Аналіз фондовіддачі та фактори її зміни

На промислових підприємствах фондовіддача визначається по обсягу випуску продукції на 1 гр. середньорічної вартості основних фондів. Фондовіддача - узагальнюючий показник використання виробничих основних фондів. На величину і динаміку фондовіддачі впливають багато факторів, що залежать і не залежать від підприємства, разом з тим резерви підвищення фондовіддачі, кращого використання техніки є на кожному підприємстві, ділянці, робочому місці. Інтенсивний шлях ведення господарства припускає систематичний ріст фондовіддачі за рахунок збільшення продуктивності машин, механізмів та обладнання, скорочення їх простоїв, оптимального завантаження техніки, технічного удосконалення виробничих основних фондів. Для виявлення невикористовуваних резервів важливо знати основні напрямки факторного аналізу фондовіддачі, що випливають з розходжень у підходах до моделювання даного показника.

При аналізі фондовіддачі фактичний показник фондовіддачі порівнюють з розрахунковим, з даними попередніх періодів, проектними показниками, фондовіддачею інших підприємств даної галузі. На рівень фондовіддачі впливають різні чинники, пов'язані як зі зміною обсягу продукції, так і з ефективністю використання основних виробничих фондів, особливо їх активної частини. Всі чинники можна поділити на дві групи:
- ті, що не залежать від ступеня використання основних фондів;
- ті, що залежать від ступеня використання основних фондів.
До першої групи чинників належать: розвиток кооперованих зв'язків і зміна матеріаломісткості та трудомісткості продукції; зміна цін на сировину, матеріали, готову продукцію та ін. Зростання кооперованих поставок, матеріаломісткості веде до зростання фондовіддачі. До другої групи чинників належать: зміна питомої ваги машин і устаткування в складі основних фондів, підвищення змінності роботи устаткування; зменшення внутрішньозмінних простоїв; зміна рівня внутрішньозаводської спеціалізації та ін. Аналіз фондовіддачі проводять у двох напрямках. Перший з них є визначення впливу фондовіддачі на обсяг виробництва.
Впливають на рівень фондовіддачі такі чинники, як: продуктивність устаткування; коефіцієнт змінності вартості одиниці устаткування; питома вага машин і устаткування у загальній вартості фондів. При розрахунку загального показника фондовіддачі у вартість ОФ враховуються власні й орендовані фонди. Не враховуються фонди, що знаходяться на консервації або резервні, а також здані в оренду іншим підприємствам. Використання ОФ визнається ефективним, чи прибутку перевищує відносний приріст вартості ОФ за аналізований період. Зростання фондовіддачі веде до відносної економії виробничих основних фондів і до збільшення обсягу випуску продукції. Розмір відносної економії ресурсів і частка приросту продукції в результаті зростання фондовіддачі визначаються спеціальним розрахунком.

 

54. Завдання аналізу матеріальних ресурсів підприємства та джерела інформації, які використовуються у процесі аналізу.

Цілі аналізу ефективного використання матеріальних ресурсів полягають в одержанні найбільш інформативних ключових параме-трів, які дають об'єктивну й точну оцінку наявності у підприємства різних видів матеріальних ресурсів з погляду забезпечення його конкурентоспроможності, уможливлюють оцінку ефективності управлінських рішень щодо формування портфеля замовлень на матеріальні ресурси, виявлення резервів підвищення ефективності використання ресурсів, розробку заходів для їх мобілізації.

Для досягнення поставлених цілей необхідно розв’язати комплекс таких завдань:

1. Вивчення строків, умов поставок та порядку розрахунку об-сягів матеріальних ресурсів за укладеними договорами, оцінка об-ґрунтованості та ефективності формування портфеля замовлень на матеріальні ресурси.

2. Визначення характеру складських запасів, оцінка руху та струк-тури споживання матеріальних цінностей за певний період і в динаміці.

3. Систематизація факторів, які зумовили відхилення фактич-них показників використання матеріальних ресурсів від прогнозо-ваних у звітному та в попередніх періодах.

