Методичні рекомендації щодо підготовки до

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

До семінарських занять

З дисципліни

“Історія України”

для студентів усіх спеціальностей

Денної форми навчання

Херсон – 2014

Методичні рекомендації до семінарських занять з дисципліни “Історія України” для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання.

 

 

Уклaдaч: Татарченко О.Б. - кaндидaт історичних наук, доцент.

 

Кількість сторінок 64

 

Рецензент: Тригуб О.П., доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Чорноморського державного університету імені Петра Могили.

 

 

Затверджено:

	на засіданні кафедри історії України і культури професійного спілкування протокол № 8 від 29 квітня 2014 р. Зав. кафедри ______________________ д.і.н., професор Сусоров В.Д.

 

ВСТУП

 

 

Академічний курс “Історії України” включає лекції та семінарські заняття. Лектор враховує специфіку кожного факультету. Вивчення курсу дозволяє студентам ознайомитися із головними подіями історії України, з’ясувати роль нашої держави у світовому історичному процесі, спрогнозувати шляхи майбутнього розвитку Української держави. На семінарських заняттях, плани яких містять ці методичні рекомендації, обговорюються основні питання курсу. Крім обов’язкової підготовки до пар, студенти можуть підготувати реферати, перелік тем яких вміщено у цій методичній розробці. Завершивши роботу на семінарських заняттях студенти складають іспит.

 

 

Мета і завдання вивчення дисципліни “Історія України”

Мета:

- ознайомити студентів із головними подіями української історії, причинно-наслідковими зв’язками між ними, перспективами подальшого розвитку історичної науки;

- вивчити програмний матеріал, розглянути його основні проблеми;

- ознайомити студентів із дослідженнями вітчизняних і зарубіжних істориків;

- розкрити правдиву картину історичного минулого України;

- виховати студентів як освічених і свідомих громадян України;

- виховати у молоді толерантне ставлення до представників інших народів, людей іншого віросповідання, інших звичаїв і традицій;

- сформувати у студентів знання, вміння і навички, необхідні для правильного розуміння внутрішньої та зовнішньополітичної ситуації у країні, усвідомлювати своє місце у суспільстві та світі;

- сприяти подальшому становленню і вдосконаленню історичної культури майбутніх фахівців.

Студент повинен:

Знати:

- найважливіші історичні події, їх причинно-наслідкові зв’язки та наслідки:

- основні аспекти національно-визвольної боротьби українського народу, їх результати і уроки;

- хронологію історичних подій;

- найважливіші історичні поняття, роль народних мас і окремих особистостей в історичному процесі;

- внутрішню і зовнішню політику України на різних етапах її розвитку.

Вміти:

 

- самостійно готувати усний матеріал чи письмове повідомлення з певної історичної проблеми;

- мати власну думку щодо історичних подій і сучасної ситуації в Україні;

- самостійно працювати з історичною літературою (книгами, документами, мемуарами, періодичною пресою і т. д.);

- написати історичну довідку, повідомлення, реферат.

 

Розділ 1

Методичні рекомендації щодо підготовки до

Семінарських занять

Матеріал, що виноситься на семінарське заняття, доповнює лекційний курс. Кожна тема заняття складається із кількох питань, на які студент готує відповіді. Для цього потрібно написати конспект, у якому будуть висвітлені основні історичні події та факти, які можна знайти у рекомендованій літературі. Під час відповіді студент може користуватися конспектом. За умови вільного володіння матеріалом, вірних відповідей на додаткові питання студент отримує найвищу оцінку.

При підготовці до заняття студентові рекомендується використовувати найновіші наукові публікації (монографії, хрестоматії, енциклопедії, статті), що з’явилися після видання даної методичної розробки.

 

Плани семінарських занять

з курсу “Історія України”

Тема 1. Методика підготовки студентів

До семінарських занять

(2 години)

 

План

 

1. Місце і роль семінарських занять у навчальному процесі. Форми семінарів.

2.Форми та методи вивчення історичних першоджерел, конспектування.

3. Методика використання у виступах на семінарах конспектів лекцій та історичних джерел, художньої та мемуарної літератури, місцевого матеріалу.

4. Зв’язок програмового матеріалу із сучасністю, з різними аспектами економічного, політичного та духовного життя.

