сертифікації.

За проектом TEMPUS-TACIS передбачається запровадження у Київському університеті ім. Т. Шевченка трирівневої освітньої системи (бакалавр, спеціаліст, магістр) з фінансової математики, актуарної математики для страхової справи, економетрики, математичної економіки і прикладної статистики. За цією програмою проводилось навчання викладачів Київського національного університету ім. Т. Шевченка, а також робились переклади підручників українською мовою.

Асистуючі компанії

Для забезпечення виконання своїх зобов'язань за договорами страхування страховики укладають договори про співпрацю зі спеціалізованими сервісними установами типу "assistance" (далі – асистуюча компанія), які забезпечують організацію надання застрахованим особам певного виду допомоги. Історично склався поділ асистуючих компаній на медичні та технічні, хоча поділ цей умовний – у більшості випадків послугу типу "assistance" технічного та медичного напрямків доповнюють один одного і входять у єдиний пакет пропонованих послуг. Крім цього цей пакет насичений всілякими іншими послугами – юридичними, консалтинговими та ін.

Основною функцією асистуючих компаній є забезпечення послуг певного характеру для тих, хто подорожує, тобто зняття "головного болю", коли Ви опинилися в незнайомому місці, у незнайомому середовищі і практично не знаєте, що і як робити, якщо виникли проблеми.

Однак специфіка пострадянського простору трохи змінила спрямованість дій асистуючих компаній. З розвитком добровільних видів страхування, у першу чергу добровільного медичного страхування (ДМС), з'явилася необхідність у створенні структур, які б на місці постійного перебування клієнтів могли б вирішувати поточні проблеми, пов'язані з недоліками існуючої системи охорони здоров'я, тим більше, що за останні десятиліття ці проблеми набули гіпертрофованого характеру. Для розвитку ДМС страховим компаніям терміново необхідно було вирішити хоча б мінімум проблем:

– знайти медичні заклади, що вигідно відрізняються інтер'єрами, сервісом і рівнем кваліфікації персоналу від рядових клінік;

– вирішити проблему забезпечення медикаментами;

– організувати цілодобове координування надання медичних послуг застрахованим.

Протягом останніх років особливо з розвитком страхування тимчасово виїжджаючих за кордон громадян України та іноземних громадян в Україні утворились два види надання послуг типу "assistance":

1. Асистуюче правління, що знаходиться в структурі страхової компанії, наприклад, в страхових компаніях "Алькона", "Кредо-Класик", "Скіф".

2. Універсальні асистуючи компанії, "Альфа-А", "Асіст-Україна", "Гарант-Асістанс".

Як правило, асистуюча компанія забезпечує наступні функції:

– попередній запис застрахованої особи на прийом до лікарів за телефоном;

– надання рекомендацій щодо лікування застрахованої особи у разі позапланової госпіталізації;

– роз'яснення застрахованій особі її прав та можливостей, зокрема, у спірних та конфліктних ситуаціях;

– телефонне консультування застрахованої особи з медичних питань та надання їй психологічної підтримки;

– організація швидкої та невідкладної допомоги;

– організація розміщення застрахованої особи в стаціонарі у разі запланованої госпіталізації та в екстрених випадках;

– контроль за належним доглядом застрахованої особи;

– контроль за необхідністю та достатністю проведених медичних маніпуляцій.

Аварійні комісари

Початок розвитку правової бази діяльності аварійних комісарів розпочався у 1996 році з прийняттям Закону України "Про страхування". Згодом Кабінет Міністрів України Постановою "Про затвердження Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів" від 5 січня 1998 року № 8 встановив загальні умови та порядок провадження діяльності аварійних комісарів, які з'ясовують причини настання страхового випадку та визначають розмір збитків. За цим положенням аварійний комісар повинен відповідати наступним кваліфікаційним вимогам, зокрема:

– мати вищу освіту і бути бакалавром, спеціалістом або магістром відповідно до напрямів діяльності;

– мати спеціальну кваліфікацію (знання для з'ясування обставин і причин настання страхового випадку та визначення розміру збитків), підтверджену свідоцтвом (сертифікатом) навчального закладу, який здійснює підготовку аварійних комісарів відповідно до ліцензії Міносвіти на право провадження освітньої діяльності;

– мати стаж практичної діяльності за спеціальністю не менш як три роки.

Кожні три роки аварійний комісар повинен проходити атестацію як експерт з певної спеціальності. Підготовку, перепідготовку та атестацію аварійних комісарів здійснюють навчальні заклади, які мають спеціальну ліцензію Міносвіти на проведення підготовки та перепідготовки аварійних комісарів.

Серед лідерів аварійного комісарства, що діють на території України, варто відзначити:

транспортні засоби – експертна компанія "Укравтоекспертиза – Холдинг", Український центр післяаварійного захисту "Експерт-сервіс"

пожежа та екологія – Агентство незалежної експертизи "Екос", Агенство експертизи "Егіда"

вантажі та багаж – Східноєвропейський підрозділ компанії "Crawford".

Згідно законодавству України аварійний комісар відповідно до договору із страховиком

1) має право:

– визначати форми і методи виконання зобов'язань на підставі законодавства і умов договору;

–з дозволу особи або органу, які проводять розслідування, знайомитися з матеріалами слідства, бути присутнім під час проведення слідчих дій і порушувати клопотання стосовно обставин і причин настання страхового випадку;

– отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від сторін причетних до настання страхового випадку;

– надавати на запити Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, а також слідчих органів інформацію про обставини і причини настання страхового випадку та заподіяну шкоду.

2) зобов'язаний:

– кваліфіковано, неупереджено, об'єктивно і в зазначений строк виконувати свої зобов'язання;

– не розголошувати будь-яку інформацію про об'єкт страхування без згоди на це страховика і страхувальника.

3) не може з'ясовувати обставини і причини настання страхового випадку та визначати розмір збитків:

– на замовлення осіб, з якими він перебуває у прямих родинних стосунках або знаходиться у службовій чи іншій залежності від них;

– на об'єктах, до яких аварійний комісар має особистий майновий інтерес;

– за договорами із суб'єктами, в яких він є засновником, має паї, акції або бере участь в управлінні ними.

На підставі проведеного дослідження і зібраних документів аварійний комісар складає аварійний сертифікат, в якому зазначаються достовірні дані, які підтверджують об'єктивну інформацію про обставини і причини настання страхового випадку та розмір заподіяної шкоди.

Аварійний комісар, який складає аварійний сертифікат, несе персональну відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у ньому. У разі потреби аварійний комісар складає рапорт, в якому докладно описує обставини та причини настання страхового випадку.

Аудиторські фірми

Відповідно до Закону України "Про страхування" та Указу Президента України "Про Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України" від 4 квітня 2003 року № 292/2008 Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України:

– має право призначати не частіше одного разу на рік проведення за рахунок страховика додаткової обов'язкової аудиторської перевірки з визначенням аудитора;

– визначає порядок ведення та веде реєстр аудиторів, яким надасться право на проведення аудиторських перевірок фінансових установ.

Достовірність та повнота річного балансу і звітності страховиків повинна бути підтверджена аудитором (аудиторською фірмою).

Для одержання ліцензії від страховиків, крім інших документів вимагаються:

– висновки аудиторських фірм (аудиторів), що підтверджують розмір сплаченого статутного фонду страховика;

– довідка про фінансовий стан засновників страховика, підтверджена аудитором (аудиторською фірмою), якщо страховик створений у формі повного чи командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю.

Під час примусової санації (реорганізації) страховика законодавством також передбачається проведення комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності страховика, в тому числі обов'язкової аудиторської перевірки.