4. Моделювання взаємозв’язків між обсягами випуску продук-ції та матеріаломісткістю, матеріаловіддачею, іншими факторними показниками.

5. Оцінка рівня ефективності використання матеріальних ре-сурсів через кількісне вимірювання впливу факторів на виявлені відхилення показників матеріаломісткості та матеріаловіддачі.

6. Аналіз динаміки оптових цін на матеріальні ресурси та транспортно-заготівельних витрат, а також норм витрачання мате-ріальних цінностей.

7. Шдрахунок резервів економії матеріальних ресурсів.

8. Оцінка можливих варіантів мобілізації виявлених резервів підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів.

9. Розроблення політики управління виробничими запасами і матеріальними ресурсами.

Джерела інформації для аналізу матеріальних ресурсів:

· план матеріально- технічного постачання,

· заявки, договори на постачання сировини та матеріалів,

· форми статистичної звітності про забезпеченість та використання матеріальних ресурсів, про затрати на виробництво,

· оперативні дані відділу матеріально-технічного постачання, складських та транспортних служб,

· данні аналітичного бухгалтерського обліку про постачання, використання та залишки матеріальних ресурсів і т.п.

 

 

55. Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами.

Для того щоб визначити, наскільки підприємство забезпечене мат ресурсами, потрібно: вивчити порядок розрахунку й обґрунтованості договорів на поставку маn рес, умови поставок; визнач характер вироб мат запасів і зміну їх структури; перевірити обґрунтованість норм вироб запасів і потребу в мат рес, виявити можливості зниження вироб запасів і потреби в мат рес; накреслити заходи щодо зниження понаднормативних і зайвих запасів матер.

У процесі аналізу необхідно дати оцінку забезпечення підприємства необхідними основними та допоміжними матеріалами, комплектуючими виробами, паливом та електроенергією тощо. Слід з’ясувати причини і виявити винних осіб, якщо по будь-яких позиціях викривалися факти недопостачання, які шкодили процесу виробництва.

Одна з причин — недбале складання плану постачання, внаслідок чого в ньому не зазначені деякі з потрібних матеріалів, а отже, не робляться відповідні замовлення постачальникам. Водночас можуть бути прорахунки в обсягах потреби і термінах постачання. Аналіз повинен виявити, де провина постачальників матеріалів, а де недогляд якогось працівника підприємства.

Далі необхідно проаналізувати якість придбаних матеріалів, комплектність постачання, дотримання передбачених угодами термінів і ритму виробництва. Треба взяти до уваги, що повне та якісне постачання значною мірою залежить від своєчасності укладання договорів і старанного відпрацювання всіх умов і зобов’язань. Вибір постачальників і перехід на довгостроковий характер співробітництва з найбільш відповідальними і надійними — теж важливий фактор нормального забезпечення підприємства матеріальними ресурсами. Аналіз мусить показати, як на підприємстві налагоджено контроль за виконанням договірних умов постачальниками, які заходи вживались у разі затримок чи інших порушень у поставках, наскільки оперативно реагує підприємство на ті чи інші відхилення.

Певним показником у цій справі можуть бути суми штрафних санкцій, які підприємство пред’явило своїм постачальникам для покриття збитків унаслідок порушень постачання. Доречно ви­вчити і «коефіцієнт корисної дії» цих санкцій,

Загал потребу підприємства у певному виді матер можна визначити за формулою

П₃ = П_п + П_е+П_р + П_з +3₀,

де П, — заг потреба;

П_п — потреба на виробництво продукції; П_е — потреба на експериментально - дослідні роботи; П_р — потреба на ремонт; П_з — потреба на утвор норматив залишків на кінець аналіз періоду; 3₀ — запас на початок аналізованого періоду.

Перевіривши потреби у матеріальних ресурсах, визначають джерела їх покриття і забезпечення. Внутр джерел забезпечення - власне виробництво, використання відходів. Зовн — надходження від постачальників за договорами (додаткова заготівля).

Вироб запаси розглядають як частину мат рес, які не задіяні у вироб процесі, але їх наявність на підприємстві у передбачених розмірах є об'єктивною умовою ритмічної роботи.