 

Тема 2. Виникнення та розквіт Київської Русі

 

(2 години)

 

План

1. Передумови утворення держави Київська Русь.

2. Внутрішня і зовнішня політика Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Політичний устрій Русі.

3. Київська Русь за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава.

 

Питання для самоперевірки

1. Які території займали східні слов’яни у VI-IX століттях?

2. Які теорії походження державності Київської Русі ви знаєте?

3. У чому полягає історичне значення діяльності князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого?

4. Як вплинуло прийняття християнства на подальший розвиток Русі?

5. Охарактеризуйте внесок Ярослава Мудрого в розбудову “стольного граду” Києва.

 

Література

– Бойко О. Історія України. – К., 2006.

– Борисенко В. Курс української історії. – К., 1997.

– Гарін В., Кіпцар І., Кондратенко О. Історія України. Навч. посіб. - К, 2012.

– Грушевський М. Очерк истории украинского народа. – К., 1990.

– Історія України / Кер. Ю.Зайцев. – Львів, 1996.

– Історія України в особах. Давньоруська держава. – К.,1996.

– Король В. Історія України: навч. посіб. – К., 2005.

– Литвин В. Історія України. — К., 2010.

– Світлична В. Історія України. – К., 2002.

– Толочко П. Київська Русь. – К., 1996.

 

Методичні поради

 

Перше питання теми розпочніть з розповіді про процес формування слов’янської спільноти, що відбувся на початку І тис. до н.е. Зверніть увагу, що у творах візантійських істориків говориться про існування у VI ст. трьох гілок слов’ян: венедів, антів, склавинів. Що Ви знаєте про територію проживання цих народів? Більшість істориків вважають, що початок формування українського етносу пов’язаний із розселенням антів та склавинів. Розкажіть про їх суспільний розвиток.

Продовжуючи відповідь на перше питання, підкресліть, що державний процес східних слов’ян був досить тривалим. У арабських джерелах розповідається про осередки східнослов’янської державності у VIII-IX століттях: Куявія (земля полян з Києвом), Славія (Новгородська земля) і Артанія (Ростово-Суздальська, можливо, ще й Причорноморська і Приазовська Русь). Що Ви знаєте про відносини слов’ян із сусідами?

Слід мати на увазі, що у VI-VIII століттях слов’яни об’єднуються у 14 племінних князівств. Назвіть ці племена. Розкажіть про найбільше державне об’єднання – Руська земля з центром у Києві та князів цієї держави – Аскольда і Діра.

Зверніть увагу на те, що процес східнослов’янського державотворення завершився у ІХ столітті, коли князь Олег об’єднав Новгород і Київ в одну державу, і, таким чином, сформував територію Київської Русі. Сучасники називали цю державу “Руська земля” або “Русь”, а термін “Київська Русь” виник пізніше в історичній літературі.

Відповідаючи на друге питання повідомте про те, що період становлення Київської Русі пов’язаний із діяльністю перших київських князів – Олега, Ігоря, Ольги і Святослава. Розкажіть про внутрішню і зовнішню політику цих державних діячів, з’ясуйте їхню роль в історії.

Зверніть увагу на те, що у зовнішньополітичній сфері активність Давньоруської держави була зосереджена на традиційному для русичів візантійському напрямі. Починаючи з Аскольда і закінчуючи Святославом, кожен з руських князів вважав за необхідне організувати декілька походів на Візантію. Що їх штовхало на цей шлях?

Зупиніться на соціально-економічній і політичній історії Київської Русі. У зв’язку з цим доведіть, що Русь, влада в якій належала київському князю, була ранньофеодальною монархією. З’ясуйте роль дружини, бояр, віча у сфері державного управління.

Характеризуючи риси цього етапу історії Київської Русі розкажіть про: вихід Давньоруської держави на міжнародну арену; її перші спроби вписатися в геополітичний простір; постійна рухливість кордонів, розширення території країни; зосередження уваги та сил держави не на внутрішній, а на зовнішній політиці; вияв активності державної еліти (князь і дружина) головним чином у військовій сфері, яка давала їй землі, багатства, ринки збуту, владу; недостатню консолідованість території держави; слабкість великокнязівської влади, що не була чітко організованою та централізованою; формування системи васально-ієрархічних відносин.

