Тема 2. Виникнення та розквіт Київської Русі

 

(2 години)

 

План

1. Передумови утворення держави Київська Русь.

2. Внутрішня і зовнішня політика Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Політичний устрій Русі.

3. Київська Русь за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава.

 

Питання для самоперевірки

1. Які території займали східні слов’яни у VI-IX століттях?

2. Які теорії походження державності Київської Русі ви знаєте?

3. У чому полягає історичне значення діяльності князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого?

4. Як вплинуло прийняття християнства на подальший розвиток Русі?

5. Охарактеризуйте внесок Ярослава Мудрого в розбудову “стольного граду” Києва.

 

Література

– Бойко О. Історія України. – К., 2006.

– Борисенко В. Курс української історії. – К., 1997.

– Гарін В., Кіпцар І., Кондратенко О. Історія України. Навч. посіб. - К, 2012.

– Грушевський М. Очерк истории украинского народа. – К., 1990.

– Історія України / Кер. Ю.Зайцев. – Львів, 1996.

– Історія України в особах. Давньоруська держава. – К.,1996.

– Король В. Історія України: навч. посіб. – К., 2005.

– Литвин В. Історія України. — К., 2010.

– Світлична В. Історія України. – К., 2002.

– Толочко П. Київська Русь. – К., 1996.

 

Методичні поради

 

Перше питання теми розпочніть з розповіді про процес формування слов’янської спільноти, що відбувся на початку І тис. до н.е. Зверніть увагу, що у творах візантійських істориків говориться про існування у VI ст. трьох гілок слов’ян: венедів, антів, склавинів. Що Ви знаєте про територію проживання цих народів? Більшість істориків вважають, що початок формування українського етносу пов’язаний із розселенням антів та склавинів. Розкажіть про їх суспільний розвиток.

Продовжуючи відповідь на перше питання, підкресліть, що державний процес східних слов’ян був досить тривалим. У арабських джерелах розповідається про осередки східнослов’янської державності у VIII-IX століттях: Куявія (земля полян з Києвом), Славія (Новгородська земля) і Артанія (Ростово-Суздальська, можливо, ще й Причорноморська і Приазовська Русь). Що Ви знаєте про відносини слов’ян із сусідами?

Слід мати на увазі, що у VI-VIII століттях слов’яни об’єднуються у 14 племінних князівств. Назвіть ці племена. Розкажіть про найбільше державне об’єднання – Руська земля з центром у Києві та князів цієї держави – Аскольда і Діра.

Зверніть увагу на те, що процес східнослов’янського державотворення завершився у ІХ столітті, коли князь Олег об’єднав Новгород і Київ в одну державу, і, таким чином, сформував територію Київської Русі. Сучасники називали цю державу “Руська земля” або “Русь”, а термін “Київська Русь” виник пізніше в історичній літературі.

Відповідаючи на друге питання повідомте про те, що період становлення Київської Русі пов’язаний із діяльністю перших київських князів – Олега, Ігоря, Ольги і Святослава. Розкажіть про внутрішню і зовнішню політику цих державних діячів, з’ясуйте їхню роль в історії.

Зверніть увагу на те, що у зовнішньополітичній сфері активність Давньоруської держави була зосереджена на традиційному для русичів візантійському напрямі. Починаючи з Аскольда і закінчуючи Святославом, кожен з руських князів вважав за необхідне організувати декілька походів на Візантію. Що їх штовхало на цей шлях?

Зупиніться на соціально-економічній і політичній історії Київської Русі. У зв’язку з цим доведіть, що Русь, влада в якій належала київському князю, була ранньофеодальною монархією. З’ясуйте роль дружини, бояр, віча у сфері державного управління.

Характеризуючи риси цього етапу історії Київської Русі розкажіть про: вихід Давньоруської держави на міжнародну арену; її перші спроби вписатися в геополітичний простір; постійна рухливість кордонів, розширення території країни; зосередження уваги та сил держави не на внутрішній, а на зовнішній політиці; вияв активності державної еліти (князь і дружина) головним чином у військовій сфері, яка давала їй землі, багатства, ринки збуту, владу; недостатню консолідованість території держави; слабкість великокнязівської влади, що не була чітко організованою та централізованою; формування системи васально-ієрархічних відносин.