Аналіз строків і обсягів поставок мат за укладеними до говорами пов'язаний із перевіркою запасів відповідних мат на складі.

Забезпеченість (мін запас) у днях визначають формулою Змін=Нз/Дп

Н_з — запас певного виду мат; Дп, — денна потреба у цьому матеріалі.

56. Аналіз використання матеріальних ресурсів

Для характеристики рівня витрат матеріалів у виробництві використовується показник матеріаломісткості. Він розраховується як відношення вартості витрачених матеріальних ресурсів до вартості товарної продукції. Використовується і обернений показник — матеріаловіддача, або вартість продукції на гривню вартості витрачених матеріальних ресурсів.

На показник матеріаломісткості впливає обсяг товарної продукції та сума матеріальних затрат на її виробництво. Обсяг продукції у вартісному виразі, в свою чергу, залежить від кількості виробленої продукції, її структури, рівня цін. Сума матеріальних затрат також залежить від обсягу продукції, її структури, витрат матеріалів на одиницю продукції та вартості матеріалів.

Виходячи з викладеного, можна дійти висновку, що основними чинниками зміни загальної матеріаломісткості є кількість виробленої продукції, структура виробленої продукції, норми витрат матеріалів на одиницю продукції, ціни на матеріальні ресурси та відпускні ціни на продукцію, Розрахунок впливу цих чинників проводиться за допомогою прийому ланцюгових підстановок.

· розраховується матеріаломісткість на основі планових даних;

· розраховується умовна матеріаломісткість 1 (при фактичній кількості виробленої продукції та планових інших складових);

· розраховується умовна матеріаломісткість 2 (при фактичній кількості виробленої продукції, фактичній її структурі та планових інших складових);

· розраховується умовна матеріаломісткість 3 (при фактичній кількості виробленої продукції, фактичній її структурі, фактичних витратах матеріалів на одиницю продукції та планових цінах на матеріали і продукцію);

· розраховується умовна матеріаломісткість 4 (при фактичній кількості виробленої продукції, фактичній її структурі, фактичних витратах матеріалів на одиницю продукції, фактичних цінах матеріалів та планових цінах на продукцію);

· розраховується фактична матеріаломісткість;

· визначається вплив чинників на відхилення фактичної матеріаломісткості від планової.

Також у ході аналізу необхідно дослідити зміну матеріаломісткості окремих видів продукції. Вона залежить від обсягів виробництва, норм витрачання матеріалів, їх вартості та відпускних цін на продукцію.

Розраховується вплив матеріальних ресурсів на обсяги виробництва продукції. Цей розрахунок проводиться на основі подання випуску продукції у вигляді добутку матеріальних затрат (МЗ) та матеріаловіддача (MB) (ВП = МЗ х MB), або у вигляді ділення матеріальних затрат на матеріаломісткість (MM) (ВП = МЗ / MM).

На завершення аналізу використання матеріалів виконують розрахунок резервів зростання обсягу продукції на основі поліпшення використання матеріальних ресурсів. При цьому враховуються виявлені можливості скорочення витрат щодо різних видів матеріалів (особливо дефіцитних). Щоб визначити можливі обсяги нарощування виробництва продукції за рахунок економії матеріальних ресурсів, необхідно кількість матеріалів, які можуть бути зекономлені, поділити на планову норму витрат матеріалів на одиницю продукції.

 

 

57. Система узагальнюючих і часткових показників, що застосовуються для оцінки ефективності використання матеріальних ресурсів.

Для оцінки ефективності використання матеріальних ресурсів застосовується система показників — узагальнюючих і часткових.

До узагальнюючих показників відносяться: матеріалоємність, матеріаловіддача, питома вага матеріальних ресурсів у собівартості продукції, співвідношення темпів росту обсягу продукції і матеріальних витрат, оборотність матеріальних запасів.

Матеріалоємність продукції визначається як відношення використаних у виробництві матеріальних ресурсів до обсягу виготовленої продукції:

де М — матеріальні витрати; Q — обсяг виготовленої продукції.