Третє питання почніть розкривати з того, що період піднесення і розквіту Русі був пов’язаний із іменами князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого. Висвітліть внутрішню політику князя Володимира, розкрийте історичне значення християнізації держави. Зверніть увагу на напрями військових походів князя, результатом яких стало завершення столітнього процесу формування території давньоруської держави.

Доведіть конкретними фактами, що князювання Ярослава Мудрого називають часом найвищого розквіту Київської Русі. Чи змінилися кордони держави за часів його правління? Яку внутрішню політику він проводив? Чому нащадки прозвали його “Мудрим”? Останнім київським князем, якому вдалося на деякий час об’єднати більшу частину земель Русі, був Володимир Мономах. Які його справи свідчать про це?

Дайте визначення термінам: віче, вотчина, натуральне господарство, “Руська правда”, удільне князівство, язичництво, великий князь.

План

 

1. Причини та суть періоду феодальної роздробленості.

2. Утворення Галицько-Волинського князівства. Данило Галицький та його наступники.

3. Монгольська навала на українські землі.

 

Питання для самоперевірки

1. Визначте причини феодальної роздробленості Київської Русі.

2. Скільки князівств виникло на території Русі в період її роздробленості?

3. У чому полягає історичне значення Данила Галицького як визначного державного діяча?

4. Охарактеризуйте боротьбу Галицько-Волинської держави проти монголо-татарів.

5. Які наслідки для Русі мала монголо-татарська навала?

 

Література

– Бойко О. Історія України. – К., 2006.

– Борисенко В. Курс української історії. – К., 1997.

– Гарін В., Кіпцар І., Кондратенко О. Історія України. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2012.

– Грушевський М. Очерк истории украинского народа. – К., 1990.

– Історія України / Кер. Ю.Зайцев. – Львів, 1996.

– Історія України в особах. Давньоруська держава. – К.,1996.

– Король В. Історія України: навч. посіб. – К., 2005.

– Литвин В. Історія України. — К., 2010.

– Світлична В. Історія України. – К., 2002.

– Толочко П. Київська Русь. – К., 1996.

 

Методичні поради

 

Перше питання слід розпочати розповіддю про союз синів Ярослава Мудрого – Ізяслава, Святослава і Всеволода, які підтримали на 20 років єдність Київської Русі. Далі слід вказати причини відцентрових тенденцій у феодальній давньоруській державі, які набили поширення наприкінці ХІ століття.

Продовжуючи відповідь на перше питання проаналізуйте намагання відновити колишню велич та могутність Русі київським князем Володимиром Мономахом та його сином Мстиславом. З’ясуйте, які чинники зумовили поглиблення федальної родрібненості Русі і яке це мало наслідки для руських князівств.

У чому полягає історичне значення Київської Русі?

Даючи відповідь на друге питання розкажіть про процес утворення Галицько-Волинського князівства князем Романом Мстиславичем. Чи згодні Ви з думкою вчених, що спадкоємицею Русі у період феодальної роздрібненості стало Галицько-Волинське князівство?

Зміцнення цієї держави пов’язують із князюванням Данила Галицького. Розкрийте основні риси його внутрішньої і зовнішньої політики, охарактеризуйте його боротьбу із золотоординським ігом. Чому саме Данила Галицького історики називають першим українським королем? Зробіть висновок про роль Галицько-Волинської держави в українській історії.

Третє питання слід розпочати з аналізу терміну “монголо-татарське нашестя”. Повідомте про те, що монгольська держава утворилася наприкінці XII - на початку XIII століття внаслідок активної об'єднавчої політики хана Темучіна. Продовжіть відповідь розповіддю про страшну поразку руських дружин на річці Калці в 1223 році і нову хвилю монгольського нашестя, яка розпочалася в 1237 pоці наступом багатотисячного війська онука Чингісхана — Батия. Дайте характеристику основним битвам русичів і кочівників. Назвіть причини поразок русичів і вкажіть наслідки завойовницьких походів монголі для Русі.

Розкажіть, якою була суть золотоординського іга і які воно мало особливості на руських землях? Які зміни викликало встановлення іга

в державному устрої Русі і в менталітеті руського народу?

 

Дайте визначення термінам: королівство, Папа Римський, Золота Орда, відкуп, данина, експансія, коаліція, кольчуга.