Третє питання почніть розкривати з того, що період піднесення і розквіту Русі був пов’язаний із іменами князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого. Висвітліть внутрішню політику князя Володимира, розкрийте історичне значення християнізації держави. Зверніть увагу на напрями військових походів князя, результатом яких стало завершення столітнього процесу формування території давньоруської держави.

Доведіть конкретними фактами, що князювання Ярослава Мудрого називають часом найвищого розквіту Київської Русі. Чи змінилися кордони держави за часів його правління? Яку внутрішню політику він проводив? Чому нащадки прозвали його “Мудрим”? Останнім київським князем, якому вдалося на деякий час об’єднати більшу частину земель Русі, був Володимир Мономах. Які його справи свідчать про це?

Дайте визначення термінам: віче, вотчина, натуральне господарство, “Руська правда”, удільне князівство, язичництво, великий князь.

Тема 3. Занепад Київської Русі. Галицько-Волинська держава.

 

(2 години)

 

План

 

1. Причини та суть періоду феодальної роздробленості.

2. Утворення Галицько-Волинського князівства. Данило Галицький та його наступники.

3. Монгольська навала на українські землі.

 

Питання для самоперевірки

1. Визначте причини феодальної роздробленості Київської Русі.

2. Скільки князівств виникло на території Русі в період її роздробленості?

3. У чому полягає історичне значення Данила Галицького як визначного державного діяча?

4. Охарактеризуйте боротьбу Галицько-Волинської держави проти монголо-татарів.

5. Які наслідки для Русі мала монголо-татарська навала?

 

Література

– Бойко О. Історія України. – К., 2006.

– Борисенко В. Курс української історії. – К., 1997.

– Гарін В., Кіпцар І., Кондратенко О. Історія України. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2012.

– Грушевський М. Очерк истории украинского народа. – К., 1990.

– Історія України / Кер. Ю.Зайцев. – Львів, 1996.

– Історія України в особах. Давньоруська держава. – К.,1996.

– Король В. Історія України: навч. посіб. – К., 2005.

– Литвин В. Історія України. — К., 2010.

– Світлична В. Історія України. – К., 2002.

– Толочко П. Київська Русь. – К., 1996.

 

Методичні поради

 

Перше питання слід розпочати розповіддю про союз синів Ярослава Мудрого – Ізяслава, Святослава і Всеволода, які підтримали на 20 років єдність Київської Русі. Далі слід вказати причини відцентрових тенденцій у феодальній давньоруській державі, які набили поширення наприкінці ХІ століття.

Продовжуючи відповідь на перше питання проаналізуйте намагання відновити колишню велич та могутність Русі київським князем Володимиром Мономахом та його сином Мстиславом. З’ясуйте, які чинники зумовили поглиблення федальної родрібненості Русі і яке це мало наслідки для руських князівств.

У чому полягає історичне значення Київської Русі?

Даючи відповідь на друге питання розкажіть про процес утворення Галицько-Волинського князівства князем Романом Мстиславичем. Чи згодні Ви з думкою вчених, що спадкоємицею Русі у період феодальної роздрібненості стало Галицько-Волинське князівство?

Зміцнення цієї держави пов’язують із князюванням Данила Галицького. Розкрийте основні риси його внутрішньої і зовнішньої політики, охарактеризуйте його боротьбу із золотоординським ігом. Чому саме Данила Галицького історики називають першим українським королем? Зробіть висновок про роль Галицько-Волинської держави в українській історії.

Третє питання слід розпочати з аналізу терміну “монголо-татарське нашестя”. Повідомте про те, що монгольська держава утворилася наприкінці XII - на початку XIII століття внаслідок активної об'єднавчої політики хана Темучіна. Продовжіть відповідь розповіддю про страшну поразку руських дружин на річці Калці в 1223 році і нову хвилю монгольського нашестя, яка розпочалася в 1237 pоці наступом багатотисячного війська онука Чингісхана — Батия. Дайте характеристику основним битвам русичів і кочівників. Назвіть причини поразок русичів і вкажіть наслідки завойовницьких походів монголі для Русі.

Розкажіть, якою була суть золотоординського іга і які воно мало особливості на руських землях? Які зміни викликало встановлення іга

в державному устрої Русі і в менталітеті руського народу?

 

Дайте визначення термінам: королівство, Папа Римський, Золота Орда, відкуп, данина, експансія, коаліція, кольчуга.