Матеріаловіддача — величина зворотна матеріалоємності — визначається як відношення обсягу продукції до матеріальних витрат

Якщо матеріалоємність показує, скільки матеріальних ресурсів у грошовому вимірі припадає на 1 грн виготовленої продукції, то матеріаловіддача характеризує, скільки продукції виготовлено на 1 грн матеріальних ресурсів.

Питома вага матеріальних ресурсів в собівартості продукції визначається за формулою:

де М — матеріальні витрати; С _в — повна собівартість виготовленої продукції.

Співвідношення темпів росту обсягу продукції і матеріальних витрат визначається як співвідношення індексів зазначених показників:

де I_q — індекс обсягу продукції; І_м — індекс матеріальних витрат.

Оборотність матеріальних запасів (кількість оборотів) визначається як відношення повної собівартості реалізованої продукції до середніх залишків матеріальних запасів:

де Ср — повна собівартість реалізованої продукції; З — середні залишки матеріальних запасів.

Тривалість одного обороту визначається за формулою:

де D — кількість днів в періоді.

До часткових показників використання матеріальних ресурсів в першу чергу відноситься питома матеріалоємність, яка визначається на кожний вид продукції і кожний вид матеріалів:

 

де М — витрати певного виду матеріалів на виробництво певного виду продукції; q — обсяг виробництва певного виду продукції.

В аналізі використовується також конструктивна матеріалоємність як відношення чистої маси виробу до одиниці технічного параметру.

58. Фактори зміни матеріаломісткості продукції

Фактор - це причина, яка впливає на певний результат. На виробництві мають місце чимало причинно-наслідкових зв’язків, а отже факторів, виявлення, вимір і вивчення яких - важливе завдання економічного аналізу. Матеріаломісткість продукції перебуває під впливом зовнішніх (незалежних від діяльності підприємства) і внутрішніх (залежних від діяльності підприємства) факторів.

Фактори, що впливають на зміну матеріаломісткості продукції можна умовно поділити на:

1. фактори першого рівня:

 

· зміна загальної матеріаломісткості продукції;

· зміна обсягу продукції;

 

2. фактори другого рівня:

 

· зміна матеріаломісткості за прямими матеріальними витратами;

· зміна співвідношення всіх матеріальних і прямих матеріальних витрат;

 

3. фактори третього рівня:

 

· інноваційні заходи: удосконалення конструкторських характеристик виробів, впровадження нових видів сировини та матеріалів, підвищення рівня кваліфікації;

· зміна питомої матеріаломісткості продукції (рівня витрат на окремі вироби);

· зміна структури продукції;

· зміна цін на матеріальні ресурси;

· зміна відпускних цін на продукцію.

 

Таким чином матеріаломісткість залежить від обсягу валової (товарної) продукції та суми матеріальних витрат на її виробництво. У свою чергу обсяг валової (товарної) продукції у вартісному вираженні може змінитися за рахунок кількості виготовленої продукції, її структури та рівня відпускних цін. Сума матеріальних витрат також залежить від обсягу виготовленої продукції, її структури, витрачання матеріалів на одиницю продукції і вартості матеріалів. Отже, на матеріаломісткість спричиняють вплив наступні фактори: · структура продукції (збільшення частки матеріаломісткої продукції призводить до збільшення загальної матеріаломісткості);· рівень матеріальних витрат на окремі вироби або питома матеріаломісткість;· ціни на матеріали;· відпускні ціни на продукцію.

 

59. Аналіз прибутку на гривню матеріальних витрат

Одним із показників ефективності використання матеріальних ресурсів є прибуток на гривню матеріальних витрат. Його визначають діленням суми одержаного прибутку від основної діяльності на суму матеріальних витрат. Підвищення його рівня позитивно характеризує роботу підприємства. У процесі аналізу необхідно вивчити динаміку цього показника, виконання плану за його рівнем, провести міжгосподарські порівняння і встановити фактори зміни його величини. Для цього можна використати таку факторну модель:

,

де — прибуток від реалізації продукції;

— чистий дохід від реалізації продукції;

— рентабельність обороту;

— частка реалізованої продукції в загальному обсязі випуску продукції;

— матеріаловіддача.