План

 

1. Входження українських земель до складу Великого князівства Литовського.

2. Україна під владою Речі Посполитої. Люблінська та Берестейська унії.

3. Соціально-економічний розвиток українських земель у XIV-XVI ст.

Питання для самоперевірки

1. Якими були причини “бархатного” приєднання українських земель до складу Великого князівства Литовського?

2. Яке місце зайняла староруська мова в Литовсько-Руській державі?

3. Порівняйте становище православної церкви в Литовсько-Руській державі та Речі Посполитій?

4. Якими були причини покатоличення та ополячення української шляхти в Речі Посполитій?

5. Назвіть наслідки уніатського розколу для православної церкви України?

Література

– Авраменко А. М., Галушок В. Г., Бачинська О. А., Богиря А. М., Верстюк В. Ф. Історія українського козацтва: Нариси: У 2 т. – К., 2000.

– Апанович О. Гетьман України і кошові отамани Запорозької січі. – К., 1993.

– Бойко О.Д. Історія України. – К., 2006.

– Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К., 1994.

– Крип'якевич І.П. Історія України. - Львів, 1990.

– Лановик Б.Д. Історія України: Навч.посiб. для вузiв. – К., 2000.

– Литвин В. Історія України. — К., 2010.

– Світлична В.В. Історія України. – К., 2002.

– Уривалкін О. М Історія України (середина XIII - середина XVII ст.). - К., 2005.

– Черкашина Н. К. Історія України: від давніх часів до сьогодення. – К., 2005.

– Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. У 3-х т. - К., 1990.

Методичні поради

Відповідь на перше питання розпочніть з розповіді про те, що протягом ХIV-ХVI століть українські землі увійшли до складу сусідніх держав: Угорщини, Молдавського князівства, Великого князівства Литовського, Польщі, Московського князівства. Які саме території відійшли до цих держав? Більша частина українських земель опинилася під владою Великого князівства Литовського. Розкажіть про політику Литви по відношенню до українців. Які факти свідчать про те, що литовці “старого не змінювали, а нового не впроваджували”?

Продовжуючи відповідь на це питання розкрийте проблему «ослов'янення» литовських правителів. Які факти свідчать про асиміляцію литовської знаті слов’янським населенням Литовсько-Руської держави? Розкажіть про втрату автономії українськими землями після укладення Кревської унії між Литвою та Польщею. Яким чином відреагували литовські феодали та руські удільні князі на пропольську політику литовських правителів? Як прийшов до влади Вітовт?

Яким чином вплинула нова польсько-литовська унія 1413 р. підписана у Городлі на становище слов’янського населення в об’єднаній державі? Дайте характеристику московсько-литовському протистоянню в ХVI столітті. Чому частина українських князівств добровільна перейшла під владу московського царя?

Друге питання розпочніть розповіддю про позицію крупних українських землевласників-магнатів та дрібної шляхти у відношенні до питання приєднання українських земель до Польщі. Чому Литва змушена була піти на участь у спільному польсько-литовському сеймі, який мав винести остаточне рішення щодо включення Литовської держави до кладу Польщі?

Чому завдяки українській шляхті землі українських князівств потрапили під вплив Польщі? Проаналізуйте причини укладенння польсько-литовської унії, яка юридично закріпила появу нової держави — Речі Посполитої. Які наслідки мало створення цієї держави для українців?

Назвіть причини, що спровакували кризу православної церкви. Які обставини спричинили моральну деградацію церковної ієрархії, загальну дезорганізацію і занепад православної церкви. Чому в частині вищої церковної ієрархії православної церкви визріла думка про доцільність унії з католицькою церквою? Які українські єпископи виступали за унію з католиками?

Де і коли відбулося юридичне оформлення унії? Чому Собор, на якому планувалося об’єднання церков, розколовся на дві частини? Які наслідки це мало? Охарактеризуйте наступ на православну церкву після підписання унії.

Третє питання розпочніть розповіддю про нові явища в економічній сфері за польсько-литовської доби в українських землях. Повідомте, які події стали причиною пожвавлення процесу виробництва пшениці у Речі Посполитій на українських землях. Які це мало наслідки для українських селян?

Чому на українських землях в XIV-XVI століттях відбувалося стрімке зростання великого феодального землеволодіння? Якими були джерела його зростання? В чиїх руках була зосереджена більша частина земель? Охарактеризуйте тиск феодалів на селянську общину. До яких наслідків він призвів? Поясніть появу фільварків. Залежно від форм феодальної експлуатації, характеру повинностей українське селянство поділялося на кілька груп. Охарактеризуйте їх.

Як вплинуло на розвиток Львова знаходження його на єдиному торговельному шляху, що з’єднував Захід зі Сходом? Охарактеризуйте процес оформлення шляхти в привілейований стан. Яке місце в українському суспільстві литовсько-польської доби займало духовенство? Поясніть чому поява Магдебурзького права була тісно пов'язана з розвитком державотворчого процессу в XIV-XVI століттях.

Дайте визначення термінам: унія, шляхта, магнати, король, сейм, міщани, орден, фільварок, цех.

 

Тема 5. Українське козацтво

 

(2 години)

 

План

 

1. Причини виникнення українського козацтва. Формування козацтва як соціального стану.

2. Запорозька Січ: адміністративний устрій, функції, історичне значення.

3. Хотинська війна і козацтво. Козацько-селянські повстання наприкінці XVI - першої третини XVII ст.

 

Питання для самоперевірки

1. Назвіть причини виникнення козацтва.

2. Чи можна назвати Запорозьку Січ демократичною державою?

3. Які органи влади існували в Січі?

4. Хто розпочав Хотинську війну?

5. Що Ви знаєте про повстання К.Косинського та С. Наливайка?

 

 

Література

– Авраменко А. М., Галушок В. Г., Бачинська О. А., Богиря А. М., Верстюк В. Ф. Історія українського козацтва: Нариси: У 2 т. – К., 2000.

– Апанович О. Гетьман України і кошові отамани Запорозької січі. – К., 1993.

– Бойко О.Д. Історія України. – К., 2006.

– Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К., 1994.

– Крип'якевич І.П. Історія України. - Львів, 1990.

– Лановик Б.Д. Історія України: Навч.посiб. для вузiв. – К., 2000.

– Литвин В. Історія України. — К., 2010.

– Світлична В.В. Історія України. – К., 2002.

– Уривалкін О. М Історія України (середина XIII - середина XVII ст.). - К., 2005.

– Черкашина Н. К. Історія України: від давніх часів до сьогодення. – К., 2005.

– Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. У 3-х т. - К., 1990.

Методичні поради

Напочатку першого питання розкажіть про виникнення українського козацтва. З’ясуйте суть теорій походження козацтва. Що означає слово “козак”? Коли вперше з’являється цей термін в історичних джерелах?

Поява козацтва була пов’язана із складною історичною ситуацію, що склалася на українських землях. У зв’язку із цим розкрийте причини виникнення козацтва. Для себе чітко уявіть, які були утиски з боку Речі Посполитої у відношенні до різних категорій українського населення: селян, міщан, української шляхти, православного духовенства. Розкажіть про розселення і господарювання на Дикому Полі втікачів з різних частин країни.

Приділить увагу тому, що на початку ХVIІ століття козацтво існувало як новий соціальний стан, який був досить неоднорідний. Яка відмінність була між реєстровими, низовими, нереєстровими козаками?

Слід зазначити, що козацтво не мало писемних законів, користувалося усним звичаєвим правом. Розкажіть про звичаї і побут запорозьких козаків, їх військове мистецтво.

Друге питання слід починати із розповіді про першого гетьмана Запорозької Cічі – Дмитра Вишневецького, відомого в народі під іменем Байда. Розкрийте його роль у створенні Січі. Що представляла собою перша Запорозька Січ, де вона розташовувалася?

В історичній літературі Запорозьку Січ називають християнською козацькою республікою. Охарактеризуйте головні ознаки цієї держави: територію, державний устрій, адміністративно-територіальний устрій, військо, фінансову систему, міжнародні відносини, державну символіку. Яку роль відігравали на Січі січова рада, козацька старшина? Які обов’язки були у гетьмана і кошового отамана? Яку територію і кордони мала Січ? Що Ви знаєте про клейноди?

Третє питання почніть з інформації про те, що на початку 20-х років XVII століття загострилися відносини українського козацтва з польськими властями. Конфлікт призвів до Хотинської війни, в якій Польща отримала перемогу. Чому козаки програли? Якими були умови миру, що був укладений між українцями та поляками?

Продовжіть свій виступ розповіддю про те, що посилення феодально-кріпосницького і національного гноблення викликало опір українського народу. Схарактеризуйте цілі козаків і селян, що приймали участь у цих повстаннях. Розкажіть про повстання за схемою: дата повстання – ватажок – територія – хід повстання – результати. Чим відомі в історії К. Косинський і С. Наливайко? Проаналізуйте причини поразки повстань. Що Ви знаєте про “Ординацію Війська Запорозького реєстрового”? У чому полягає історичне значення козацько-селянських повстань XVІ- початку XVIІ століття?

 

Дайте визначення термінам: гетьман, Дике поле, кіш, клейноди, кошовий отаман, курінь, унія.

 

План

 

1. Причини, основні етапи та найважливіші битви визвольної війни 1648-1657 рр.

2. Утворення та характерні риси української козацької держави - Війська Запорозького.

3. Суспільно-політичний та соціально-економічний розвиток України в період «Руїни».

 

Питання для самоперевірки

 

1. У чому полягають причини національно-визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького?

2. Охарактеризуйте козацьку державу Б.Хмельницького.

3. Назвыть причини громадянської війни (вересень 1657 - червень 1663 р.)

4. Проаналізуйте поділ козацької України на два гетьманства

(вересень 1657 - червень 1663 р.)

5. Охарактеризуйте боротьбу за возз'єднання Української держави

в другій половині XVII ст.

 

Література

– Бойко О.Д. Історія України. – К., 2006.

– Гетьмани України: Історичні портрети. – К., 1991.

– Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині 18 ст.: кордони, населення, право. – К., 1996.

– Дорошенко Д.І. Нарис історії України. У 2-х томах. - К., 1992.

– Крупницький Б. Д. Гетьман Мазепа та його доба. — К., 2001.

– Полонська-Василенко Н.Д. Історія України. У 2-х т. – Т.2. – К., 1995.

– Руїна: друга половина XVII ст. / Редкол.: В. А. Смолій та iн. – К., 1996.

– Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький. — К., 2003.

– Уривалкін О. М Історія України (середина XIII - середина XVII ст.). - К., 2005.

– Яковлєва Т. Гетьманщина в другій половині 50-х років 18 століття. Причини і початок Руїни. – К., 1998.

Методичні поради

 

У першому питанні з’ясуйте причини війни: соціальні, економічні, політичні, релігійні, національні. Вкажіть, які верстви населення взяли участь у націоналтьно-визвольних змаганнях. Яку роль у війні відіграло Кримське ханство? Проаналізуйте його позицію щодо козаків і Речі Посполитої.

Охарактеризуйте основні битви українців з поляками: під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями та ін. Проаналізуйте суть мирних договорів. Порівняйте умови Зборівського (1649 р.), Білоцерковського договорів (1651 р.) і Березневих статей (1654 р.). Яким було історичне значення війни під проводом Б. Хмельницького? На яких правах Україна увійшла під протекторат Московської держави? Розкажіть про зовнішньополітичну діяльність Б. Хмельницького після підписання “Березневих статей”. Чому гетьман пізніше почав вважати союз із Москвою помилкою?

Друге питання розпочніть з аналізу еволюції поглядів Б. Хмельницького та його соратників на процес українського державотворення? Охарактеризуйте принципи держави Війська Запорозького за такими ознаками: територія, система органів влади, адміністративно-територіальний устрій, фінансова система, структура війська, пріоритети зовнішньої політики, державна символіка. Яким чином розподілялися повноваження між Гетьманом і Військовою (Генеральною) радою?

Якою була роль національної армії в розбудові Української держави? Дайте характеристику історичному значенню держави Війська Запорозького.

У третьому питанні потрібно змалювати ситуацію, яка склалася в Україні після смерті Б. Хмельницького у 1657 році. Проаналізуйте внутрішню і зовнішню політику І. Виговського. У чому сутність Гадяцького договору 1658 року? Як Ви вважаєте, яких помилок допустився І. Виговський, в результаті яких втратив булаву?

Розкажіть про гетьманування Ю. Хмельницького, його коливання від союзу із Москвою (Переяславський договір 1659 р.) до союзу із Польщею (Слободищенський трактат 1660 р.). Необхідно знати, що наслідком зазначеного трактату став територіальний розкол України на Правобережжя і Лівобережжя.

Зверніть увагу, що доба “Руїни” (60-80-ті рр. XVII ст.) характеризувалася як територіальним, так і політичним розколом. Розкажіть про політику гетьманів Лівобережної України: І. Брюховецького, Д. Многогрішного, І. Самойловича. Що Ви знаєте про діяльність гетьманів Правобережної України: Ю. Хмельницького, П. Тетері, П. Дорошенка? З’ясуйте, які українські території відійшли до Росії, Польщі та Туреччини за Андрусівським перемир’ям 1667 року, Бахчисарайським мирним договором 1681 року, “Вічним миром” 1686 року? У чому полягає історичне значення періоду “Руїни” для подальшого розвитку України?

 

Дайте визначення термінам: автономія, “Березневі статті”, “Вічний мир”, Гетьманщина, протекторат, революція, “Руїна”, державний переворот.

 

Тема 7. Україна у XVIIІ ст.

 

(2 години)

 

План

 

1. Гетьманування І.Мазепи. Конституція П.Орлика.

2. Обмеження української автономії урядом Російської держави протягом XVIІI ст.

3. Українські землі внаслідок поділів Польщі і російсько-турецьких війн.

 

Питання для самоперевірки

1. Якими були наслідки поразки революції для українського суспільства?

2. Охарактеризуйте поділ українських земель між сусідніми державамми.

3. Проаналізуйте взаємовідносини І. Мазепи та Петра І.

4.У чому виявився наступ царизму на автономні права України?

5. Що Ви знаєте про процес колонізації Півдня України у другій половині XVIII століття?

Методичні поради

Відповідь на перше питання слід розпочати із характеристики внутрішньої і зовнішньої політики гетьмана І. Мазепи. Що свідчить про те, що новий гетьман розпочав своє правління як політик промосковської орієнтації? Яку державу мріяв побудувати І. Мазепа? Чи планував Петро І ліквідувати гетьманщину та козацький устрій України? Чому у 1708 році під час російсько-шведської війни Мазепа перейшов на бік Карла ХІІ?

Після смерті І. Мазепи Козацька рада 1710 року обрала гетьманом в еміграції П. Орлика. Новообраний гетьман уклав зі своїми виборцями та запорозькими козаками договір, який дістав назву «Конституція прав і вольностей Війська Запорозького», або Бендерська конституція. Які зміни були внесені в модель державної структури і в пріоритети соціальної політики? Чи розширювалися демократичні засади суспільства? Які права Запорозької Січі були закріплені в Конституції П. Орлика? Чи згодні Ви з твердженням, що Конституція П. Орлика «випередила свій час»?

Даючи відповідь на друге питання наведіть факти, які свідчили про те, що у XVIII столітті російське самодержавство крок за кроком ліквідовувало українську автономію і приєднувало українські землі до Російської імперії. Яку роль в обмеженні автономних прав Гетьманщини відіграла перша і друга Малоросійської колегії?

Який опір чинили узурпаторській політиці Російської імперії українські гетьмани І. Скоропадський, П. Полуботок, Д. Апостол? Наведіть факти, що за останнього гетьмана К. Розумовського Гетьманщина переживала “золоту осінь” своєї автономії? Що Ви знаєте про реформи Катерини ІІ щодо остаточної ліквідації української автономії. Коли і чому була зруйнована Запорозька Січ? Які методи використовувала Катерина ІІ щоб підпорядкувати собі українські еліти?

Третє питання почніть з розповіді про соціально-економічне становище на українських землях у складі Польщі і Росії у другій половині XVIII століття. Охарактеризуйте ситуацію в міждержавних відносинах Росії, Польщі та Туреччини. Яке місце в них займала Гетьманщина?

Стратегічною метою імперської політики Росії було встановлення цілковитого контролю над правобережними землями України та над Північним Причорномор’ям і Приазов’ям. Це їй вдалося лише наприкінці XVIII століття внаслідок другого (1793) і третього (1795) поділів Польщі та позавершенні Російсько-Турецьких війн. Якими були наслідки участі українського населення у війнах Російсії з Туреччиною? Охарактеризуйте адміністративний поділ на українських землях після їхнього входження до складу Російської імперії. Яким було історичне значення об'єднання в межах однієї держави більшості українських земель (майже 80 %)?

 

Тема 8. Україна у І половині ХІХ ст.

 

(2 години)

 

План

 

1. Соціально-економічний розвиток України у І половині ХІХ ст.

2. Суспільно-політичний розвиток Наддніпрянської України. Кирило-Мефодіївське братство.

3. Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії.

 

Питання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте суспільно-політичний розвиток українських земель у першій половині ХІХ століття.

2. Що Ви знаєте про розвиток сільського господарства і промисловості України в першій половині ХІХ століття?

3. Назвіть характерні риси відродження української нації.

4. Які суспільні рухи виникли на території України в першій половині ХІХ століття?

5. Яким був соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель в Австрійській імперії?

Література

– Бойко О.Д. Історія України. – К., 2006.

– Борисенко В.Й. Курс української історії. – К., 1997.

– Гончарук П. С. Історія України з найдавніших часів до початку ХХ століття: курс лекцій. – К., 2005.

– Грушевский М.С.Иллюстрированная история Украины. - К., 1997.

– Гуржій І., Смолій В. Як почала формуватися українська нація. – К., 1991.

– Історія України: нове бачення. У 2-х т. – Т.1. – К., 1990.

– Крип’якевич І.П. Історія України. – Львів, 1990.

– Литвин В. М. Історія України: Підручник. — К., 2006.

– Полонська-Василенко Н.Д. Історія України. У 2-х т. – Т.2. – К., 1995.

Методичні поради

У першому питанні слід зазначити, що українські землі у першій половині ХІХ століття належали Російській та Австрійській імперіям. Для економічного розвитку цих територій характерними були: криза феодально-кріпосницької системи господарювання і розвиток товарно-грошових відносин.

Проаналізуйте ситуацію, яка склалася в сільському господарстві. Які категорії селян ви знаєте? Назвіть причини та наслідки деградації поміщицьких угідь? Охарактеризуйте процес поступової руйнації натурального господарства та еволюційний перехід господарської діяльності на рейки товарності та підприємництва.

Говорячи про промисловий розвиток країни, треба розкрити сутність промислового перевороту (середина 30-х років). Які галузі промисловості були найбільш розвинуті в Україні? Охарактеризуйте появу районів, що спеціалізувалися на виробництві певної промислової продукції. Що гальмувало розвиток капіталістичних відносин у промисловості і сільському господарстві?

Даючи відповідь на друге питання зверніть увагу на те, що перша половина XIX ст. стала періодом визрівання глибокої суспільно-політичної кризи в Російській імперії, внаслідок якої зародився політичний опозиційний рух. Цей рух знайшов своє організаційне оформлення в масонських ложах. Які масонські організації ви знаєте? Чим вони займалися і які цілі ставили перед собою?

Розкажіть про мету декабристських організацій. Чому декабристський рух вважають революційним виступом? Порівняйте програмні документи: “Руську правду” П. Пестеля і “Конституцію” М. Муравйова. Як вирішувалося українське питання у цих документах? Проаналізуйте невдачі виступу Чернігівського полку. Як ви вважаєте, чому виступ декабристів зазнав поразки?

Дайте характеристуку широкому селянському руху, що розгорнувся на українських землях в першій половині XIX століття Розкажіть про безкомпромісну боротьбу з поміщиками Кармалюка та його прибічників.

У середині 40-х років ХІХ століття український національний рух вступив у політичну стадію. У 1846 р. виникає Кирило-Мефодіївське товариство (братство). Чому це товариство історики називають першою українською політичною організацією? Назвіть її членів. Схарактеризуйте основні програмні положення цієї організації. Як було визначено місце і роль українського народу у тогочасному світі? В чому полягає заслуга членів Кирило-Мефодіївського братства?

Відповідаючи на третє питання розкажіть про те, що наприкінці XVIII століття імперія Габсбургів стала володаркою значної частини західноукраїнських земель. Після смерті Йосифа II (1790) в Австрійській імперії розпочався період реакції та згортання реформ. Поміщикам майже повністю вдалося відновити свої колишні права та привілеї. Як це позначилося на житті українських селян і як вплинуло на розвиток селянських господарств? Ці контрреформи на с